Персей (сузір'я)

сузір'я північної півкулі неба

Персе́й (лат. Perseus) — сузір'я північної півкулі неба.

Персей
Персей
Персей
Латинська назва Perseus
Род. відмінок Persei
Скорочення Per
Пряме піднесення 03год хв
межі від 1год 22хв до 4год 41хв
Схилення 45° '
межі від 30° 40' до 58° 30'
Площа 615 кв.град.(24)
Зорі 5 яскравіших від 3m
56 яскравіших від 5,5m
Найяскравіша зоря Мірфак(Альфа Персея) 1,8m
Метеорні потоки Персеїди, Вересневі персеїди
Суміжні сузір'я
Спостерігається в широтах між +90° i −31°
Увечері найкраще спостерігати протягом грудня
Існує з античності. Запропоноване
Сузір'я Персея із «Дзеркала Уранії», набору тематичних карток опублікованого у Лондоні, бл. 1825 року

Стародавнє сузір'я. Включене до каталогу зоряного неба Альмагест давньогрецького астронома Клавдія Птолемея ще у 2 столітті.

Морфологічні особливості ред.

Сузір'я містить близько 90 зірок до 6m[1]. Воно має площу 615 квадратних градусів та є 24 сузір'ям за розміром із 88. З півдня межує з сузір'ями Овна і Тельця, зі сходу - із сузір'ям Візничого, із півночі - сузір'ями Кассіопеї та Жирафи, а із заходу - із сузір'ями Андромеди і Трикутника.

Персея легко знайти на небі, оскільки він має характерну форму й оточений декількома впізнаваними візерунками зір: на північ від нього зорі розташовані у формі літери W в сузір'ї Кассіопеї, на схід - шестикутник Візничого з яскравою зорею Капелла, на південь - Плеяди, а на захід - ланцюг із трьох найяскравіших зір в Андромеді[2].

У сузір’ї Персея найяйскравіші зорі утворюють характерну дугу. Вигнута лінія починається з помаранчевого надгіганта Мірам (η Персея) і проходить через γ Персея та Мірфак (α Персея) до σ, ψ та δ Персея в центральній частині сузір'я. Її легко знайти, якщо прослідувати за уявною лінією від γ Кассіопеї (центральна зірка візерунку "W" Кассіопеї) через Рухбу (δ Кассіопеї, нижня права зірка "W"). Мірфак, найяскравіша зірка Персея, також є найяскравішою зіркою на цій уявній лінії[2].

Зорі ред.

  • Мірфак (α Персея): Найяскравіша зоря сузір'я. Мірфак (араб. Лікоть) — це надгігант спектрального класу F5Ib, що має зоряну величину 1,79 m та віддалена від Землі на відстань 590 світлових років[3]. Мірфак яскравіша від Сонця у 5000 разів і має діаметр у 62 рази більший за діаметр Сонця. Це найяскравіший член скупчення Альфа Персея, яке є відкритим скупченням, що містить багато яскравих зірок. Сусідні яскраві зорі, які є членами групи, включають зорі Дельта (3.0 зоряної величини)[4], Psi (4.3)[5] і 48 Персея (4.0)[6]; змінну Бета Цефея Epsilon Персея (2.9)[7]; а також зорі 29 (5.2)[8], 30 (5.5)[9], 31 (5.0)[10] і 34 Персея (4.7)[11]. Близька зоря Йота Персеяi , яка має зоряну величину 4.05, вважається членом цієї групи, але насправді знаходиться на відстані лише 34 світлових років від нас. Ця зоря дуже схожа на Сонце, але світить у 2,2 рази яскравіше за нього. Це жовта зоря головної послідовності спектрального типу G0V. Тривалі пошуки не змогли знайти доказів того, що вона має планетну систему[12].
  • Алголь (β Персея) — одна з найвідоміших зір і друга за блиском у сузір'ї Персея. Алголь (від араб. الغول‎ — гуль) символізує очі Горгони Медузи в сузір'ї. Ця зірка є представником цілої групи затемнених змінних зір. Її видима зоряна величина змінюється в інтервалі від 2,12 m до 3,39 m з періодом приблизно 2,867 дня. Спектральний тип цієї зірки — B8 V, розташована вона на відстані в 93 світлових роки.

Об'єкти далекого космосу ред.

  • два розсіяних скупчення зір — NGC 869 і NGC 884 утворюють подвійне скупчення. Віддалені одне від одного на декілька сотень світлових років, а від Сонячної системи — приблизно 7 000 світлових років. Кількість зір в них, відповідно, 350 і 300, видима зоряна величина — 4,0 і 3,9.
  • М34 — це розсіяне скупчення з видимою яскравістю 5,5 m розташоване на відстані близько 1400 світлових років і містить близько 100 зірок, розкиданих по небу на площі, що перевершує площу повного місяця. Справжній діаметр цього скупчення близько 14 світлових років. M 34 можна побачити навіть у хороший бінокль, але найкраща видимість досягається при використанні телескопа з невеликим збільшенням.
  • Туманність Маленька Гантель (М76) — планетарна туманність.

Персей — одне з найдавніших сузір'їв, яке було детально описано великим астрономом Клавдієм Птолемеєм у своєму астрономічному атласі «Альмагест». З ім'ям Персей пов'язаний ряд давньогрецьких міфів, які розповідають про подвиги героя Персея. Сам Персей був сином бога Зевса і смертної жінки Данаї. Відповідно до одного з міфів Персей повинен був зробити весільний подарунок Діктусу, яких побажав побачити голову Медузи Горгони. Підступний Діктус і його брат — король Полідект — насправді хотіли смерті Персея. Але герой зміг перемогти чудовисько і відсікти її жахливу голову. У древніх астрономічних атласах сузір'я зображували у вигляді юнака, який тримає в руці відрубану голову Горгони.

 
Сузір'я Персей неозброєним оком

Метеорні потоки ред.

  • Персеїди - один із найвідоміших метеорних потоків. Активний у період із 14 липня до 1 вересня, та досягає піку в середині серпня. Персеїди, відомі швидкими та яскравими метеорами, які можна побачити із частотою від 50 до 100 метеорів на годину. Ідеально підходить для спостереження в північній півкулі в передсвітанкові години[13]. Метеори з персеїд - це фрагменти комети 109P/Свіфта-Туттля, відкритої в 1862 році астрономами Льюїсом Свіфтом і Горасом Таттлем. Комета Свіфта-Туттля має ядро діаметром 26 км та обертається навколо Сонця із періодом у 133 роки. Востаннє комета була у внутрішній частині Сонячної системи в 1992 році[14].
  • Зета-Персеїди – денний метеорний потік відкритий в 1947 році працівниками Обсерваторії Джодрел Бенк. Активний від 20 травня до 5 липня із максимумом 13 червня[15].

Джерела ред.

Посилання ред.

WIKISKY.ORG: Персей [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Див. також ред.

Список зірок сузір'я Персея

88 сучасних сузір'їв
АндромедаБлизнятаВелика ВедмедицяВеликий ПесВізничийВітрилаВовкВодолійВолопасВолосся ВеронікиВоронГеркулесГідраГодинникГолубГончі ПсиДельфінДіваДраконЕріданЄдинорігЖертовникЖивописецьЖирафЖуравельЗаєцьЗмієносецьЗміяЗолота РибаІндіанецьКассіопеяКитКільКозорігКомпасКормаКосинецьЛебідьЛевЛетюча РибаЛисичкаЛіраМала ВедмедицяМалий КіньМалий ЛевМалий ПесМікроскопМухаНасосОвенОктантОрелОріонПавичПегасПерсейПівденна ГідраПівденна КоронаПівденна РибаПівденний ТрикутникПівденний ХрестПівнічна КоронаПічРайський ПтахРакРибиРисьРізецьСекстантСіткаСкорпіонСкульпторСтолова ГораСтрілаСтрілецьТелескопТелецьТерезиТрикутникТуканФеніксХамелеонЦентаврЦефейЦиркульЧашаЩитЯщірка
  1. Průvodce hvězdnou oblohou: Perseus.
  2. а б Perseus Constellation: Location, Stars, Myth, Facts – Constellation Guide. www.constellation-guide.com. Процитовано 26 лютого 2024.
  3. * alf Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  4. * del Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  5. * psi Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  6. * c Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  7. * eps Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  8. * 29 Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  9. * 30 Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  10. * 31 Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 28 грудня 2013.
  11. * 34 Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  12. Kaler, J. B. Iota Persei. Stars. University of Illinois. Процитовано 5 листопада 2013.
  13. earthsky.org.
  14. Perseids - NASA Science. science.nasa.gov (англ.). Процитовано 26 лютого 2024.
  15. meteorshowersonline.com.