Горличка аргентинська

вид птахів
Горличка аргентинська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Рід: Південна горличка (Metriopelia)
Вид: Горличка аргентинська
Metriopelia morenoi
(Sharpe, 1902)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Gymnopelia morenoi
Посилання
Вікісховище: Metriopelia morenoi
Віківиди: Metriopelia morenoi
EOL: 1049808
ITIS: 177249
МСОП: 22690834
NCBI: 262136

Горличка аргентинська[2] (Metriopelia morenoi) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Ендемік Аргентини.

Опис ред.

Довжина птаха становить 17-20 см. Верхня частина тіла тьмяно-коричнева, голова і плечі сіруваті. Горло світло-сіре, груди і боки коричнювато-сірі, гузка охриста, нижні покривні пера хвоста рудувато-коричневі. Крайні стернові пера чорні з білими кінчиками. Очі блакитні, навколо очей плями яскраво-оранжевої голої шкіри, окаймлені вузькими чорними кільцями. Самиці є блідішими за самців. У молодих птахів пера мають рудуваті краї.

Поширення і екологія ред.

Аргентинські горлички мешкають в Андах на північному заході Аргентини, від Жужуя до Ла-Ріохи. Вони живуть в посушливій гірській місцевості, зокрема на високогірних луках Пуна. Зустрічаються в сухих, скелястих місцевостях та в чагарникових і кактусових заростях на висоті від 1800 до 3200 м над рівнем моря. Живляться насінням, яке шукають на землі. Гніздяться на землі, в кладці 2 яйця.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Metriopelia morenoi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 08 жовтня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 жовтня 2022.

Джерела ред.

  • Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
  • David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001