Єлисаветградський пікінерний полк

Єлисаветградський пікінерний полк — поселенський полк російського війська створений 1764 року з українського Новослобідського полку.

Єлисаветградський пікінерний полк
герб полку
На службі	1764—1783
Країна	Російська імперія
Вид	сухопутні війська
Тип	кавалерія, піхота
Чисельність	20 сотень
У складі	Пікінерні полки
Дислокація	Нехвороща
Кольори
Війни	Російсько-турецька війна (1768—1774)
Командування
Відомі командири	Адабаш Н. С.

Займав території центральної смуги Кіровоградської області і північного заходу Дніпропетровської області.

До складу полку входило 20 рот (сотень): 1) Нова Прага, 2) Бишків, 3) Овнянськ, 4) Кулаків, 5) Червона Кам'янка, 6) Попельнаста, 7) -------, 8) Орлинська, 9) Куцеволівка, 10) Мишурин Ріг, 11) Деріївка, 12) -------, 13) -------, 14) Жовте, 15) Зелене, 16) Верблюжка, 17) Спасівка, 18) Вершинокаменськ, 19) Нова Аджамка, 20) Аджамка.

У 1783 році з нього й Херсонського пікінерного сформований Єлисаветградський легкокінний полк, що перейменований 1796 року на 3-й гусарський Єлисаветградський полк.

Джерело

• Н. А. Никифоренко. Щоденник подорожі І. А. Гільденштедта Єлизаветградською провінцією (травень — липень 1774 року)^{[недоступне посилання з травня 2019]}