Золота комора — народна назва легендарного скарбу, який восени 1708 р., сховав менський сотник Гнат Васильович Сахновський.

Про його характер, розміри та місце схову, наразі нічого невідомо. Скоріше за всього це була сотенна скарбниця, яку було затоплено в річці, чи в болоті, в так званому Куті, десь поблизу урочища Остреч.

Загальні відомості ред.

Не виключено, що Гнат Сахновський разом з сотенними активами приховав і власні статки, які в умовах буремних подій Північної війни можна було легко втратити. Такий крок був вимушеним заходом Сахновського, адже єдина переправа через річку Десна, в центрі Чернігово-Сіверщини знаходилася біля смт Макошине. Територія менської сотні знаходилась в безпосередній близькості біля неї. Окрім того, менська сотня прикривала з півночі столицю Гетьманщини м. Батурин. Таким чином, Менщина, з великим ступенем імовірності, могла опинитись в епіцентрі московко-шведського протистояння. Вперше оповідку про скарб Сахновського описав Іван Корбач, в своєму художньому історичному романі «Сотники». Цю цікаву історію, (в якій запитань більше, аніж відповідей), Корбачу розказав менський краєзнавець Дмитро Калібаба. Розповідь про «золоту комору» є доволі інтригуючою історією, крапку в якій досі не поставлено.

Посилання ред.

  1. Корбач І. М. Сотники: Історичний роман-хроніка. — К.: Український центр духовної культури, 1995. — 299 с.
  2. Салтан О. М. «Золота комора» менського сотника Сахновського: народження легенди // Північний вектор. Чернігівський суспільно-інформаційний часопис — 1 трав. 2014
  3. Салтан О. М. «Золота комора» менського сотника Сахновського: «Рубікон» і «Тулон» козацького центуріона Сіверщини // Північний вектор. Чернігівський суспільно-інформаційний часопис. — 2 трав. 2014
  4. Салтан О. М. «Золота комора» менського сотника Сахновського. Дорогоцінний артефакт козацької доби, який міг існувати.- 1 черв. 2014
  5. Салтан О. М. «Золота комора» менського сотника Сахновського Скарб, якого не було. Частина IV. — 8 черв. 2014