Кассіопея (сузір'я)

сузір'я Північної півкулі неба

Кассіопе́я[1] або Касіопе́я[2] (лат. Cassiopeia) — сузір'я північної півкулі неба. Містить близько 150 зір, видимих неозброєним оком. Кассіопея лежить у смузі Чумацького Шляху.

Кассіопея
Кассіопея
Кассіопея
Латинська назва Cassiopeia
Род. відмінок Cassiopeiae
Скорочення Cas
Пряме піднесення 01год хв
межі від 22год 52хв до 3год 25хв
Схилення 60° '
межі від 46° ' до 77° '
Площа 598 кв.град.(25)
Зорі 4 яскравіших від 3m
44 яскравіших від 5,5m
Найяскравіша зоря Наві (γ Cas) 2,15m
Суміжні сузір'я
Спостерігається в широтах між +90° i −13°
Увечері найкраще спостерігати протягом листопада-грудня
Існує з античності. Запропоноване
Зображення Кассіопеї з «Дзеркала Уранії», набору карток сузір'їв, опублікованого в Лондоні бл. 1825 р.
Каппа Кассіопеї та її ударна хвиля. Інфрачервоне зображення з космічного телескопа Спітцера. (NASA / JPL-Caltech)

Відоме зі стародавніх часів і включене до каталога зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».

Сузір'я Кассіопея неозброєним оком.

Характеристики ред.

Кассіопея займає 598,4 квадратного градуса і, отже, 1,451 % неба (25-те місце серед 88 сузір'їв)[3]. Кассіопея межує з Цефеєм на півночі й заході, Андромедою на півдні й заході, Персеєм на південному сході і Жирафою на сході, а також має коротку межу з Ящіркою на заході.

Трилітерне скорочення для сузір'я, прийняте Міжнародним астрономічним союзом у 1922 році, — «Cas».[4]

W-астеризм ред.

Кассіопея містить астеризм, який утворює впізнавану форму сузір'я, — W-астеризм. Він складається з найяскравіших зір сузір'я: ε (Сегін), δ (Рукба), γ (Наві), α (Шедар) і β (Каф)[5], які утворюють фігуру, що нагадує латинську букву W.

Зорі ред.

Незвичайною змінною зорею є γ Кассіопеї. Це новоподібна зоря. Її яскравість змінюється від 1,6 m до 3m.

Зоря ρ Кассіопеї належить до класу зір-супергігантів. Вона в 40 разів масивніша і приблизно в 500 000 разів яскравіша від Сонця. Більшість часу її блиск незмінний і близький до 4m, але іноді трапляються спади блиску до 6,2m, і тоді ρ Кассіопеї стає невидимою для неозброєного ока. Причиною зміни блиску є викиди газу, що призводять до послаблення її видимої яскравості.

η Кассіопеї — подвійна зоря. Головний компонент — жовтуватий гігант з видимою величиною 3,7m, супутник (7,4m) — червоний карлик із температурою поверхні, близькою до 3000 К. Обидві зорі обертаються навколо спільного центру мас із періодом 526 років. Вони перебувають порівняно близько від Сонця — на відстані 20 світлових років.

Жовта карликова зоря μ (5,3 m) визначна своїм дуже швидким пересуванням. Щосекунди вона віддаляється майже на 100 км і рухається небесною сферою. За тисячоліття μ Кассіопеї долає на небосхилі відстань, удвічі більшу від поперечника Місяця. Уперше ч зоряні каталоги її заніс Тихо Браге.

Каппа Кассіопеї — блакитний надгігант спектрального типу BC0.7Ia, який у 302 тисячі разів яскравіший за Сонце і має в 33 рази більший діаметр. Це зоря-утікач: вона рухається зі швидкістю близько 1100 кілометрів на секунду стосовно своїх сусідів. Її магнітне поле й зоряний вітер створюють видиму ударну хвилю, що рухається на відстані 4 світлових років попереду зорі, зіштовхуючись із розрідженим і зазвичай невидимим міжзоряним газом і пилом. Розміри фронту ударної хвилі величезні: близько 12 світлових років завдовжки і 1,8 світлового року завширшки.

Цікаві об'єкти ред.

  • Зоря Тихо Браге — нова зоря, раптову появу якої в сузір'ї Кассіопеї неподалік κ Cassiopeiae 1572 року спостерігав данський астроном Тихо Браге. Нова зоря поступово слабшала й перестала бути видимою через шістнадцять місяців. Сьогодні відомо, що це була наднова — один з останніх спалахів, що спостерігалися в галактиці Чумацький Шлях. Залишок наднової SN 1572, який розташований на відстані близько 7500 світлових років, має діаметр майже 20 світлових років.
  • Кассіопея A — одне з найпотужніших джерел галактичного радіовипромінювання. Потік радіохвиль із цієї ділянки неба в багато разів потужніший від радіовипромінювання зорі Тихо Браге. 1951 року на фотопластинах, чутливих до червоного світла, були зафіксовані клапті невеликої радіотуманності, пов'язаної з Кассіопея А. За швидкістю розширення туманності визначили, що її виникнення спричинив вибух, що стався близько 1667 року. На небі цей об'єкт розташований між β Кассіопеї і δ Цефея.

Серед інших цікавих об'єктів сузір'я:

Походження назви ред.

Сузір'я названо ім'ям Кассіопеї (грец. Кɑσσιόπειɑ) — героїні давньогрецьких міфів, дружини ефіопського царя Кефея, матері Андромеди. За однією з версій міфу, Кассіопея за свої хвастощі була прив'язана до крісла, сидячи на якому, була приречена кружляти навколо Північного Полюса, перевертаючись головою донизу.[джерело?]

Араби частину зір Кассіопеї називали «руками Плеяд».

В українській культурі сузір'я називали «Бороною»[6] або «Пасікою»[7]. Також «Пасікою» називали Малу Ведмедицю, в Україні традиційно відому як Малий Віз. Сузір'я Малої Ведмедиці на зоряній карті 1699 р. І. Ф. Копієвського називається «Меншыи Воз» [29, с.148–149]. Ця назва пов'язана з астронімами Віз, Великий Віз і досить поширена в народному вжитку. Однак назва Пасіка семантично не пов'язується з жодною з назв Великої Ведмедиці[8].

Пошук на небі ред.

Найкращі умови для спостереження Кассіопеї — листопад-грудень. Її видно на всій території України цілий рік. Якщо через ζ Великої Ведмедиці і Полярну зорю провести пряму лінію, вона вкаже на сузір'я Кассіопеї.

Велика Ведмедиця і Кассіопея — сузір'я, які в середніх широтах Північної півкулі ніколи не заходять, однак розташовані по різні боки від Полярної зорі (майже діаметрально протилежно). Коли Велика Ведмедиця опускається низько над горизонтом (восени-взимку ввечері), Кассіопея піднімається майже до зеніту, і навпаки.

Цікаві факти ред.

Джерела ред.

  1. Кассіопея // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 208. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Словник чужомовних слів. І. Войків 1955
  3. Ian Ridpath. Constellations: Andromeda–Indus. Star Tales. self-published. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 2 December 2016. 
  4. Russell, Henry Norris (1922). The New International Symbols for the Constellations. Popular Astronomy. 30: 469. Bibcode:1922PA.....30..469R. 
  5. Кассіопея // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 208. — ISBN 966-613-263-X.
  6. Ірина ПРОЦИК. Словник власних астрономічних назв української мови // Українське небо. Студії над історією астрономії в Україні : збірник наукових праць / за заг. ред. О. Петрука. — Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Під-стригача НАН України. — Львів, 2014. — С. 318—335. — 767 с.
  7. І. А. Климишин, І. П. Крячко, Астрономія. Підручник для 11 класу. 2002 р.
  8. ФЕДОРОВИЧ, Надія. Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача. http://www.iapmm.lviv.ua (українською). Архів оригіналу за 26 листопада 2019. 

Посилання ред.


Див. також ред.

Список зір сузір'я Кассіопеї

88 сучасних сузір'їв
АндромедаБлизнятаВелика ВедмедицяВеликий ПесВізничийВітрилаВовкВодолійВолопасВолосся ВеронікиВоронГеркулесГідраГодинникГолубГончі ПсиДельфінДіваДраконЕріданЄдинорігЖертовникЖивописецьЖирафЖуравельЗаєцьЗмієносецьЗміяЗолота РибаІндіанецьКассіопеяКитКільКозорігКомпасКормаКосинецьЛебідьЛевЛетюча РибаЛисичкаЛіраМала ВедмедицяМалий КіньМалий ЛевМалий ПесМікроскопМухаНасосОвенОктантОрелОріонПавичПегасПерсейПівденна ГідраПівденна КоронаПівденна РибаПівденний ТрикутникПівденний ХрестПівнічна КоронаПічРайський ПтахРакРибиРисьРізецьСекстантСіткаСкорпіонСкульпторСтолова ГораСтрілаСтрілецьТелескопТелецьТерезиТрикутникТуканФеніксХамелеонЦентаврЦефейЦиркульЧашаЩитЯщірка