Вікіпедія

Каннський кінофестиваль 2018

71-й Каннський міжнародний кінофестиваль проходив з 8 по 19 травня 2018 року в Каннах, Франція. Золоту пальмову гілку отримав фільм Крамничні злодюжки японського режисера Хірокадзу Корееди.[1][2] Австралійська акторка Кейт Бланшетт очолювала Головою міжнародного журі фестивалю.[3][4]

Каннський кінофестиваль 2018
логотип
Офіційний постер 71-го Каннського кінофестивалю
Фільм відкриття Усі знають
Фільм закриття Чоловік, який вбив Дон Кіхота
Місце проведення Палац фестивалів[fr], Канни, Франція Франція
Нагорода Золота пальмова гілка (Крамничні злодюжки)
Заснування 1946
Голова журі Австралія Кейт Бланшетт
Ведучий Едуар Баер
Дата проведення 8-19 травня 2018
festival-cannes.com/en
CMNS: Каннський кінофестиваль 2018 у Вікісховищі
← 20172019 →
Едуар Баер — ведучий кінофестивалю

У конкурсі був представлений 21 повнометражний фільм[5][6]. Фестиваль відкрився показом психологічного трилера режисера Асгара Фархаді «Усі знають» з Пенелопою Крус та Хав'єром Бардемом у головних ролях.[7][8] Фільмом закриття фестивалю була обрана стрічку «Чоловік, який вбив Дон Кіхота» режисера Террі Гілліама, яка брала участь в позаконкурсній програмі.[6]

Перебіг фестивалю ред.

22 листопада 2017 року було анонсовано, що 71-й Каннський кінофестиваль відбудеться з 8 по 19 травня 2018 року, та проходитиме за новим графіком: відкриття, на відміну від попередніх років, відбудеться у вівторок, 8 травня, а церемонія закриття — у суботу, 19 травня.[9][10]

4 січня 2018 року було оголошено, що міжнародне журі головної конкурсної програми фестивалю очолить австралійська акторка Кейт Бланшетт.[3][4] До цього Головами журі Каннського кінофестивалю були такі жінки, як Олівія де Гевіленд (1965), Софі Лорен (1966), Мішель Морган (1971), Інгрід Бергман (1973), Жанна Моро (1975 та 1995), Франсуаза Саган (1979), Ізабель Юппер (1997), Лів Ульман (2001), Ізабель Юппер (2009) та Джейн Кемпіон (2014).[3]

9 березня 2018 року оголошено, що французький режисер Бертран Бонелло очолить журі секції «Сінефондасьйон» та програми короткометражних фільмів.[11]

15 березня 2018 року було представлено офіційний постер Тижня критики, на якому розміщено фото акторки Ної Абіти, яка знялася у фільмі «Ава» Леи Місіус.

23 березня 2018 року в інтерв'ю часопису «Le Film français» директор фестивалю Тьєррі Фремо оголосив кілька нововведень та роз'яснень: повернення фільму закриття фестивалю, заборона селфі на червоній доріжці та відміна показів фільмів для преси і глядачів напередодні світової гала-прем'єри. Також відтепер Netflix зможе виставити свої фільми тільки в позаконкурсній програмі, через те, що стрічки компанії не виходять в кінотеатрах.[12][13][14]

27 березня 2018 року оголошено про те, що швейцарська режисерка Урсула Маєр буде головувати в журі «Золотої камери».[15]

28 березня 2018 року було оголошено склад журі «Тижня критики», яке очолить норвезький режисер Йоакім Трієр.[16] Цього ж дня анонсовано, що 12 травня на Каннському кінофестивалі відзначать 50-річний ювілей фільму Стенлі Кубрика «Космічна одіссея 2001 року» (1968). Цього дня глядачам уперше представлять відновлену 70-мм версію стрічки; представить її американський режисер Крістофер Нолан. Наступного дня Нолан проведе в Каннах майстер-клас, частину якого також планує присвятити фільмографії Кубрика.[17]

30 березня 2018 року було оголошено, що Мартін Скорсезе отримає нагороду «Золота карета» (фр. Carrosse d'Or).[18]

4 квітня 2018 було оголошено, що журі секції «Особливий погляд» очолить Бенісіо дель Торо.[19] У 2008 році Бенісіо дель Торо отримав у Каннах приз за найкращу чоловічу роль у фільмі «Че» Стівена Содерберга; в 2010 році він входив до складу журі фестивалю, очолюваного Тімом Бертоном,[20] а в 2012 представив у програмі «Особливого погляду» свій дебютний фільм «Гавано, я люблю тебе».[21][22]
Цього ж дня був також представлений офіційний постер «Двотижневика режисерів» з фото роботи французького фотографа Вільяма Кляйна.

5 квітня 2018 року було анонсовано фільм відкриття фестивалю, яким стане стрічка «Усі знають» режисера Асгара Фархаді з Пенелопою Крус і Хав'єром Бардемом у головних ролях. Фільм братиме участь у змаганні за «Золоту пальмову гілку».[7] Того ж дня оголошено, що ведучим церемоній відкриття та закриття фестивалю втретє буде Едуар Баер. Раніше він був ведучим Канського кінофестивалю два роки поспіль — у 2008 і 2009 роках.[23]

6 квітня 2018 було оголошено, що фільм «Соло. Зоряні Війни. Історія» Рона Говарда увійшов до позаконкурсної програми, де 15 травня відбудеться його світова прем'єра. Раніше такі покази фільмів франшизи відбулися в Каннах у 2002 роках («Атака клонів») і в 2005-му («Помста ситхів»).[24]

11 квітня 2018, за день до прес-конференції, на якій було оголошено про офіційний конкурсний відбір фільмів фестивалю, був представлений офіційний плакат Каннського кінофестивалю 2018 року зі стилізованим поцілунком героїв Жана-Поля Бельмондо та Анни Каріної з фільму Жана-Люка Годара «Безтямний П'єро» 1965 року.[25]

12 квітня 2018 на прес-конференції організаторів 71-го Каннського кінофестивалю була оголошена конкурсна програма.[5][26]

14 квітня 2018 року оголошено склад журі Queer Palm, яке очолить французька продюсерка Сільві Піала.[27]

16 квітня 2018 року оголошена програма паралельної секції Міжнародний тиждень критики.[28]

18 квітня Каннський кінофестиваль оголосив повний склад журі основного конкурсу. Окрім австралійської акторки Кейт Бланшетт, яка є головою журі, кіноогляд судитимуть американська акторка Крістен Стюарт, канадський режисер Дені Вільнев, американська режисерка Ава Дюверней, французький режисер Робер Гедігян, співачка з Бурунді Хаджа Нін, французька акторка Леа Сейду, китайський актор Чан Чень та російський кінорежисер Андрій Звягінцев. Загалом в журі 71-го фестивалю, за словами організаторів — п'ять жінок і четверо чоловіків, які представляють сім країн і п'ять континентів.[29]

19 квітня 2018 було оголошено про доповнення до основного конкурсу та до низки інших програм фестивалю. У основний конкурс додалися три стрічки: «Айка» реж. Сергія Дворцевого (Казахстан), «Дика груша» реж. Нурі Більге Джейлана (Туреччина) та «Ніж у серці» реж. Янна Гонсалеса (Франція). До програми «Особливий погляд» увійшли: «Донбас», реж. Сергія Лозниці, який відкриє програму секції, «Мертві та інші», реж. Жуан Салавіза і Рене Надер Мессора та «Помри, монстре, помри», реж. Алехандро Фаделя.[6] Фільм Ларса фон Трієра «Дім, який побудував Джек» та роботу Террі Гілліама «Чоловік, який вбив Дон Кіхота» включено до позаконкурсної програми. До програми «Опівнічних показів» додано документальну стрічку «Вітні» про співачку Вітні Г'юстон та стрічку виробництва HBO «451 градус за Фаренгейтом» Раміна Бахрані, ремейк фільму Франсуа Трюффо 1966 року.[6][30]

23 квітня 2018 року була оголошена програма «Каннська класика». Цього року фестиваль відзначає 40-річчя фільму «Бріолін» за участю Джона Траволти, а також 30-річчя стрічки Люка Бессона «Блакитна безодня».[31]

12 травня 2018 року на червоній доріжці перед прем'єрою фільму «Дівчата сонця» Єви Юссон відбулася акція з вимогою збільшити кількість жінок в конкурсних програмах фестивалю, організована ініціативною групою «5050X2020», яка до 2020 року прагне зрівняти кількість чоловіків та жінок у програмі кінофестивалю. До акції долучилися голова журі Каннського кінофестивалю, актриса Кейт Бланшетт та французька режисерка Аньєс Варда, які зачитали заяви групи англійською та французькою мовами.[32]

Участь України ред.

На 71-му Каннському кінофестивалі Україна була представлена Українським національним павільйоном на кіноринку фестивалю Marché du Film (Кіно на марші), основну увагу в роботі якого було присвячено презентації українського кіно і можливостей національної кіноіндустрії міжнародній спільноті. Робота павільйону, що відкрився 8 травня і працював до 17 травня, організована Українською Кіноасоціацією, Асоціацією кіноіндустрії України, Київським міжнародним кінофестивалем «Молодість» та Одеським міжнародним кінофестивалем. Низка заходів павільйону проходила під уже традиційним слоганом — #UkraineIsYourDestination.[33][34][35] У готелі Radisson Blue Cannes відбулася презентація українських кінопроєктів, яка викликала інтерес у більш ніж 90 професіоналів кіноіндустрії, які відзначили високий рівень підготовки презентацій і високу майстерність вітчизняних кінематографістів. Увазі іноземних продюсерів було представлено дев'ять українських фільмів, що перебувають на різній стадії виробництва: «Антон» (продюсер Андрій Суярко), «Атлантида» (продюсер Володимир Яценко), «Крути 1918» (продюсер Артем Колюбаєв), «Передчуття» (продюсери Артем Колюбаєв і Андрій Єрмак), «Спадок брехні» (продюсер Алла Бєлая), «Стасіс» (продюсер Наталія Лібет), «Зеніт» (продюсер Наталія Лібет), «Секс і нічого особистого» (режисер Ольга Ряшина), «Гравець з часом» (режисер Олександр Недбаєв і продюсер Павло Сушко).[36] Також українська компанія 435 FILMS організувала скринінг ігрового повнометражного фільму Тоні Ноябрьової «Герой мого часу»[35].

Український фільм режисерки Марисі Нікітюк «Серафима», створений за однойменним романом Олеся Ульяненка, взяв участь у La Fabrique des Cinémas du Monde — професійній програмі, в рамках якої проводиться робота з професійними консультантами, а також зустрічі з представниками топових фондів, копродакшн-маркетів та форумів.[37]

9 травня 2018 на відкритті конкурсної програми «Особливий погляд» відбулася світова прем'єра фільму Сергія Лозниці «Донбас», створеного в копродукції Німеччини, України, Нідерландів, Франції та Румунії.[34][38] Стрічку презентував голова журі секції «Особливий погляд» пуерториканський кінорежисер Бенісіо дель Торо.[39]

10 травня 2018 року в рамках кіноринку «Кіно на марші» (фр. Marché du Film) компанія-дистриб'ютор WestEnd Films презентувала перший офіційний кадр з політичного трилера «Гарет Джонс» режисера Агнешки Голланд, що створюється за підтримки Держкіно України.[40]

12 травня в рамках конкурсної програми «Тиждень критики» відбулася світова прем'єра фільму ісландського режисера Бенедикта Ерлінґссона «Гірська жінка: на війні», створеного у копродукції Франції, Ісландії та України за підтримки Державного агентства України з питань кіно.[34][41] Прем'єра трилера розпочалася з акції на підтримку незаконно ув'язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова. Перед показом фільму на екрані з'явилося зображення з написом: «Володимир Путін — президент Росії до 2024 року. Олег Сенцов — в'язень Росії до 2034 року. Негайне звільнення Олега Сенцова!».[42]

Журі ред.

Основний конкурс ред.

Голова журі Члени журі
 
Кейт Бланшетт
акторка,  
 
Ава Дюверней
режисерка  
 
Хаджа Нін
співачка  
 
Леа Сейду
акторка,  
 
Крістен Стюарт
акторка  
 
Чан Чень
актор  
 
Робер Гедігян
режисер  
 
Дені Вільнев
режисер  
 
Андрій Звягінцев
режисер  

Особливий погляд ред.

 
Бенісіо дель Торо

Сінефондасьйон та короткометражні фільми ред.

 
Бертран Бонелло

Золота камера ред.

 
Урсула Маєр

Міжнародний тиждень критики ред.

Золоте око ред.

Queer Palm ред.

Офіційна програма фестивалю ред.

Позначки
(ЗК) Режисерський дебют, що претендує на Золоту камеру
‡ Претенденти на Queer Palm
✪ Документальні; претенденти на Золоте око
★ Фільм-переможець, володар головної премії у своїй секції

Основний конкурс ред.

Наступні фільми були відібрані для участі в конкурсній програмі у змаганні за Золоту пальмову гілку:[26][5][6]

Повнометражні фільм ред.

Фільм Назва мовою оригіналу Режисер Країна
Айка Ayka Сергій Дворцевой   Казахстан
Асако 1 і 2 寝ても覚めても / Netemo sametemo Рюсуке Хамагучі   Японія
Спалення 버닝 / Buh-ning Лі Чхан Дон   Південна Корея
Дика груша Ahlat Agaci Нурі Більге Джейлан   Туреччина
Дівчата сонця Les Filles du soleil Єва Юссон   Франція
Йомеддін (ЗК) يوم الدين / Yomeddine Абу Бакр Шоукі   Єгипет
Капернаум كفرناحوم / Capharnaüm Надін Лабакі   Ліван
Книга з картинками Le Livre d'image Жан-Люк Годар   Швейцарія
Крамничні злодюжки 万引き家族 / Manbiki kazoku Хірокадзу Корееда   Японія
Літо Лето Кирило Серебренніков   Росія
На війні En guerre Стефан Брізе   Франція
Насолоджуватися, кохати та швидко бігати ‡ Plaisir, aimer et courir vite Крістоф Оноре   Франція
Попелястий — найчистіший білий 江湖儿女 / Ash is purest white Цзя Чжанке   КНР
Ніж у серці ‡ Un Couteau Dans Le Cœur Ян Гонсалес   Франція
Під Сільвер-Лейк Under the Silver Lake Девід Роберт Мітчелл   США
Догмен Dogman Маттео Ґарроне   Італія
Три обличчя سه چهره Джафар Панагі   Іран
Усі знають (фільм відкриття) Everybody Knows Асгар Фархаді   Іспанія
Холодна війна Zimna wojna Павел Павліковський   Польща
Чорний куклукскланівець BlacKKKlansman Спайк Лі   США
Щасливий Ладзаро Lazzaro felice Аліче Рорвахер   Італія

Фільми позаконкурсної програми ред.

Фільм Назва мовою оригіналу Режисер Країна
Дім, який побудував Джек The House that Jack Built Ларс фон Трієр   Франція
  Німеччина
  Данія
Чоловік, який вбив Дон Кіхота (фільм закриття) The Man Who Killed Don Quixote Террі Гілліам   Іспанія
  Португалія
  Велика Британія
  Бельгія
  Франція
Соло. Зоряні Війни. Історія Solo: A Star Wars Story Рон Говард   США
Щасливі невдахи Le Grand Bain Жиль Лелуш   Франція

Опівнічні покази ред.

Фільм Назва мовою оригіналу Режисер Країна
451 градус за Фаренгейтом Fahrenheit 451 Рамін Бахрані   США
Арктика (ЗК) Arctic Джо Пенна   Ісландія
Вітні (док.) Whitney Кевін Макдональд   Велика Британія
Шпигун, зниклий на півночі 공작 / Gongjack Юн Джон Бін   Південна Корея

Спеціальні покази ред.

Фільм Назва мовою оригіналу Режисер Країна
10 років в Таїланді สิบปีในประเทศไทย / 10 Jours en Thaïlande Адітья Ассарат, Вісіт Сасанатьєнг,
Чулаярннон Сирипхол, Апічатпон Вірасетакул		   Таїланд
Велике магічне коло O Grande Circo Místico Карлос Дієгіс   Бразилія
  Португалія
  Франція
Держава проти Мандели та інших (док.) The State Against Mandela and the others Ніколя Шампу, Жиль Порте   Франція
До чотирьох вітрів (док.) À tous vents Мішель Тоеска   Франція
Мертві душі 死亡的靈魂 / Dead Souls Ван Бін   КНР
Папа Франциск — людина свого слова Pope Francis — A Man of his Word Вім Вендерс   Німеччина
Переправа La Traversée Ромен Гупіль, Даніель Кон-Бендіт   Франція

Короткометражні фільми ред.

Фільм Назва мовою оригіналу Режисер Країна
III (анім.) Марта Паєк   Польща
Вирок Judgement Раймон Рибай Гутьєррес   Філіппіни
Габріель Gabriel Орен Гернер   Франція
Двоїстість (Подвійність) Duality Масахіко Сато, Ґенкі Кавамура, Ютаро Секі,
Масаюкі Тойота, Кентаро Хірасе		   Японія
Кароліна Caroline Селін Гелд, Логан Джордж   США
На кордоні On the border Вей Шуцзюнь   КНР
Тінь Tariki Саїд Яфарян   Іран
Усі ці істоти Toutes ces créatures Чарльз Вільям   Австралія

Особливий погляд ред.

Програму секції «Особливий погляд» було анонсовано 12 квітня 2018 року.[44][5]

Фільм Назва мовою оригіналу Режисер Країна
Браконьєри (ЗК) Die stropers Етьєн Каллос   Франція
  Греція
  Польща
  ПАР
Дівчина (ЗК) ‡ Girl Лукас Донт   Бельгія
Довга подорож у ніч 地球最后的夜晚 / Di qiu zui hou de ye wan Бі Гань   Франція
  КНР
Донбас (фільм відкриття програми)[45] Сергій Лозниця   Німеччина
  Україна
  Нідерланди
  Франція
  Румунія
Дощ, це спів у селі мерців Chuva é Cantoria na Aldeia dos Mortos Жоао Салавіза, Рене Надер Мессора   Португалія
Друг ‡ Rafiki Ванурі Кауй   ПАР
  Кенія
  Франція
  Нідерланди
  Німеччина
Ейфорія ‡ Euphoria Валерія Голіно   Італія
Лоскоти (ЗК) Les chatouilles Ерік Метає, Андреа Бескон   Франція
Манто मंटो Нандіта Дас   Індія
Моя улюблена тканина (ЗК) Mon tissu préféré Гайї Джиджі   Франція
  Німеччина
  Туреччина
На коліна, хлопці Sextape Антуан Дерозьєр   Франція
На межі світів ‡ Gräns Алі Аббасі   Швеція
  Данія
Ніжна байдужість світу Әлемнің жұмсақтық мазасыздығы /
Älemniñ jumsaqtıq mazasızdığı		 Адильхан Ержанов   Казахстан
  Франція
Помри, монстре, помри Muere, Monstruo, Muere Алехандро Фадель   Аргентина
Софія (ЗК) Sofia Мер'єм Бенм'Барек   Франція
  Катар
У моїй кімнаті In My Room Ульріх Келер   Німеччина
  Італія
Янгол ‡ El Angel Луїс Ортега   Аргентина
  Іспанія
Янгольське обличчя (ЗК) Gueule d'ange Ванесса Фільо   Франція

Сінефондасьйон ред.

Фільм Назва мовою оригіналу Режисер Школа Країна
Бездушний Inanimate Люсія Бульгероні NFTS   Велика Британія
Гумовий дельфін Dolfin Megumi Орі Аарон Школа кіно та телебачення Стіва Тіша   Ізраїль
Інший Inny Марта Магнуська Кіношкола в Лодзі   Польща
Календар Календарь Ігор Поплаухін Московська школа нового кіно   Росія
Кінець сезону End of Season Жаннат Альшанова Лондонська кіношкола   Велика Британія
Літо електричного лева El Verano del Léon Eléctrico Дієго Седзедес Чилійський університет   Чилі
Матроське захоплення Sailor's Delight Луїза Обертін, Елоїза Жирар, Марін Менейроль, Йонас Ріттер, Люка Ронжар, Амандін Тому Вища школа аудіовізуального виробництва   Франція
Пальми та електролінії Palm Trees and Power Lines Джеймі Дак Школа мистецтв Тіша   США
П'ять хвилин на вулиці Cinco minutos afuera Констанца Гатті Університет кіно FUC   Аргентина
Синій та червоний у рівних пропорціях Albastru si Rosu, in Proportii Egale Джорджіана Молдовіану Національний університет театру і кіно «І. Караджале»   Румунія
Так на землі Così in Terra П'єр Лоренцо Пізано Експериментальний кіноцентр   Італія
Точки Dots Ерік Ленартович AFRTS   Австралія
Фрагмент драми Fragment de drame Лаура Гарсія La Fémis   Франція
Час Гектора Los tiempos de Héctor Аріель Гутьєррес Центр кіномистецтва   Мексика
Шторми в нашій крові Dong wu xiong meng Ді Шен Шанхайська театральна академія   КНР
Я — моя власна мати I am my Own Mother Ендрю Зокс Державний університет Сан-Франциско   США
Як хороший хлопець Mesle bache Adam Аріан Вазірдафтарі Тегеранський університет драматичного мистецтва   Іран

Класика Канн ред.

Фільм Назва мовою оригіналу Режисер Країна
Биття серця Battement de cœur Анрі Декуен   Франція
Блакитна безодня Le Grand Bleu Люк Бессон   Франція
Бріолін Grease Рендл Клайзер   США
Викрадачі велосипедів Ladri di biciclette Вітторіо Де Сіка   Італія
Війна і мир Война и мир Сергій Бондарчук   СРСР
Водій міс Дейзі Driving Miss Daisy Брюс Бересфорд   США
Гієни Hyènes Джибрил Діоп Мамбеті   Сенегал
Джон, ніж і річка João and the Knife Джордж Слейзер   Нідерланди
Дихайте глибше Cetri balti krekli Роланд Калниньш   Латвія
Діаманти ночі Démanty noci Ян Немец   Чехословаччина
Дідусь розповідає Fad'jal Сейфі Фей   Сенегал
Доля мудреця Le Destin Юсеф Шахін   Єгипет
Запаморочення Vertigo Альфред Гічкок   США
Кафе «Багдад» Out of Rosenheim Персі Адлон   Німеччина
  США
Квартира The Apartment Біллі Вайлдер   США
Космічна одіссея 2001 року 2001: A Space Odyssey Стенлі Кубрик   США
Кохана Enamorada Еміліо Фернандес   Мексика
Одна співає, інша ні L'une chante, l'autre pas Аньєс Варда   Франція
Око за око Coup pour coup Марін Карміц   Франція
Острів кохання A Ilha dos Amores Паулу Роша   Португалія
П'ятеро і шкіра Cinq et la peau П'єр Ріссьєн   Франція
Сірано де Бержерак Cyrano de Bergerac Жан-Поль Раппно   Франція
Спеціалісти Gli specialisti Серджо Корбуччі   Італія
Сьома печатка Det sjunde inseglet Інгмар Бергман   Швеція
Час вогнів La hora de los hornos Фернандо Соланас   Аргентина
Черниця Suzanne Simonin, la Religieuse de Diderot Жак Ріветт   Франція

Паралельні секції ред.

Міжнародний тиждень критики ред.

Наступні фільми були відібрані до програми Міжнародного тижня критики:[28][46][47]

Повнометражні фільми
Фільм Назва мовою оригіналу Режисер Країна
Гі (фільм закриття) Guy Алекс Лутц   Франція
Дикий Sauvage Камілла Відал-Наке   Франція
Діамантіно (ЗК) ‡ Diamantino Габріель Абрантеш, Данієль Шмідт   Португалія
  Франція
  Бразилія
Гірська жінка: на війні Kona fer í stríð Бенедикт Ерлінґссон   Ісландія
  Франція
  Україна
Кріс швейцарський Chris the Swiss Аня Кофмель   Швейцарія
  Хорватія
  Німеччина
  Фінляндія
Один день Egy Nap Жофія Сіладьї   Угорщина
Сер Sir Роена Ґера   Індія
  Франція
Фуга Fuga Агнєшка Смочинська   Польща
  Чехія
  Швеція
Спеціальні покази
Дике життя (фільм відкриття) Wildlife Пол Дано   США
Наші битви Nos Batailles Гійом Сенез   Бельгія
  Франція
Шахерезада ‡ Shéhérazade Жан-Бернар Марлін   Франція

Двотижневик режисерів ред.

Наступні фільми були відібрані для участі в програмі секції «Двотижневик режисерів»:[48][49]

Фільм Назва мовою оригіналу Режисер Країна
Амін Amin Філіпп Фокон   Франція
Вантаж Teret Оґнєн Ґлавоніч   Сербія
Вельді Weldi Мохамед Бен Аттіа   Туніс
Викрадений злодій El Motoarrebatador Агустін Тоскано   Аргентина
Гравці Joueurs Марі Монж   Франція
До країв Землі Les Confins Du Monde Гійом Ніклу   Франція
Дорога Самуні Samouni Road Стефано Савона   Італія
Екстаз Climax Гаспар Ное   Франція
Занадто багато благодаті Troppa Grazia Джанні Занасі   Італія
Кармен і Лола ‡ Carmen y Lola Аранта Ечеварріа   Іспанія
Купи мені револьвер Cómprame Un Revólver Хуліо Ернандес Кордон   Мексика
Літні пташки Pajaros De Verano Крістіна Гальєго, Чиро Герра   Колумбія
Менді Mandy Панос Косматос   США
Мірай з майбутнього 未来のミライ / Mirai no Mirai Мамору Хосода   Японія
Щось не так з тобою En Liberté! П'єр Сальвадорі   Франція
Не залишай слідів Leave No Trace Дебра Гранік   США
Петра Petra Хайме Росалес   Іспанія
Світ — твій Le monde est à toi Ромен Гаврас   Франція
Тиші Los Silencios Беатріс Сейнер   Бразилія
明王朝史科 / Ming Wang Xing Shi Ke Мінь Чжан   КНР

Асоціація за незалежне кіно і його поширення (ACID) ред.

17 квітня 2018 року список учасників свого конкурсу опублікувала ACID[fr][50]:

Фільм Назва мовою оригіналу Режисер Країна
Встань, кохання ‡ L'amour debout Мішель Дашо (Michaël Dacheux)   Франція
Дорога грому Thunder Road Джим Каммінгс   США
Ми койоти Nous les Coyotes Анна Ладуль, Марко Ла Віа   Франція
  США
Пристрасне бажання щастя Un violent désir de Bonheur Клеман Шнейдер   Франція
Так собі зима Ольга Коротко   Казахстан
Тільки на моєму весіллі Seule à mon mariage Марта Бергман   Бельгія
У жахливих джунглях Dans la terrible jungle Каролін Капель, Омблін Ре   Франція
Щось відбувається Il se passe quelque chose Анн Алікс   Франція
‡ Cassandro the Exotico ! Марі Лозьє   Франція

Нагороди ред.

Офіційна програма ред.

Головний конкурс[2]
Нагорода Лауреат Країна
  Золота пальмова гілка Крамничні злодюжки, реж. Хірокадзу Корееда  
Спеціальна Золота пальмова гілка Книга з картинками, реж. Жан-Люк Годар  
Гран-прі Чорний куклукскланівець, реж. Спайк Лі  
Найкращий режисер Павел Павліковський за Холодна війна  
Найкращий сценарій Аліче Рорвахер за Щасливий Ладзаро  
Джафар Панагі та Надер Саевар за Три обличчя  
Найкраща акторка Самал Еслямова за Айка  
Найкращий актор Марчелло Фонте за Догмен  
Приз журі Капернаум, реж. Надін Лабакі  
Особливий погляд[51]
Нагорода Лауреат Країна
Приз «Особливий погляд» На межі світів, реж. Алі Аббасі    
Приз журі «Особливий погляд» Дощ, це спів у селі мерців, реж. Жоао Салавіза та Рене Надер Мессора    
Приз журі «Особливий погляд» найкращому режисерові Сергій Лозниця за фільм Донбас  
Приз журі «Особливий погляд» за найкращу акторську гру Віктор Полстер за фільм Дівчина  
Приз за сценарій Мер'єм Бенм'Барек[fr] за фільм «Софія»  
Сінефондасьон[52]
Нагорода Лауреат Країна
Перший приз Літо електричного лева, реж. Дієго Седзедес  
Другий приз Календар, реж. Ігор Поплаухін  
Шторми в нашій крові, реж. Ді Шен  
Третій приз Бездушний, реж. Люсія Бульгероні  
Золота камера
Нагорода Лауреат Країна
Золота камера Дівчина, реж. Лукас Донт  
Короткометражні фільм
Нагорода Лауреат Країна
Золота пальмова гілка за короткометражний фільм Усі ці істоти, реж. Чарльз Вільямс  
Спеціальна згадка На кордоні, реж. Вей Шуцзюнь  

Паралельні секції ред.

Міжнародний тиждень критики[53][54]
Нагорода Лауреат Країна
Гран-прі Nespresso Діамантіно, реж. Габріель Абрантеш та Данієль Шмідт  
Приз Луї Редера за одкровення Фелікс Маріто за роль у фільмі Дикий, реж. Камілла Відал-Наке  
Премія SACD Гірська жінка: на війні, реж. Бенедикт Ерлінґссон      
Нагорода Фонду Гана для підтримки дистрибуції Сер, реж. Роена Ґера    
Приз Leica Cine Discovery за найкращий короткометражний фільм Гектор Мало: останній день року, реж. Жаклін Ленцу  
Премія Canal+ День весілля, реж. Еліас Белькеддар  
Приз «Золота залізниця» (Rail d'Or) Гірська жінка: на війні, реж. Бенедикт Ерлінґссон      
Двотижневик режисерів
Нагорода Лауреат Країна
Нагорода Art Cinema Екстаз, реж. Гаспар Ное  
Премія SACD Щось не так з тобою , реж. П'єр Сальвадорі  
Нагорода Europa Cinemas Label Занадто багато благодаті, реж. Джанні Занасі  
Приз Illy за короткометражний фільм Прогул, реж. Патрік Бреснан та Івете Лукас  
Премія «Золота карета»[18] Мартін Скорсезе[55]  

Незалежні нагороди ред.

Приз ФІПРЕССІ[56]
Нагорода Лауреат Країна
Основний конкурс Спалення, реж. Лі Чхан Дон  
«Особливий погляд» Дівчина, реж. Лукас Донт  
«Двотижневик режисерів» Один день, реж. Жофія Сіладьї  
Приз екуменічного журі[57]
Нагорода Лауреат Країна
Основний конкурс Капернаум, реж. Надін Лабакі  
Спеціальна згадка Чорний куклукскланівець, реж. Спайк Лі  
Журі «Золоте око»
Нагорода Лауреат Країна
Приз «Золоте око» Дорога Самуні, реж. Стефано Савона  
Спеціальна згадка Безкоштовно, реж. Мішель Тоеска[fr]  
Очі Орсона Уеллса, реж. Марк Кузенс  
Журі Queer Palm[58]
Нагорода Лауреат Країна
Queer Palm Дівчина, реж. Лукас Донт  
Queer Palm за короткометражний фільм Сирота, реж. Кароліна Марковіц  
Журі «Пальмовий пес»
Нагорода Лауреат Країна
Пальмовий пес За цілісність собачого кастингу у фільму Догмен  
Гран-прі журі Уявний пекінез з фільму Діамантано  
Приз Франсуа Шале
Нагорода Лауреат Країна
Приз Франсуа Шале Йомеддін, реж. Абу Бакр Шоукі  
Приз «Вулкан» за технічну майстерність
Нагорода Лауреат Країна
Приз «Вулкан» Шин Жум Хі — за художнє оформлення фільму Спалення  
Приз за найкращий саундтрек
Лауреат Країна
Роман Білик та Герман Осипов за Літо  
Найкращі фільми на думку журналів про кіно
Видання Лауреат Країна
Le Film français Літо  
Screen International Спалення  

Спеціальні нагороди ред.

Нагорода Лауреат Країна
Почесна Золота пальмова гілка Марин Карміц  
Трофей Шопар Відкриття року — акторка: Елізабет Дебікі  
Відкриття року — актор: Джо Елвін[en]  

Примітки ред.

  1. ↑ 71st Festival de Cannes Awards. 71st Festival de Cannes Awards (англ) . 19.05.2018. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 20.05.2018.
  2. ↑ а б Fabien Lemercier. The Palme d'Or goes to Shoplifters. Cineuropa (англ) . 19.05.2018. Архів оригіналу за 20.05.2018. Процитовано 20.05.2018.
  3. ↑ а б в Fabien Lemercier. Cate Blanchett to chair the jury at Cannes. Cineuropa (англ.) . 4.01.2018. Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 7.01.2018.
  4. ↑ а б Jack Shepherd. Cate Blanchett named Cannes Film Festival 2018 jury president. Independent (англ.) . 4.01.2018. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 7.01.2018.
  5. ↑ а б в г Nancy Tartaglione. Cannes Film Festival 2018: Spike Lee, Jean-Luc Godard, Jafar Panahi In Competition; Whither Von Trier? – Full List. Deadline.com. 12 квітня 2011. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 12.04.2018.
  6. ↑ а б в г д Fabien Lemercier. Three new films enter the competition in Cannes. Cineuropa (англ) . 19.04.2018. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 19.04.2018.
  7. ↑ а б Keslassy, Elsa (4 квітня 2018). Penelope Cruz and Javier Bardem’s ‘Everybody Knows’ to Open Cannes Film Festival (EXCLUSIVE). Variety. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 6 квітня 2018.
  8. ↑ Fabien Lemercier. Everybody Knows to open the Cannes Film Festival. Cineuropa (англ) . 5.04.2018. Архів оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 6.04.2018.
  9. ↑ Dates for the 2018 Festival de Cannes. Festival de Cannes (англ.) . 22.11.2017. Архів оригіналу за 19 жовтня 2019. Процитовано 7.01.2018.
  10. ↑ Pourquoi les dates du Festival de Cannes changent en 2018. Nice-Matin. 7 січня 2018.
  11. ↑ Tartaglione, Nancy (12.04.2018). ‘Saint Laurent’ Director Bertrand Bonello To Head Cinéfondation & Short Films Jury In Cannes. Deadline. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 8 квітня 2018.
  12. ↑ На Каннському кінофестивалі змінили правила для журналістів, щоб «не псували людям настрій». Детектор медіа. 23 березня 2018. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 12.04.2018.
  13. ↑ На червоній доріжці Каннського фестивалю заборонять селфі. Телекритика. 23 березня 2018. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 12.04.2018.
  14. ↑ Netflix відсторонили від участі в Каннському кінофестивалі. Media Sapiens. 26 березня 2018. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 12.04.2018.
  15. ↑ Ursula Meier, President of the Jury of the Caméra d'or. Festival de Cannes 2018. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 12.04.2018.
  16. ↑ Norwegian director Joachim Trier, Jury President of the 57th Semaine de la Critique | La Semaine de la Critique of Festival de Cannes. Semaine de la Critique du Festival de Cannes. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 12.04.2018. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= (довідка)
  17. ↑ У Каннах з розмахом відзначать 50-річчя «Космічної одіссеї» Кубрика. Телекритика. 3 квітня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12.04.2018.
  18. ↑ а б Elsa Keslassy. Cannes: Martin Scorsese to Receive Golden Coach Award at Directors’ Fortnight. Variety (англ) . 30.03.2018. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 12.04.2018.
  19. ↑ Бенисио Дель Торо возглавит жюри программы «Особый взгляд» в Каннах (рос) . 06.04.2018. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 12.04.2018.
  20. ↑ All Juries 2010. festival-cannes.fr. Архів оригіналу за 12.04.2018.
  21. ↑ Chu, Henry (4 квітня 2018). Cannes: Benicio Del Toro to Head Un Certain Regard Jury. Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  22. ↑ Georg Szalai. Cannes: Benicio Del Toro Named Un Certain Regard Jury President. The Hollywood Reporter (англ) . 4 квітня 2018. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 12.04.2018.
  23. ↑ Delphine Perez. Édouard Baer, flamboyant maître des cérémonies du 71e Festival de Cannes. La Parisienne (фр) . 5 квітня 2018. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 12.04.2018.
  24. ↑ Aaron Couch, Borys Kit. 'Solo: A Star Wars Story' to Premiere at Cannes. The Hollywood Reporter (англ) . 5 квітня 2018. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 12.04.2018.
  25. ↑ Cannes Film Fest Poster 2018: Stolen Kisses In Jean-Luc Godard’s ‘Pierrot Le Fou. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 12.04.2018.
  26. ↑ а б The films vying for the Palme d’Or at Cannes 2018. Cineuropa. 12.04.2018. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 12.04.2018.
  27. ↑ Franck Finance-Madureira. Le Jury Queer Palm 2018. FrenchMania.fr (фр) . 14 квітня 2018. Архів оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 16.04.2018.
  28. ↑ а б The selection 2018. Semaine de la Critique. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
  29. ↑ Канны 2018: объявлен состав жюри. The Hollywood Reporter (рос) . 18.04.2018. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 19.04.2018.
  30. ↑ Ларс фон Триер и Терри Гиллиам: Канны порадовали внеконкурсной программой. Медіаняня. 19.04.2018. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 19.04.2018.
  31. ↑ Cannes Classics 2018. Festival de Cannes 2018 (фр.). 201-04-238. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 24.04.2018.
  32. ↑ У Каннах провели акцію з вимогою збільшити кількість жінок в конкурсних програмах фестивалю. Детектор медіа. 13 травня 2018. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 14.05.2018.
  33. ↑ Держкіно витратить вдвічі більше коштів на Український національний павільйон в Каннах, ніж торік. Детектор медіа. 16 квітня 2018. Архів оригіналу за 28.04.2018. Процитовано 28.04.2018.
  34. ↑ а б в «Женщина на войне» и «Донбасс». Как выглядит Каннское будущее Украины, и при чем тут Минкульт. Медіаняня (рос) . 27.04.2018. Архів оригіналу за 28.04.2018. Процитовано 28.04.2018.
  35. ↑ а б Оголошено програму роботи Українського національного павільйону на Каннському кінофестивалі. Детектор медіа. 2 травня 2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 3.04.2018.
  36. ↑ Участь України у 71-му Каннському кінофестивалі: підсумки. МедіаБізнес. 25.05.2018. Архів оригіналу за 27.05.2018. Процитовано 26.05.2018.
  37. ↑ Фільм «Серафима» візьме участь у програмі Каннського фестивалю La Fabrique des Cinémas du Monde. Детектор медіа. 20 березня 2018. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 28.04.2018.
  38. ↑ Фільм Сергія Лозниці «Донбас» відкриє програму «Особливий погляд» Каннського кінофестивалю. Детектор медіа. 19 квітня 2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 28.04.2018.
  39. ↑ Бенісіо дель Торо презентував українську стрічку «Донбас» на Каннському кінофестивалі. Детектор медіа. 9 травня 2018. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 14.05.2018.
  40. ↑ У Каннах презентували перший офіційний кадр історичного трилера про британського журналіста Гарета Джонса. Детектор медіа. 17:44четвер,. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 14.05.2018.
  41. ↑ На Каннському кінофестивалі відбудеться прем'єра фільму «Жінка на війні», створеного в копродукції з Україною. Детектор медіа. 16 квітня 2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 28.04.2018.
  42. ↑ Прем’єра українського трилера «Жінка на війні» в Каннах розпочалася з акції на підтримку Сенцова. Детектор медіа. 13 травня 2018. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 14.05.2018.
  43. ↑ The 2018 Caméra d'Or Jury. Festival de Cannes 2018. 7 травня 2018. Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 8 травня 2018.
  44. ↑ Fabien Lemercier. Un Certain Regard puts its faith in young talents. Cineuropa (англ) . 12 квітня 2018. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 12.04.2018.
  45. ↑ У Каннах покажуть український фільм про Донбас. Телекритика. 21.04.2018. Процитовано 23.04.2018.
  46. ↑ Paul Dano’s ‘Wildlife’ to Open Cannes Critics’ Week Sidebar. The Wrap. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
  47. ↑ Fabien Lemercier. A very European selection for the Cannes Critics’ Week. Cineuropa (англ) . 16.04.2018. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 16.04.2018.
  48. ↑ Cannes: Directors' Fortnight unveils 2018 line-up. ScreenDaily. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
  49. ↑ Cannes: Directors’ Fortnight Lineup Boasts Colombia’s ‘Birds of Passage,’ Nicolas Cage in ‘Mandy’. Variety. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
  50. ↑ Erin Nyren (17 квітня 2018). Cannes 2018 : tous les films sélectionnés à l'ACID (фр.). allocine.fr. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 4.05.2018.
  51. ↑ Lodge, Guy (18 травня 2018). Cannes: ‘Border’ Leads Un Certain Regard Award Winners. Variety. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 19 травня 2017.
  52. ↑ Bertrand Bonello and the Jury have announced the winners of the 21st Cinéfondation Selection. Cannes Film Festival. 17 травня 2018. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 19 травня 2018.
  53. ↑ Le palmarès | Semaine de la Critique du Festival de Cannes. Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 26 травня 2018.
  54. ↑ Dave McNary. Cannes Critics’ Week Film ‘Woman at War’ Bought by Magnolia for North America. Variety (англ) . 18.05.2018. Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 26.05.2018.
  55. ↑ Petski, Denise (30 березня 2018). Cannes: Martin Scorsese To Receive Golden Coach Award At Directors’ Fortnight. Deadline. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 19 травня 2018.
  56. ↑ Cannes’ FIPRESCI Prize goes to Burning. Cineuropa (англ) . 19.05.2018. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 20.05.2018.
  57. ↑ Lawrence Pieters. Le Prix du Jury œcuménique 2018 décerné à ’Capharnaüm’. JURY OECUMENIQUE au Festival de Cannes (фр) . 19.05.2018. Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 20.05.2018.
  58. ↑ Brigitte Baronnet. Cannes 2018 : La Queer Palm décernée à Girl. allocine.fr (фр) . 18.05.2018. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 22.05.2018.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каннський кінофестиваль 2018
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каннський_кінофестиваль_2018&oldid=41341398