Річард Боудлер Шарп (англ. Richard Bowdler Sharpe, 22 листопада 1847(18471122)25 грудня 1909) — англійський зоолог і орнітолог. Працював куратором колекції птахів у Британському музеї природничої історії. Написав низку наукових праць і монографій, уклав багатотомний каталог птахів з колекції музею. Він описав низку видів птахів. Деякі птахи були названі на честь Шарпа.

Річард Боудлер Шарп
англ. Richard Bowdler Sharpe
Народився 22 листопада 1847(1847-11-22)
Snow Hill[d], Лондонське Сіті, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство[1]
Помер 25 грудня 1909(1909-12-25) (62 роки)
Чизік, Chiswick Urban Districtd, Мідлсекс, Англія, Сполучене Королівство[2][1]
·пневмонія[2][1]
Місце проживання Англія
Країна Велика Британія Велика Британія
Діяльність орнітолог, зоолог, бібліотекар
Alma mater Loughborough Grammar Schoold[2]
The King's (The Cathedral) Schoold[1]
Галузь зоологія, орнітологія
Заклад Музей природознавства
Посада засновник[d][2]
Членство Зоологічне товариство Лондонаd
Savage Clubd[3]
Selborne Societyd
У шлюбі з Emily Eliza Sharped[1]
Діти Emily Mary Bowdler Sharped[1]
Ada Lavinia Bowdler Sharped[1]
Eva Augusta Bowdler Sharped[1]
Lilian Bertha Bowdler Sharped[1]
Dora Louise Bowdler Sharped[1]
Lena Violet Bowdler Sharped[1]
Daisy Madeline Bowdler Sharped[1]
Sylvia Rosamund Bowdler Sharped[1]
Hilda Marion Bowdler Sharped[1]
Aimee Marjorie Bowdler Sharped[1]
Нагороди

CMNS: Річард Боудлер Шарп у Вікісховищі
Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Sharpe».

Richard Bowdler Sharpe на Віківидах
Сторінка на Віківидах

Біографія ред.

Річард Боудлер Шарп народився в Лондоні в 1847 році. Він був первістком Томаса Боудлера Шарпа, відомого видавця ілюстрованого періодичного журналу «Sharpe's London Magazine». Річард вчився в Пітерборо і Лафборо. В 16 років він повернувся до Лондону, де почав працювати клерком в WH Smith & Sons. З дитинства він цікавився орнітологією. В 1865 році він почав працювати на торгівця книгами Бернарда Кворіча, де отримав можливість вивчати орнітологічні книги. Там він почав працювати на першою монографією про рибалочкових птахів. На свою платню він купував зразки птахів. В дев'ятнадцять років, в 1876 році він став бібліотекарем Лондонського зоологічного товариства за рекомендацією Осберта Селвіна і Філіпа Склейтера. В цей час він завершив свою «Monograph of the Kingfishers». Книга складалася з кількох частин і мала 121 ілюстрацію.[4]

Шарп почав працювати з Генрі Дрессером над книгою «Історія птахів Європи» (A History of the Birds of Europe), однак був змушений перервати співпрацю. Після смерті Джорджа Роберта Грея в 1872 році Шарп приєднався до Британського музею в якості старшого помічника у відділі зоології, відповідального за колекцію птахів. 3 грудня 1867 року він одружився з Емілі Елізою[5], дочкою Дж. Берроуза з Кукхема. В 1971 році він назвав новий вид рибалочки (Tanysiptera emiliae) на честь дружини[6][a]. Річард Шарп мав десять дочок. Багато з них допомагали йому в укладані книжок і в створенні ілюстрацій[4][8][9]. Одна з його дочок, Емілі Марі Боудлер Шарп стала ентомологинею і працювала у відділі ентомології Музея природничої історії з 1905 по 1925 роки.[10]

В 1895 році Шарп став помічником керівника відділення і займав цю посаду до смерті від пневмонії в 1909 році. Він помер в своєму маєтку в Чизіку. В 1911 році його дружині і дочкам Емілі Марії, Аді Лавінії і Єві Августі була надана пенсія в розмірі £100.[11]

Науковий доробок і нагороди ред.

 
Зоогеографічна мапа Шарпа[12]

Як куратор колекції птахів, Річард Шарп займався систематизацією і каталогізацією колекцій. Він брав участь в поповненні фонду, домовляючись з колекціонерами і мандрівниками про передачу приватних колекцій до музею. В 1872 році колекція музею нараховувала 35 000 зразків птахів; в момент смерті Шарпа вона збільшилась до понад пів мільона зразків. Відомі вчені, дослідники, колекціонери і мандрівники передавали свої колекції до музею. Серед них: Аллан Октавіан Юм, Осберт Селвін, Фредерік дю Кейн Годман, Генрі Сейбом, Альфред Рассел Воллес, Джон Гульд[4].

В 1892 році Шарп заснував Клуб британських орнітологів і редагував його бюлетень. Брав участь в написанні тринадцяти з половиною з 27 томів "Каталога птахів Британського музею" (Catalogue of the Birds in the British Museum) (1874–1898). Видав книгу «Дивоптахові» (Birds of Paradise) в двох великих томах в 1891 і 1898.

Річард Шарп описав 233 види птахів, а також 201 підвид. Також він виділив 45 родів.[13]

Нагороди і вшанування ред.

Шарп отримав почесний ступінь доктора наук в Абердинському університеті. Він був членом Ліннеївського товариства і Лондонського зоологічного товариства. В 1891 році Імператор Австро-Угорщини нагородив його золотою медаллю.[14]

На Міжнародному орнітологічному конгресі 1900 року, що відбувався в Парижі, Шарп був номінований на посаду голови наступного конгресу, що відбувся в 1905 році в Лондоні.

На честь Шарпа були названі багато видів і підвидів птахів, зокрема:

На честь Шарпа також був названий рід Sharpia, нині синонім роду Ткачик (Ploceus).[15]

Публікації ред.

  • A Monograph of the Alcedinidae, or Family of Kingfishers. London: Self published. 1868–1871.
  • Catalogue of African Birds in the Collection of R.B. Sharpe. London: Self published. 1871.
  • A Monograph of the Hirundinidae. Т. (2 volumes). (with Claude Wilmot Wyatt). London: Printed for the authors. 1885–1894. (Vol. 1, Vol. 2)
  • A Review of Recent Attempts to Classify Birds: an address delivered before the Second International Ornithological Congress on the 18th of May, 1891. Budapest: Office of the Congress. 1891.
  • Monograph of the Paradiseidae, or Birds of Paradise, and Ptilonorhynchidae, or Bower-birds. Т. (2 volumes). London: Henry Sotheran. 1891–1898. (Vol. 1, Vol. 2)
  • A Chapter on Birds: Rare British Visitors. London: Society for Promoting Christian Knowledge. 1895.
  • A Hand-Book to the Birds of Great Britain. Т. (4 volumes). London: Edward Lloyd. 1896–1897. (Vol. 1, Vol. 2, Vol. 3, Vol. 4)
  • Wonders of the Bird World. (illustrated by A.T. Elwes). New York: Frederick A. Stokes. 1898.
  • Sketch-Book of British Birds. (illustrated by A.F. Lydon and C. Lydon). London: Society for Promoting Christian Knowledge. 1898.
  • A Hand-List of the Genera and Species of Birds (Nomenclator Avium Tum Fossilium Tum Viventium). Т. (5 volumes). London: Trustees of the British Museum. 1899–1909. (Vol. 1, Vol. 2, Vol. 3, Vol. 4, Vol. 5)

Каталоги Британського музею ред.

  • Catalogue of the Accipitres, or diurnal birds of prey, in the collection of the British Museum. (1874).
  • Catalogue of the Striges, or nocturnal birds of prey, in the collection of the British Museum. (1875).
  • Catalogue of the Passeriformes, or perching birds, in the collection of the British Museum. Coliomorphae... (1877).
  • Catalogue of the Passeriformes, or perching birds, in the collection of the British Museum. Cichlomorphae, pt.I... (1879).
  • Catalogue of the Passeriformes, or perching birds, in the collection of the British Museum. Cichlomorphae, pt.III-[IV]... (1881–83).
  • Catalogue of the Passeriformes, or perching birds, in the collection of the British Museum. Fringilliformes, pt.I... (1885).
  • Catalogue of the Passeriformes, or perching birds, in the collection of the British Museum. Fringilliformes, pt.III... (1888).
  • Catalogue of the Passeriformes, or perching birds, in the collection of the British Museum. Sturniformes... (1890).
  • Catalogue of the Picariae in the collection of the British Museum. Coraciae... (1892).
  • Catalogue of the Fulicariae... and Alectorides... in the collection of the British Museum. (1894).
  • Catalogue of the Limicolae in the collection of the British Museum. (1896).
  • Catalogue of the Plataleae, Herodiones, Steganopodes, Pygopodes, Alcae, and Impennes in the collection of the British Museum. (1898).

Примітки ред.

  1. Нині вважається підвидом великого альціона-галатеї, Tanysiptera galatea emiliae.[7]
  1. а б в г д е ж и к л м н п р с Jackson C. E. Richard Bowdler Sharpe and his ten daughters // Arch. Nat. Hist.EUP, 1994. — Vol. 21, Iss. 3. — P. 261–269. — ISSN 0260-9541; 1755-6260doi:10.3366/ANH.1994.21.3.261
  2. а б в г Fagan C. E. Richard Bowdler Sharpe // British BirdsLondon: 1910. — Vol. III, Iss. 9. — P. 273–288. — ISSN 0007-0335
  3. https://britishbirds.co.uk/wp-content/uploads/article_files/V03/V03_N09/V03_N09_P273_288_OB037.pdf
  4. а б в Fagan, C.E. Obituary: Richard Bowdler Sharpe (PDF). British Birds. 3 (9): 273—288. Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
  5. Cookham. Reading Mercury. 7 грудня 1867. с. 5 — через British Newspaper Archive.
  6. Sharpe, Richard Bowdler (1868–1871). A Monograph of the Alcedinidae, or Family of Kingfishers. London: Self published. Plate 102, text.
  7. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 9.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 November 2019.
  8. Meinertzhagen, R. (1959). Nineteenth century recollections. Ibis. 101 (1): 46—52. doi:10.1111/j.1474-919X.1959.tb02355.x.
  9. Allen, J. A. (1910). Richard Bowdler Sharpe (PDF). The Auk. 27 (2): 124—129. doi:10.2307/4071104. JSTOR 4071104.
  10. Jackson, Christine E. (1994). Richard Bowdler Sharpe and his ten daughters. Archives of Natural History. 21 (3): 261—269. doi:10.3366/anh.1994.21.3.261.
  11. Civil list pensions are granted. Dundee Courier. 7 липня 1911. с. 5 — через British Newspaper Archive.
  12. Sharpe, Bowdler (1893). On the zoo-geographical areas of the world, illustrating the distribution of birds. Natural Science. 3: 100—108.
  13. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). IOC World Bird List Version 9.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 5 December 2019.
  14. [J.E.H.] (1910). Obituary: Dr. R. Bowdler Sharpe. Ibis. 52 (2): 352—357. doi:10.1111/j.1474-919X.1910.tb07909.x.
  15. Jobling, James A. (2010). Helm Dictionary of Scientific Bird Names. Bloomsbury Publishing. с. 355.

Посилання ред.