Карл Герман Амандус Шварц (Німецька: [ˈhɛʁman ˈʃvaʁts] ; 25 січня 1843 — 30 листопада 1921) — німецький математик, відомий своєю роботою в комплексному аналізі.

Карл Герман Амандус Шварц
Karl Hermann Amandus Schwarz

Karl Hermann Amandus Schwarz
Народився (1843-01-25)25 січня 1843
Хермсдорф, Сілезія
Помер 30 листопада 1921(1921-11-30) (у віці 78 років)
Берлін, Веймарська республіка
Поховання Груневальдський цвинтарd
Місце проживання Німеччина
Країна Німеччина Німеччина
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Берлінський технічний університет
HU Berlin[1]
Галузь Математика
Заклад Геттінгенський університет
Університет Мартіна Лютера
HU Berlin
Цюрихський університет
Федеральна вища технічна школа Цюриха
Вчителі Карл Веєрштрасс
Відомі учні Ерхард Шмідт
Elizaveta Litvinovad[2]
Аспіранти, докторанти Heinrich Karstensd[3]
Fyodor Ivanovich Bussed[4]
Robert Remakd[5]
Gerhard Hessenbergd[6]
Leon Lichtensteind[7]
Heinrich Maschked[8]
Фейєр Ліпот
Ернст Цермело
Richard Fuchsd[1]
Harris Hancockd[1]
Robert Haussnerd[1]
Paul Koebed[1]
Herman Müntzd[1]
Rudolf Rothed[1]
Теодор Фален[1]
Carl Schillingd[1]
Hans Meyerd[1]
Viktor Henryd[1]
Friedrich Steinbacherd[1]
Ernst Adolf Wendtd[1]
Otto Fulstd[1]
Karl Quensend[1]
Walter Gröblid
Членство Леопольдина
Геттінгенська академія наук
Петербурзька академія наук
Французька академія наук
Прусська академія наук
Королівська академія наук і літератури в Гетеборзіd
Російська академія наук
Баварська академія наук
Туринська академія наук[9]
Q106178641?
Відомий завдяки: Нерівність Коші — Буняковського
Діти Ottilie Bertha Augusta Schwartzd
Нагороди Honorary doctor of ETH Zürich

CMNS: Герман Шварц у Вікісховищі

Біографія ред.

Карл Герман Амандус Шварц народився в Гермсдорфі, Сілезія (нині Єжманова, Польща).

Навчався в гімназії в Дортмунді. Основним його захопленням у цей час була хімія. З метою більш глибокого її вивчення, він поступив у Берлінський технічний університет. Проте, через вплив відомих математиків Вейєрштрасса та Куммера (на дочці останнього Шварц одружився 30 червня 1912 року), увагу Шварца привернула математика, а точніше геометрія. Він захистив докторський ступінь з філософії в університету Берліну в 1864 році, його консультували Ернст Куммер та Карл Вайерштрас[10]. У період з 1867 по 1869 р. Працював в університеті Галле, потім у Швейцарській федеральній політехніці[11]. З 1875 року Працював в Геттінгенському університеті займаючись предметами комплексного аналізу, диференціальної геометрії та варіаційного числення. Помер у Берліні.

Досягнення ред.

Твори Шварца включають «Bestimmung einer speziellen Minimalfläche»[1] [Архівовано 24 грудня 2019 у Wayback Machine.], який був схвалений Берлінською академією в 1867 році і надрукований в 1871 році, і «Gesammelte mathematische Abhandlungen» (1890)[2].

Крім усього іншого, Шварц вдосконалив доведення теореми Рімана про відображення розробив особливий випадок нерівності Коші — Шварца і довів те, що куля має меншу площу поверхні, ніж будь-яке інше тіло з рівним об'ємом[12]. Це доведення у майбутньому дозволило Емілю Пікару створити метод розв'язання диференціальних рівнянь (теорема Пікара — Лінделефа)[13].

У 1892 році він став членом Берлінської академії наук та професором Берлінського університету, серед його студентів є такі відомі історичні постаті як Ліпот Феєр, Пол Кобі та Ернст Цермело. Загалом він консультував 20 аспірантів[10].

З його іменем пов'язують багато математичних ідей та методі, зокрема:

Публікації ред.

  • Schwarz, H. A. (1871), Bestimmung einer speziellen Minimalfläche, Dümmler, архів оригіналу за 3 квітня 2022, процитовано 24 грудня 2019
  • Schwarz, H. A. (1972) [1890], Gesammelte mathematische Abhandlungen. Band I, II, Bronx, N.Y.: AMS Chelsea Publishing, ISBN 978-0-8284-0260-6, MR 0392470 Schwarz, H. A. (1972) [1890], Gesammelte mathematische Abhandlungen. Band I, II, Bronx, N.Y.: AMS Chelsea Publishing, ISBN 978-0-8284-0260-6, MR 0392470 Schwarz, H. A. (1972) [1890], Gesammelte mathematische Abhandlungen. Band I, II, Bronx, N.Y.: AMS Chelsea Publishing, ISBN 978-0-8284-0260-6, MR 0392470

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. https://books.google.cat/books?id=nGj0BwAAQBAJ — С. 30.
  3. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  9. www.accademiadellescienze.it
  10. а б The Mathematics Genealogy Project - Hermann Schwarz. www.genealogy.math.ndsu.nodak.edu. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 22 травня 2016.
  11. Chang, Sooyoung (1 січня 2011). Academic Genealogy of Mathematicians (англ.). World Scientific. с. 77—78. ISBN 9789814282291. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 24 грудня 2019.
  12. Schwarz, Hermann Amandus (1884). Proof of the theorem that the ball has less surface area than any other body of the same volume. News of the Royal Society of Sciences and the Georg-August-Universität Göttingen. 1884: 1—13.
  13. O'Connor, J. J.; Robertson, E. F. Schwarz biography. www-gap.dcs.st-and.ac.uk. The MacTutor History of Mathematics. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 22 травня 2016.

Посилання ред.