Вікіпедія

Тіто Ортіс

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ортіс.

Дже́йкоб Крі́стофер Орті́с (англ. Jacob Christopher Ortiz; *23 січня 1975, Санта-Ана, Каліфорнія, США), більше відомий як Тіто Ортіс — американський спортсмен мексиканського походження, спеціаліст зі змішаних бойових мистецтв (англ. MMA). Чемпіон світу зі змішаних бойових мистецтв у напівважкій ваговій категорії за версією UFC (2000 — 2003 роки). Член Залу слави UFC.

Тіто Ортіс
зображення
зображення
Загальна інформація
Повне ім'я Джейкоб Крістофер Ортіс
Громадянство США США
Народження 23 січня 1975(1975-01-23) (49 років)
  Санта-Ана, Каліфорнія, США
Місце проживання Хантингтон-Біч, Каліфорнія, США
Зріст 188 см
Розмах рук 188 см
Вагова категорія Напівважка (84-93 кг)
Стійка Лівобічна
Стиль Боротьба, кікбоксинг
Команда «Team Punishment»
Кар'єра в змішаних єдиноборствах
Перший бій 30 травня 1997
Останній бій 7 липня 2012
Боїв 28
Перемог 16
 • нокаутом 8
 • підкоренням 3
 • рішенням 5
Поразок 11
 • нокаутом 4
 • підкоренням 2
 • рішенням 5
Нічиїх 1

У 2008 році написав автобіографічну книгу «Це буде боляче. Життя чемпіона зі змішаних єдиноборств» (ISBN 978-1-4169-5541-2). Дружина Тіто Ортіса — американська порнозірка Дженна Джеймсон.

Біографія ред.

Тіто Ортіс народився 23 січня 1975 у місті Санта-Ана, штат Каліфорнія, США, в родині з європейсько-мексиканським корінням. В юності захопився боротьбою. Навчаючись у вищій школі, двічі ставав чемпіоном штату Каліфорнія з боротьби.[1]

Здобуваючи вищу освіту в Каліфорнійському університеті в місті Бейкерсфілд, Тіто працював охоронцем в нічних клубах і тренером з боротьби. Останнє заняття і відкрило йому дорогу в змішані бойові мистецтва: він познайомився із популярним бійцем октагону Танком Ебботтом, якому був потрібен спаринг-партнер. Ебботт допоміг Ортісу дебютувати в UFC.[1]

Свій перший виступ, ще по турнірній схемі, Тіто провів з відносним успіхом — він виграв один бій швидким нокаутом (за 30 секунд) і програв один бій удушенням. Ортіс посилює тренування і вперто змагається, аби досягнути своєї мети і стати чемпіоном світу. За три роки він доводить світові свою майстерність, перемігши рішенням суддів бразильського чемпіона з вале тудо Вандерлея Сілву у бою за вакантний титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії. Здобутий титул Тіто зберігатиме 3 роки (5 успішних захистів титулу, в т. ч. проти Кена Шемрока та Евана Теннера), до приходу у напівважку вагову категорію чемпіона-важковаговика Ренді Кутюра, якому Тіто здає титул.

Протягом ряду років він виступає в рейтингових боях, перемагаючи таких біців, як Кен Шемрок, Форрест Гріффін, Вітор Белфорт. Наприкінці 2006 року Ортіс робить спробу повернути собі титул, викликавши на бій діючого чемпіона, свого давнього суперника, Чака Ліделла. Ліделл відправляє Тіто у нокаут, вже вдруге за свою кар'єру, і Ортіс залишає спроби відновити своє чемпіонство.

 
Ортіс фотографується з солдатом армії США під час відвідування військової бази «Мінден». Ірак, грудень 2009 року.

Протягом 2007—2008 років Тіто Ортіс провів лише два бої: внічию із Рашадом Евансом і програшний із Ліото Мачідою. Так само два бої Ортіс проводить протягом 2009—2010 років, виступаючи проти Форреста Гріффіна (другий бій в кар'єрах бійців) та Метта Хемілла. Обидва поєдинки колишній чемпіон програє за рішенням суддів.

У 2011 році Тіто неочікувано перервав серію невдалих виступів. У бою, який у випадку поразки став би останнім в його кар'єрі, він рішуче здолав переможця 8 сезону «Абсолютного бійця» Раяна Бейдера, відправивши того в нокдаун і застосувавши удушення «гільйотиною». Виконання задушливого прийому принесло екс-чемпіону премію «Підкорення вечора». Через тиждень після цієї пермоги Ортісу запропонували стати на заміну вибувшому бійцю в головному бою на 133 етапі UFC, проти Рашада Еванса. Зробити ще одну сенсацію у Тіто не вийшло: видовищний бій двох екс-чемпіонів завершився для Ортіса технічним нокаутом. Втім, виступ приніс бійцю премію «Бій вечора».

У 2012 році Тіто Ортіс завершив кар'єру. У прощальному бою він спірним рішенням суддів поступився екс-чемпіону Форресту Гріффіну, звівши рахунок у їхньому протистоянні до «2:1» на користь останнього. Бій був відзначений премією «Бій вечора». Напередодні бою Ортіс був включений у Зал слави UFC.[2]

Чутки про скрутний матеріальний стан екс-чемпіона, через який він, буцімто, і продовжував кар'єру бійця, припинились після того, як Тіто потрапив у ДТП. На фотографіях з місця події було зафіксоване особисте авто Ортіса — білий Rolls Royce Phantom.[3]

Тіто — успішний тренер. Серед здобутків тренованих ним бійців перемога у обох вагових категоріях в третьому сезоні «Абсолютного бійця» і чемпіонський титул у важкій ваговій категорії за версією UFC (Рікко Родрігес).

Статистика в змішаних бойових мистецтвах ред.

Результат Противник Спосіб Раунд Час Дата Місце Подія Примітки
Поразка   Форрест Гріффін Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02012-07-077 липня 2012   Лас-Вегас, Невада, США «UFC 148» Виграв премію «Бій вечора».
Поразка   Антоніу Рожеріу Ноґейра Технічний нокаут (удари кулаками) 1 3:15 02011-12-1010 грудня 2011   Торонто, Онтаріо, Канада «UFC 140»
Поразка   Рашад Еванс Технічний нокаут (удар коліном і удари кулаками) 2 4:48 02011-08-066 серпня 2011   Філадельфія, Пенсільванія, США «UFC 133» Виграв премію «Бій вечора».
Перемога   Раян Бейдер Підкорення (удушення руками) 1 1:56 02011-07-022 липня 2011   Лас-Вегас, Невада, США «UFC 132» Виграв премію «Підкорення вечора».
Поразка   Метт Хемілл Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02010-10-2323 жовтня 2010   Анахайм, Каліфорнія, США «UFC 121»
Поразка   Форрест Гріффін Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02009-11-2121 листопада 2009   Лас-Вегас, Невада, США «UFC 106»
Поразка   Ліото Мачіда Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02008-05-2424 травня 2008   Лас-Вегас, Невада, США «UFC 84»
Нічия   Рашад Еванс Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02007-07-077 липня 2007   Сакраменто, Каліфорнія, США «UFC 73»
Поразка   Чак Ліделл Технічний нокаут (удари кулаками) 3 3:59 02006-12-3030 грудня 2006   Лас-Вегас, Невада, США «UFC 66» Бій за титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога   Кен Шемрок Нокаут (удари кулаками) 1 2:23 02006-10-1010 жовтня 2006   Голлівуд, Флорида, США «Ortiz vs. Shamrock 3: The Final Chapter» Виграв премію «Нокаут вечора».
Перемога   Кен Шемрок Технічний нокаут (удари ліктями) 1 1:18 02006-07-088 липня 2006   Лас-Вегас, Невада, США «UFC 61»
Перемога   Форрест Гріффін Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02006-04-1515 квітня 2006   Анахайм, Каліфорнія, США «UFC 59»
Перемога   Вітор Белфорт Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02005-02-066 лютого 2005   Лас-Вегас, Невада, США «UFC 51»
Перемога   Патрік Коте Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02004-10-2222 жовтня 2004   Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США «UFC 50»
Поразка   Чак Ліделл Технічний нокаут (удари кулаками) 2 0:38 02004-04-022 квітня 2004   Лас-Вегас, Невада, США «UFC 47»
Поразка   Ренді Кутюр Рішення суддів (одностайне) 5 5:00 02003-09-2626 вересня 2003   Лас-Вегас, Невада, США «UFC 44» Втратив титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога   Кен Шемрок Технічний нокаут (рішення лікаря) 3 5:00 02002-11-2222 листопада 2002   Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США «UFC 40» Захистив титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога   Володимир Матюшенко Рішення суддів (одностайне) 5 5:00 02001-09-2828 вересня 2001   Лас-Вегас, Невада, США «UFC 33» Захистив титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога   Елвіс Сіносик Технічний нокаут (розсічення) 1 3:32 02001-06-2929 червня 2001   Іст Резерфорд, Нью-Джерсі, США «UFC 32» Захистив титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога   Еван Теннер Нокаут (кидок) 1 0:30 02001-02-2323 лютого 2001   Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США «UFC 30» Захистив титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога   Юкі Кондо Підкорення (больовий прийом на шию) 1 1:51 02000-12-1616 грудня 2000   Токіо, Японія «UFC 29» Захистив титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога   Вандерлей Сілва Рішення суддів (одностайне) 5 5:00 02000-04-1414 квітня 2000   Токіо, Японія «UFC 25» Виграв титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Поразка   Френк Шемрок Підкорення (удари кулаками) 4 4:50 01999-09-2424 вересня 1999   Лейк Чарльз, Луїзіана, США «UFC 22» Бій за титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога   Гай Мезгер Технічний нокаут (удари руками) 1 9:56 01999-03-055 березня 1999   Бей-Сент-Луїс, Міссісіпі, США «UFC 19»
Перемога   Джеррі Болендер Технічний нокаут (удари руками) 1 14:31 01999-01-088 січня 1999   Новий Орлеан, Луїзіана, США «UFC 18»
Перемога   Джеремі Скрітон Підкорення (удари кулаками) 1 0:16 01998-12-088 грудня 1998   Лос-Анджелес, Каліфорнія, США «West Coast NHB Championships 1»
Поразка   Гай Мезгер Підкорення (удушення руками) 1 3:00 01997-05-3030 травня 1997   Аугуста, Джорджія, США «UFC 13»
Перемога   Вес Олбріттон Технічний нокаут (удари кулаками) 1 0:31 01997-05-3030 травня 1997   Аугуста, Джорджія, США «UFC 13»

Примітки ред.

  1. ↑ а б Tito Ortiz UFC Profile [Архівовано 20 серпня 2010 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.ufc.com (англ.)
  2. ↑ Tito Ortiz - A Hall of Famers Farewell Матеріал сайту www.ufc.com (англ.)
  3. ↑ Tito Ortiz Rolls-Royce Phantom Crash Car Expensive Матеріал сайту www.tmz.com (англ.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тіто_Ортіс&oldid=41108499