Відкрити головне меню

Єлизавета Заславська (*д/н —1618) — русинська (українська) аристократка і меценатка часів Речі Посполитої.

Єлизавета Заславська
Народилася невідомо
Померла 1618
Громадянство Річ Посполита
Національність українка
Титул княгиня
Рід Заславські
Батько Януш Янушович Заславський
Мати Олександра Романівна Санґушківна
У шлюбі з Ян Щасний Гербурт
Максиміліан Пшерембський
Діти 1 син і 2 доньки
Герб

ЖиттєписРедагувати

Походила з князівського роду Заславських гербу Баклай. Донька Януша Заславського, воєводи волинського, і Олександри Санґушківни. Виховувалася у православній вірі, з дитинства виявила любов до читання.

1601 року вийшла заміж за представника роду Гербутів. Низка дослідників вважають, що саме Єлизавета вплинула на чоловіка для участі в рокоші Миколая Зебжидовського, внаслідок чого Гербурт потрапив у полон в 1607 році. До звільнення чоловіка у 1609 році Єлизавета керувала подружними володіннями. Втім напевне її дії були не зовсім вдалими, оскільки утворилися значні борги. 1609 року сприяла фундації друкарні в Боневичах. Іван Гербурт і його дружина Єлизавета самі розробили пам'ятний знак для друкарні і книг, які вони друкували. Цей знак символізував єдність Острозької і Добромильської друкарень.

1613 року разом з чоловіком Яном Гербуртом надала грамоту в Перемишлі та наділили землями василіанський монастир Св. Онуфрія в Добромилі. У 1616 році стала удовою. Того ж року королівським універсалом було закрито Добромільську друкарню. Водночас судилася з братами Юрієм і Олександром щодо материнської спадщини.

Втім вже у 1617 році вийшла заміж за польського шляхтича Пшерембського, в якості віна якому принесла Мостиське староство, яке мало боргу в 40 тис. злотих перед родом Фредро. В розпал протистояння з ними у 1618 році Єлизавета померла.

РодинаРедагувати

1. Чоловік — Ян Щасний Гербурт

Діти:

2. Чоловік — Максиміліан Пшерембський

дітей не було

ДжерелаРедагувати