Єгоров Яків Георгійович

Яків Георгійович Єгоров (нар. 1892(1892), село Антипово Староруського повіту Новгородської губернії, тепер Новгородської області, Російська Федерація — 1957, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський державний і партійний діяч, голови виконавчого комітету Семипалатинської та Ярославської губернських рад, в.о. голови виконавчого комітету Новосибірської обласної ради, відповідальний секретар Семипалатинського та Ярославського губернських комітетів РКП(б). Член ЦВК СРСР 3-го скликання. Депутат Верховної ради РРФСР 1-го скликання. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1927—1934 роках.

Єгоров Яків Георгійович
Народився 1892
село Антипово Староруського повіту Новгородської губернії, тепер Новгородської області, Російська Федерація
Помер 1957
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянин
Учасник Перша світова війна і Громадянська війна в Росії
Партія КПРС
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Червоної Зірки

Життєпис ред.

Народився в селянській родині. Закінчив сільську початкову школу. З 1905 по 1914 рік працював шпалерником на меблевих фабриках, екіпірувальником на автозаводі в Санкт-Петербурзі.

З 1914 року служив у російській армії, учасник Першої світової війни.

Член РСДРП(б) з березня 1917 року.

У 1917 році дезертував з армії, 18 липня 1917 року був заарештований, звільнений 15 вересня 1917 року.

З вересня 1917 року — у Військовій організації при ЦК РСДРП(б). З 1917 до липня 1918 року — комісар загону Червоної гвардії, потім — політичний працівник у Червоній армії.

У 1920—1921 роках — голова Горкінського повітового комітету РКП(б) Гомельської губернії; голова Клинцовського повітового комітету РКП(б) Гомельської губернії; голова виконавчого комітету повітової ради в Гомельській губернії. У березні 1921 року брав участь у придушенні Кронштадтського повстання.

У 1921—1922 роках — заступник голови виконавчого комітету Гомельської губернської ради.

У 1922 році — голова виконавчого комітету Семипалатинської губернської ради.

У 1922—1923 роках — відповідальний секретар Семипалатинського губернського комітету РКП(б).

У 1923—1924 роках — на партійній роботі в Брянській губернії.

У лютому — листопаді 1924 року — голова виконавчого комітету Ярославської губернської ради.

У листопаді 1924 — квітні 1925 року — відповідальний секретар Ярославського губернського комітету РКП(б).

У 1925—1927 роках — слухач курсів марксизму-ленінізму при Комуністичній академії.

У 1927 році — інспектор Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції СРСР.

У 1927—1929 роках — голова Смоленської губернської контрольної комісії ВКП(б).

У 1929—1930 роках — голова Західної обласної контрольної комісії ВКП(б).

З 21 серпня 1930 по січень 1931 року — член Організаційного бюро по Східно-Сибірському краю — завідувач Східно-Сибірської крайової робітничо-селянської інспекції.

5 лютого 1931 — 17 листопада 1932 року — 2-й секретар Східно-Сибірського крайового комітету ВКП(б) у місті Іркутську.

У листопаді 1932 — січні 1934 року — голова Казакської крайової контрольної комісії ВКП(б). Одночасно, в січні 1933 — лютому 1934 року — народний комісар робітничо-селянської інспекції Казакської АРСР.

У 1934—1938 роках — голова ЦК Спілки робітників видобутку золота і платини.

7 лютого 1938 — квітень 1939 року — в.о. голови виконавчого комітету Новосибірської обласної ради.

У 1939—1941 роках — директор Московського комбінату твердих сплавів, заступник начальника Головного управління рідкісних металів Народного комісаріату кольорової металургії СРСР. З листопада 1941 по липень 1942 року керував організацією і пуском в експлуатацію Уральського комбінату твердих сплавів в Кіровграді Свердловської області, куди був евакуйований Московський комбінат.

Потім — на пенсії в Москві.

Помер 1957 року в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Нагороди ред.

Примітки ред.

Джерела ред.