Вікіпедія

Жужуй

провінція Аргентини
У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Жужуй.

Жужу́й (ісп. Jujuy, МФА: [xuxuʝ]) — провінція Аргентини, розташована на північному заході країни. Межує з провінцією Сальта на сході і півдні, з Чилі на заході та Болівією на півночі.

Жужуй
—  Провінція  —

Jujuy

Герб провінції Жужуй Прапор провінції Жужуй
Столиця Сан-Сальвадор-де-Жужуй
Країна Аргентина Аргентина
Межує з: сусідні адмінодиниці
Сальта, II Регіон Антофаґаста, Потосі, Тариха ?
Департаментів 16
Офіційна мова Іспанська
Населення (2010)
 - повне 672 260[1] (14-та)
 - густота 12,63 (14-та)
Етнікон Jujeño
Площа
 - повна 53 219 км² (20-та)
Висота
 - максимальна 6380 м
(Чаньї)
 - мінімальна 3433 м
Часовий пояс UTC-3
ІРЛП 0,803 (2010)[2]
Дата заснування 1834
Губернатор Херардо Моралес
Вебсайт jujuy.gov.ar
Код ISO 3166-2 AR-Y
Провінція Жужуй на мапі Аргентини
Провінція Жужуй на мапі Аргентини

Провінція Жужуй на мапі Аргентини
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Жужуй

Назва ред.

Походження назви провінції Жужуй достеменно невідоме. Аргентинський письменник Гільєрмо Енріке Хадсон[en] у своїй книзі «Марта Рікельме» писав, що назва місцевості походить від слова «какуй», назви місцевих птахів. «Какуй» у перекладі з індіанської мови гуарані означає «пташка, що любить ліс»[3]. Також назву какуй носило місцеве плем'я індіанців та землі, на яких вони жили. Через помилку перших поселенців назва місцевості закріпилася на іспанських мапах як Xuxuy, що за тодішніми нормами читалося як Шушуй. Наприкінці XVIII — на початку XIX століття Королівська академія іспанської мови внесла низку змін у правопис, після чого назва стала писатися як Jujuy і читатися як Хухуй[4]. Оскільки така назва була немилозвучною у багатьох слов'янських мовах, а правопис дозволяв змінювати звукосполучення, які викликають небажані асоціації з ненормативною лексикою і вульгаризмами[5], у радянських енциклопедіях і атласах закріпилася назва Жужуй. Ця назва нині є офіційною назвою провінції українською, а також російською, білоруською, казахською, чуваською мовами.

Географія ред.

 
Рельєф провінції Жужуй

Провінція Жужуй розташована на північному заході Аргентини. Рельєф провінції переважно гористий, висота зростає зі сходу (500 м) на захід (6000 м). Найвищою точкою провінції є гора Чаньї (5930 м).

Жужуй умовно поділяють на чотири природних зони:

Головними річками провінції є Сан-Франсіско, Ріо-Гранде та Ріо-Чіко-де-Жужуй. Долини річок вкриті густими лісами.

Клімат провінції змінюється з висотою: на заході він гірський, а на сході вологий тропічний.

Історія ред.

 
Індіанська фортеця Пукара-де-Тілкара
 
Відхід жужуйського війська 23 серпня 1812

До початку іспанської колонізації Жужуй був населений індіанськими племенами омагвака (нащадки діагітів та араваків) і атакаменьйо. Назва провінції походить від слова «какуй», назви місцевих птахів, а також місцевого племені.

20 серпня 1561 року Хуан Перес де Суріта заснував у цій місцевості перше місто під назвою Ньєва, але через два роки воно було зруйноване індіанцями.

1563 року король Іспанії Філіп II приєднав Жужуй до губернаторства Тукуман у складі віце-королівства Перу, відокремивши його від Чилі.

13 жовтня 1575 року Педро Ортіс де Сарате зробив нову спробу заснувати тут місто, але на початку 1576 року воно було зруйноване. 19 квітня 1593 року, коли протистояння індіанців було подолане, було засновано Сан-Сальвадор-де-Валаско-ен-ель-Ває-де-Жужуй.

1776 року провінція увійшла до складу віце-королівства Ріо-де-ла-Плата. 5 серпня 1783 року Жужуй було приєднано до інтендантства Сальта-де-Тукуман у складі віце-королівства.

Після Травневої революції 1810 року Жужуй став одним з місць, де точилися запеклі бої між військами роялістів і Мануеля Бельграно. Місто Сан-Сальвадор-де-Жужуй було зруйноване. Землі провінції більше десяти разів переходили з рук у руки, доки 27 квітня 1821 року остаточно не були відвойовані аргентинськими військами.

18 листопада 1834 року було оголошено про створення провінції Жужуй і відокремлення її від провінції Сальта[6]. 29 листопада 1835 року було затверджено першу конституцію провінції, першим губернатором став Фермін де ла Кінтана.

1836 року провінція була окупована болівійсько-перуанськими військами, але вже до кінця року була відновлена влада Аргентини.

1876 року у Жужуї відбулося повстання індіанців, яке також було швидко повалене.

1900 року були встановлені кордони між провінцією та Чилі і Болівією, внаслідок чого до території останньої відійшли села Есморака й Естарка.

28 лютого 1935 року було затверджено нову конституцію провінції, яку було змінено 23 квітня 1949 року, а 1956 року зміни було скасовано[7]. 22 жовтня 1986 року було прийнято конституцію, яка діє до нинішнього часу.

Економіка ред.

 
Кебрада-де-Умауака

Економіка провінції сировинно орієнтована. Серед сільськогосподарських культур переважають цукрова тростина, банани, тютюн, цитрусові. На департамент Ель-Кармен припадає 30 % від загального обсягу виробництва тютюнової продукції в Аргентині (50 млн кг на рік)[3]. Розвинуте виноградарство і виноробство.

У провінції видобувають нафту, газ, свинець, срібло, мідь, золото, азотнокислий калій, калій, буру, залізо, цинк, сіль.

Комерційна активність провінції концентрується навколо столиці, де знаходиться металургійний завод, і на сході, у долині річки Сан-Франсіско, де знаходяться підприємства агроіндустрії. Через Жужуй також проходять важливі торговельні шляхи.

Завдяки унікальній природі, зокрема внесеній до складу Світової спадщини ЮНЕСКО долині Кебрада-де-Умауака, Жужуй користується великою популярністю у туристів. Іншими туристичними принадами провінції є: національний парк Калілегуа, створений 1979 року, Семіколірний пагорб біля селища Пурмамарка, церкви Касабіндо й Укіа з колекціями ікон з ангелами-аркебузирами тощо.

Освіта ред.

Освіта у провінції Жужуй (2009)[8]
Рівень Навчальних закладів Учнів Працівників
 Дошкільні 420 22 902 1 456
 - державні 380 18 518 1 055
 - приватні 40 4 384 401
 Початкові 423 88 724 8 492
 - державні 390 79 865 7 732
 - приватні 33 8 859 760
 Середні 167 79 716 2 782
 - державні 134 68 692 2 315
 - приватні 33 11 024 467
 Вищі[9] 26 19 330 534
 - державні 12 14 446 397
 - приватні 14 4 884 137

Адміністративно-територіальний поділ ред.

Провінція Жужуй поділяється на 16 департаментів:

Мапа Департамент Адміністративний центр Площа, км² Населення (2010)[10]
  Кочинока Абра-Пампа 7837 12 633
  Доктор-Мануель-Бельграно Сан-Сальвадор-де-Жужуй 1917 262 820
  Ель-Кармен Ель-Кармен 912 96 809
  Умауака Умауака 3792 17400
  Ледесма Лібертадор-Хенераль-Сан-Мартін 3249 81 734
  Пальпала Пальпала 467 52 856
  Ринконада Ринконада 6407 2489
  Сан-Антоніо Сан-Антоніо 690 4432
  Сан-Педро Сан-Педро-де-Жужуй 2150 75 308
  Санта-Барбара Санта-Клара 4448 17 773
  Санта-Каталіна Санта-Каталіна 2960 2857
  Сускес Сускес 9199 3757
  Тількара Тількара 1845 13 542
  Тумбая Тумбая 3442 4692
  Вальє-Гранде Вальє-Гранде 962 2523
  Яві Кіяка 2942 20 635

Зображення ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жужуй

Примітки ред.

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2010. Процитовано 24 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 січня 2011. Процитовано 5 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2011. Процитовано 26 травня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 26 травня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2009. Процитовано 24 січня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 грудня 2008. Процитовано 2 лютого 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 вересня 2010. Процитовано 2 лютого 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 20 квітня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ без урахування університетів
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 2 лютого 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жужуй&oldid=37773533