Вікіпедія

Єва Їнек

Єва Їнек (Талса, 13 липня 1978 року) — американсько-нідерландська журналістка та ведуча.

Єва Їнек
Народилася 13 липня 1978(1978-07-13)[1] (45 років)
Талса[1]
Країна  Нідерланди
Місце проживання Амстердам
Діяльність ведуча новин, телеведуча, журналістка, ведуча, радіоведуча, активістка за права жінок
Alma mater Лейденський університет і Sheridan Schoold
Знання мов нідерландська і англійська
Нагороди
IMDb ID 3189286
Єва Їнек

Біографія ред.

Єва Інек народилась в Талсі, штат Оклахома. У 2 роки переїхала з родиною до Вашингтона. Дівчинка ходила до ортодоксального єврейського дошкільного закладу.[2] Батьки вирішили переїхати до Нідерландів, коли Єві виповнилося одинадцять. Окрім нідерландського паспорта, у Єви Їнек також є американський.[3] У 1997 році дівчина вивчала американську історію в Лейденському університеті.

Кар'єра ред.

У 2004 році Єва закінчила навчання і почала працювати в іноземній редакціїу новинному відділі. Журналістка поширювала інформацію про Сполучені Штати Америки. У 2008 році вона вперше з'явилася на екрані як ведуча. Паралельно з роботою в редакції жінка писала оповідання. Її перша збірка стала відповіддю на книгу журналіста-публіциста Йоріса Люєндійка. Разом з Філіпом Фреріксом Їнек звітувала про вибори президента США з Вашингтона в ніч з 4 на 5 листопада 2008 року.[4] 20 січня 2009 року вона також була головною ведучою інавгурації Барака Обами як 44-го президента Сполучених Штатів. 4 червня 2010 року Єва Їнек дебютувала на радіо.[5] З березня 2011 року до початку 2014 року вона була постійною ведучою програми «По понеділках увечері». 29 квітня 2011 року Їнек і Тім Овердік повідомили з Лондона про весілля принца Вільяма і Кейт Міддлтон .

 
Єва Їнек у 2016 році

Вона поперемінно зі Свеном Кокельманном вела телепрограму «Один на один», у якій вони брали велике інтерв'ю. У 2016 році вона подорожувала своєю країною для шестисерійного документального серіалу про подорожі Сполучені Штати Єви. Програма Їнек, яка тепер уже не є щотижневою недільною вечірньою програмою, а транслюється ввечері в робочі дні, отримала високі показники переглядів на початку 2017 року. 20 вересня 2019 року вона оголосила, що після 15 років публічного мовлення вона переходить на телебачення у січні 2020 року, щоб по черзі вести нічне ток-шоу з Бо ван Ервеном Доренсом.[6] Вона підписала ексклюзивний контракт на чотири роки.[7] Ток-шоу, яке вона веде відтоді, називається Їнек. У березні 2022 року Їнек разом із Йероном Пау взяла участь у ток-шоу в одноразовій телевізійній програмі для збору коштів для жертв війни в Україні «Разом в дії» .[8]

AVROTROS ред.

У липні 2023 року Їнек оголосила, що підписала чотирирічний контракт з AVROTROS, де почне працювати на початку 2024 року та розроблятиме власні програми в AVROTROS.

Нагороди ред.

  • 2009 номінація на премію Upcoming Talent Award.
  • 2017: Срібна телевізійна зірка за найкращого ведучого.
  • 2018: Премія Соні Баренд
  • 2018: Топ — 100 найвпливовіших жінок Нідерландів у категорії ЗМІ.[9]
  • 2018: Номінація Зірковий ведучий.
  • 2023: Премія Соні Баренд за інтерв'ю з Каміллою ван Гестель

Приватне життя ред.

Єва Їнек мала стосунки з адвокатом Бремом Мошковічем[10] з 2010 по 2012 рік та з біологом Фріком Вонк з 2013 по 2015 рік.[11] Вона — мати двох дітей.

Примітки ред.

  1. ↑ а б https://www.ad.nl/show/als-kind-wilde-ik-al-een-spannend-leven~ab72139f/
  2. ↑ Eva Jinek: Weerzin en liefde, Nederlands Dagblad, 14 oktober 2017
  3. ↑ Eva Jinek op Zondag 2 december WNL. Gearchiveerd op 6 maart 2016.
  4. ↑ Nooit zo veel tv-ploegen naar Amerika, Algemeen Dagblad, 3 november 2008
  5. ↑ Juni 2010: Eva Jinek Radiopresentatrice, Spitsnieuws
  6. ↑ Eva Jinek maakt overstap naar RTL, ad.nl, 20 september 2019. Gearchiveerd op 2 juli 2022.
  7. ↑ Eva Jinek tekent exclusief voor vier jaar bij RTL, www.blikopnieuws.nl, 9 sept. 2019. Gearchiveerd op 4 december 2020.
  8. ↑ Televisiezenders, radiostations en social media samen in actie voor slachtoffers Oekraïne. RTL Boulevard. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  9. ↑ Opzij: Ilse Warringa invloedrijkste vrouw in cultuur. Het Parool. 11 december 2018. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 21 december 2018.
  10. ↑ ‘Eva Jinek en Bram Moszkowicz uit elkaar’, NRC Handelsblad, 30 oktober 2012. Gearchiveerd op 29 januari 2023.
  11. ↑ Eva Jinek en Freek Vonk na 2,5 jaar uit elkaar, blikopnieuws.nl. Gearchiveerd op 22 oktober 2021.

Бібліографія ред.

  • Реальна новина. Відповідь Йорісу Люендайку. Іноземні кореспонденти про свою роботу . З'єднання Монік ван Хугстратен і Єва Джінек. Амстердам, Баланс, 2008. ISBN 978-90-5018-918-7 .
  • Велика мрія, Spectrum, 2021. ISBN 978-90-0036-880-8 .
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єва_Їнек&oldid=42190093