Каннський кінофестиваль 2002
55-й Каннський міжнародний кінофестиваль відбувся з 15 по 26 травня у Каннах, Франція. Золоту пальмову гілку отримав фільм Піаніст режисера Романа Полянського.[3][4][5][6]
| Каннський кінофестиваль 2002 | |||
|---|---|---|---|
 | |||
 Офіційний постер 55-го Каннського кінофестивалю[1] | |||
| Фільм відкриття | Голлівудський фінал | ||
| Фільм закриття | А тепер… пані та панове | ||
| Місце проведення |
Канни,  Франція | ||
| Нагорода | Золота пальмова гілка (Піаніст)[2] | ||
| Заснування | 1946 | ||
| Голова журі |
 Девід Лінч | ||
| Ведучий | Вірджинія Ледоєн | ||
| Дата проведення | 15-26 травня 2002 | ||
| festival-cannes.com/en | |||
 Каннський кінофестиваль 2002 у Вікісховищі
| |||
У конкурсі було представлено 22 повнометражних фільми[7]. Фестиваль відкрито показом стрічки «Голлівудський фінал» режисера Вуді Аллена[8]. Фільмом закриття фестивалю було обрано «А тепер… пані та панове» Клода Лелуша[9][10][11]. Ведучою фестивалю виступила французька акторка Вірджинія Ледоєн.[12]
Журі ред.
Основна програма ред.
Наступні люди були призначені членами журі для художніх фільмів основної конкурсної програми:[13]
- Голова: Девід Лінч, режисер,
США - Шерон Стоун, США
- Мішель Єо, акторка,
Малайзія - Крістіна Хакім, акторка,
Індонезія - Режис Варньє, режисер,
Франція - Білле Аугуст, режисер,
Данія - Рауль Руїс, режисер, сценарист,
Чилі - Клод Міллер, режисер, Франція
- Вальтер Саллес, режисер,
Бразилія
Особливий погляд ред.
Наступні люди були призначені членами журі секції Особливий погляд:
- Голова: Анн Фонтен, режисер, Франція
- Девід Тран, критик
- Фаб'єн Бредфер, критик
- Фабріс Пліскин, критик
- Жан-Себастьєн Шовен, критик
- Луї Гішар, критик
- П'єр Вавассер, критик
Сінефондасьйон та короткометражні фільми ред.
Наступні люди були призначені членами журі секції Сінефондасьйон та короткометражних фільмів конкурсної програми:
- Голова: Мартін Скорсезе, режисер, США
- Аббас Кіаростамі, режисер,
Іран - Ян Шютте, режисер,
Німеччина - Жудіт Годреш, акторка, Франція
- Тільда Свінтон, акторка,
Велика Британія
.svg){kind=small}
Золота камера ред.
Наступні люди були призначені членами журі Золота камера:
- Голова: Джеральдіна Чаплін, акторка, Велика Британія
- Бахман Гобаді, режисер, Іран
- Марта Келлер, акторка,
Швейцарія - Муралі Наїр, режисер,
Індія - Ромен Гупіль, режисер, Франція
.svg){kind=small}
Офіційна програма ред.
★Переможців виділено окремим кольором.
Повнометражні фільми ред.
Наступні фільми брали участь у змаганні за Золоту пальмову гілку:[7]
Особливий погляд ред.
Наступні стрічки були відібрані для участі в секції Особливий погляд:[7]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Нагороди ред.
Офіційні нагороди ред.
Наступні фільми і кінематографісти отримали офіційні нагороди фестивалю:[2][3][4]
Золота пальмова гілка: Піаніст, реж. Роман Полянський- Гран-прі журі: Людина без минулого, реж. Акі Каурісмякі
- Приз за найкращу режисуру:
- Найкращий сценарій: Милі шістнадцять років, реж. Пол Лаверті
- Приз за найкращу жіночу роль: Каті Оутінен за Людина без минулого
- Приз за найкращу чоловічу роль: Олів'є Гурме за Син
- Приз журі: Божественне втручання, реж. Елія Сулейман
- Почесна Золота пальмова гілка: Вуді Аллен[14]
- Приз 55-річчя фестивалю: Боулінг для Колумбіни, реж. Майкл Мур
Особливий погляд
- Приз Особливий погляд: Благословенно Ваш, реж. Апічатпон Вірасетакул
Сінефондасьйон
- Перший приз: Чотири дні, реж. Едуардо Валенте
- Другий приз: У єдиної мами блакитні очі, реж. Ерік Форестьє
- Третій приз: Запитання мертвого робітника, реж. Ая Сомеч
Золота камера
- Золота камера: Берег моря, реж. Жулі Лопес-Кюрваль
- Золота камера — Спеціальна згадка: Японія, реж. Карлос Рейгадас
Короткометражні фільми
- Золота пальмова гілка за короткометражний фільм: Після дощу, реж. Петер Месарош
- Приз журі: Дуже, дуже тихий фільми, реж. Маніш Джха та Камінь спотикання, реж. Джессі Розенсвіт
Незалежні нагороди ред.
- Глиняний птах, реж. Тарек Масуд (Двотижневик режисерів)
- Божественне втручання, реж. Елія Сулейман (Конкурсна програма)
- В очікуванні щастя, реж. Абдеррахман Сіссако (Особливий погляд)
- Приз екуменічного журі: Людина без минулого, реж. Акі Каурісмякі
- Приз екуменічного журі — Спеціальна згадка:
Премія молоді[4]
- Зарубіжний фільм: Морверн Каллар, реж. Лінн Ремсі
- Французький фільм: Бійня, реж. Дельфін Глейз
Нагороди в рамках Міжнародного тижня критиків' Week[18]
- Гран-прі Міжнародного тижня критиків: Дихання, реж. Емануеле Кріалезе
- Велика Золота рейка: Ті, що втратили й шукають, реж. Клод Дюті
- Мала Золота рейка: Від Месмера з любов'ю, або Чай для двох, реж. Сальвадор Агірре, Алехандро Лубезкі
- Нагорода Canal+: Від Месмера з любов'ю, або Чай для двох, реж. Сальвадор Агірре, Алехандро Лубезкі[14]
- Нагорода молодих критиків — Найкращий короткометражний фільм: Зустріч зі злом, реж. Реза Парса
- Нагорода молодих критиків — Найкращий художній фільм: Дихання, реж. Емануеле Кріалезе[14]
- Нагорода Kodak за найкращий короткометражний фільм: Від Месмера з любов'ю, або Чай для двох, реж. Сальвадор Агірре, Алехандро Лубезкі[14]
Нагороди Двотижневика режисерів[14]
- Приз Міжнародної конфедерації художнього кіно (C.I.C.A.E.): Морверн Каллар, реж. Лінн Ремсі
- Нагорода Gras Savoye: Невизначені спогади, реж. Міхаль Боганім
Приз Франсуа Шале
| Члени журі основної конкурсної програми фестивалю | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Примітки ред.
- ↑ Posters 2002. festival-cannes.fr. Архів оригіналу за 11 листопада 2013.
- ↑ а б Awards 2002: All Awards. festival-cannes.fr. Архів оригіналу за 21 січня 2015.
- ↑ а б 55ème Festival International du Film - Cannes. cinema-francais.fr (French) . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 28 вересня 2017.
- ↑ а б в г Cannes 2002 Chroniques. cannes-fest.com (French) . Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 28 вересня 2017.
- ↑ Cannes Film Festival Winners Announced. hollywood.com. Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 28 вересня 2017.
- ↑ 2002 Cannes Film Festival. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 28 вересня 2017.
- ↑ а б в Official Selection 2002: All the Selection. festival-cannes.fr. Архів оригіналу за 14 грудня 2013.
- ↑ Hollywood Ending gets its international fest premiere before Cannes at San Francisco. screendaily.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 вересня 2017.
needs subscription
- ↑ Festivals: 2002 Cannes Film Festival Special Screenings Lineup. indiewire.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 вересня 2017.
- ↑ Lelouch ‘Ladies’ to end Cannes. Variety.com. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 28 вересня 2017.
- ↑ Cannes 2002 – A Preview. urbancinefile.com. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 28 вересня 2017.
- ↑ Ledoyen to reign again. Variety.com. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 28 вересня2017.
- ↑ All Juries 2002. festival-cannes.fr. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
- ↑ а б в г д е ж Cannes Film Festival, Awards for 2002. imdb.com. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 28 вересня 2017.
- ↑ A web resource on Tareque Masud and his film "Matir Moyna" compiling many of his film reviews and interviews. Ctmasud.web.aplus.net. Архів оригіналу за 5 червня 2009. Процитовано 25 травня 2017.
- ↑ FIPRESCI Awards 2002. ipresci.org. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 28 вересня 2017.
- ↑ Jury Œcuménique Palmarés 2002. cannes.juryoecumenique.org. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 28 вересня 2017.
- ↑ 41e Semaine internationale de la critique : Palmarès. Unifrance (French) . Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 28 вересня 2017.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каннський кінофестиваль 2002 |
- 2002 Cannes Film Festival 55-й Каннський кінофестиваль
- 55-й Каннський кінофестиваль [Архівовано 9 лютого 2009 у Wayback Machine.] на Internet Movie Database
- 55-й Каннський кінофестиваль [Архівовано 24 червня 2017 у Wayback Machine.] на AlloCiné
|
Це незавершена стаття про кінопремію або кінофестиваль. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |