Хазан Віктор Борисович

політик

Ві́ктор Бори́сович Хаза́н (* 18 березня 1947, село Юр'ївка Царичанський район Дніпропетровська область) — український учений, політик, літератор. Кандидат технічних наук (1980), доктор філософії (1993), Дійсний член Міжнародної Академії наук екології і безпеки життєдіяльності (2009)

Хазан Віктор Борисович
Народився 18 березня 1947(1947-03-18) (77 років)
село Юр'ївка Царичанський район Дніпропетровської області
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність політик
Alma mater Університет Коннектикуту
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Посада народний депутат України[1]
Науковий ступінь кандидат технічних наук
Членство Верховна Рада України III скликання
Мати Фролова Клавдія Павлівна
Діти Хазан Павло Вікторович
Хазан Наталiя Вiкторiвна

Життєпис ред.

Віктор Борисович Хазан народився 18 березня 1947 року[2]. Батько Борис Мусійович (1917—1992) — учитель фізики та астрономії. Мати Клавдія Павлівна Фролова (1923—2010) — відомий український філолог, професор Дніпропетровського національного університету і Дніпропетровської консерваторії.

Закінчив фізичний факультет Дніпропетровського університету (навчався у 1965—1970 роках, за фахом — фізик-теоретик).

З березня 1998 року до квітня 2002 року — народний депутат України 3-го скликання, голова підкомітету Верховної Ради з питань екологічної політики, техноногенної безпеки та надзвичайних ситуацій (обраний за списком Партії Зелених України. З 1991 по 2008 р. завідувач відділом Інституту проблем природокористування і екології НАН України, з 2002 — президент Міжнародного центру екологічно сталого розвитку, техногенної безпеки і нових технологій «Екостар». Дійсний член Міжнародної академії наук екології і безпеки життєдіяльності.

Перший заступник голови Української екологічної асоціації «Зелений світ» (з 1994), засновник і голова Дніпропетровської обласної асоціації «Зелений світ»(з 1990 р.) член президії політичної ради партії Зелених України. Один з засновників громадського і політичного Зеленого руху в Україні (неформальної екологічної групи SOS (1975), «Зеленого світу»(1989), партії Зелених України (1990), голова міської(до 2001 р. і обласної(до 2007 р.) організацій ПЗУ

Лауреат премії імені Петровського в галузі науки, техніки і виробництва (1976). Занесений до списків «2000 видатних науковців ХХ сторіччя», «Видатні науковці XXI сторіччя», «500 Великих лідерів» і нагороджений медаллю «Видатні люди ХХ століття» (Міжнародний біографічний центр, «Американський біографічний інститут» 1996, 1999, 2002, 2010), лауреат Кембріджської премії «За видатний внесок в сучасну літературу» (2007), визнаний «Людиною року Придніпров'я» (2008 р.), має ряд вітчизняних наукових відзнак.

Сім'я ред.

  • дружина Дейнега Алла Григорівна (1947) — лікар Дніпропетровської обласної стоматологічної поліклініки.
  • син Павло (1974) — депутат Дніпропетровської обласної ради, офіцер, служить в АТО та ООС
  • донька Наталія (1981) — підприємець, продюсерка, волонтерка.
  • мати — український літературознавець і критик; професор, завідувач кафедри української літератури Дніпропетровського університету Клавдія Фролова (1923-2010)

Наукова діяльність, творчість ред.

Віктор Хазан — автор (співавтор) понад 150 наукових праць (15 винаходів). Зокрема, співавтор монографій:

  • «Сбалансированное развитие территориально-производственных комплексов» (1991),
  • «Методические подходы к выбору стратегии устойчивого развития территории» (1996),
  • «Stepping Towards Sustainability in Energy: practical proposals for Europe» (1997),
  • «Методичні підходи до вибору та обґрунтування критеріїв і показників сталого розвитку різних ландшафтних регіонів України» (1999),
  • «Material Evidence: practical recommendations for national and Europian resource use» (1999),
  • «Стійкий екологічно безпечний розвиток» (2002).

Автор збірок поезій «Логика мгновенья» (1988), «Листки из дневника»(2003), книги прози «Во весь голос, сценарий для немого кино»(2007).

Примітки ред.

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  2. Хазан Віктор Борисович. сайт. Архів оригіналу за 11 січня 2020.

Посилання ред.