Державна марка (нім. Staatsmark) — загальна назва срібних монет Любека, Гамбурга, Вісмара та Люнебурга, яка була прийнята за рішенням союзу Вільних Ганзейських міст від 29 грудня 1502 року. У 1566 році державну марку закріпили більш вагомою валютою союзу — талером.

Державна марка Ганзейських Вільних міст Любека, Гамбурга, Вісмара та Люнебурга, 1549 року

Історія ред.

29 грудня 1506 року Союзом Вільних Ганзейських міст Любеком, Гамбургом, Люнебургом та Вісмаром, було прийнято рішення про виготовлення спільних монет для всіх земель союзу з однаковим вмістом металу. З 1 еталонної марки виготовляли 12-13 державних марок (11¾ та 12¼ лоти ваги в 1 марці). 13 марок = 1 талеру. З 1515 року 14 державних марок складали 2 унції срібла, а з 1 еталонної марки стали виготовляти 11 марок. У 1524 році Карл V ухвалив рішення про створення імператорського (есслігнер (нім. нім. Esslinger)) монетарного упорядковування, згідно якого визначали вагу за кельнською маркою (233, 856 грами).

Державна марка карбувалася в трьох варіантах. Проба срібла в кожному різновиді марки була різною: 906,25, 930,5 та 1000. Вага монет на марку була від 19,7 до 19,1 грами, а в самій марці містилося від 17,6 до 18 грамів щирого срібла.

На аверсі всіх марок зображувалися три герба союзу, з яких складався трикутник. У трикутнику зображувався герб Любека. По колу карбувався надпис: Державна марка Любека (нім. Status marce lubice).

Окрім марок та талерів в обігу того періоду знаходилися віттени, плафферти та пфеніги. У 1566 році, після прийняття Аугсбургскої державної системи карбування та після формування грошової системи нижньосаксонських земель, талер став основною валютою.

Література ред.

  • Johann Karl Gottfried Jacobsson (1794) Technologisches Wörterbuch oder alphabetische Erklärung aller nützlichen mechanischen Künste, Manufacturen, Fabriken und Handwerker, Teil 7, Berlin/Stattin Friedrich Nicolay, S. 417
  • Pierer's Universal-Lexikon, Band 16. Altenburg 1863, S. 634. Online verfügbar;

Джерела ред.