Єлек (син Арпада)
Єлек (Гєлек (Hülek) в Anonymus, Ілле (Üllő) в місцевих назвах) — син угорського князя Арпада. Його ім'я походить від тюркського *ellig «з державною організацією»; можна пояснити з чуваської форми слова «правитель, цар» за посередництва хазар. Загальноприйнятим тюркським еквівалентом слова в назвах місць є Üllő.[1]
| Єлек | |
|---|---|
| Помер |
Братислава |
| Країна |
.svg){kind=small} Угорське князівство |
| Батько | Арпад |
| Брати, сестри | Ліюнтика і Золта |
Його зимове житло було на стороні Калоча в районі Калоча — Тольна, де зустрічалися землі Арпада та його чотирьох синів, а його літнє житло могло бути Ілле. За словами Аноніма, його сини отримали дукат Нітри.[2]
Існує деяка суперечка щодо того, хто був сином Єлека. Близько 948 року Костянтин VII Багрянородниий, називає імена чотирьох синів і чотирьох онуків великого князя Арпада: син Тархачі з сином Тевелі, син Езелег, син Юташ з сином Файсом («теперішній князь»), син Золта з сином Такшонем. Потім він каже, що Тархачі та Тевелі вже мертві, але син Тевелі Термецу знаходиться в посольстві. Він також каже, що інші троє синів Арпада мертві, але його онуки, Фалі, Тас і Таксоні, все ще живі. Так Езелег зник з переліку, але з'явився раніше згаданий Тас. Тут імператор навіть не згадує ім'я п'ятого, власне, старшого сина Ліюнтика, якого він згадує в іншому місці, у поході проти болгар. Отже, він знає своє ім'я, але тут він перераховує лише синів, які важливі з точки зору спадкоємства.
Історики поки що не дійшли згоди щодо розв'язання проблеми. Більшість погоджується, що Тас був онуком Арпада, але, за Балінтом Гоманом і Деже Дюммертом, Тас був молодшим братом Файса, тобто сином Юташі.
За словами Дьєрдя Дьорфі, Тас був сином Єлека, а не Езелега. Свою позицію Дьордь Дьорффі засновує на вивченні назв угорських поселень, у ході якого він встановив резиденції Арпада та його нащадків, а також виявив, що вони були близькі одне до одного у випадку Єлека та Таша.[3]
Примітки ред.
- ↑ Kristó Gyula (főszerk.), Engel Pál, Makk Ferenc, ред. (1994). Korai magyar történeti lexikon (9-14- század). Akadémiai Kiadó, Budapest. с. 662. ISBN 963-05-6722-9.
- ↑ Györffy György. 3 / Honfoglalás és megtelepedés.. István király és műve. Gondolat Budapest 1983. ISBN 963-281-221-2.
- ↑ Györffy György. 5 / István elődei.. István király és műve. Gondolat Budapest 1983. ISBN 963-281-221-2.