Вікіпедія

Мексиканці

третя за чисельністю (після американців США та бразильців) нація Західної півкулі

Мексиканці (ісп. Mexicanos) - третя за чисельністю (після американців США та бразильців) нація Західної півкулі. Мексиканці мають різноманітне расово-етнічне походження, але їх об'єднує спільна латиноамериканська, а точніше мексиканська культура та іспанська мова. Мексиканці складають основне населення Мексики (близько 112 млн чол.) і є другою за чисельністю етнічною групою в США (32 млн), де в ряді південно-західних районів вони абсолютно переважають ще з колоніальних часів (Чикано). Рідною для більшості сучасних мексиканців є іспанська мова, вірніше його особливий діалект - мексиканський. У США зазвичай двомовні. Мексиканці - один з найбільших і швидко зростаючих народів світу. З етнографічного погляду мексиканці зараховуються до латиноамериканських народів, а з мови також до романських народів.

мексиканці
Мігель Ідальго, національний герой Мексики.
Самоназва (ісп. Mexicanos)
Кількість 147 млн.
Ареал

Мексика Мексика: 112 млн. США США: 32 млн.[1]
Канада Канада: ~50 тис.[2]

Іспанія Іспанія: ~16 тис.[3]
Мова Іспанська мова
Релігія Католицизм (в основному)

Назва ред.

Слово мехіканос є іспанським запозиченням з індіанської мови науатль, де корінь Мешик[а] являв собою самоназву одного з основних народів ацтекської імперії, а закінчення нос- іспанського походження, яке вказує на приналежність будь-кого до певного етносу або групи.

Формування ред.

Мексиканці, як і практично більшість сучасних народів західної півкулі, сформувалися в ході європейської колонізації, яку в центральноамериканському регіоні проводила Іспанія, яка створила після відкриттів 1492 року Іспанську колоніальну імперію. Імміграція власне іспанців в Мексику мала обмежений характер внаслідок віддаленості та важкодоступністі. Через відсутність іспанських жінок, яких на кораблі довго не брали через розвинені забобони, більшість іспанців вступило в статеві зв'язки з місцевими індіанськими жінками. Це призвело до швидкого формування змішаного іспаномовного класу метисів. Пізніше в Мексику стали допускатися жінки і з Іспанії, але міжрасові відносини продовжувались на неформальному рівні. Народжені в Мексиці іспанці отримали назву креоли, і, як правило, займали провідні пости в політиці та економіці.

Расова і колірна ієрархія в мексиканському суспільстві ред.

Як і населення сусідніх США, населення Мексики має різноманітне і досить гетерогенне расово-етнічне походження, проте взаємини між різними групами в корені відрізняються. У США різні расові та етнічні групи чітко протиставлені один одному статистично і на побутовому рівні. Між ними існує величезна соціально непереборна дистанція, відома як скляна стеля, історично склалася чітка система різних обмежень і стереотипів стосовно соціально домінантного білого населення англо-саксонського походження і різних кольорових груп (правило однієї краплі крові, сегрегація, тощо). У Мексиці подібна модель соціальних відносин, відома як колоніальний менталітет, також в цілому знайома, однак на побутовому рівні вона реалізується інакше - не чітко окресленим набором характеристик, а швидше плавним переходом з однієї расово-класової групи в іншу. Рівень культурної спільності мексиканців в цілому вище. Умовно мексиканці все ж діляться на три групи: білі (20%), кольорові (в основному метиси, а також мулати та негри) (70%) та індіанці (10%), проте між цими групами немає чітких меж. При цьому, на відміну від США, мексиканці корінного походження не відчувають сильного тиску в напрямку мовної асиміляції і досить добре зберігають індіанські мови.

Чисельність ред.

Чисельність мексиканців до кінця XIX століття збільшувалася повільно внаслідок високої дитячої смертності, невеликої тривалості життя, важких умов праці, тощо. У колоніальній період їх число було стабільне (так як зростання числа метисів і іспанців відбувалося на тлі масової загибелі індіанців від хвороб, завезених європейцями) - на рівні близько 6-10 мільйонів чоловік. До початку XX століття їх налічувалося близько 20 мільйонів. Успіхи, зроблені медициною в країнах, що розвиваються, привели до скорочення цих явищ, і в 1950-1960их роках кількість мексиканців збільшувалася на 3-3,5% на рік. До 1971 року їх налічувалося вже 43 мільйони людей. В 2007 році тільки в Мексиці проживало близько 108 мільйонів мексиканців. Крім того, близько 4 млн мексиканців живе в південно-західних штатах США.

Мова ред.

Рідна мова більшості (93-95%) сучасних мексиканців - іспанська, а точніше її особливий діалект. У сільських районах на півдні країни поширені також деякі індіанські мови (7%), найпоширеніша з яких - науатль. Як не дивно, число носіїв корінних мов у Мексиці постійно зростає, хоча їхня частка в населенні значно скоротилася за останні 300 років.

Релігія ред.

Найпоширеніша релігія - католицизм. В минулому католицьке духовенство мало величезний вплив на всі аспекти повсякденного життя мексиканців, але в даний час більшість з них веде світський спосіб життя. Ситуація в країні прямо протилежна ситуації з релігією в США. У сільських районах Мексики католицизм переплелася з місцевими культами і придбав екзотичні форми (наприклад, у ряді місць існує ритуал частування святих «Кока-колою»).

Видатні мексиканці ред.

Примітки ред.

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Мексиканці
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мексиканці
  1. ↑ B03001. Hispanic or latino origin by specific origin. Factfinder.census.gov. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 28 жовтня 2010.(англ.)
  2. ↑ statcan.ca; Mexicanos en Canadá Censo de 2001. 2.statcan.ca. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 28 жовтня 2010.(англ.)
  3. ↑ Mexicanos en España INE 2007. Ine.es. 28 травня 2001. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 28 жовтня 2010.(ісп.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мексиканці&oldid=42213766