Єврейський музей у Львові
Єврейський музей у Львові — перший музей єврейського мистецтва, історії та культури у Львові, який існував у 1934—1939 роках.
Історія створення ред.
.jpg)
Ініціаторами створення були члени Кураторії з опіки над єврейськими пам'ятками при єврейській релігійній громаді Львова та Товариства друзів єврейського музею у Львові, створеного у 1931 році. Відкрився 17 травня 1934 року на другому поверсі і будинку єврейської релігійної громади (вулиця Бернштайна, 12, теперішня вул. Шолом-Алейхема), де йому було відведено п'ять залів та коридор[1].
Музей очолив художник-живописець, знавець єврейської старовини Людвіг Лілле[2].
Музей був відкритим для всіх охочих з правом безкоштовного відвідування щоденно в першій половині дня[3].
Колекція ред.
В музеї було зібрано пам'ятки єврейської історії та культури з різних місцевостей Галичини. Частина експонатів складалася з депозитів релігійної громади, зокрема родини доктора Марека Райхенштайна[1].
В експозиції було представлено старовинні срібні вироби культового призначення з львівських синагог, тканини XVII–XIX століть, ємності на бесанім, ханукальні лампи, зразки культової та світської кераміки, колекцію вибійчаної тканини, колекцію кетуб, виконаних на пергаменті, корони на Тору, а також фотографії пам'яток архітектури та надгробків.
У 1938 році зібрання містило 809 предметів: 196 предметів, які були у власності музею, 458 предметів, що належали Товариству друзів єврейського музею, 84 безстрокових депозитів і 71 тимчасовий депозит. Музей було закрито 1939 року після утвердження радянської влади[1].
Після закриття ред.
У 1940 році приміщення музею націоналізовано, колекцію разом передано Музею художнього промислу, де нею опікувався Максиміліан Гольдштейн[4].
Під час нацистської окупації колекція залишалась у Львові, попри наміри окупаційної влади її не було вивезено за межі міста завдяки тому, що її сховали зберігачі[5]. Після Другої світової війни частина колекції разом із предметами, що походили зі збірки Райхенштайна, залишилась у Музеї художнього промислу. Але певні предмети передано Львівському музею історії релігії та Львівській картинній галереї.
У 2000-х роках виникали ініціативи з відновлення музею[6][7].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Кравцов С. Марек Райхенштайн: колекціонер і його колекція [Архівовано 2 травня 2022 у Wayback Machine.] // Єврейські шлюбні контракти. Збірка ктубот Львівської національної галереї мистецтв. Віта Сусак (ред.), каталог виставки. ЛНГМ та Центр міської історії. Львів, 2015. — С. 11-28.
- ↑ Матеріали проєкту «Навколо простору Синагог» [Архівовано 16 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Сидорчук Т. Колекція ритуального срібла Єврейського музею у Львові: джерелознавчий аспект (за матеріалами Центрального державного історичного архіву м. Львова) // Музейні читання. Матеріали наукової конференції «Ювелірне мистецтво погляд крізь віки». Київ, Музей історичних коштовностей України, 14-16 листопада 2011 р. К., 2012. С.175–186
- ↑ Сидорчук Т. Максиміліан Ґольдштейн: останні роки життя колекціонера і музеєзнавця (за документами Державного архіву Львівської області) // Українська орієнталістика: спеціальний випуск з юдаїки. — 2011. — С. 355—374.
- ↑ Еврейский музей во Львове. Вперед в прошлое? | Хадашот новости еврейской жизни в Украине. hadashot.kiev.ua. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
- ↑ Львів'яни: Єврейський музей у Львові необхідно відродити!. Ассоциация еврейских организаций и общин Украины (Ваад) (рос.). 6 лютого 2017. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
- ↑ У Львові хочуть відновити Єврейський музей. Форпост. 07 квітня 2017. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
Посилання ред.
- Байбула Л. Колекція єврейських вибійок у Львівському музеї етнографії та художнього промислу [Архівовано 10 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Збірник матеріалів Наукових конференцій «Збереження єврейської історико-культурної спадщини, як частки української та світової культури: правові, історичні, мистецькі та музейні аспекти» та «Україно-єврейські взаємини: культурологічні, історичні, соціологічні аспекти», присвячена 90–й річниці проголошення ЗУНР. — Львів, 2010. — С. 17-25.