Хазан Павло Вікторович
Хаза́н Павло́ Ві́кторович (нар. 17 листопада 1974, Дніпро) — український учений та політик, співавтор та співзасновник системи екологічного моніторингу, учасник Російсько-української війни на Сході України, майор Збройних сил України, депутат Дніпропетровської обласної ради) VII та VIII скл[1][2][3].
| Павло Хазан | ||
|---|---|---|
 | ||
| Народився |
17 листопада 1974 (49 років) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР | |
| Країна |
 Україна | |
| Національність | єврей | |
| Діяльність |
учений, політик депутат Дніпропетровської обласної ради VII та VIII скл. | |
| Alma mater | Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара | |
| Науковий ступінь | доктор філософії | |
| Учасник | Війна на сході України | |
| Військове звання | майор | |
| Батько | Хазан Віктор Борисович | |
| Брати, сестри | Хазан Наталiя Вiкторiвна | |
| Нагороди |
| |
| Сайт | khazan.eu | |
Життєпис ред.
Павло Хазан — автор наукових праць в галузі екології, енергетики, економіки та статистики, поетичної збірки «С-moll» (До-мінор) (2010), автор та учасник міжнародного музичного альбому «Source» (Фрайбург, 1995) та документальної стрічки «Коли ударять дзвони…» про екологічну катастрофу в Україні, співавтор обласних екологічних стратегій та програм. Автор пісень на власні вірші[4], а також на вірші Шарля Бодлера, Ліни Костенко, Миколи Вороного, Клавдії Фролової та інших.
Освіта ред.
- 1996 — закінчив Дніпровський університет ім. Гончара за спеціальністю «радіофізика та електроніка» та військову кафедру
- 2000 — закінчив аспірантуру в Національній академії наук України за спеціальністю «екологічна безпека».
- 2008 — стипендіат програми «Wider Europe» John Smith Trust у Британії[5].
Професійна діяльність ред.
З 1991 учасник екологічного руху, брав участь у міжнародних кампаніях Friends of the Earth Europe[en] Towards the Sustainable Europe, Sustainable Use Resources in Europe, Energy Alternatives for Sustainable Europe. У 1994 р. заснував «Молодіжну екологічну лігу Придніпров'я»[6][7].
1996—2015 — займався дослідженнями в галузі сталого розвитку, відновлюваних джерел енергії, екологічного моніторингу, математичного моделювання, розробкою програм управління відходами в Інституті екології Національної академії наук України[8]. Був експертом у проектах з питань енергетики та зеленої економіки у співпраці з British Council та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit[9][10]. Керував громадськими кампаніями, в тому числі проти розповсюдження сланцевого газу (газу ущільнених пісковиків) в Україні у співпраці з Milieudefensie[en] та Friends of the Earth[en][11][12][13].Виступав з критикою на адресу компанії Shell щодо небезпечного проекту видобутку такого газу на Юзівській площі[14][15][16][17].
2000—2002 — помічник-консультант народного депутата України (Партія Зелених України), брав участь у робочій групі Верховної ради України з біологічної безпеки.
2003—2008 — член ради міжнародної організації «Північний альянс за сталий розвиток». Брав участь у роботі Комісії зі сталого розвитку ООН. Займався розробкою і впровадженням міжнародних конвенцій, зокрема електронних інструментів Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуської конвенції)[18][19][20].
2007—2011 — організатор громадських кампаній щодо закриття звалища на Ігрені та проти незаконної забудови на Лоц-Кам'янці у Дніпрі[21][22][23].
2009—2010 — заступник голови Партії Зелених України[24].
2010—2012 — український представник у Європейській партії зелених (European Green Party), брав участь у підготовці програмних документів у співпраці з групою The Greens/EFA у Європейському парламенті[25][26][27][28].
2012 — учасник Конференції з питань сталого розвитку ООН (Earth Summit 2012) в Ріо-де-Жанейро, Бразилія.
2013—2015 — член виконавчого комітету Friends of the Earth Europe, брав участь у розробці пропозицій до Європейської комісії щодо сталого розвитку, відновлюваної енергетики, біологічної безпеки та проблем зміни клімату[29][30].
2013—2014 — один з організаторів Євромайдану у Дніпрі, Штабу національного захисту Дніпропетровської області. Учасник Революції гідності в Києві. 26 січня 2014 року під час протестів біля Дніпропетровської ОДА отримав поранення очей[31][32].
2014—2015 — радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Брав участь в організації добровольчих батальйонів[33].
2014—2016 — голова правління благодійної організації «Фонд оборони країни»[34]. У червні 2015 фонд відвідав американський сенатор Джон МакКейн[35][36].
З 2015 — депутат Дніпропетровської обласної ради, член комісії з питань екології та енергозбереження[37][38]. Співавтор Дніпропетровської обласної комплексної програми екологічної безпеки та запобігання змінам клімату на 2016—2025 роки, Стратегії енергозбереження, енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії Дніпропетровської області на 2018—2035 роки[39]. Документи базуються на принципах Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, Кіотського протоколу та Паризької угоди. Важливою метою стратегії є повна відмова від викопного палива[40]. Співавтор концепції екологічного моніторингу Дніпропетровської області, ініціатор створення «Центру екологічного моніторингу» Дніпропетровської обласної ради, керівник наукового та інженерного напрямків центру. Система моніторингу стала практичною реалізацією принципів Оргуської конвенції[41][42].
Ветеран Російсько-української війни, брав участь у АТО (2014—2015, 2017—2018) та в Операції об'єднаних сил (2018—2020). Пішов добровольцем через військкомат Соборного району Дніпра, у цьому ж військкоматі добровольцем у 1941 році був відправлений на війну його дідусь Борис Хазан[43][44][45].
Нагороди ред.
- Орден «За заслуги» III ст (2014)[46]
- Нагрудний знак «Війська зв'язку Збройних сил України» (2016)
- Відзнака 3-го окремого танковго батальйону «Звіробій»
- Відзнака командувача Об'єднаних сил «Козацький хрест» І ст[47]
- Почесний нагрудний знак начальника Генерального штабу ЗСУ «За заслуги перед збройними силами України»
- Відзнака Начальника Генерального штабу ЗСУ — нагрудний знак «Учасник АТО»
- Нагрудний знак Міністерства оборони України «Знак пошани»
- Почесний знак Національної гвардії України «За співпрацю»
Сім'я ред.
- сестра — українська волонтерка, громадська діячка, продюсерка Наталія Хазан
- батько — український учений, політик, літератор Віктор Хазан
- мати — хірург-стоматолог Алла Дейнега
- бабуся — український літературознавець і критик; професор, завідувач кафедри української літератури Дніпропетровського університету Клавдія Фролова
- дідусь — ветеран Другої світової війни, музикант, вчитель фізики та астрономії Борис Хазан[48][49]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Ukrainian Night | Yale University Press. yalebooks.yale.edu. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Моніторинг якості атмосферного повітря провели у промислових зонах Дніпра (КОМЕНТАР). Сайт 9-го дніпровського телеканалу (рос.). 20 жовтня 2020. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Олексій Ангурець та Павло Хазан про систему екологічного моніторингу - програма "Шах і мат" (укр.), процитовано 1 квітня 2021
- ↑ Павло Хазан - Листопад (укр.), процитовано 26 березня 2021
- ↑ Pavlo Khazan, Author at John Smith Trust. John Smith Trust (брит.). Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Павло Хазан: Безконтрольне розповсюдження ГМО — це реальна небезпека. Gorod.dp.ua. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Time to start phase-out of nuclear across Europe. Friends of the Earth Europe (амер.). Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ 25 years since Chernobyl - standing in solidarity with the people of Ukraine. Friends of the Earth Europe (амер.). Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ Milieudefensie / FoE Netherlands: Harmful shale gas deal between Shell and Yanukovych must be halted. Friends of the Earth International (амер.). 25 лютого 2014. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Chernobyl: solidarity as anti-nuclear initiative launched. Friends of the Earth Europe (амер.). Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ FRIENDS OF THE EARTH EUROPE zum 25. Jahrestag der Tschernobylkatastrophe: Jetzt aus der Atomenergie aussteigen!. OTS.at (нім.). Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ Shell Global Megafrackers (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2021. Процитовано 26 березня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Dutch environmentalists to help Ukraine fight… fracking. День. 7 November. Архів оригіналу за 18 квітня 2023. Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ Hauter, Wenonah. Antitrust Laws. The SAGE Encyclopedia of Food Issues. SAGE Publications, Inc. ISBN 978-1-4522-4301-6. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ Milieudefensie / FoE Netherlands: Harmful shale gas deal between Shell and Yanukovych must be halted. Friends of the Earth International (амер.). 25 лютого 2014. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ https://unece.org/fileadmin/DAM/env/pp/electronictools/LOP_TF_5_11_2006_final.pdf
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Около ста жителей ж/м «Победа» протестуют против планов строительства на Бульваре Славы электрораспределительного пункта. Gorod.dp.ua. Архів оригіналу за 20 січня 2017. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ pavlo (28 квітня 2010). Павло Хазан: підписання угоди щодо Чорноморського флоту – перший крок до знищення України. Народный блоггер (ru-RU) . Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ Кілька десятків мешканців житлового масиву Ігрень у Дніпропетровську під прапорами партії “зелених” пікетують обласну раду. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Frail Chernobyl Clean-Up Workers Protest Benefit Reductions | Voice of America — English. www.voanews.com (англ.). Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Stop nuclear power. European Greens (англ.). Архів оригіналу за 17 лютого 2021. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Ядерний могильник у Чорнобилі ближче?. BBC News Україна (укр.). 22 січня 2010. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ In Ukraine, voters choose: Democracy or dictatorship. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ Видобуток сланцевого газу на Дніпропетровщині: перспективи та ризики. Gorod.dp.ua. Архів оригіналу за 7 березня 2013. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ Пресса: перспективы ассоциации и "газовой войны". BBC News Україна (ru-UA) . 31 жовтня 2013. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Павло Хазан: Безконтрольне розповсюдження ГМО — це реальна небезпека. Gorod.dp.ua. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ Про Революції Гідності та події 26 січня 2014 року під Дніпро ОДА || АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ'Ю, Павло Хазан (укр.), процитовано 26 березня 2021
- ↑ New York Times New York City Poll, April 2004. ICPSR Data Holdings. 18 жовтня 2004. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ «Чорна мітка» для директорів. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Shore, Marci. Reading Tony Judt in Wartime Ukraine. The New Yorker (en-us) . Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Сенатор США Джон Маккейн и посол США в Украине Джеффри Пайетт посетили «Фонд оборони країни». Most-Dnepr.info. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ DJC - Новостной портал еврейской общины Днепра. djc.com.ua. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ Чорнобиль тепер заповідна зона: що про це варто знати. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ На Днепропетровщине предлагают запретить пророссийские организации. dnepr.news. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ Про Стратегію енергозбереження, енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії Дніпропетровської області на 2018 – 2035 роки | Дніпропетровська обласна рада (ru-RU) . Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ МОРОЗ, Антон. У Дніпрі презентували масштабний проект "Система екологічного моніторингу Дніпропетровської області". ДНІПРОГРАД. dniprograd.org (ua) . Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ Повітрю області поставили дагноз - з'явилися пости екомоніторингу. Сайт 9-го дніпровського телеканалу (рос.). 21 грудня 2017. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ Павло Хазан і Олексій Ангурець представляють мобільну станцію екологічного моніторингу. www.unian.ua (укр.). Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ Vast in een vergeten oorlog. NIW (нід.). 2 вересня 2020. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Пропагандистское радио боевиков "ДНР" беспрепятственно работает за пределами зоны АТО, - "Фонд оборони країни". ФОТО. Цензор.НЕТ (рос.). Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ 100-летие Бориса Хазана. Вечер семейной истории в Еврейском Музее. 2 вересня 2020. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №900/2014. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Герой ЗСУ з Дніпра отримав найвищу нагороду за участь в ООС. OBOZREVATEL NEWS (укр.). 3 травня 2019. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ User, Super (24 квітня 2019). Бінокль Бориса Хазана. jmhum.org (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Стрильчук, Марина. Відбулось чергове засідання Дніпровського історичного клубу. УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА» (uk-ua) . Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.