Ібн Аббад
Ібн Аббад (або Ібн аль-Вард) (*д/н — 1086) — емір Сиракузької тайфи у 1068—1086 роках. У християн відомий як Бенаверт.
| Ібн Аббад | |
|---|---|
| Народився | 11 століття |
| Помер |
1086 Сиракуза, Сицилійське графство, Італія ·утоплення |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Військове звання | емір |
Життєпис ред.
Походження достеменно невідомо. Захопив владу після того як емір Айюб ібн Тамім після поразки 1068 року втік до Африки. Зумів взяти під владу Таврмоеній та більшу частину східної Сицилії. У 1075 або 176 році зазнав поразки від норманів у битві біля Катанії. В подальшому марно намагався запобігти наступу супротивника, в результаті чого 1079 року втратив Тавроменій.
У 1081 році після спротиву Журден Отвіль захопив Катанію, яку Ібн Аббад марно намагався відбити. після цього уклав з Рожером I, графом Сицилії, перемир'я. У 1084 році Ібн Аббад поновив бойові дії, захопивши місто Реджо в Калабрії, де пограбував монастир Рокко ді Азіно, захопивши у полон ченців. за цим 1085 року захопив в Калабрії місто Нікотеру, де захопив жіночий монастир. У відповідь Рожер I взяв в облогу Сиракузи. У морській битві мусульмани зазнали поразки, а емір загинув. Невдовзі за цим нормани захопили місто.
Джерела ред.
- John Julius Norwich, The Normans in the South (1016—1130), Londres, 1967