Кубок виклику ЄГФ

Кубок виклику ЄГФ
Заснування	1993
Регіон	Європа
Кількість команд	42
Чинний; чемпіон	Нербо
Офіційний вебсайт	Офіційний сайт

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кубок виклику.

Кубок виклику ЄГФ (англ. EHF Challenge Cup) — міжнародне гандбольне змагання, засноване в 1993 році, в якому беруть участь чоловічі гандбольні клуби Європи.

Результати турніру

Рік		Фінал			Невдахи півфіналу
Рік		Чемпіон	Рхаунок	2-е місце
1993–94		ТУСЕМ Ессен	27–17, 31–26	Дротт	Ґранульєс	Парі Сен-Жермен
1994–95		Нідервюрцбах	26–29, 32–26	Гальдар	ТУСЕМ Ессен	Брага
1995–96		Драммен	22–21, 27–21	Гамельн	Пік Сегед	ІФК Шевде
1996–97		Неттельштедт	32–19, 27–23	Кольдинг	Драммен	Саннефіорд ТІФ
1997–98		Неттельштедт	24–22, 25–23	ІФК Шевде	Валлау-Маззенгайм	Октавіо Віго
1998–99		Фленсбург-Хандевитт	27–27, 26–21	Сьюдад-Реаль	Неттельштедт	Драммен
1999–00		Гросвальштадт	30–23, 27–32	Вальядолід	Пфаді Вінтертур	Сінтелон
2000–01		Югович	27–27, 26–22	Пфаді Вінтертур	Форст Бріксен	Шльонськ Вроцлав
2001–02		Скєрн	20–27, 34–17	Пелістер	Фредеріксберг	Іврі
2002–03		Скєрн	27–30, 35–25	Філіппос Верія	Кретей	ІК Севехоф
2003–04		ІФК Шевде	20–21, 27–24	Дюнкерк	Констанца	Дженералі Палламано Трієсте
2004–05		Ваккер Тун	29–24, 26–29	Брага	Суперфунд Хард	Санкт-Галлен
2005–06		Стяуа Бухарест	21–26, 34–27	Орта	Аграм-Медвещак Загреб	Берн Мурі
2006–07		Северін Решица	26–26, 36–36	Драммен	Заглембє Любін	Локомотив-Політ Челябінськ
2007–08		Северін Решица	28–29, 26–18	Альпла Хард	Бенфіка	Пфаді Вінтертур
2008–09		Северін Решица	25–27, 25–20	Університатя Буковина Сучава	Бешікташ ЮК	Берн Мурі
2009–10		Спортінг Лісабон	27–25, 27–26	Квідзин	Слован	Болонья Юнайтед
2010–11		Копер	27–27, 31–27	Бенфіка	Партизан Белград	СК Бакеу
2011–12		Діомідіс Аргус	26–23, 20–22	Ваккер Тун	Спортінг Лісабон	Маккабі Тель-Авів
2012–13		СКА Мінськ	31–26, 32–24	Еш	Рунар	Університатя Буковина Сучава
2013–14		ІК Севехоф	0-0^[A], 37–26	Металопластика	Азоти-Пулави	Агуаш-Санташ
2014–15		Одорхей Секуеск	28–32, 32–25	Брага	Бенфіка	Стур
2015–16		Брага	28–22, 25–29	Бенфіка	Дукла Прага	Фюллінген Берген
2016–17		«Спортінг» (Лісабон)	37–28, 30–24	«Потайса» (Турда)	«Харрі-Ап»	«Валюр»
2017–18		«Потайса» (Турда)	33–22, 26–27	АЕК (Афіни)	«Вестманнаейя»	«Мадейра»
2018–19		«КСМ» (Бухарест)	22–22, 26–20	«Мадейра»	«Нева» (Санкт Петербург)	АЕК (Афіни)
2019–20	Скасовано через пандемію COVID-19^[1]
2020–21		АЕК (Афіни)	30-26, 24-20	Істад	Горенє	Анортосіс
2021–22		Нербо	29–25, 27–26	Бая-Маре	Драммен	Алінгсос

^A Перший етап був скасований через повені в Сербії, переможець був виявлений за підсумками одного матчу.^[2]

Див. також

Кубок виклику ЄГФ (жіночий турнір)

Примітки

↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 14 березня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Bruun, Peter. ALL OR NOTHING IN PARTILLE. http://www.eurohandball.com/. EHF. Архів оригіналу за 6 червня 2018. Процитовано 25 лютого 2015.

Посилання

Офіційний сайт [Архівовано 7 січня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)

[1] Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 14 березня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[2] Bruun, Peter. ALL OR NOTHING IN PARTILLE. http://www.eurohandball.com/. EHF. Архів оригіналу за 6 червня 2018. Процитовано 25 лютого 2015.

[A]

[1]

[2]