«Пацики» — роман українського письменника Анатолія Дністрового, який вийшов 2005 року в київському видавництві «Факт». Друге видання побачило світ 2011 року у видавництві «Піраміда» (серія «Приватна Колекція» — видавничий проект Василя Ґабора). Третє видання вийшло 2020 року у серії "Альтернатива" "Видавництва Жупанського".

«Пацики»
обкладинка першого видання
АвторАнатолій Дністровий
КраїнаУкраїна
Моваукраїнська
Жанрроман
ВидавництвоФакт, Піраміда
Видано2005, 2011

Пацики — центральний роман контркультурної молодіжної трилогії про Тернопіль, до якої входить також романи «Місто уповільненої дії» (2003) та «Тибет на восьмому поверсі» (2005). Роман «Пацики» увійшов у десятку найкращих за версією інтернет-опитування Книги року Бі-Бі-Сі та «Книга року» у 2005-му[1]. Головна тема роману — молодіжні банди Тернополя в останні роки радянської імперії. Його дія відбувається в депресивних спальних районах останніх років СРСР, в середовищі проблемних тінейджерів із неблагополучних сімей.

З анотації видавництва

ред.
  Жива жаргонна мова, добре знання петеушного матеріалу та ретельний аналіз «важких» підлітків витворюють художнє, ретроспективно точне свідчення часу, що минув 15 років тому.  


«Україна молода» про роман «Пацики»

ред.
  Жене, Берджес, Селін — улюблені автори Дністрового, адже саме ці письменники роблять скальпелем письма анатомічний зріз на живому тілі сьогоднішнього суспільства. Страшнувата це у своїй брутальній відвертості картина, для когось — екзотична чи навіть епатажна. Але варто вдуматися: деякі люди так і живуть.

Романи Анатолія — це агіографія навпаки, і саме тому головне в них — їх моральність. Агіографічні твори розповідають про життя святих і як вони дійшли до святості, а романи Дністрового розповідають про грішників, як ними можна стати і що з цього виходить. І якщо читати про «хороших» сьогоднішній молоді надто нудно, то навчити тому, «що таке добре і що таке погано» можна саме таким письмом

(Анастасія Богуславська. "Український Берджес")

 

Дмитро Стус про роман «Пацики»

ред.
  ...сповідальний роман про долі старшокласників маленьких містечок Західної України, яким судилося входити в життя без жодних перспектив на майбутнє... Як і «капітани піску» Жоржі Амаду, вони вірять, що особливі, як і капітани, більшість з них гине, торуючи дорогу наверх. А тому в 17–18 переважна більшість із них хоче лише одного — втекти (як їхні батьки колись тікали з села), щоб вижити й почати все спочатку... Такі романи не вирок, а пропозиція до роздумів, тексти, які колись скажуть більше правди про нашу добу, ніж усі підшивки газет за останні двадцять років

(Дмитро Стус. "Чоловіки сповідаються")

 

Видання

ред.
  • Дністровий, Анатолій. Пацики: конкретний роман — К.: Факт, 2005. — 392 с. — (Exceptis Excipiendis).
  • Дністровий, Анатолій. Пацики: конкретний роман  Друге видання. — Львів: Піраміда, 2011. — 244 с. — (Приватна колекція).
  • Дністровий, Анатолій. Пацики. Роман. Третє видання. — К.: Видавництво Жупанського, 2020. — 312 с. — (Альтернатива).

Примітки

ред.


Посилання, рецензії

ред.
  • Пацики на сайті видавництва[недоступне посилання з липня 2019].
  • Україна молода: рецензія на роман Анастасії Богуславської].
  • Рецензія на книгу.
  • 'Ярослав Голобородько. Аксесуари «конкретної прози» (марґінальний простір Анатолія Дністрового). Київська Русь, книга VII, 2006.
  • Ярослав Голобородько. Інвестиції «реалу»: прозовий портал Анатолія Дністрового. Книжник review, № 6, 2006.
  • Ярослав Голобородько. Анатолій Дністровий — романний тріал як діґґер-клаб/ Ярослав Голобородько. Артеґраунд. Український літературний істеблішмент. Київ: Факт, 2006.
  • Михед Олександр. 17 років самотності. Конкретна розмова про неконкретний роман: Рец.: Дністровий А. Пацики [Текст] / О. Михед // Березіль: Літературно-художній та громадсько-політичний журнал Національної Спілки письменників України. — 2005. — N11. — С. 174—176
  • Соня Мармеладова. Польові дослідження тернопільських пациків. Кур'єр Кривбасу, липень 2005, № 188.
  • Иван Андрусяк. Педагогический роман: выпущенные издательством «Факт» «Пацики» Анатолия Днистрового можно рассматривать и как украинский ответ тупорылой «Бригаде»/ Столичные новости, № 18, 17-23 мая, 2005.
  • Ростислав Семків. Блов-ап Дністрового// Книжник review, № 8-9, 2005.
  • Дмитро Стус. Чоловіки сповідаються// Дзеркало тижня, № 25, 2-8 липня 2005: http://dt.ua/CULTURE/choloviki_spovidayutsya-43812.html[недоступне посилання з липня 2019]