Єфименко Родіон Дмитрович

радянський український театральний режисер, актор

Єф́именко Родіóн Дм́итрович (нар. 8 квітня 1897(18970408), с. Костянець, нині входить до м. Канів — † 23 квітня 1971, Київ) — радянський український театральний режисер. Заслужений артист УРСР (1948). Батько Єфименка Родіона Родіоновича. Чоловік Євгенії Селецької.

Єфименко Родіон Дмитрович
Народився 8 квітня 1897(1897-04-08)
Помер 23 квітня 1971(1971-04-23) (74 роки)
Київ, СРСР
Діяльність актор, театральний режисер
Нагороди та премії

ВідомостіРедагувати

Закінчив Київську художню школу (1918), навчався у Київському музично-драматичному інституті (1917).

Працював у театрі «Кийдрамте» Леся Курбаса, в Луганському українському музично-драматичному театрі, у театральних трупах Києва, Білої Церкви, Умані, Каніва, Ташкента, Полтави.

Постановки: «Платон Кречет» О. Корнійчука, «Борис Годунов» М. Мусоргського (обидві — 1929–30); «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького, «Безталанна» І. Карпенка-Карого, «Украдене щастя» І. Франка, «Любов Ярова» К. Треньова, «Остання жертва» О. Островського (усі — 1937–51); «Загибель ескадри» О. Корнійчука, «Оптимістична трагедія» В. Вишневського, «Тайфун» Цао Юя (усі — 1951–58).

ПосиланняРедагувати