Лічильник	Стаття	Автор	Розмір на кінець	Бали	Група
1	Спонтанне порушення симетрії	V.vasyuta	166361	199.8	2
2	Теорія де Бройля — Бома	Patlatus	157608	188	2
3	Kepler-452b	R0B	135545	163.3	1
4	Аномалія (фізика)	NAME XXX	133026	194	2
5	Атмосфера Юпітера	Jarozwj	132387	175.5	1
6	Формування та еволюція Сонячної системи	Стефанко1982	119259	163.6	1
7	Потенційне застосування графену	Alina Vozna	102370	167.04	2
8	Техніколор (фізика)	Patlatus	97207	176	2
9	Квантова теорія поля	David Koryagin	91400	167.04	2
10	Рентгенівський телескоп	Rudominski	83922	138.75	1
11	Дозиметрія	Nallikaea	75448	183.8	2
12	Вулканізм на тілах Сонячної Системи	Стефанко1982	73416	158.6	1
13	Super-Kamiokande+Обсерваторія Каміока	Patlatus	72155+33848	179	2
14	Кварк+Глюон+Кварк-глюонна плазма+Глюбол+Асимптотична свобода+Глюонне поле	S13mashina	58627+19758+23801+15308+13062+14529	172	2
15	Virgo (інтерферометр)+Гравітаційно-хвильова астрономія+Орбітальне зближення екстремального масового співвідношення	Patlatus	57444+48595+43617	175.5	1
16	Взаємодіючі галактики	Гвалт Максим	56529	151.4	1
17	Надтекучий гелій	Patlatus	55266	172	2
18	Список найближчих галактик+Карликова сфероїдальна галактика в Стрільці+Гало темної матерії	Sthelen.aqua	55058+20377+13056	155.2	1
19	Доля Всесвіту	XDock	52173	109.9	1
20	Лоренцеве укорочення	Patlatus	49350	170	2
23	Слабка локалізація	Коцюба Анатолій Миколайович	40439	190.8	2
24	Будова зорі	Вікторія Бузько	39722	114.8	1
25	Сплутані квантові стани	David Koryagin	38112	108	2
26	Подвійна чорна діра	Slovolyub	36850	108	1
28	Об'єкт Гербіга—Аро	incarnus	33599	159.7	1
29	Утворення та еволюція галактик	Alina Vozna	33455	110	1
30	Рентгенівські подвійні+Рентгенівська нова+Надяскраві джерела рентгенівського випромінення+Тьмяні рентгенівські перехідні+GRS 1915+105+Симбіотичні рентгенівські подвійні	Sthelen.aqua	32124+18775+16364+8924+8331+6216	142.5	1
31	GRB 970228	Khrustyk	29349	131.8	1
32	Аналоги Сонця	Sparrov	28428	128.5	1
33	Чорні діри не мають волосся	Alina Vozna	27256	93.3	1
34	LHCb	Andrii Usachov	47558	170	2
35	Квантове програмування	Patlatus	22749	136.8	2
36	Болід EN 131090+Міжзоряний лід	Khrustyk	21377+8549	133.8	1
37	YORP-ефект	Spica.omega	20955	140	1
40	Рівняння стану ідеального газу	Dtvardovskyi	19461	118	2
42	Теорія Редже+Померон+Оддерон+Кінематичні змінні Мандельштама	Odderon	18264+18230+2561+7840	160	2
44	Двошаровий графен	Harlequin Mantis	16950	148	2
46	SpaceX CRS-8	Білецький В.С.	15932	141	1
47	Чорна діра зоряної маси	JTs	15361	122.4	1
48	Супутникова градієнтометрія	Петро яворський	15326	98.6	1
51	Чорна вдова (астрономія)+SS 433+Rp-процес+Супергрануляція+Розрив Герцшпрунга+LS I +61 303, Темне кулясте скупчення	Sthelen.aqua	13552+12597+7274+4376+3542+3396+4063	136.7	1
57	Астрономічний комплекс Ель-Леонсіто+Обсерваторія Столова Гора	Sthelen.aqua	10439+8680	146.7	1
58	Телескоп Хоббі-Еберлі+Обсерваторія MMT+Європейський Сонячний Телескоп	Khrustyk	9210+8594+7849	105.7	1

WikiPhysContest-2016

Головна

Умови конкурсу

Статті, запропоновані до написання

Конкурсні статті

Конкурсні статті ред.

Статтю для участі в конкурсі треба подавати нижче (в підрозділи Група 1 та Група 2, відповідно) в наступному вигляді:

=== [[Назва статті або статей одного циклу]] ===
'''Автор:''' ~~~~

'''Суддівські оцінки'''

'''''Відповідність конкурсній категорії'''''

'''''Інформаційне наповнення'''''

'''''Оформлення'''''

'''''Кінцевий бал'''''

'''Обговорення статті'''

Група 1 ред.

Kepler-452b ред.

Автор: R0B (обговорення) 13:59, 24 квітня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

10 --Bonovos (обговорення) 09:18, 19 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8. Хоча тема здобула широке висвітлення в пресі, однак про планету дуже мало достовірної інформації (як для енциклопедії). --Olvin (обговорення) 14:28, 19 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10 -- Iakubovskyi

Інформаційне наповнення

9-- --Bonovos (обговорення) 08:17, 22 травня 2016 (UTC) Представлено сучасний стан знань про об'єкт. Варто доопрацювати структуру статті, вилучити повтори інформації і помилки (наприклад, перепутані відносні радіуси орбіта Kepler-452b/орбіта Земля і радіус Kepler-452/радіус Сонця; в розділі "Хімічний склад планети" обговорюється маса, радіус і скелястість планети, а не хімічний склад; прикінцеві розділи про висвітлення в непрофільній пресі (що це таке? може у мас медіа або у нефахових виданнях?) варто прибрати взагалі, достататньо Див. також і Посилання.[відповісти]
10 --Olvin (обговорення) 21:10, 22 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 -- Iakubovskyi

Оформлення

6 -- --Bonovos (обговорення) 08:17, 22 травня 2016 (UTC) Мова і грамотність мають бути терміново виправлені, щоб стаття мала право бути у вікіпедії: на такому рівні грамотності вона її дискредитує.[відповісти]

Приклади текстових "ляпів": автор часто вживає вуличний термін "зірка", замість літературного терміну "зоря", коли йде мова про небо, а не про погони офіцера; "широке освітлення в пресі" замість "широке висвітлення ..."; часто вживаними є дослівні переклади з англомовної літератури типу "конвеєр обробки даних", яким слід знайти відповідники в українській мові, які вже є, а якщо таких немає, то порадитись з філологами, а не породжувати такі покручі; що таке "екс-Венера", "екс-Марс", "потік інсоляції", "інсоляційний потік", "джерело зміни блиску"?; не всі прізвища з англомовних джерел мають у дужках англомовні написання; на графіку "Інсоляційний потік" консервативна ЗЖ показана (чи підписана) не тим кольором; у всіх таблицях слід замінити "Гравітація на поверхні" на "Прискорення вільного падіння на поверхні" та привести значення до одних одиниць м/c^2.

8,5. Є ілюстрації, картка, добра вікіфікація, посилання оформлено, коректний поділ на розділи. У той же час наявні лексично-граматичні помилки («зірка» замість «зоря», «знаходиться» замість «розташовано» чи «перебуває», «використано» замість «застосовано», чергування у/в). Назва розділу «Висвітлення в непрофільній пресі» мені теж не подобається - так можна сказати в розмові або в блозі, але не в енциклопедії. Втім, останнє не вплинуло на мою оцінку. --Olvin (обговорення) 21:10, 22 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 -- Iakubovskyi

Кінцевий бал

((10+8+10)/3)((10+9+10)/3 + (6+8.5+9)/3) = 163.333 --Звірі (обговорення) 08:43, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Контр-аргументація до критики від Bonovos ред.

В даному підрозділі я відповідаю на критику від члена жюрі Bonovos, аргументація розбита по пунктам. Надіюсь на подальшу конструктивну дискусію, а не абсолютний ігнор, як на сторінці обговорення WikiPhysContest-2016 (Обговорення Вікіпедії:WikiPhysContest-2016/Умови конкурсу#Питання щодо умов конкурсу).

Перепутані відносні радіуси орбіт Сонця/Kepler-452 і Землі/Kepler-452b. Я переглянув всі порівняння радіусів орбіт зірок та планет в статті, але не знайшов того місця, де переплутано. Якщо ви мали на увазі таблицю в підрозділі “Методика вивчення” - там все в порядку - джерело інформації зазначене приміткою #46. Якщо ні - то підкажіть будь-ласка точніше місце в статті, де знаходиться помилка. Я її обов'язково виправлю, навіть при тому, що вона не буде врахована в конкурсі.
У першому абзаці "Історії досліджень": "Час повного оберту щойно виявленої планети по своїй орбіті становив 384,846 земних діб, а її радіус становив приблизно 1,11 від земного." У таблиці справа велика піввісь 1.094 від земної, а число 1.11 - це відношення радіусів зір Kepler-452/Сонце.--Bonovos (обговорення) 08:30, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
Це не так. В приведених вами цифрах зі статті все в порядку. Ви просто неправильно зрозуміли зміст розділу. Малось на увазі, що радіус планети 1,11 - це саме перше значення радіусу, яке розрахували вчені. В подальших дослідженнях ми бачимо, що актуальне значення радіусу Kepler-452b - 1,6. В таблиці справа (а точніше — в шаблоні planetbox) приведені саме актуальні або фінальні значення отриманих параметрів. До того ж середнє значення радіусу материнської зорі справді рівне 1,11. Але це зовсім інший параметр. Як додаткову аргументацію привожу вже згадане раніше оригінальне джерело: DISCOVERY AND VALIDATION OF Kepler-452b: A 1.6-R⊕ SUPER EARTH EXOPLANET IN THE HABITABLE ZONE OF A G2 STAR див. Розділ 2. DISCOVERY, сторінка 2, перший абзац, а конкретно речення: ‘’According to the Data Validation pipeline module, the transit signature of this object featured four 10.5hr, 200- ppm deep transits spaced 384.846 days apart, a radius of 1.1 R^{⊕, and an equilibrium temperature of 221 K assuming an albedo of 0.3 and full redistribution of heat.’’}

Тобто, іншими словами. Був перший аналіз даних, який дав перші результати, які “описуються” в першому абзаці. Потім був другий аналіз, який дав другі, більш точні результати, про що йдеться мова у другому абзаці. Саме ці останні результати і пішли в шаблон-картку екзопланети. Появиться з часом щось нове - воно знову замінить дані в картці, але розділ “Історія” має показувати “прогрес в результатах”.--R0B (обговорення) 21:01, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
--Bonovos (обговорення) 12:14, 27 травня 2016 (UTC)Очевидним є те, що писати треба так, щоб це було зрозуміло для всіх, в тому числі і для таких як я. Що до Вашого категорочного "Це не так" почуйте і моє категоричне: 1.1 не дорівнює 1.11! Важливо також вказувати точність, з якою ті цифри отримані.[відповісти]
Що незрозумілого для вас є в цьому реченні: "Після цього, інформація про цікавий об'єкт була оброблена конвеєром валідації даних (англ. англ. Data Validation pipeline module). В результаті цієї обробки даних, вчені отримали інформацію про екзопланету, характеристики якої були сильно схожі на земні. Час повного оберту щойно виявленої планети по своїй орбіті становив 384,846 земних діб, а її радіус було оцінено як 1,11 від земного." До чого взагалі ремарка про точність одиниць вимірювання? Всі числа які є в мене в статті приведені з тією точністю, що і були надалі в оригінальному документі дослідження. Я не зрізав жодного знаку після коми. Ага, тепер знайшов - погано перевів дані із документу. Спочатку справді радіус планети було оцінено у 1,1 від земного, а потім уточнено до 1,63. Напевне, це із-за того, що 1,11 - це радіус зірки. Одначе із ваших коментарів ніяк не міг зрозуміти, де помилка. Виправив у статті. На майбутнє прошу вас зразу точно вказувати на місце помилки, а не натякати - це економить наш час та нерви і більш конструктивно. --R0B (обговорення) 19:26, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
Повтори інформації. Повтори інформації присутні в статті лише в одному випадку — вступ і тіло. Так як вступ — це короткий загальний опис всієї статті, то очевидно, що він в якійсь мірі дублює тіло. Саме цього вимагають правила вікіпедії. Якщо ви помітили якісь інші повтори, дайте про них знати. Також повторюються дані в тілі статті і карточки у вступі — карточка, грубо кажучи, не являється частиною тіла статті, а скоріше представляє спосіб акумуляції основних і стандартних для всього класу статей відомостей в табличному вигляді.
Недоцільна інформація в розділі “Хімічний склад планети”. У мене таке враження, що ви зробили ваш висновок із-за того, що побачили слова “радіус” та “маса” в цьому розділі. Насправді присутність цих слів не є свідченням про його “невідповідність”. Kepler-452b спостерігалась непрямими методами, саме відношення її радіусу і маси дозволяє робити висновки про хімічний склад. І да, термін “скелястість”, який значить, що на планеті переважають породи силікатного походження — це саме та хімія, „хімічніше“ бути і не може. В кінці кінців, не вважаю себе розумнішим за вчених НАСА, і даю посилання на наукову роботу, яка було основним джерелом інформації в цій статті. Запрошую вас до праці Discovery and Validation of Kepler-452b: A 1.6 R⨁ Super Earth Exoplanet in the Habitable Zone of a G2 Star, сторінка 14, розділ “10.3. Composition”, перший абзац. Вважаєте, дослідники НАСА теж неправильно вжили слова “mass”, “radius” та “rocky”? Взагалі, на початкових етапах роботи над статтею цей розділ називався просто “Склад планети” (аналог Composition), але, поміркувавши, я дійшов висновку, що сам по собі “склад планети” — це досить невизначений термін, під яким можна розуміти багато чого, і тому вніс уточнення.
--Bonovos (обговорення) 06:25, 4 червня 2016 (UTC) Те, що є в цьому розділі, охоплює назва "Склад планети", а не "Хімічний склад планети". В ньому немає інформації про вміст різних хімічних елементів - Водню, Гелію, Літію, ... Кисню, Кремнію і т.п.[відповісти]
Як це немає? А як же, наприклад, фраза: "... маси для 100 % силікатної планети, то з кривої залізно-кам'янистого наповнення можна зробити висновок, що досліджувана планета є скелястою". Хіба розрахунки про кількість солей силікатної кислоти на планеті не стосуються хімічного складу? Термін скелястість в контексті статті не значить, що на поверхні багато скель, а те, що планета складається з силікатних порід. А це і є оцінкою хімічного складу. --R0B (обговорення) 15:42, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]
Прибрати розділ “Висвітлення Kepler-452b в непрофільній пресі”. Ні, не приберу, і навіть не скорочу, і тому є кілька причин. Перша — вважаю його абсолютно доцільним. В укрoвiкi немає статусних статей про екзопланети, але є про планети, і в цих статтях є аналогічні підрозділи.Наприклад: Плутон (карликова планета)#Плутон у культурі, Юпітер (планета)#Юпітер у культурі, Нептун (планета)#Нептун в культурі. В англовікі так само: en:Jupiter#Mythology. Для Kepler-452b немає “культури”, є лише те, що він “залишив” у “широкій” пресі, на сторінках газет, журналів і веб-сайтів, як про нього писали журналісти, що про нього знають “прості” люди. Є ще один аргумент — це палке, прямо-таки фанатичне бажання значної частини укрoвiкi-спільноти і жюрі бачити в використаних джерелах до статті саме україномовні (sic!) джерела. Я чудово розумію, що стаття без україномовних джерел зустріне невідповідну критику, що видно навіть в цьому конкурсі. Не буду тикати пальцем, просто крутаніть цю сторінку нижче. Тому вважайте підрозділ “Kepler-452b в українських мас-медіа” моїм конформізмом. І, так, мені самому це не подобається.
На мою думку підрозділ «Kepler-452b в українських мас-медіа» все ж таки зайвий. Із його тексту у мене склалося враження, що ситуація в україномовних ЗМІ в цілому не відрізняється від загальносвітової. Тому інформацію слід про українські публікації слід об'єднати в одному розділі з усіма іншими, можливо, дещо скоротивши. Звісно, посилання на українські джерела слід зберегти. --Olvin (обговорення) 06:52, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
Зоря/зірка. Не в курсі про “вуличний/невуличний” і погони офіцера, але раджу глянути Словник української мови: http://sum.in.ua/s/zirka . Але, по-хорошому, цей пункт вами ”висмоктаний із пальця”. Відкрийте статтю Kepler-452b, натисніть Ctrl+F, і введіть “зоря”, потім “зорі”, потім “зірк”, і подивіться на розподіл кількості входжень: “зоря” - 18, “зорі” - 53, “зірк_” - 10. Чому я взагалі використовував термін “зірка”? Відповідь проста — щоб уникнути тавтологій, покращити оформлення, замінити дубляж в тексті на синонім.
В астрономії комічні об'єкти, у надрах яких відбуваються термоядерні реакції і які випромінюють світло, називають лише «зорями» (не «зірками»). Це фахова (галузева) термінологія. Погляньте, наприклад, Астрономічний енциклопедичний словник: Зоря // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 184—185. — ISBN 966-613-263-X.. --Olvin (обговорення) 18:46, 22 травня 2016 (UTC)[відповісти]
Ну, джерела можуть бути різні. Ось, на приклад, посилання, де використовуєтся поняття “зірка” — “Академічний тлумачний словник”, Публічний електронний словник української мови, Вікісловник. Крім того, в статті Зоря в дужках також приводится назва “зірка” як альтернатива. Тому я здивований, невже 10 слів, які я використав для надання різноманітності тексту статті, так згубно на неї впливають? Втім, якщо ви вважаєте, что використання терміну “зірка” є зовсім забороненим, я згоден його прибрати повністю. Але, знову-таки, можуть виникнути небажані тавтології. Якщо ці тавтології не вплинуть на бал по оформленню, я не проти замінити всі “зірка” на “зоря”.--R0B (обговорення) 19:21, 22 травня 2016 (UTC)[відповісти]
@R0B: Наведений Вами академічний тлумачний словник (СУМ-11) дещо застарілий — його видано ще за СРСР (інші наведені публікації повторюють статтю з СУМ-11, майже слово слово). Однак наукова термінологія українською мовою за часів незалежності зазнала певних змін, які подано в пізніших виданнях (зокрема, АЕС видано 2003 року). І хоча в загальному вжитку слова «зоря» й «зірка» продовжують вважати синонімами, однак у фаховій літературі термін «зірка» (щодо астрофізичних об'єктів) вважається відхиленням від норми. --Olvin (обговорення) 22:52, 22 травня 2016 (UTC)[відповісти]
@Olvin: Оскільки ви самостійно замінили всі включення “зірка” на “зоря”, то цей пункт дискусії можна вважати закритим. --R0B (обговорення) 21:01, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
@R0B: Те, що я зробив заміну, ніяк не впливає на оцінку, бо оцінюється стаття на момент завершення конкурсу. Про подальші зміни краще дискутувати на сторінці обговорення статті. --Olvin (обговорення) 23:17, 24 травня 2016 (UTC)[відповісти]
“широке освітлення” замість “широке висвітлення”. Тут я не зрозумів, що, з вашої точки зору, правильно, а що ні? Розділ називається “Висвітлення Kepler-452b в непрофільній пресі”, слово “освітлення” використовується лише один раз у вступі заради, знову-ж таки, уникнення тавтологій.
Якщо мова йде про публікації у ЗМІ, які описують предмет статті, то правильно казати «висвітлення». «Освітлення» в такому сенсі не вживається. --Olvin (обговорення) 18:46, 22 травня 2016 (UTC)[відповісти]
Тепер зрозумів. Вже виправлено.--R0B (обговорення) 19:21, 22 травня 2016 (UTC)[відповісти]
“конвеєр обробки даних”, "інсоляційний потік" та інші переклади з англ. Перш ніж приступити, повинен сказати кілька речей. По-перше, пишучи статтю в укрoвiку, я погоджуюсь та зобов’язаний дотримуватись її правил. До речі, саме це і сказано в умовах конкурсу. Я зобов’язаний дотримуватись тієї термінології, яка вже існує в укрoвiкі. По-друге, в процесі роботи над статтею я стикався із термінами, які не мають усталеного перекладу в українській пресі. Мені доводилось перекладати їх самому. І, по-третє, оскільки ви пропонували радитись з філологами по питаннях із термінологією, — мушу сказати, що я це зробив ще до початку оцінювання жюрі. Власне кажучи, я радився із професійним філологом, заслуженим журналістом України, колишнім директором видавництва “Карпати”, який зараз працює редактором Книги скорботи України по Закарпатській області. Власне, я давав йому статтю на вичитку. Але я не можу це вам довести, я не можу надати “атестат про проходження рецензування”, а тому в даній дискусії це не аргумент. Тепер щодо термінів:
1. "конвеєр обробки даних" - це усталений термін. Привожу орфографічний словник України: [1]. Більше того, цей термін є усталеним навіть в укрoвiкi. Див. статтю Конвеєр (значення). В моєму випадку використовується Конвеєр (інформатика).
2. "потік інсоляції" vs. "інсоляційний потік" — аналогічно, див. статтю Інсоляція.
3. "джерело зміни блиску" — чим це словосполучення вам не підходить? Можливо, вам не подобаєтся термін “блиск”? Він усталений в астрофізиці як науці вже давно, також цього терміну широко притримуются в укр-вікі - наприклад, статті Видима зоряна величина або Змінні зорі.
4. "екс-Венера" та "екс-Марс" — запропонуйте свої варіанти перекладу, з радістю їх розгляну. В оригіналі використовувались терміни “exo-Venus” та “exo-Mars”.
  Звісно, я не філолог, але вочевидь, що терміни “exo-Venus” та “exo-Mars” слід перекладати аналогічно до англ. exoplanet (екзопланета), тобто, «екзо-Венера» та «екзо-Марс». А частка «екс-» в українській мові зазвичай має значення «колишній». --Olvin (обговорення) 18:46, 22 травня 2016 (UTC)[відповісти]
  Згоден. В мене при перекладі цих двох термінів були спіткання. Використання термінів екс-... можу аргументувати тим, що “екс“ значить “давній/колишній”, а екс-Венера та екс-Марс і є уявно перенесеними в систему Kepler-452 планетами, а отже вони на 1,5 млрд років старші за “наші” Венеру та Марс. Тобто вчені під термінами exo-Mars та exo-Venus розуміли такі “версії” наших Венери та Марсу, які старіші оригіналів на півтора млрд років. Але ваш варіант перекладу, напевне, більш коректний, тому я виправив це в статті і дякую за допомогу в перекладі термінів. В кінці-кінців, я чудово розумію, що будь-яка термінологія, перекладена тут, у Вікіпедії, її користувачами, а не професійними вченими чи лінгвістами (і не занесена у відповідну літературу), являється таким-собі маленьким Оригінальним Дослідженням (ОД). Тому тут я не наполягаю та вже виправив.--R0B (обговорення) 19:21, 22 травня 2016 (UTC)[відповісти]
5. не всі прізвища з англомовних джерел мають у дужках англомовні написання — наприклад? Взагалі, я дотримуюсь такого правила: оригінальне англомовне ім’я приводиться тільки перший раз, далі не приводиться. Наприклад, для Раві Коппарапу оригінальне ім’я наведене тільки перший раз, в подальшому приводиться тільки переклад. Це як і із вікіфікацією — наводити треба тільки перший раз. Я не можу дати точне посилання на конкретне правило в укрoвiкi (можливо, його і немає), але в рувікі було саме так. Але, в любому випадку, можна завжди глянути вибрані та добрі статті (Плутон (карликова планета)), щоб подивитись, як правильно оформлювати переклад термінів та імен.
на графіку "Інсоляційний потік" консервативна ЗЖ показана (чи підписана) не тим кольором — дані графіки створені мною, але вони мною не придумані (це було б ОРІССом), а майже попіксельно відтворені (+ локалізація) із аналогічних графіків звідси (сторінки 15 та 17 відповідно). Не вважаю себе достатньо авторитетним та компетентним, щоб виправляти помилки НАСА. Більше того, виправи я ці помилки самостійно — це буде ОРІССом і тому буде підлягати вилученню зі статті.
замінити "Гравітація на поверхні" на "Прискорення вільного падіння на поверхні" — ні по тим же причинам, які наведені в пункті 7. В укрoвiкi є стаття Гравітація на поверхні. Не "Прискорення вільного падіння на поверхні", а саме "Гравітація на поверхні". Більше того, "Гравітація на поверхні" вказана як пункт у шаблоні Template:Planetbox character, який створено не мною та, грубо кажучи, він не являється частиною роботи на оцінювання. Я вже пробував робити виправлення у шаблонах — мене відкочували. Спробуйте ви, можливо, у вас вийде краще.
привести значення до одних одиниць м/c^2 — тут з вами погодитись навряд-чи зможу. Я являюсь студентом 5-го курсу кафедри астрофізики фізичного факультету, і я достатньо добре розумію особливості використання тих чи інших одиниць вимірювань в тих чи інших ситуаціях і по відношенню до тих чи інших об’єктів вимірювань/спостережень. В статті у деяких місцях значення сили гравітації вказане в одиницях СГС. Зокрема, таблиця в розділі “Спектроскопія” — в таблиці гравітація вказана у СГС. Знову-таки, відправляю вас до тієї самої роботи вчених із НАСА (сюди), сторінка 8. Не вважаю себе достатньо авторитетним, щоб підбирати одиниці вимірювання за них. Більше того, я передивився порядку 50-ти статей в укрoвiцi, щоб дізнатись, в яких одиницях прийнято подавати гравітацію на поверхні для зір. Але ні в одній із цих статей не було заповнено значення параметру “Гравітація на поверхні”. Коли ж я звернувся до статей про зірки в англовікі, то побачив, що там всюди використовують систему СГС для вираження гравітації на поверхні зірок. Також це прийнято в практично усіх сучасних (порядку 10-15 років) астрофізичних працях по всьому світу. Більше того, СГС — загальноприйнята і загальновідома система одиниць у фізиці на ряду з СІ. З таким успіхом можна піти в статті про теоретичну фізику: “а тепер всі користуймося тільки СІ”. Звичайно, зрозуміло, що з вами там мало хто погодиться. В статті також використовуються світлові роки, астрономічні одиниці, ангстреми, градуси Цельсія та інші несистемні одиниці. Пропонуєте все це також перевести в СІ?

І наостанок. Ваші пасажі про те, має чи не має стаття Kepler-452b право бути у вікіпедії, про те, що вона дискредитує чи не дискредитує — це, навіть не звертаюсь до ВП:НО і ВП:Е, це просто образливо. У науковій критиці таке просто не прийнято. Це взагалі дико виглядає зі сторони жюрі. --R0B (обговорення) 16:28, 22 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення правок користувача Olvin ред.

Обговорення перенесене.
Подальше обговорення — на сторінці статті Kepler-452b.

Атмосфера Юпітера ред.

Автор: Jarozwj (обговорення) 16:55, 10 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

9. --Galaxy Accelerator (обговорення) 14:33, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9. --Kvazar_vas(обговорення) 13:50, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9. --Bvasyl (обговорення) 10:10, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8. Базова оцінка для перекладених статей без доповнень. --Olvin (обговорення) 21:13, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

Кінцевий бал

((10+9+10+10)/4)*((9+9+9+8)/4+(10+9+9+9)/4) = 175.5 --Звірі (обговорення) 08:43, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Формування та еволюція Сонячної системи ред.

Автор: Стефанко1982 (обговорення) 11:08, 2 квітня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

10. Належить до переліку статей, що мають бути в усіх Вікіпедіях (розділ Physical cosmology, №8). --Olvin (обговорення) 18:34, 16 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10 -- --Bonovos (обговорення) 15:11, 22 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10 -- Iakubovskyi

Інформаційне наповнення

9.6 -- --Bonovos (обговорення) 07:59, 23 травня 2016 (UTC)Історія вивчення походження Сонячної системи та її сучасного стану відомі, але в статті викладені стисло і поверхово, в той час як футуристичні прогнози її близького та далекого майбутнього є далеко не такими надійними, як можна подумати із уваги, яка їм приділена в статті. Але в цілому стаття цікава і добре структурована.[відповісти]
9. Основні етапи розвитку висвітлено. Щоправда, деяку інформацію подано занадто категорично. Скажімо, гіпотеза ударного формування Місяця поки що залишається дискусійною, однак у статті її подано як встановлений факт.
Не зовсім однозначною є подальша еволюція планет земної групи: у тих же джерелах зазначається, що втрата Сонцем маси (на пізніх стадіях еволюції) може призвести до віддалення планет від світила;
Перетворення Юпітера на карликову зорю (коричневий карлик?) — сумнівне передбачення, принаймні, в наведених джерелах я такого не знайшов.
Звісно, у статті такої широкої тематики навіть за великого обсягу важко охопити всі подробиці. На мою думку, варто було б більше уваги приділити нашій планеті, зокрема, впливу космічних факторів на життя на Землі. Скажімо, згадати Парадокс слабкого молодого Сонця на початковому етапі, Цикли Міланковича - у сучасному розділі тощо. --Olvin (обговорення) 14:42, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 -- Iakubovskyi

Оформлення

5.5 -- --Bonovos (обговорення) 15:11, 22 травня 2016 (UTC) Стаття потребує суттєвих текстових правок, щоб не дискредитувати проект, наприклад: "зірки" --> "зорі", бо зірки - на погонах, прапорі, в шоу-бізнесі, в кіно ..., а зорі - на небі! (У Шевченка ж "Зоре моя вечірняя, зійди над горою..."); хто так пише "Про історію виникнення Сонячної системи, походження зірок, Сонця і Землі з давніх часів створювалося багато теорій."? Є ж безліч несуперечливих варіантів початку, наприклад: "Про виникнення Сонячної системи, походження зір, Сонця і Землі з давніх часів створено багато гіпотез та варантів теорій" і т.п.; "Їхній сенс - ..." --> "Їхня суть -- ..."; приливна --> припливна; що автор хотів сказати реченням "Так гіпотетично пояснюється приуроченість до середньої частини системи двох найбільших планет — Юпітера й Сатурна, а також і більша щільність речовини внутрішніх планет у порівнянні з зовнішніми."?; кутову швидкість Сонця --> кутову швидкість обертання Сонця; високе споживання водню --> інтенсивне споживання водню; Скорочення зірки --> Стискання зорі; При виниклих високих температурах, ... --> При високих температурах, які виникли в процесі стискання, ...; припускаючи тісна взаємодія --> припускаючи тісну взаємодію; які формуються тільки всередині дуже великих вибухаючих зірок --> які формуються тільки всередині під час спалаху зорі як наднової; що на зорі свого існування Сонячна система --> що на початку свого існування Сонячна система; ... енергії, необхідна, щоб ... --> ... енергії, яка необхідна, щоб ... ; "В цілому формування астероїдів Сонячної системи близько до процесу формування планет згідно небулярній гіпотезі." --> "В цілому формування поясу астероїдів Сонячної системи подібне до процесу формування планет в рамках небулярної гіпотези."; ...поблизу кордону конденсації летких з'єднань... --> ...поблизу межі конденсації летких елементів ...; ...був набагато щільніше і ближче до Сонця --> був набагато щільнішим і ближчим до Сонця; ...як самі стали віддалятися зовні --> як самі стали віддалятися назовні; Причина, по якій Сатурн, Уран і Нептун рухалися зовні... --> Причина, через яку Сатурн, Уран і Нептун рухалися назовні...; У центрі Сонця присутній гігантський тиск (~ 100 млрд атм), і це дозволяє зберегти стійкість зірки в протиборстві з силами тяжкості верхніх шарів його речовини. Процеси боротьби гравітації і жахливого тиску, збалансованих протягом мільярдів років, так чи інакше закінчаться перемогою гравітації внаслідок вичерпання термоядерної енергії в його надрах. --> Сонце, як більшість зір головної послідовності, перебуває в стані гідростатичної рівноваги, коли в кожній точці сила тиску верхніх шарів, яка зумовлена гравітаційним притяганням, зрівноважена тиском гарячого газу, висока температура якого забезпечується ефективним виділенням енергії в реакціях термоядерного синтезу, що проходять в ядрі. В міру вичерпування в ядрі водню, реакції будуть сповільнюватися, рівновага порушиться, Сонце почне стискатися. Його наслідком буде нагрівання довкола ядерної області та поступове поширення зони горіння водню назовні.; частину тексту від "За розрахунками наступні 6,5 мільярда років..." аж до "... в результаті ядро Сонця знову буде розширене." слід викинути через суперечності в ньому; Центр Сонця буде представляти із себе щільну, розпечену кулю, яка порівняно швидко розігріється до 100 млн градусів, і рівень температур в його ядрі подолає поріг початку термоядерних реакцій для гелію. --> У центрі Сонця буде густа розпечену плазмова куля, яка розігріється до 100 млн градусів і стануть можливими реакції горіння гелію.; Фаза «випалювання» гелію ... --> Фаза "горіння" гелію ...; не подано англомовні написання прізвищ іноземців, які наведені у кириличному написанні; на рисунку автора "Схід Юпітера на Титані" Юпітер над-то великий, адже мінімальна відстань між Юпітером і Сатурном більша, ніж мінімальної відстань між Землею і Юпітером.[відповісти]
8. Стаття вікіфікована, є ілюстрації, посилання на джерела оформлені, поділ на розділи загалом коректний.
Зауваження:
Історію досліджень зазвичай подають у хронологічному порядку; тут же Гераклід Понтійський чомусь після Ньютона. Іноді таке подання інформації буває виправданим, але в цьому випадку воно незрозуміле.
Не варто подавати посилання на докладніші статті, якщо самих статей не існує (це в розділах «Історія» та «майбутнє Сонця»).
Стилістичні неточності.
Ну і розрізнення термінів «зоря»/«зірка» (схоже, це системна проблема). --Olvin (обговорення) 14:42, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 -- Iakubovskyi

Кінцевий бал

((10+10+10)/3)*((9+9+9.6)/3+(5.5+8+8)/3) = 163.666 --Звірі (обговорення) 08:43, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Рентгенівський телескоп ред.

Автор: Rudominski (обговорення) 19:31, 10 квітня 2016 (UTC)Rudominski[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

Оформлення

Кінцевий бал

((9+9+10+9)/4)*((9+7+7)/3+(6+9+7)/3) = 138.75 --Звірі (обговорення) 08:43, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті 1. У другому реченні статті - "рентгенівські телескопи повинні бути встановлені у відкритому космосі куди їх підіймають ракетами, повітряними кулями (???!!!)"... 2. Автор чомусь додав розділи "Дифракція рентгенівських променів", "Інтерференція рентгенівських променів". Це тут ні до чого. Це загальна фізика. Це ж не стаття по рентгенівській кристалооптиці. У статті немає жодної прив"язки за ціллю статті до цих пунктів. 3. Пункт "Історія" як "інородне тіло", в якому описується всехвильова астрономія, замість історичного вступу про розвиток рентгенівської астрономії на ракетах та ідей щодо детекторів. 4. Наявні граматичні та орфографічні помилки інколи дають сильне враження автоматизованого гугл-перекладу. Робота складає враження писання нашвидкоруч, без старанного ставлення автора.--Kvazar_vas (обговорення)

Вулканізм на тілах Сонячної Системи ред.

Автор: Стефанко1982 (обговорення) 18:05, 23 квітня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

9. --Olvin (обговорення) 14:35, 19 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 -- --Bonovos (обговорення) 17:39, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10 -- Iakubovskyi

Інформаційне наповнення

9 -- --Bonovos (обговорення) 17:39, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9. Доволі сумнівне твердження, що великі місячні кратери (з валом і центральною гіркою) мають переважно вулканічне походження. Подано його з посиланням на книгу Рінгвуда, перекладену з англійської 1982 року (а в оригіналі видану 1979 року). За сучасними даними, наявність вала та центральної гірки — типова ознака вибухових кратерів, утворених внаслідок зіткнень з метеорними тілами або астероїдами, і більшість кратерів на Місяці мають саме таке походження. --Olvin (обговорення) 20:12, 25 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 -- Iakubovskyi

Оформлення

8 -- --Bonovos (обговорення) 17:39, 23 травня 2016 (UTC) Стаття добре написана, але є текстові помилки, які варто виправити: Геркуданук --> Геркуланум; її рельєф... --> його рельєф...; Кратери менше 15-20 кілометрів/... --> Кратери з розміром меншим, ніж 15-20 кілометрів, ...; ...історії Місяця, незабаром після її утворення... --> ...історії Місяця, незабаром після його утворення...; розігріті радіоактивним теплом --> розігріті теплом від розпаду радіоактивних ізотопів...; ...її іноді називають «мертвою» планетою --> ... його іноді називають «мертвою» планетою; слабкіші ніж на Землі--> слабкіші, ніж на Землі; Розгадка криється не в самій Іо, а в її сусіда Юпітері --> Розгадка криється не в Іо, а в Юпітері; ...еліптичності її орбіти --> ...еліптичності його орбіти; розплавляє її речовину --> розплавляє його речовину; джерело 21 (сайт http://volcano.und.nodak.edu/) не існує; ущелини з розгалуженим каньйонами --> ущелини з розгалуженими каньйонами; через кривизну поверхні --> через кривину поверхні; тільки з повітря або орбіти --> тільки з орбіти; Завдавши їх на карту, побачили,--> Нанісши їх на карту, побачили,; сильний приливний вплив --> сильний припливний вплив; сильної приливної деформації --> сильної припливної деформації; то приливні сили --> то припливні сили; і Іо, рухаючись по орбіті, змушена ... --> і Іо, рухаючись по орбіті, змушений ... ; вона відображає практично все світло --> вона відбиває практично все світло; розміром 3 мікрона --> розміром 3 мікрони; планетологов --> планетологів; до приливного «розгойдування» --> до припливного «розгойдування»; — лише трохи менше, ніж --> — лише трохи менший, ніж; паралельно поверхні --> паралельно до поверхні; в 60 000 разів менше, ніж --> в 60 000 разів менший, ніж; посилання 2 "Стаття, присвячена вулканів в Сонячній системі, на сайті «Сонячна Система»" варто оформити як звичайну статтю в інтернеті, оскільки вона має автора.[відповісти]
8. Частина джерел оформлена без зазначення належних бібліографічних даних (авторів, видавців, ідентифікаторів для автоматизованого пошуку тощо), без застосування відповідних шаблонів ({{книга}}, {{стаття}} {{публікація}} та їх аналогів). Є дрібні граматичні та стилістичні помилки (напр., «гігантський» замість «велетенський», «покривають» замість «вкривають» тощо). --Olvin (обговорення) 20:12, 25 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 -- Iakubovskyi

Кінцевий бал

((9+9+10)/3)*((9+9+9)/3+(8+8+8)/3) = 158.666 --Звірі (обговорення) 08:43, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Група статей на тему Гравітаційно-хвильової астрономії: Virgo_(інтерферометр), Гравітаційно-хвильова астрономія, Орбітальне зближення екстремального масового співвідношення ред.

Автор: Patlatus (обговорення) 15:39, 5 квітня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

Оформлення

Кінцевий бал

((9+10+10+10)/4)*((9+8+9)/3+(10+9+9)/3) = 175.5 --Звірі (обговорення) 08:43, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Взаємодіючі галактики ред.

Автор: Гвалт Максим (обговорення) 12:15, 28 квітня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

9. --Olvin (обговорення) 14:35, 19 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10 - --Bonovos (обговорення) 09:57, 28 травня 2016 (UTC) Маю підозру, що термін "взаємодіючі галактики" є калькою з російськомовного, хоч в астрономічній літературі він є фактично загальновживаним. Давайте порадимось з філологами і змінимо, як цього вимагають правила мови, оскільки у вікіпедії - це надто відповідально. Ймовірно, що вони наполягатимуть на "галактики, які взаємодіють", або "галактики, які взаємодіють між собою" ... (На оцінку цей коментар не вплинув).[відповісти]
Саме такий термін («Взаємодіючі галактики») наведено в Астрономічному енциклопедичному словнику^[1]. Тепер щоб його змінити, потрібні друковані поради філологів (у фаховому виданні, наприклад, у Термінологічному віснику). Такі поради фахівці друкують і незалежно^[2], але до галактик ще не дійшли. --Olvin (обговорення) 02:27, 29 травня 2016 (UTC)[відповісти]
--Bonovos (обговорення) 08:35, 1 червня 2016 (UTC) Я порадився з літературним редактором Астрономічного енциклопедичного словника Мирославою Миколаївною Мартиняк. Вона рекомендує вживати термін "Взамоємодійні галактики" (він є в сучасних фахових словниках), як такий, що більше властивий українській мові, ніж "Взаємодіючі галактики", який є калькою російськомовного терміну. Вона вважає таку зміну нормальним процесом вдосконалення термінології. Пропоную прислухатись до поради фахового літературного редактора.[відповісти]
Можете навести посилання на «сучасні фахові словники», в яких визначено термін «Взамоємодійні галактики»? --Olvin (обговорення) 08:56, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Великий російсько-український політехнічний словник за ред. Благовєщенського О.С., К.: Чумацький Шлях, 2002, 749 с. (http://freelib.in.ua/load/76-1-0-5362) --Bonovos (обговорення) 08:48, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
@Bonovos: Наведений політехнічний словник не містить перекладу для словосполучення рос. Взаимодействующие галактики. А для окремого слова взаимодействующий (на стор. 65) наведено два варіанти перекладу: укр. взамодійний та взаємодіючий. Тож термін «Взаємодіючі галактики», поданий в АЕС, повністю відповідає наведеному політехнічному словнику. Я не бачу підстав для перейменування. --Olvin (обговорення) 18:53, 10 червня 2016 (UTC)[відповісти]

10 -- Iakubovskyi

Інформаційне наповнення

9. Деякі твердження (доволі суттєві) подано без посилань на джерела. --Olvin (обговорення) 14:45, 26 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 - --Bonovos (обговорення) 09:57, 28 травня 2016 (UTC) Текст написано недбало, є невідредаговані машинні переклади, які не несуть жодної інформації (див. конкретніше нижче); відсутні посилання на книги та огляди за темою статті, яких є багато.[відповісти]
7 -- Iakubovskyi

Оформлення

8. джерела подано без бібліографічних даних; місцями неециклопедичний стиль («маленька галактика примудряється „в'їхати“ буквально в лоб великої спіральної»); --Olvin (обговорення) 14:45, 26 травня 2016 (UTC)[відповісти]
7 - --Bonovos (обговорення) 09:57, 28 травня 2016 (UTC) У тексті слід виправити таке: всюди поміняти "зірка" на "зоря" у відповідних відмінках; всюди по тексту виправити "космічний телескоп «Габбл» " на "Космічний телескопа імені Габбла" у відповідних відмінках (або навпаки, але всюди однаково його називати); «мостів» і викидів речовиниений --> «мостів» і викидів речовини; перші два речення Історії варто замінити одним коротшим "Розподіл галактик у просторі дуже неоднорідний, вони об'єднуються в пари, групи та скупчення галактик", оскільки друге речення є надто "газетне" та неточне в аналогії - фізична природа зваємодії цілком інша; ...1941 р.Шведський астроном Е.Гольмбергом, --> ...1941 р. Шведський астроном Е.Гольмберг,; ...прольоту і розпускання хвостів до подальшого злиття в єдиний об'єкт з "вусами", петлями і клубами «диму». --> ...прольоту і "розпускання хвостів" до подальшого злиття в єдиний об'єкт з "вусами", "петлями" і "клубами диму».; ...стадію виродків. --> ... стадію сильної взаємодії чи злиття з сусідами.; речення "Якщо грунтуватися на видимих ознаках взаємодії, які говорять про сильному зовнішньому гравітаційному обуренні (помітною асиметрії структури, наявності протяжних лінійних утворень — «хвостів» і перемичок, — оболонок тощо), то до таких об'єктів можна віднести 5—7% галактик." не має змісту - це переклад з іншої мови google-перекладачем, який збурення перекладає як обурення; наступні два теж до Історії не мають відношення; Тому форми взаємодіючих систем так різноманітні. --> Тому форми взаємодіючих систем такі різноманітні.; на Хаббловском космічному телескопі спостереження --> на Космічному телескопі імені Габбла спостереження ; ...перекручених, взаємодіючих систем. --> ...взаємодіючих систем.; Приливна взаємодія --> Припливна взаємодія; Крім того, відносні швидкості хмар зростають, і вони частіше перетинаються один з одним.--> Крім того, відносні швидкості хмар зростають, і вони частіше перетинаються одна з одною.; ...що енергію квазарам «постачають» надмасивні чорні діри, --> ...що основну енергію випромінювання квазарів забезпечують надмасивні чорні діри,; варто дати посилання замість прямої мови— каже провідний автор дослідження Ейлат Ґлікман (Eilat Glikman) з Міддлбері-колледж (Middlebury College) в штаті Вермонт. Ґлікман з колегами --> Ейлат Ґлікман (Eilat Glikman) з Міддлбері-колледж (Middlebury College) в штаті Вермонт; Інша спрощення --> Інше спрощення; Зараз це найпопулярніший підхід, багаторазово прискорює обчислення. --> Зараз це найпопулярніший підхід, який значно прискорює обчислення.; ...спіральних гілок між гребенями... --> ...спіральних рукавів між гребенями...; один з виродків світу галактик. --> один з "виродків" світу галактик.; які спостерешіли з космічного телескопа «Спітцер». --> які спостерігали за допомогою космічного телескопа «Спітцер». ; Приливна сила --> Припливна сила по всьому тексту у відповідних відмінках; Наступні сузір'я дають послідовність, в залежності... --> Наступні приклади показують послідовність, в залежності... ; всюди по тексту замінити "Хіксон компактної групи" --> "Компактна група Гіксона"; Галактики «Антенн» --> Галактики Антени; Вони близько 400 мільйонів світлових років від нас і знаходяться в сузір'ї Козерога --> Вони знаходяться в сузір'ї Козерога на відстані близько 400 мільйонів світлових років від нас; Є галактики, які рухаються назустріч один одному. Вони один до одного так близько, що взаємні гравітаційні взаємодії руйнують свої внутрішні структури. --> Є галактики, які рухаються назустріч одна одній. Вони так близько одна до одної, що взаємні гравітаційні взаємодії руйнують їхні внутрішні структури. ; Між цими двома об'єктами відбувається бадьорий газообмін і є зірка «моста». Газообмін між звзаємодіючими галактиками посилюється все більше і більше. Він активізував діяльність своїх основних областей, що призводить до утворення нових зірок для наслідування. --> Між цими двома об'єктами відбувається інтенсивний газообмін, який посилюється та приводить до формування нових зір.; назви галактик слід писати повністю: не 87a, а HGC 87a, і т.д.; речення "Імовірно ці галактики знаходяться в інтервалах все ближче навколо один одного і тим самим проникнути в кілька разів взаємно." безмістовне, зробіть щось з ним, не можна ж так не поважати читача...; Процес буде проходити протягом, принаймні, кілька сотень мільйонів років. --> Процес буде проходити протягом, принаймні, кількох сотень мільйонів років.; Вони на відстанні 144... --> Вони знаходяться на відстанні 144... ; Ці зіркові формації... --> Ці зоряні системи...; ...але на відміну від NGC 4676 і Галактик Антенн. В них тільки починається перша взаємодія. --> ...але на відміну від NGC 4676 і Галактик Антенн. В них тільки починається перша взаємодія. --> ...але на відміну від NGC 4676 і галактик Антени в них тільки починається перша взаємодія.; Вони знаходяться в подальшому ході формування, аналогічної NGC 4676 і припустимо, в кінцевому рахунку, наблизитися до появи Галактик Антенн. --> Вони знаходяться в процесі формування, аналогічному NGC 4676 і ймовірно, що в кінцевому рахунку стануть подібними до галактик Антени.; пропоную два речення "У NGC 2207 вже можна було спостерігати дві наднові зорі.Зображення з телескопа Габбла 1999-го року.[6]." викинути, оскільки вони не пов'язані з темою статті, або ж виправити; Габбловскі камери --> камери Космічного телескопа імені Габбла; Завдяки великій чутливості камери на знімку виявлено, за так званим принципом «Серендіпіті» (serendipity — випадкове щасливе відкриття, англ.), Далекі галактики, розсіяні в межах поля зображення. [7] --> Завдяки великій чутливості камери та принципу «Серендіпіті» (serendipity — випадкове щасливе відкриття, англ.) на знімку виявлено далекі галактики в межах поля зображення. [7]; Галактики «Анетeнн» --> Галактики Анетeни; ...таку ж пару зближующихся галактик... --> ...таку ж пару галактик, які зближаються, ...; Галактика Андромеди --> галактика туманність Андромеди (Галактика - це наша галактика Молочний шлях); Існує два основних розвитку подій... --> Існує два основних шляхи розвитку подій ...; Його мале гравітаційне поле не здатне витримати тиск --> Його слабке гравітаційне поле не здатне витримати тиск; із зор, газу й пилу, --> із зір, газу й пилу, .[відповісти]
8 -- Iakubovskyi

Кінцевий бал ((9+10+10)/3)*((9+8+7)/3+(7+8+8)/3) = 151.444 --Звірі (обговорення) 08:43, 2 червня 2016 (UTC) Обговорення статті[відповісти]

↑ Взаємодіючі галактики // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 71. — ISBN 966-613-263-X.
↑ М. О. Вакуленко (2015). Українська термінологія: комплексний лінгвістичний аналіз (PDF). Івано-Франківськ: Фоліант.

Група статей на тему галактичної астрономії: Список найближчих галактик, Карликова сфероїдальна галактика в Стрільці, Гало темної матерії ред.

Автор: Sthelen.aqua

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

Оформлення

Кінцевий бал

((9+10+10+9)/4)*((8+8+7)/3+(10+8+8)/3) = 155.1666 --Звірі (обговорення) 08:43, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Доля Всесвіту ред.

Автор: XDock (обговорення) 13:50, 2 квітня 2016 (UTC) XDock[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

10 -- Iakubovskyi
5. Сучасні знання людства не дають можливості передбачити долю Всесвіту (у тих подробицях і на тих часових проміжках, які описано в статті). Прогнози про такі події є лише здогадками^[1] (і про це сказано навіть у самій статті), а Вікіпедія не передбачає сценарії майбутнього. Стаття не енциклопедична. --Olvin (обговорення) 23:33, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 -- --Bonovos (обговорення) 10:27, 29 травня 2016 (UTC) Назва статті, на мою думку, не енцеклопедична. Могла б бути Еволюція Всесвіту або Історія Всесвіту... Не можна писати про те, чого ми не бачимо, без опису минулої історії Всесвіту, яку ми спостерігаємо і на основі якої будуємо прогнози майбутньої долі. Тому тут треба було вставляти посилання на статті в україномовній чи англомовній вікіпедії Всесвіт, Великий вибух, Інфляція і т.д., перед цим прочитавши їх.[відповісти]

Інформаційне наповнення

7 -- Iakubovskyi
7. Стаття значною мірою написана на основі джерел низького рівня (нерецензовані публікації або просто новини). --Olvin (обговорення) 23:33, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 -- --Bonovos (обговорення) 10:27, 29 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

8 -- Iakubovskyi
7. Дуже багато грубих помилок перекладу з російської («водород» замість «водень» чи «гідроген», «яркі» замість «яскраві», «чорні дири» замість «чорних дір», «мілліарди» замість «мільярди», «злияння» замість «злиття», «зжиматися» замість «стискатися»; і типова помилка —«зірки» замість «зорі»— на цьому тлі навіть не впадає в очі).
Деякі посилання оформлено без бібліографічних даних (не зазначено авторів, видавців тощо). --Olvin (обговорення) 23:33, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
6 -- --Bonovos (обговорення) 10:27, 29 травня 2016 (UTC) Щоб не "опускати" планку української вікіпедії виправте або приберіть змістовні та мовні помилки, а саме: вони стосуються як знищення, так і безкінечного існування Всесвіту. --> вони стосуються як кінця історії, так і нескінченого в часі існування Всесвіту. (ким "знищення Всесвіту"?); приберіть речення "Серед космологів існує консенсус, що Всесвіт плоский і тому буде розширюватися вічно.", бо такого консенсусу немає. Про те, що Всесвіт плоский або близький до цього, говорять спостереження та вимірювання, а не консенсус, а про те як довго буде розширюватись - консенсусу не має, тому що бракує даних достатньої точності.; Здебільшого, доля Всесвіту залежить від його форми та від того, яку роль у ньому відіграє темна енергія. --> Сучасні прогнози на основі загальної теорії відносності вказують на те, що доля Всесвіту залежить від густини матерії в ньому, кривини 3-простору та природи темної енергії.; У минулому, більшість народів світу не мало чіткого уявлення навіть про існування Всесвіту, не кажучи вже про його майбутнє. --> У минулому в різних народів світу були свої уявлення про Всесвіт, його походження, вічність чи кінець у часі.; Племена інків, Майя та Ацтеків ... --> Племена інків, майя та ацтеків ... ; зізрівання врожаю восени та його відмирання осінню, ---> початком польових робіт навесні та дозрівання врожаю восени, ; У 30-х роках XIX століття відомий астроном Едвін Габбл --> У 20-х роках XIX століття відомий астроном Едвін Габбл; Вже у 1931 році... --> Вже у 1929 році ...; джерело [6] - недостовірне!; Лематр --> Леметр; Прихильники цих теорій сперечалися одним з одним аж до... --> Прихильники цих теорій сперечалися між собою аж до ...; При цьому існує три варіанти значення Ω: --> Можливі три варіанти значення Ω: ; приберіть параграф "Роль форми Всесвіту", (стаття Форма Всесвіту у вікіпедії - теж дурня), бо не має такого поняття. Те про що Ви називаєте формою це і є кривина, а рисунок справа ілюструє приклади 2-вимірних поверхонь різної кривини, а не різні форми Всесвіту; Замкнений Всесвіт --> Замкнутий Всесвіт; Сума кутів трикутника менша за 180 градусів, а лінії мають від'ємну кривизну. --> Сума кутів трикутника менша за 180 градусів, а поверхня має від'ємну кривину. ; у підписи малюнків верніть оригінальні тексти без слів "форма Всесвіту"; всюди виправте "кривизну" на "кривину"; буде наближенною до нуля --> буде наближатися до нуля; Основні положення теорії Великої Заморозки... --> Основні положення гіпотези теплової смерті Всесвіту... (!!!); Початкова епоха --> Дозоряна епоха (в сучасній космології початкова епоха закінчується інфляцією ~10^-25 сек); зірок --> зір; поділ на епохи не може мати прогалин, як у Вас 10^-36 - 10^5, 10^6-10^14 (а що було у 10^5-10^6 роках, адже це ~900000 років, значно більший інтервал, ніж Початкова епоха, як Ви її назвали; навіть якщо її не настигне така ж доля, --> навіть якщо вона не зазнає такої ж долі, ; Якщо у попередній стадії усі основні об'єкти Всесвіту — зорі, подібні до Сонця, то в еру розпаду — білі та коричневі карлики, а також більш рідкісні нейтронні зорі та чорні діри. --> Якщо у попередній стадії основними світними об'єктами Всесвіту є зорі, подібні до Сонця, то після їх згасання залишаться білі та коричневі карлики, нейтронні зорі та чорні діри. ; Якщо у минулій стадії горіння гідрогену було найпоширенішим процесом, то тепер домінуватимуть процеси розпаду ядер та протонів, як це передбачають деякі теорії Великого об'єднання; Галактики також дуже відрізнятимуться від теперішніх: усі зорі неодноразово зіштовхувалися одна з одною. Розмір галактик значно збільшився: усі галактики, що входять до складу місцевих скупчень, злилися в одну. --> Галактики також дуже відрізнятимуться від теперішніх: їх маси значно зростуть через злиття сусідніх галактик, але будуть тьмяними через відсутність яскравих зір.; У 10^40 остаточно розпадуться нукліди. --> У 1040 остаточно розпадуться протони на лептони з утворенням стану, відомого як лептонна пустеля. ; за рахунок речовини --> за рахунок падіння на них речовини; злиття вивільнює --> злиття вивільняє; завдяки своїй природі, деяким фотонам вдається пробиватися за горизонт подій. --> завдяки квантовим процесам породження пар частинка-античастинка у вакуумі, деяким з них, зокрема і фотонам, вдається вирватися назовні з околиць горизонту подій.; Епоха вічної тьми --> Епоха вічної пітьми; приберіть Інші теорії, бо це не інші теорії, те що там є - вже було...; Теорія Великого Розриву більше інших теорій залежить від темної енергії, а саме від параметра w, що є відношенням тиску темної енергії до її густини. --> Сингулярність Великий розрив досягається у далекому майбутньому в космологічних моделях з фантомною темною енергією, для якої параметр w, що є відношенням тиску темної енергії до її густини, є меншим, ніж -1. Темп розширення Всесвіту в таких моделях зростає дуже швидко, а горизонт подій звужується. ; ...обчислити, якщо прийняти значення w рівним -1,5 і скласти рівняння вигляду: --> ...обчислити за такою формулою: (і тут дати посилання на джерело "Caldwell R.R., Kamionkowski M. and Weinberg N.N., Phantom Energy: Dark Energy with w < Causes a Cosmic Doomsday, Phys. Rev. Lett. 91, 071301 −1(2003)") ; У такому випадку, кінець існування Всесвіту... --> У випадку, коли w=-1.5, кінець існування Всесвіту... ; Якщо Всесвіт не безкінечний, а швидкість розширення не перевищує космічну швидкість, ... --> Якщо енергія притягання (чи потенціальна енергія самогравітації) за своєю величиною перевищує кінетичну енергію (чи механічну енергію розширення), ... ; екпіротіческого сценарію --> екпіротичний сценарій; додайте посилання після "Олександром Віленкіним" https://en.wikipedia.org/wiki/Alexander_Vilenkin (він харків'янин від народження); попри на існування --> попри існування;[відповісти]

Кінцевий бал ((10+5+8)/3)*((8+7+7)/3+(6+8+7)/3) = 109.888 --Звірі (обговорення) 08:43, 2 червня 2016 (UTC) Обговорення статті[відповісти]

↑ Галетич Юлия (08.12.2011). Тепловая смерть вселенной, теория тепловой смерти вселенной, критика теории тепловой смерти вселенной. Астрономия для любителей → Парадоксальная Вселенная.

Обговорення статті ред.

Коментар стосовно оцінки Olvin’а ред.

@Olvin: Хоча це не моя стаття, я, так як являюсь все-ж таки астрофізиком за фахом, не можу просто так пройти мимо цього твердження. На моє глибоке переконання, вищенаведене твердження Olvin про неенциклопедичність та порушення ВП:ЧНЯВ є абсолютно помилковими. Чому так - я виклав нижче у 2-х пунктах: з точки зору науки і з точки зору правил укрoвiкі.

Ви написали: “Сучасні знання людства не дають можливості передбачити долю Всесвіту (у тих подробицях і на тих часових проміжках, які описано в статті). Прогнози про такі події є лише здогадкам”. Фактично таке твердження говорить про те, що вся наука космологія займається якимись догадками, прямо як ніби то це астрологія чи гадання на стожарах. Однак це не так. Ось до прикладу збірник лекцій про космологію, який викладається у ЛНУ Франка — Структура й еволюція Всесвіту. Хочете сказати, що всі розрахунки, моделі та висновки, які там описані, є лише догадками і не більше? Або, наприклад, що результати спостережень і висновки, зроблені за допомогою WMAP, не несуть ніякої інформативності? Раджу вам все ж таки поглибше ознайомитись з космологією перед тим, як робити висновки і заяви про те, що ця наука є не більше чим догадки, посилаючись на фразу Галетич Юлії (хто це взагалі? Її науковий рівень точно співмірний з Ейншейном, Габблом, Фрідманом, де Сіттером та іншими адептами цієї науки?) на якомусь російському фансайті по любительській астрономії.
Ви зіслались на ВП:ПРОРОК і стверджуєте, що стаття не енциклопедична. Взагалі-то, якщо вона дійсно не енциклопедична, то її треба виставляти на видалення. Але насправді вона абсолютно енциклопедична. ВП:ЧНЄВ говорить про недопустимість оригінальних пророкувань, але вона нічого не говорить про наукові пронози, які базуються на авторитетних джерелах. Саме такою є дана стаття: її автор не займається ОД, всі твердження підтверджено посиланнями на АД. В примітках я бачу лише кілька джерел, які можна назвати некомпетентними, але, скоріше за все, це — третинні джерела, а не вторинні. Втім, авторитетних і вторинних в статті значно більше, наприклад, Physical Review Letters, NASA чи Браян Ґрін. Якщо ж ви вважаєте, що якісь твердження в статті не підкріплені джерелами, для цього є Шаблон:Fact. Взагалі, в науці, а тому і в Вікіпедії, є достатньо багато інформації про те, що ви вважаєте неенциклопедичним. Наприклад, розпад протона, чи розділ Сонце#Еволюція Сонця як зірки. Нікому в голову не прийде назвати ці статті (і тисячі їм подібних: про долю сонячної системи; про астероїди, що мають пролетіти біля Землі у майбутньому; про рух материків) неенциклопедичними тільки тому, що вони описують події, які ще не сталися. І наостанок. Стаття Доля Всесвіту має аналоги у приблизно 20-ти мовних розділах Вікіпедії. Я не можу казати про всі, але на англовікі стаття дуже схожа на дану, навіть структура розділів співпадає. Вважаєте, що, оскільки, на вашу думку, ця стаття не енциклопедична, то у всіх цих вікіпедіях люди помиляються, пишучи і редагуючи її?--R0B (обговорення) 18:44, 5 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Група статей на тему рентгенівських джерел: Рентгенівські подвійні, Рентгенівська нова, Надяскраві джерела рентгенівського випромінення, Тьмяні рентгенівські перехідні, GRS 1915+105, Симбіотичні рентгенівські подвійні ред.

Автор: Sthelen.aqua

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

Оформлення

Кінцевий бал

((10+9+10+9)/4)*((7+7+7)/3+(9+8+7)/3) = 142.5 --Звірі (обговорення) 08:43, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Група статей на тему астрофізики: Чорна вдова (астрономія), SS 433, Rp-процес, Супергрануляція, Розрив Герцшпрунга, LS I +61 303, Темне кулясте скупчення ред.

Автор: Sthelen.aqua

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

10 -- Iakubovskyi
10 -- --Bonovos (обговорення) 15:42, 29 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10 --Olvin (обговорення) 07:05, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Інформаційне наповнення

6 -- Iakubovskyi
7 -- --Bonovos (обговорення) 19:52, 29 травня 2016 (UTC)[відповісти]
7 --Olvin (обговорення) 07:05, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

7 -- Iakubovskyi
7 -- --Bonovos (обговорення) 15:42, 29 травня 2016 (UTC) Необхідні текстові правки: Чорна вдова; періодами пульсацій — менш як 5 мілісекунд. --> періодами пульсацій меншими, ніж 5 мілісекунд.; магнітна щільність потоку чорних вдів у розмірі 108 Гаусів... --> густина магнітного потоку чорних вдів порядку 108 Гаус...; ...з речовини, які випарувалась... --> ...з речовини, яка випарувалась... ; ...та вивільняє енергію гальмування у формі рентгенівського випромінення... --> ...та вивільняє енергію руху у рентгенівське випромінювання через гальмівний механізм ... ; рисунки зробити більшими ~1/3 ширини сторінки і помістити справа. SS 433 У таблиці справа є не внесені дані - або приберіть ці лінійки, або внесіть відповідні дані; Rp-процес Стаття є перекладом з англомовної вікіпедії; текст на вкладці, запозиченій з англомовної вікіпедії, варто перекласти на українську мову; додане посилання [4] є ілюстрацією до останнього параграфу, тому краще вставити як ілюстрацію з посиланням на джерело чи автора. Супергрануляція потоки на фотосфері --> потоки у фотосфері; варто було б додати ілюстрацію; LS I +61 303 компактним обєктом --> компактним об'єктом; Темне кулясте скупчення це запропонований тип кулястих скупчень, --> це тип кулястих скупчень, ; отримані від Дуже... --> отримані за допомогою Дуже...; ...Чилі, який спостерігав за околицями... --> ...Чилі, під час спостережень околиць... ; ...на присутність екзотично сконцентрованої темної матерії... --> ...на присутність надзвичайно сконцентрованої темної матерії...[відповісти]

Слушні текстові правки внесла. По інших: Rp-процес Текст на вкладці - це текст на малюнку. Хто знає як перекласти малюнок, нехай перекладе. Додане посилання [4] є не ілюстрацією, а матеріали презентації, саме тому воно посилання. --Sthelen.aqua (обговорення) 20:39, 29 травня 2016 (UTC)[відповісти]

7. --Olvin (обговорення) 07:05, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

((10+10+10)/3)*((6+7+7)/3+(7+7+7)/3) = 136.666 --Звірі (обговорення) 08:43, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Група статей на тему спостережуваної астрономії: Астрономічний комплекс Ель-Леонсіто, Обсерваторія Столова Гора ред.

Автор: Sthelen.aqua

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

10. --Galaxy Accelerator
10. --Kvazar_vas (обговорення) 12:25, 24 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10. --Bvasyl (обговорення) 11:51, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Інформаційне наповнення

Оформлення

Кінцевий бал

((10+10+10)/3)*((6+5+5)/3+(10+9+9)/3) = 146.666 --Звірі (обговорення) 08:43, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Кратна зоря ред.

Автор: Dtvardovskyi (обговорення) 13:37, 7 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

10 -- Iakubovskyi
9 --Olvin (обговорення) 12:39, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 -- --Bonovos (обговорення) 20:46, 1 червня 2016 (UTC) "невелика кількість зір (дві або більше), що з Землі спостерігаються близько одна до одної." - сумнівне означення. Це означення групи зір, скупчення зір. Можливо краще означити так: "три зорі або більше, що обертаються довкола спільного центра мас і неозброєним оком видимі як одна". В англомовних довідниках можна знайти подібне означення "A system of three or more stars bound together by gravity and orbiting a common center of mass, appearing as a single star when visible to the unaided eye." В англомовній вікіпедіі є термін система кратних зір (Multiple star system), який є широковживаним і в нас і не є таким суперечливим, як "кратна зоря".[відповісти]

Інформаційне наповнення

7 -- Iakubovskyi
7. Стаття перекладена з англійської. Трапляються термінологічні неточності, українських джерел не додано (вони потрібні принаймні для вживання правильної термінології). --Olvin (обговорення) 12:39, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 -- --Bonovos (обговорення) 05:18, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

8 -- Iakubovskyi
7. Під час перекладу автоматично складений перелік посилань на джерела замінено на перелік, складений вручну.
Деякі терміни не вікіфіковано (або вікіфіковано неправильно).
Визначення подано в кінці преамбули (а не на початку, як заведено в енциклопедичних статтях).
Паралельне вживання термінів «зоря»/«зірка». --Olvin (обговорення) 12:39, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8-- --Bonovos (обговорення) 05:18, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

((10+9+9)/3)*((7+7+8)/3+(8+7+8)/3) = 140 --Звірі (обговорення) 08:43, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Будова зорі ред.

Автор: Вікторія Бузько (обговорення) 20:37, 19 березня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

6.--Kvazar_vas(обговорення)
8. --Galaxy Accelerator
5. Наповнення статті не відповідає її назві. Дуже докладно описано різні характеристики зір, джерела енергії, тоді як власне будові зір присвячено лише невеликий останній розділ. --Olvin (обговорення) 22:12, 24 травня 2016 (UTC)[відповісти]
5. --Bvasyl (обговорення) 11:56, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

7.--Kvazar_vas(обговорення)
9. --Galaxy Accelerator
5. У статті відсутні посилання на базові поняття будови зір: конвективна зона, зона променистого переносу, фотосфера, хромосфера. Посилання лише на одне джерело. Грубі лексично-граматичні помилки («Зірка у Всесвіті є гігантським ядерний осередок») --Olvin (обговорення) 22:12, 24 травня 2016 (UTC)[відповісти]
6. --Bvasyl (обговорення) 11:56, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

((9+9+9+9)/4)*((6+8+5+5)/4+(7+9+5+6)/4) = 114.75 --Звірі (обговорення) 08:43, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті
1. Найбільшим недоліком статті є невідповідність вибраній тематиці - Будова зір. Під цим поняттям розуміють внутрішню структуру зір та їх моделі, найпоширенішою для вивчення серед яких, є модель на основі гідростатичної рівноваги. У даній статті їй тематиці відповідає лише один останній пункт - "Моделі зір". Цим обумовлена низька оцінка у другому критерії.
2.
а) У пункті "Видима зоряна величина" речення "У ІІ-му столітті до нашої ери..." повторюється двічі у різних місцях. Перша частину пункту написана дуже не лаконічно.
б) Цей же пункт. У реченні про встановлення зміни блиску між сусідніми зоряними величинами у 2.5 рази, є невірним те твердження, що це було зроблено на основі "...точного вимірювання яскравості зірок" фотометрами. Насправді, це наслідок дії психофізіологічного ефекту Вебера-Фехнера, який отримав математичне "відтворення" Погсоном у його ж формулі для відчуття інтенсивності світла.
3. Відсутність зовнішніх посилань для прикладів конкретних об"єктів.
4. Наведені реакції після pp-циклу є не реакціями потрійного альфа-процесу, а CNO-циклу.
4. В описі CNO-циклу у п"ятій реакції протон не потрібен, адже цей ізотоп кисню сам по собі нестабільний.
5. Твердження, що CNO-цикл не відбувається у Сонці - невірний. Він там відбувається і забезпечує близько 10% всього енерговиділення. --Kvazar_vas

Дякую, врахую зауваження. Сподівалась у відпустці частково виправити (не в рамках конкурсу), якщо до того часу статтю не вилучать. --Вікторія Бузько (обговорення) 18:48, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Подвійна чорна діра ред.

Автор: --Словолюб (обговорення) 21:19, 6 квітня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

10 -- Iakubovskyi
9 --Olvin (обговорення) 10:29, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 -- --Bonovos (обговорення) 09:30, 2 червня 2016 (UTC) Стаття є перекладом статті з англомовної вікіпедії, що необхідно відзначити в тексті чи в посиланнях.[відповісти]

Інформаційне наповнення

7 -- Iakubovskyi
7 --Olvin (обговорення) 10:29, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 -- --Bonovos (обговорення) 09:30, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

8 -- Iakubovskyi
8 --Olvin (обговорення) 10:29, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]
7 -- --Bonovos (обговорення) 09:30, 2 червня 2016 (UTC) Шановний авторе, виправте машинний переклад на людський: Природний відрив двох надмасивних чорних дір від центру галактики становить від кількох до кількох десятків парсеків (пк). --> Типова відстань між двома надмасивними чорними дірами поблизу центру галактики становить від кількох до кількох десятків парсек (пк). ; Це та відстань, за якої дві чорні діри утворюють чіпку подвійність, яка мусить якось витратити енергію перед тим, як ці чорні діри зможуть злитися. --> Це відстань, на якій дві чорні діри є зв'язаною подвійною системою. Щоб злитися, вони повинні якимось чином витрачати енергію. ; Для генерації гравітаційних хвиль на значному рівні ця подвійність повинна спочатку обійтися набагато меншою відстанню: приблизно 0,01-0,001 пк. --> Для генерування гравітаційних хвиль значимої інтенсивності пара повинна спочатку зблизитись до значно меншої відстані між ними - приблизно 0,01-0,001 пк. ; Це називається «задачею останнього парсека» --> Це називається «проблемою останнього парсека» ; Запропоновано чимало розв'язків проблеми останнього парсека — більшість із них грунтуються на взаємодії цих масивних подвійних утворень із навколишньою речовиною, чи то зорями, чи то газом, які можуть відбирати енергію подвійної системи і зумовлювати її компоненти зближатися. ; Наприклад, викид гравітаційного маневру зір, що проходять мимо, може звести дві чорні діри докупи за час набагато менший, ніж вік Всесвіту. --> Наприклад, викидання зір, що пролітають поблизу, через ефект гравітаційної пращі може зблизити дві чорні діри докупи за час набагато менший, ніж вік Всесвіту. ; коливання затухає --> коливання загасає; скрутилися одна в одну і злилися --> закрутилися одна довкола одної і злилися; ...50 разів більше потужності всіх зір... --> ...50 разів більше потужності випромінювання всіх зір... ; Це можна зробити в імітаціях чисельної відносності. --> Це можна зробити в моделюваннях в рамках загальної теорії відносності (ЗТВ). ; Чисельна відносність моделює простір-час та імітує його зміну з плином часу. --> Вони описують властивості простору-часу та його еволюцію. ; Прийоми чисельної відносності... --> Методи числових моделювань ЗТВ ... ; від початкових спроб --> від перших спроб; На завершальній стадії чорної діри Керра ефект Лензе — Тіррінґа виробляє гравітаційну хвилю з частотою горизонту. --> На завершальній стадії чорна діра Керра генерує гравітаційну хвилю з довжиною співмірною з розміром горизонту подій через ефект Лензе — Тіррінґа. ; ...чорних дір із рівною масою і рівною величиною вертіння, коли напрямки вертіння... --> ...чорних дір із однаковою масою і однаковою величиною обертання довкола власної осі, коли напрямки цих обертань... ; Цього досить, щоб уникнути великих галактик. --> Цього достатньо, щоб покидати масивні галактики. ; У випадку, коли подібної спрямованості більше, відбувається менший ефект, --> У випадку більш ймовірних орієнтацій ефект віддачі є меншим, ; які не вертяться, --> які не обертаються, ; речення "Коли вертіння відбуваються по одній лінії у площині орбіти, можлива віддача зі швидкістю 5000 км/с із двома однаковими чорними дірами." необхідно забрати, бо воно повторює 3-є речення цього параграфа.[відповісти]

Кінцевий бал

((10+9+9)/3)*((7+8+7)/3+(7+8+8)/3) = 140 --Звірі (обговорення) 10:50, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Об'єкт Гербіга—Аро ред.

Автор: incarnus (incarnus)

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

9. --Olvin (обговорення) 14:36, 19 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10. --Galaxy Accelerator
10. --Kvazar_vas (обговорення) 14:19, 24 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10. --Bvasyl (обговорення) 12:02, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Інформаційне наповнення

Оформлення

Кінцевий бал

((9+10+10+10)/4)*((8+8+8)/3+(9+8+8+8,5)/3) = 159.6563 --Звірі (обговорення) 08:43, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті
1. Стаття, фактично являє собою дослівний переклад російської статті (яка є, у свою чергу, є перекладом англійської статті). Але автор, на жаль, не дуже уважно слідкував за правильністю смислового перекладу, що призвело до низки неправильних виразів. Наприклад, у пункті "Інфрачервоні двійники" автор пише "...відповідають розпеченому молекулярному водню (H2) або гарячому моноксиду вуглецю (CO)...", що відповідає російському тексту "раскалённому молекулярному водороду (H2) или горячему моноксиду углерода (CO)". Це не є правильним і по суті і по перекладу, адже в оригінальній англійській написано "of hot molecular hydrogen or warm carbon monoxide emission", тобто гарячому мол.водню і теплому монооксиду вуглецю. --Kvazar_vas

Утворення та еволюція галактик ред.

Автор: Alina Vozna (обговорення) 14:04, 27 квітня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

10. Належить до переліку статей, що мають бути в усіх Вікіпедіях (розділ Physical cosmology, №8). --Olvin (обговорення) 18:31, 16 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10 -- Iakubovskyi
10 -- --Bonovos (обговорення) 14:33, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Інформаційне наповнення

6. Не описано сам процес утворення галактик (тобто, утворення великомасштабної структури Всесвіту), подано лише його передумови.
Більша частина розділу «Процес еволюції» присвячена еволюції зір, а не еволюції галактик.
Подано класифікацію Хаббла, але залишилося незрозумілим як вона стосується еволюції чи утворення галактик.
У переліку джерел немає свіжих публікацій. --Olvin (обговорення) 08:30, 25 травня 2016 (UTC)[відповісти]
7 -- Iakubovskyi
2 -- --Bonovos (обговорення) 14:33, 2 червня 2016 (UTC) Преамбула не відповідає предмету статті. В параграфі "Утворення галактик", ключовому у статті з такою назвою, - ніякої інформації по суті статті не має, а текст дилетантський, та ще й низького рівня. Шкода часу (і бракує слів!) на коментарі... Параграф "Еволюція галактик" мав би називатися "Як я розумію еволюцію зір і галактик". Параграф "Класифікація галактик" написано краще, якби не "зірки" замість "зорі", та окремі "ляпи", як от "Лінзоподібні галактики та сферичні галактики входять до складу еліптичних галактик.", "Еволюція у E-галактиках виникала наступним чином." та їм подібні. Поза тим, цей параграф більше відповідає темі "Галактики", а не заявленій. Параграф "Відкриття та гіпотези" про квазари теж має мале відношення до завленої теми статті.[відповісти]

Оформлення

6. Є посилання на джерела, ілюстрації.
Зауваження:
У тексті статті відсутні посилання на базові поняття: Протогалактика, Активні ядра галактик, Надмасивна чорна діра, Скупчення галактик.
Преамбула не відповідає назві статті (визначення галактик замість визначення їх еволюції)
Граматично-стилістичні помилки (зокрема, уже звичні «зірки» замість «зір»).--Olvin (обговорення) 08:30, 25 травня 2016 (UTC)[відповісти]
7 -- Iakubovskyi
5 -- --Bonovos (обговорення) 14:33, 2 червня 2016 (UTC) Основні цитовані джерела з минулого століття...[відповісти]

Кінцевий бал

((10+10+10)/3)*((7+6+2)/3+(7+5+6)/3) = 110 --Звірі (обговорення) 10:50, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Визначення

Доброго вечора, шановний Bonovos! Прийму зауваження до уваги, проте, зараз перечитала правила, і хочу процитувати дещо "Оцінювання здійснюється по десятибальній шкалі, де найнижчою оцінкою є 1 бал, найвищою — 10 балів". Можливо, моя стаття далека від ідеалу, проте чи заслуговує вона "0", коли це навіть не передбачено конкурсом? Згідно його правил, участь у ньому можуть прийняти всі, хто володіє української мовою, а не лише науковці. Сподіваюсь, що ця стаття буде доповнена правками більш кваліфікованих учасників. На мій погляд, такі конкурси у Вікіпедії мають сприяти тому, щоб у людей відкривалась жага до нових знань, дослідження нових тем, проте інколи такі душевні пориви знищуються занадто емоційними коментарями.--Alina Vozna (обговорення) 16:45, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Коментар Так, на жаль деякі журі не розуміють мети цього конкурсу. Але при всіх цих мінусах ви засвоїли певну інформацію щодо тематики вашої статті, яка може пригодитись вам у майбутньому. А щодо конкурсу і цих оцінок... раджу забути це як поганий сон. --R0B (обговорення) 09:24, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Коментар Шановна Alina Vozna ! У вашій статті буквально ні слова про еволюцію галактик! Я не знаю чого Ви очікували в якості оцінок! За збігом обставин інший користувач написав статтю на цю тему. Як на мене, саме так повинна виглядати стаття про еволюцію галактик. То ж прочитайте її уважно! Вам є до чого прагнути! Після закінчення конкурсу ми об’єднаємо вашу і цю статтю. --Звірі (обговорення) 10:50, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Звірі, буду тільки рада такому об'єднанню, моя стаття не доопрацьована і я це знаю, про це і не сперечаюсь. Що ж до того, що в статті не має інформації саме про еволюцію галактик - всі джерела, які я використовувала, були відповідної тематики, на них є посилання і т.д, але мені не вдалось розкрити тему, хоча я хоча б спробувала. Якби був 1 бал - мого коментаря тут би не було, але нуль, коли це навіть не передбачено?--Alina Vozna (обговорення) 14:28, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Група статей на тему спостережуваної астрономії: Обсерваторія MMT, Телескоп Хоббі-Еберлі, Європейський Сонячний Телескоп ред.

Автор: Khrustyk

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

8. --Galaxy Accelerator
10. --Kvazar_vas (обговорення) 07:56, 25 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10. --Bvasyl (обговорення) 12:36, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Інформаційне наповнення

Оформлення

Кінцевий бал

((8+10+10)/3)*((4+6+5)/3+(7+6+6)/3)) = 105.777 --Звірі (обговорення) 08:43, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Група статей на тему міжзоряного середовища: Міжзоряний лід, Болід EN 131090 ред.

Автор: Khrustyk

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

10 -- Iakubovskyi
9. Оцінювалася стаття Болід EN 131090 як вища за якістю (за всіма параметрами). --Olvin (обговорення) 01:22, 29 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 -- --Bonovos (обговорення) 15:43, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Інформаційне наповнення

6 -- Iakubovskyi
8. Переклад вибраної статті з англійської, без доповнень.
8 -- --Bonovos (обговорення) 15:43, 2 червня 2016 (UTC) Міжзоряний лід переклад з WikipediA; Болід EN 131090 Варто було б для повноти привести таблицю з https://commons.wikimedia.org/wiki/File:EN131090_with_text.png[відповісти]

Оформлення

7 -- Iakubovskyi
7 Відсутні зображення, картка та таблиця, які є в оригіналі. Не перекладено примітки, деякі правописні помилки.
7 -- --Bonovos (обговорення) 15:43, 2 червня 2016 (UTC) Є текстові помилки,[відповісти]

Кінцевий бал

((10+9+9)/3)*(6+8+8)/3+(7+7+7)/3) = 133.777 --Звірі (обговорення) 10:50, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

GRB 970228 ред.

Автор: Khrustyk (обговорення)

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

8. --Kvazar_vas(обговорення) 16:33, 21 травня 2016 (UTC)[відповісти]
5. --Galaxy Accelerator
7. Сумлінний переклад англійської вибраної статті 2010 року (зі збереженням дрібних недоліків оригінальної статті). --Olvin (обговорення) 14:48, 25 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8. --Bvasyl (обговорення) 12:47, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

8. --Kvazar_vas 16:33, 21 травня 2016 (UTC)[відповісти]
7. --Galaxy Accelerator
7. Не перекладено окремі примітки та деякі абревіатури; відсутні картка та малюнок, які є в англійській статті; часте вживання «гамма-сплеск» замість «гамма-спалах»; повтори окремих уривків в різних розділах. --Olvin (обговорення) 14:48, 25 травня 2016 (UTC)[відповісти]
7. --Bvasyl (обговорення) 12:47, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

((9+9+10+9)/4)*((8+5+7+8)/4+(8+7+7+7)/4) = 131.8125 --Звірі (обговорення) 08:43, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті 1. Кількаразові повторювання одного і того ж. Деякі речення в різних пунктах майже однакові. 2. Відносна "бідність" статті. Наприклад, незважаючи на те, що у статті декілька разів відмічається особливості поведінки кривої блиску, вона не приведена, хоча і є у відкритому доступі. 3. Очевидна схожість з російською статтею про цю подію, але автор чомусь не спромігся виставити усі необхідні вікі-посилання. --Kvazar_vas (обговорення)

Аналоги Сонця ред.

Автор: Sparrov

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

7. Маловивчена тема. Фактично, немає оглядових авторитетних джерел (блоги такими не є). --Olvin (обговорення) 23:04, 24 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10 -- Iakubovskyi
9 -- --Bonovos (обговорення) 15:55, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Інформаційне наповнення

8. Немає історії вивчення. А якщо виключити з розгляду таблиці, то стаття буде зовсім мала. --Olvin (обговорення) 23:04, 24 травня 2016 (UTC)[відповісти]
6 -- Iakubovskyi
7 -- --Bonovos (обговорення) 15:55, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

7,5. Структурована та вікіфікована стаття, наявні посилання на джерела, малюнки.
Зауваження:
Значну частину статті складають великі таблиці, але не зазначено, з яких джерел їх узято.
Назви джерел слід подавати мовою оригіналу.
Подекуди «зірки» замість «зір» (я виправив, але ж оцінюється стаття за станом на момент завершення конкурсу). --Olvin (обговорення) 23:04, 24 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 -- Iakubovskyi
8 -- --Bonovos (обговорення) 15:55, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

((10+9+7)/3)*((6+8+7)/3+(7.5+8+8)/3) = 128.555 --Звірі (обговорення) 10:50, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Чорні діри не мають волосся ред.

Автор: Alina Vozna (обговорення) 11:26, 15 квітня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

Оформлення

Кінцевий бал

((9+9+8+9)/4)*((4+5+5)/3+(6+5+7)/3) = 93.333 --Звірі (обговорення) 09:02, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

YORP-ефект ред.

Автор: Spica.omega

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

9 --Olvin (обговорення) 20:17, 25 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10 -- Iakubovskyi
9 -- --Bonovos (обговорення) 16:18, 2 червня 2016 (UTC) В українській вікіпедіі стаття мала б називатись Ефект Ярковського — О'Кіфа — Радзієвського — Педдока (Ефект ЯОРП), а не YORP-ефект[відповісти]

Інформаційне наповнення

7 -- Iakubovskyi
7 Зауваження:
Сумнівне твердження, начебто «YORP ефект ... збільшує популяцію навколоземних астероїдів» (у розділі «Значення»). Його варто було б підтвердити посиланням на якесь джерело.
У статті двічі згадується «ефект BYORP», але його ніяк не описано (можливо, це просто помилка написання?). --Olvin (обговорення) 13:39, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Це binary YORP, тобто дія YORP-ефекта на подвійні астероїди. Oleksiy Golubov (обговорення) 22:06, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]

@Oleksiy.golubov: Варто додати це пояснення у відповідний розділ статті - воно там доречне. --Olvin (обговорення) 06:38, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]

7 -- --Bonovos (обговорення) 16:18, 2 червня 2016 (UTC) В останньому параграфі YORP ефект став ВYORP без пояснень.[відповісти]

Оформлення

Кінцевий бал

((10+9+9)/3)*((7+7+7)/3+(8+8+8)/3) = 140 --Звірі (обговорення) 10:50, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Фізика астрочастинок ред.

Автор: Khrustyk (обговорення)

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

Оформлення

Кінцевий бал

((9+9+9)/3)*((4+5+5)/3+(4+5+5)/3) = 84 --Звірі (обговорення) 09:02, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті
1. Вкрай погана граматика статті. Багато речень читати без посмішки неможливо. Складається чітке враження про написання тексту на "швидку руку" і, оскільки стаття є майже дослівним перекладом англомовної, цей же переклад виконаний погано.
2. Відсутні будь-які схеми, малюнки тощо.
3. В статті немає жодного більш-менш ґрунтовного опису хоча б однієї-двох тематик астрофізики ел. част.
4. Стаття дуже "бідна" на інформацію. --Kvazar_vas

SpaceX CRS-8 ред.

Автор: Білецький В.С.

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

9. --Olvin (обговорення) 14:38, 19 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10 -- Iakubovskyi
8 -- --Bonovos (обговорення) 16:44, 2 червня 2016 (UTC) На мою думку тема не зовсім в руслі WikiPhysContest-2016[відповісти]

Інформаційне наповнення

8 -- Iakubovskyi
6. Стаття перекладена 9 квітня з російської. Події, що сталися пізніше, написані іншими дописувачами: було додано розділи «зближення й стикування», «розстикування й повернення», повернення платформи з першим ступенем до порту. --Olvin (обговорення) 08:46, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]
7 -- --Bonovos (обговорення) 16:44, 2 червня 2016 (UTC) Табличні дані з https://en.wikipedia.org/wiki/SpaceX_CRS-8 суттєво додали статті "ваги".[відповісти]

Оформлення

9 -- Iakubovskyi
8. Розділ «Повернення першого ступеня» має розташовуватися або в розділі «Запуск», або одразу після нього (а не наприкінці статті, як зараз). --Olvin (обговорення) 08:46, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 -- --Bonovos (обговорення) 16:44, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

((10+9+8)/3)*((7+8+6)/3+(9+8+9)/3) = 141 --Звірі (обговорення) 10:50, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Чорна діра зоряної маси ред.

Автор: JTs

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

10. Належить до переліку статей, що мають бути в усіх Вікіпедіях (розділ Stellar astronomy, №9.9.3). --Olvin (обговорення) 18:39, 16 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9. --Kvazar_vas (обговорення) 08:54, 21 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10. --Galaxy Accelerator
10. --Bvasyl (обговорення) 12:19, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Інформаційне наповнення

7. --Kvazar_vas
5. --Galaxy Accelerator
6. --Bvasyl (обговорення) 12:19, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

8. --Kvazar_vas
5. --Galaxy Accelerator
7. --Bvasyl (обговорення) 12:19, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

((9+10+10)/3)*((7+5+6)/3+(8+5+7)/3) = 122.444 --Звірі (обговорення) 09:02, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті 1. Відсутнє посилання при згадуванні про трьох рішень рівнянь ЗТВ. 2. Твердження про те, що «ніяких певних досліджень цього зафіксовано не було» щодо обертання ЧД не зовсім вірне. Фактично, усі моделі подвійних систем з ЧД, які мають джети, не працюють без вирахування спіну ЧД. Також у рентгені зафіксовано вже досить багато таких систем з релятивістськими сигнатурами у спектрах, які однозначно вказують на значення спіну ЧД (в межах якості спектру, звісно). 3. У розділі «Властивості», майже половина тексту відведена для опису кінцевих станів еволюції зір. У даній статі це не зовсім доречно, адже її мета – опис саме певного, одного стану. Навіщо писати загальні речі без необхідності? Хіба що для штучного збільшення об’єму статті. 4. Передостанній абзац з реченням про зіткнення зорі та ЧД з відповідним посиланням. Якби автор справді уважно прочитав новину, на яку він посилається, то виявив би, що мова йде про приливне руйнування зорі та поглинання її залишків ЧД масою, принаймні 100 млн. мас Сонця, яка розташована у ядрі галактики RX J1242-11. Таким чином, приведений автором приклад не стосується тематики статті та вказує на не зовсім приємне застосування методу «написав, аби було».--Kvazar_vas

Супутникова градієнтометрія ред.

Автор:Користувач:Петро яворський(обговорення)

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

8 -- Iakubovskyi
8 --Olvin (обговорення) 17:44, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 -- --Bonovos (обговорення) 06:39, 3 червня 2016 (UTC) Супутникова градієнтометрія є складовою Космічної геодезії, що, на мою думку, поза основним руслом WikiPhysContest-2016.[відповісти]

Інформаційне наповнення

6 -- Iakubovskyi
6. Важливі твердження подано без посилань на джерела: класифікація, методи, переваги й недоліки. Без цього неможливо визначити енциклопедичність.
У статті начебто згадуються якісь «традиційні методи» (чи то градієнтометрії, чи то геодезії?), але їх не названо. Порівняння їх із супутниковою градієнтометрією відсутнє. --Olvin (обговорення) 17:44, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]
6 -- --Bonovos (обговорення) 06:39, 3 червня 2016 (UTC) Повністю погоджуюсь із зауваженнями Olvin. Сподіваюсь, що фахівці доповнять статтю корисною для студентів та практиків інформацією, як у Gravity gradiometry в WikipediA[відповісти]

Оформлення

7 -- Iakubovskyi
6. Стаття погано структурована. У преамбулі статті немає визначення (фактично, його подано аж у третьому розділі «Предмет і метод»).
Незрозумілі терміни («розкладання в ряд по кульовим функцій обурюваного потенціалу») без вікіфікації, чи хоча б пояснення, що воно таке.
Посилання на джерела не оформлено.
Літературу слід подавати мовою оригіналу.
Граматичні помилки. --Olvin (обговорення) 17:44, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]
6 -- --Bonovos (обговорення) 06:39, 3 червня 2016 (UTC) грубі змістовні і текстові помилки: в ряд по кульовим функцій обурюваного потенціалу Т або аномалій Δg. --> в ряд по кульових функціях (приєднаних функціях Лежандра) збуреного потенціалу Т, або аномалії Δg.; Коефіцієнти гармоній... --> Коефіцієнти гармонік... ; відстань між масами зневажливо мала --> відстань між масами нехтовно мала; що означнає "що візуально підвищує точність сили тяжіння."???[відповісти]

Кінцевий бал

((8+8+8)/3)*((6+6+6)/3+(7+6+6)/3) = 98.666 --Звірі (обговорення) 10:50, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Червоні гіганти ред.

Автор: Igorko23 (обговорення)

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

10. Належить до переліку статей, що мають бути в усіх Вікіпедіях (розділ Stellar astronomy, №9.5). --Olvin (обговорення) 18:42, 16 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8. --Kvazar_vas(обговорення) 11:30, 22 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10. --Galaxy Accelerator
10. --Bvasyl (обговорення) 12:29, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Інформаційне наповнення

Оформлення

Кінцевий бал

((10+8+10+10)/4)*((8+5+6)/3+(7+5+7)/3) = 120.333 --Звірі (обговорення) 09:02, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті
1. У ядрах червоних гігантів насправді відбувається горіння гелію і важчих елементів аж до досягнення елементів групи заліза. Усе залежить від маси зорі та темпу втрати матерії ( наприкл., через зоряний вітер). Але автор про це не пише.
2. Відсутність посилань, у тому числі й для конкретних прикладів зір. Автор вказав лише 2 джерела для даної статті.
3. Відсутність діаграми Герцшпрунга-Рассела, при її неодноразовому згадуванні у статті.
4. Занадто багато "води" у тексті. Наприклад, автор чомусь багато уваги приділяє білим карликам, у той час як їх варто було згадати, принаймні, лише як одну з кінцевих стадій червоних гігантів.
5. Повністю відсутній хоча б поверхневий опис внутрішньої будови зорі на стадії червоного гіганту. Відсутня чомусь згадка про те, що Сонце у кінці свого життя також стане червоним гігантом.
6. Приклад спектру червоного гіганту класу К розташований явно не в потрібному місці у статті.
7. Відсутня легенда для позначок у таблицях параметрів червоних гігантів.
8. У статті немає жодної фотографії червоного гіганту та малюнку з відносними розмірами червоних гігантів та інших зір, що звичайно, "збіднює" статтю. --Kvazar_vas (обговорення)

Група 2 ред.

Спонтанне порушення симетрії ред.

Автор: v.vasyuta

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

10+ - дуже повна оригінальна стаття - Senalba (обговорення) 16:12, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10. -- laramasama (обговорення) 13:23, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
10 --Дядько Ігор (обговорення) 18:44, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
10 --Maks Planck (обговорення) 08:59, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]
10 --Zenaiev (обговорення) 20:19, 5 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

9.9 - Є деякі огріхи, також варто перевірити на те як стаття сприймається людиною яка ще не знає того, що написано в статті. - Senalba (обговорення) 16:12, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10. -- laramasama (обговорення) 13:23, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
10 --Дядько Ігор (обговорення) 18:44, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
10 --Maks Planck (обговорення) 08:59, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]
10 --Zenaiev (обговорення) 20:19, 5 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал ((10+10+10+10+10)/5)*((10+10+10+10+10)/5+(10+10+10+10+9.9)/5) = 199.8 --Звірі (обговорення) 21:05, 6 червня 2016 (UTC) Обговорення статті[відповісти]

Саме для зрозумілості я намагався на початку кожного розділу чи параграфу в якості вступу написати кілька загальних слів і дати посилання на джерела стосовно змісту, методів чи основних (або просто важливих для даного розгляду) положень з відповідної галузі фізики.
В першому ж абзаці - "Сякпонтанне". -- laramasama (обговорення) 13:23, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
Дякую, я побачив але вже було 00:30 (EEST) 28 травня, тобто пів години як по завершенню терміну конкурсних правок...
Гарна стаття. Недолік, як на мене — нема чіткого розділу на гіпотези і те, що підтверджено. Розділ про квантову механіку я б викинув — це окрема тема, як на мене. Стаття дуже переповнена формулами. Це корисно для автора, але для читача не особливо, бо вивчати предмет із цієї статті недоцільно. Вона більше має служити для загального ознайомлення. --Дядько Ігор (обговорення) 18:44, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
Після закінчення конкурсу вкажу чіткіше, які з теорій є непідтвердженими. Якщо чесно, то орієнтувався на студента-теоретика, хоча також намагався писати якомога більше слів і менше формул. Але деякі речі, наприклад, механізм Хіггса без формул на словах пояснити не вмію.

Теорія де Бройля — Бома ред.

Автор: Patlatus (обговорення) 15:46, 16 квітня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

9. Як і інші статті цього автора, ця стаття є перекладом відповідної англомовної статті. Не читав, тільки продивився, виглядає добре, в інших статтях переклад бів якісним, традиційно ставлю цей бал. --Zenaiev (обговорення) 23:41, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 - переклад англомовної статті -Senalba (обговорення) 03:21, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10 --Дядько Ігор (обговорення) 19:01, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
10. -- laramasama (обговорення) 11:20, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
9 --Maks Planck (обговорення) 17:27, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

10. Ну, оскільки не прочитав, то і не знайшов до чого причепитися, ніби все добре. --Zenaiev (обговорення) 23:41, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 - Відсутні посилання на українські джерела. Загалом оформлення добре. Є декілька типографських помилок. - Senalba (обговорення) 03:21, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 --Дядько Ігор (обговорення) 19:01, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
10. -- laramasama (обговорення) 11:20, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
9 --Maks Planck (обговорення) 17:27, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

188 = ((10+10+10+10+10)/5)*((9+9+10+10+9)/5+(10+9+9+10+9)/5) Senalba (обговорення) 01:13, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Стаття гарна і корисна, але переклад. Я не зовсім упевнений, що вступ написаний достатньо популярно. Слово конфігурація може бути не зовсім зрозумілим для випадкового читача, але для теоретика цей термін загалом знайомий. --Дядько Ігор (обговорення) 19:01, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Аномалія (фізика) ред.

Автор: NAME XXX (обговорення) 19:56, 5 квітня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

10 - Дуже велика, оригінальна стаття. На багато більш повна за статті в інших вікіпедіях. В майбутньому її можливо треба буде розбити на декілька статей присвятивши кожній аномалії окрему статью. Senalba (обговорення) 22:20, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10. --laramasama (обговорення) 13:40, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
10 --Дядько Ігор (обговорення) 19:18, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
10 --Maks Planck (обговорення) 17:11, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
9 Важкувато буде читатися нетеоретиками (див. обговорення). --Zenaiev (обговорення) 21:31, 5 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

Кінцевий бал

((10+10+10+10+10)/5)*((10+10+10+10+9)/5+(10+10+9+10+9)/5) = 194 --Звірі (обговорення) 21:05, 6 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

С. Н. Вергелес першим показав, що аномальна дивергенція аксиальних струмів виникає через неінваріантність ферміонної міри. Фуджікава зробив це пізніше.(Те що це часто приписують Фуджикаві пов'язано з тим, що статтю Вергелеса довго не приймали до журналу.) Senalba (обговорення) 22:20, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
- Дякую! Вкажу це. NAME XXX (обговорення) 23:25, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
Гарна стаття. Особливо відзначу те, що я очікував від цього автора дуже сильно перегнуженої формулами й доведеннями статті. Але цього разу терпимо. Все ж, я перейменував би її в Аномалія (квантова теорія), бо у загальній фізиці можуть бути інші аномалії, наприклад, аномальний скін ефект, і, зустрівшись із назвою Аномалія (фізика), читач не зрозуміє, про що мова. Є мовні недоліки, й зараз у мене немає часу, на жаль, виправляти. --Дядько Ігор (обговорення) 19:18, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
- Дякую! При написанні статті намагався подати її так, щоб була як інформація, яка може слугувати основою для "шкільного" реферату за темою, так і інформація, яка може зацікавити обізнаних у темі людей; при цьому уникав занадто великої кількості формул і доведень, обмежуючись посиланням на літературу за темою у кінці статті. Щодо перейменування статті, то я згоден; не подумав про це, коли обирав тему для статті із розділу рекомендованих для написання статей (там вона, за аналогією із англійською "Вікіпедією", називається "Anomaly (physics)").
Дякую за статтю, але захотів я от розібратися з конфайнментом і бета-функцією... Константа зв'язку спочатку g, потім чогось стає alpha. Що таке S(g(mu))? "де було використане головне наближення для бета-функції" - може, варто його навести, або надати посилання? Що таке b_1? Ще раз дякую за роботу, просто хотів навести приклад, що стаття читається не легко в окремих місцях. --Zenaiev (обговорення) 21:31, 5 червня 2016 (UTC)[відповісти]
- Так, Ви праві, зараз виправлю. На жаль, я недостатньо уважно передивився цей підрозділ. NAME XXX (обговорення) 21:36, 5 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Потенційне застосування графену ред.

Автор: --16:55, 9 травня 2016 (UTC)Alina Vozna (обговорення)

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

10 - Senalba (обговорення) 16:31, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10 --Дядько Ігор (обговорення) 19:31, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
10. -- laramasama (обговорення) 11:20, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
8 Стаття не зовсім відповідає темі "теоретична фізика", це скоріше інженерія та промислове застосування нового матеріалу. Але розуміючи відносну вузькість теми, сильно знімати бали не хочу --Maks Planck (обговорення) 16:51, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
10. --Zenaiev (обговорення) 16:48, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Інформаційне наповнення

9 - оригінальна стаття, або стаття що є суттєво переробленною. Стаття є досить інформативною - Senalba (обговорення) 16:31, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 --Дядько Ігор (обговорення) 19:31, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
10. -- laramasama (обговорення) 11:20, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
9 --Maks Planck (обговорення) 16:51, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
10. --Zenaiev (обговорення) 16:48, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

8 - Розділи Властивості та Виробництво мають бути частиною статті Графен, а не статті Потенційне застосування графену. Требя покращити структуру. 1)оптоелектроніка, безсумнівно, є частиною елеткроніки. 2)треба залишити лише інформацію з розділу Застосування, але в кожному пункті требе виокремити підпункти( 1) Електроніка 1.1 Оптоелектроніка 1.2 гнучкі дисплеї і так далі). Це значно покращить "читаємість" статті. - Senalba (обговорення) 16:31, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 --Дядько Ігор (обговорення) 19:31, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
8. -- laramasama (обговорення) 11:20, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
8 Бракує перехресних посилань в тексті та картинок --Maks Planck (обговорення) 16:51, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
8. Трохи важко читається, великі розділи, параграфи. --Zenaiev (обговорення) 16:48, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

((10+10+10+8+10)/5)*((9+9+10+10+9)/5+(8+8+8+8+8)/5) = 167.04 --Звірі (обговорення) 21:05, 6 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Я не зовсім згоден із темою, оскільки ця стаття насправді не є енциклопедичним предметом. Її можна сприймати лише я винесений окремо підрозділ статті Графен. Це журналістська по суті стаття. Дуже багато обіцянок, але стаття так і називається «Потенційне». Слабка вікіфікація. Деякі вирази доволі простодушні. Наприклад, «Він є напругою» — заряд не є напругою, він створює напругу. Але загалом добре--Дядько Ігор (обговорення) 19:31, 1 червня 2016 (UTC).[відповісти]
В статті є протиріччя, я не зрозумів як поролон з графеном може мати надвисоку теплопровідність і одночасно слугувати "як утеплювач для стін". Йдеться також про те, що "графен є більш екологічним", аж потім це твердження спростовується в розділі "Небезпечний графен". Загалом же створення цієї статті - річ корисна, тим більше, що іншомовні аналоги, крім англійської, відсутні --Maks Planck (обговорення) 16:51, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
Варто спробувати зробити більше підрозділів. --Zenaiev (обговорення) 16:48, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Техніколор (фізика) ред.

Автор: Patlatus (обговорення) 15:46, 16 квітня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

9. Стаття є точною копією відповідної англомовної статті. Ніби все досить якісно (хоча я не теоретик), але не хочу ставити за переклад вищий бал. --Zenaiev (обговорення) 01:24, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 - переклад англомовної статті Senalba (обговорення) 03:36, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9. --laramasama (обговорення) 14:53, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
9 --Дядько Ігор (обговорення) 19:41, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
9 --Maks Planck (обговорення) 16:29, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

9. Є дрібні опечатки. --Zenaiev (обговорення) 01:24, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10 - Стаття вікіфікована, там де немає відповідних сторінок в нашій вікіпедії є посилання на англійську версію. Є назначні друкарські помилки. Чомусь при перекладі знакли посилання і список джерел зменшився - Senalba (обговорення) 03:36, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8. В заголовку "Техніколор", а в першому абзаці "техніколЬор". Ну і "теорії технікольор" чи "теорії техніколору"? Спочатку автор не поставив слово у відповідному відмінку, а далі в тексті ставить. І де-не-де чомусь пише це слово з великої літери. Посилання на англійську вікі при відсутності відповідної сторінки в українській - хороша практика.--laramasama (обговорення) 14:53, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
8 --Дядько Ігор (обговорення) 19:41, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
8 --Maks Planck (обговорення) 16:29, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

176 = ((10+10+10+10+10)/5)*((9+9+9+9+9)/5+(9+10+8+8+8)/5) Senalba (обговорення) 01:16, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Техніколор чи технікольор? Визначіться. --Zenaiev (обговорення) 01:24, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
Розширений технікольор позначений то ВТК, то РТК, а в формулах ETC. --Zenaiev (обговорення) 01:24, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
На жаль переклад неідеальний. Я зараз не маю часу виправляти, бо вже, мабуть, пора підводити підсумки, але є неузгоджені речення і читається важко. --Дядько Ігор (обговорення) 19:41, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
Конструкції типу "більш низьких енергіях" - чому просто не "нижчих енергіях"? Схильність ігнорувати відсутність статей в україномовному сегменті і просто посилатися на англомовні варіанти, якщо така необхідність виникає при дослівному перекладі - мінус до оформлення. Бозон Хіггса згаданий як "неприродній", разом з тим є посилання на нестворену статтю "натуральність" (я згоден, що це можливі синоніми, але в тексті однієї статті термінологія має бути self-consistent, узгодженою) --Maks Planck (обговорення) 16:33, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Квантова теорія поля ред.

Автор: David Koryagin David Koryagin (обговорення) 19:43, 14 квітня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

10 - Senalba (обговорення) 03:23, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10 --Дядько Ігор (обговорення) 19:49, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
10. -- laramasama (обговорення) 11:23, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
10 Корисна та необхідна стаття --Maks Planck (обговорення) 16:14, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
10 --Zenaiev (обговорення) 18:15, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Інформаційне наповнення

8 - Частково стаття є перекладом російськомовной статті вікіпедії. проте не вся стаття була перекладена - Senalba (обговорення) 03:23, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 --Дядько Ігор (обговорення) 19:49, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
9. -- laramasama (обговорення) 11:25, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
7 --Maks Planck (обговорення) 16:14, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
7 Велика і серйозна тема. Якщо за таке братися, треба робити якісно. Бракує посилань (взагалі жодного). Місцями стаття якась "тезова", схожа на конспект (або просто незавершена). --Zenaiev (обговорення) 18:15, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

7- багато не перекладенних російських слів, є дуже загальні речення не енциклопедичного стилю - Senalba (обговорення) 03:23, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
7 --Дядько Ігор (обговорення) 19:49, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
7. -- laramasama (обговорення) 11:25, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
8 --Maks Planck (обговорення) 16:14, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
8 --Zenaiev (обговорення) 18:15, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

((10+10+10+8+10)/5)*((9+8+8+7+7)/5+(7+7+7+8+8)/5) = 167.04 --Звірі (обговорення) 21:05, 6 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Переклад, неохайний. Багато зовсім не українських реченнь. Треба виправляти. --Дядько Ігор (обговорення) 19:49, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
Багато артефактів перекладу з російської. Власним вставкам автора бракує посилань та стилістичної цілісності (справа смаку, але пасажі про цивілізаційну значимість КТП можна було б оформити дещо інакше, якщо не взагалі виключити). Треба допрацювати структуру статті: зокрема, статті бракує цілісності, розділ "Класифікація полів" виглядає радше заготовкою аніж повноцінним розділом. Особисте зауваження (не враховував про оцінці) - термін "щільність Лагранжіану" було б доречніше замінити на "густину Лагранжіану" (рос. "плотность Лагранжиана", англ. "Lagrangian density"), так як слово "щільність" несе відтінок дискретності на відміну від слова "густина". --Maks Planck (обговорення) 16:33, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Дозиметрія ред.

Автор: Nallikaea (обговорення) 05:11, 2 квітня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

10 - в статті присутні всі ключові поняття (принамі, ті що я знаю з курсу загальної фізики). Стаття написана зрозумілою мовою. Стаття є оригінальною або суттєво переробленною. - Senalba (обговорення) 16:48, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10 --Дядько Ігор (обговорення) 12:51, 29 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10 Повніша за інші версії, чіткий стиль написання. --Zenaiev (обговорення) 20:35, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10. --laramasama (обговорення) 14:59, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
10 Дуже повна і якісна стаття --Maks Planck (обговорення) 15:46, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

8 - в Таблиці вагових коефіцієнтів Wr не вказано одиниці вимірюваня енергії (логарифм не можна брати від розмірної величини). Таблиці "налізають" одна на одну. - Senalba (обговорення) 16:48, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 --Дядько Ігор (обговорення) 12:51, 29 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9.9 Одиниці вимірювання зустрічаються MeV, але багато знімати не хочу.
6. Посилання на російську Вікіпедію за відсутності відповідної українськомовної сторінки. Чому? Є ж англомовні відповідні версії. Таблиці недобре розташовані. Одруківки. --laramasama (обговорення) 14:59, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
9 Неідеальні таблиці, посилання на рос. стаби замість нормальних англ. статей, місцями спірний переклад термінів --Maks Planck (обговорення) 15:46, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

183.8 = ((10+10+10+10+10)/5)*((10+10+10+10+10)/5+(8+9+9.9+6+9)/5) Senalba (обговорення) 01:18, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Дуже дякую за високі оцінки і зауваження! С приводу таблиць, дійсно на широкоформатному екрані вони трохи "налізають" одна на одну. Так сталося, бо я писала статью на екрані 3:4 та телефоні. Виправлю, коли конкурс закінчиться.

В таблиці вагових коефіцієнтів Wr вказано одиниці вимірюваня енергії нейтронів у першому стовбчику (МеВ), і якщо Ви подиветесь у джерело посилання в російському варіанті публікаціі на ст. 71, то побачите, що дані правильні. - Nallikaea (обговорення) 12:19, 29 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Я маю на увазі третій стовбчик, в якому вказані формули для Wr. В формулах є лише E, без вказання енергетичного масштабу Senalba (обговорення) 16:11, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Дуже якісна стаття. Мова добра, граматичних помилок дуже мало. Фантом швидше водяний, а не водний, Грей Луїс (Louis), а не Льюїс (Lewis), і такі дрібниці. Єдине, що мені не сподобалося — довгі чорні означення, що створює враження пістрявості. Виділити щось може бути корисним, але зловживати цим не варто. У довгих чорних фразах, мабуть корисно виділити тільки слово-два, тощо. Одиниці теж іноді чорні без потреби. --Дядько Ігор (обговорення) 12:51, 29 травня 2016 (UTC)[відповісти]

@Laramasama: Дуже дякую за Ваші зауваження. Відповідаю на Ваше запитання. В нашій країні набагато більший відсоток людей, хто знає російську (ледь не 100 відсотків, мабудь), аніж тих, хто добре знає англійську, ще й технічного напрямку. Хотіла, щоб читачу було легше прочитати і зрозуміти про те, що його зацікавило. --Nallikaea (обговорення) 08:40, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

намає такого слова "одруківка" - це типографська помилка. Англійські джерела ні чим не кращі російських. Senalba (обговорення) 01:21, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Група статей про японські досліди: Super-Kamiokande, Обсерваторія Каміока ред.

Автор: Patlatus (обговорення) 15:46, 16 квітня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

8 - переклад англомовних статтей. Можна було б доповнити досить голу статтю про обсерваторію. - Senalba (обговорення) 03:35, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 --Дядько Ігор (обговорення) 19:51, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
10. -- laramasama (обговорення) 11:26, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
8 Переклад англомовних статей, місцями стилістичні огріхи та невірно перекладені терміни ("електромагнітні дощі"), є проблеми із незв’язаними реченнями (припускаю, що це артефакти невичитаного перекладу)--Maks Planck (обговорення) 15:30, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
9 Переклад англомовних статей, мій традиційний бал. --Zenaiev (обговорення) 22:35, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

9 - Senalba (обговорення) 03:35, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 --Дядько Ігор (обговорення) 19:51, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
9. -- laramasama (обговорення) 11:26, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
9 --Maks Planck (обговорення) 15:30, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
9.5 Одиниці вимірювання залишились англомовними. --Zenaiev (обговорення) 22:35, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

((10+10+10+10+10)/5)*((9+8+10+8+9)/5+(9+9+9+9+9.5)/5) = 179 --Звірі (обговорення) 21:05, 6 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Це нобелівського рівня експерименти, тому описати їх не зайво. Але переклад, що зменшує вартість для конкурсу. --Дядько Ігор (обговорення) 19:55, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Група статей з об'єднаною тематикою Глюон, Глюонне поле, Глюбол, Кварк-глюонна плазма, Асимптотична свобода, Кварк ред.

Автор: S13mashina (обговорення) 16:14, 24 квітня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

8 - переклад статтей з англомовної вікіпедії (Кварк та КГП не повністю) - Senalba (обговорення) 23:45, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10. --laramasama (обговорення) 15:09, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
9 --Дядько Ігор (обговорення) 19:57, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
8 --Maks Planck (обговорення) 10:31, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
8 Дуже корисний і цікавий цикл статей, але є помилки (див. обговорення).--Zenaiev (обговорення) 22:27, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

Кінцевий бал

((10+10+10+10+10)/5)*((8+8+10+8+9)/5+(9+9+9+8+8)/5) = 172 --Звірі (обговорення) 21:05, 6 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Глюон — значне покращення в порівнні з тим, що було, але все ще не близько до повноти. Групи калібрувальної симетрії все ж треба згадати, хоча воно для загалу незрозуміло, але для формальної повноти. Те саме - як задається взаємодія між глюонами та між глюонами й кварками. Мова нормальна, посилання є. --Дядько Ігор (обговорення) 15:06, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
Глюонне поле — технічно, корисно, добре. Треба було ясніше зіслатися на цю статтю в статті Глюон. --Дядько Ігор (обговорення) 19:57, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
Корисний цикл. Переклад непоганий. --Дядько Ігор (обговорення) 19:57, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
Добра група статей, яке неодмінно має бути в українській Вікіпедії. Це був, без сумніву, великий об’єм роботи, дякую автору. Є окремі претензії до перекладу та повторів у текстах через дописи попередніх версій статей. Окремо хотілося б зауважити фактичну неточність в означенні "кольорових" та "безкольорових" станів (типова помилка): мезони, гіперони etc знаходяться в колір-синґлетних станах, в той час як глюони є колор-октетами. Ознака частинок, що можуть існувати у вільному стані - не відсутність кольорових зарядів, а саме колор-синґлетний стан. Інакше два з восьми глюонів, які мають скомпеносовані кольорові заряди, могли б так само існувати у вільному стані, що не спостерігається. --Maks Planck (обговорення) 10:31, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
Стаття "Глюон": "У рамках Стандартної моделі фізики елементарних частинок вважається, що нуклони складаються з кварків та глюонів, які рухаються практично вільно всередині нуклона." - ні, тоді маса протона була би декілька МеВ. Таке припущення працює тільки в партонній моделі при дуже високих енергіях (infinite momentum frame). --Zenaiev (обговорення) 22:27, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]
Стаття "Глюон": "Розподіли кількості і імпульсу глюонів в протоні (густина глюонів у протоні) досліджуються за допомогою двох експериментів H1 i ZEUS,[6] з 1996 і до сьогодні." - на жаль, прискорювач зупинений влітку 2007-го, останні результати нещодавно опублікували (arXiv:1506.06042), сьогодні ЗЕВС і Н1 офіційно вже не існують як дослідницькі групи. Переформулюйте, будь ласка. --Zenaiev (обговорення) 22:27, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]
Стаття "Глюон", загальне зауваження: бракує згадки про SU(3), без цього весь опис частинки виглядає якось феноменологічно. --Zenaiev (обговорення) 22:31, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]
Стаття "Глюбол", розділ "Властивості глюбола": не описані властивості, тільки складнощі обрахунків у КХД. --Zenaiev (обговорення) 22:27, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]
Стаття "Асимптотична свобода": "в КХД існує додатковий недолік" - ну як можна було "wrinkle" перекласти як "недолік"?.. --Zenaiev (обговорення) 22:27, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]
Стаття "Асимптотична свобода", розділ "Обчислення асимптотичної свободи": на мою думку, даремно викинули згадку про ренорм. групу (з англійської статті), це ключовий момент. --Zenaiev (обговорення) 22:27, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]
Стаття "Кварк": "Кварки є єдиними в Стандартній Моделі фізики частинками, які беруть участь у всіх чотирьох фундаментальних взаємодіях" - у СМ три взаємодії. --Zenaiev (обговорення) 22:27, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]
Стаття "Кварк": "Отже, явище гравітаційної взаємодії між зірками, планетами та іншими астрономічними об'єктами це значною мірою прояв участі кварків у гравітаційній взаємодії." - ні, це прояв участі кварків у сильній взаємодії, що породжує глюони, які і надають (гравітаційну) масу протонам. --Zenaiev (обговорення) 22:27, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Надтекучий гелій ред.

Автор: Patlatus (обговорення) 15:46, 16 квітня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

9. Стаття є перекладом англомовної статті, ставлю цей традиційний бал. --Zenaiev (обговорення) 23:56, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 - переклад англомовної статті - Senalba (обговорення) 03:23, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 --Дядько Ігор (обговорення) 19:58, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
8 --Maks Planck (обговорення) 12:37, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]
9. -- laramasama (обговорення) 11:26, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

9. Є дрібні опечатки (коми, пробіли і т.д.). --Zenaiev (обговорення) 23:56, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 - типографські помилки - Senalba (обговорення) 03:23, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 --Дядько Ігор (обговорення) 08:23, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 --Maks Planck (обговорення) 12:37, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]
9. -- laramasama (обговорення) 11:26, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

172 = ((10+10+10+10+10)/5)*((9+9+8+8+9)/5+(9+9+8+8+9)/5) Senalba (обговорення) 01:27, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

"Багато звичайних рідин, такі як алкоголь або нафта": може все-таки спирт? --Zenaiev (обговорення) 23:56, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
Як на мене, список "Дивіться також" виглядає дивно. --Zenaiev (обговорення) 23:56, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
Переклад англійської статті. На жаль неякісний. У деяких місцях доводилося звірятися з оригіналом, щоб зрозуміти думку. Я поправляв, поправляв, мабуть десь замінив помилки на свої. Ілюстрована добре, посилання є. По суті: стаття називається Надплинний гелій, а мова йде лише про гелій-4. Треба було б описати й властивості та історію надплинності в гелії-3 (або змінити назву статті). Суттєвими факторами, про як стаття не згадує, є те, що атоми гелію дуже легкі, нульові коливання в гелії мають велику амплітуду, що зумовлює квантовий характер рідини. Далі, гелій є інертним газом із заповненою внутрішньою оболонкою, тому атоми гелію взаємодіють між собою слабо, але ця взаємодія є, а тому це не класичний Бозе-конденсат, який виникає в системі частинок без взаємодії. Є місце в статті, де опис властивостей починається спочатку. Наче говорили їхали, сіли та й підвезлися. У Вікіпедії таке трапляється часто, коли новий дописувач неуважно прочитав статтю. Це, звісно, почалося в англійській статті, але варто було б скомпонувати послідовніше. --Дядько Ігор (обговорення) 08:23, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
Дослівний переклад, місцями неперекладені одиниці вимірювання --Maks Planck (обговорення) 12:37, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Лоренцеве укорочення ред.

Автор: Patlatus (обговорення) 15:46, 16 квітня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

10. Належить до переліку статей, що мають бути в усіх Вікіпедіях (розділ 1.5.8 Theory of relativity, 4). --Zenaiev (обговорення) 22:02, 16 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10 - Senalba (обговорення) 22:00, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10 --Дядько Ігор (обговорення) 14:16, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10. --laramasama (обговорення) 15:12, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
10 --Maks Planck (обговорення) 12:20, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Інформаційне наповнення

8. Стаття є точною копією відповідної англомовної статті. На жаль, жодного україномовного джерела у примітках чи посиланнях (хоча це, здається, шкільна фізика, не LHCb або техніколор, тобто тут можна було щось пошукати). --Zenaiev (обговорення) 22:41, 16 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 - Переклад англомовної статті - Senalba (обговорення) 22:00, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8. --Дядько Ігор (обговорення) 14:16, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9. --laramasama (обговорення) 15:12, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
8 Переклад англомовної статті разом із огріхами --Maks Planck (обговорення) 12:20, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

9. Є деякі неохайності у формулах. --Zenaiev (обговорення) 22:41, 16 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 - Senalba (обговорення) 22:00, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 --Дядько Ігор (обговорення) 14:16, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8. --laramasama (обговорення) 15:12, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
9 --Maks Planck (обговорення) 12:20, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

((10+10+10+10+10)/5)*((9+9+8+8+8)/5+(9+9+8+8+9)/5) = 170 --Звірі (обговорення) 10:50, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Переклад неякісний, що свідчить або про відсутність розуміння того, що написано, або про недостатню старанність. Стаття вважається важливою, тому автору треба подякувати, але якість невисока. Зі вступної частини треба прибрати всі альтернативні назви, бо людина стомиться, перш ніж добереться до суті. Вибрати одну й написати всі решту у примітках. Також із вступної частини клькісні оцінки слід забрати в окремий розділ. Цими недоліками страждає й англіський варіант. Тема популярна через несподіваність результату, хоча, як на мене, таке її подання затуманює справу, бо виникає багато питань філософського характеру, про одночасніть, про синхронізацію годинників тощо. Я сприймаю теорію відносності простіше і формальніше - через події та просторово-часовий інтервал. Але Ейнштейн таке любив. Звісно, це критика оригінальної статті, звідки робився переклад. --Дядько Ігор (обговорення) 14:16, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
Поставив би більше якби автор детальніше пропрацював геометричну інтерпретацію (перетворення Лоренца як повороти в просторі Мінковського). Так же в статті мало нового порівняно із англомовним матеріалом. --Maks Planck (обговорення) 12:20, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

LHCb ред.

Автор: Andrii.usachov (обговорення) 23:30, 14 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

8. Дуже детальний опис "заліза", на мій погляд, навіть занадто детальний і технічний. На цьому фоні опис фізичних задач і результатів є досить блідим. Багато спеціальних термінів, які не пояснені. --Zenaiev (обговорення) 00:54, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9. --Дядько Ігор (обговорення) 19:44, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 - Стиль написання частково задається назвою статті, і те що є технічна інформація це швидше плюс. Проте не все викладено в енциклопедичному стилі. На приклад, варто було вказати що RICH працює на ефекті вавілова-черенкова. Викладення фізичних результатів є недостатнім та виглядає як другорядна річ, хоча на справді є ключовою. Меня здається що має бути написана відповідь до кожної фізичної задачі, що зазначається в першому пункті. Якщо щось ще не можна сказати то має бути написано, що на 28е Травня 2016 не було поміряно. Або значення якоїсь величини = 2 +0.34 - 0.45 - Senalba (обговорення) 17:06, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 Неперекладені з англійської терміни, жаргон, подекуди дослівний переклад, також мовні конструкції, невластиві українській. Детально про технічну сторону (що для мене скоріше плюс) але бракує роз’яснень про фізичні цілі та результати (знову ж, як на мене) --Maks Planck (обговорення) 07:45, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]
8. -- laramasama (обговорення) 11:26, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

8. Присутні опечатки, іноді терміни і навіть одиниці вимірювання вказані англійською мовою (хоча знаю, як складно перекладати терміни). Текст можна зробити більш вікіфікованим. --Zenaiev (обговорення) 00:54, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9. --Дядько Ігор (обговорення) 19:44, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 притензії лише до поганої "читаємості" результатів Senalba (обговорення) 17:06, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 --Maks Planck (обговорення) 07:45, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]
9. -- laramasama (обговорення) 11:26, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

((10+10+10+10+10)/5)*((9+8+8+8+8)/5+(9+9+9+8+9)/5) = 170 --Звірі (обговорення) 10:50, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

"В геометрії LHCb детектора[3] використовується те, що b-адрони утворюються з великим повздовжнім імпульсом." Ні, насправді детектор "форвард" тому, що два важких адрона народжуються зазвичай в одному діапазоні швидкісності (rapidity), тобто якщо один полетів "уперед", то і другий скоріше за все буде там. Це дозволяє покрити лише передню частину і ефективно мати акспетанс менший лише в два рази (а не в чотири); див., наприклад, hep-ph/9711337. --Zenaiev (обговорення) 00:54, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
"Проте достатня кількість українців працює в групах європейських інститутів та лабораторій." Я б це прибрав взагалі, бо це не має відношення до участі України в LHCb. Краще вказати назви відділів інститутів, що співпрацюють з експериментом, а не прізвища. --Zenaiev (обговорення) 00:54, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
Стаття якісна. Переклад технічної документації гарний. Не зовсім теоретична фізика, швидше експериментальна, але мені сподобалася. Може бути доброю. --Дядько Ігор (обговорення) 19:44, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Слабка локалізація ред.

Автор: --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 20:33, 9 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

10. Стаття є значно повнішою за існуючі версії на інших мовах. Стиль написання чіткий і зрозумілий. Якби міг, поставив би більше балів, бо дійсно відрізняється від інших конкурсних статей, що я прочитав. --Zenaiev (обговорення) 01:07, 24 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10 --Дядько Ігор (обговорення) 18:39, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10 -елегантна оригінальна стаття Senalba (обговорення) 17:16, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10 Дякую за прекрасну статтю --Maks Planck (обговорення) 17:18, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10. --laramasama (обговорення) 15:19, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

9.9. На жаль, не без опечаток. Але стаття мені так сильно подобається, що знімаю символічну кількість балів. --Zenaiev (обговорення) 01:07, 24 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9. --Дядько Ігор (обговорення) 18:39, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9.5 немає сенсу виділяти у рамочку кожну формулу.- Senalba (обговорення) 17:16, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 --Maks Planck (обговорення) 17:18, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8.--laramasama (обговорення) 15:19, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

((10+10+10+10+10)/5)*((10+10+10+10+10)/5+(9.9+9+9.5+9+8)/5) = 190.8 --Звірі (обговорення) 09:02, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

У розділ "Практичне значення" бажано додати посилань. --Zenaiev (обговорення) 01:09, 24 травня 2016 (UTC)[відповісти]
Дякую за високу оцінку. Щодо посилань, то я їх обов'язково додам. Однак, мабуть, це потрібно зробити після закінчення терміну оцінки всіх конкурсних статтей. В іншому випадку це буде некоректно по відношенню до інших учасників та й,як я думаю (можливо і помиляюся), формально, порушенням умов конкурсу. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 08:10, 25 травня 2016 (UTC)[відповісти]
Чудово. Для винесення на головну сторінку, бракує посилань. Для вибраної статті мають бути посилання практично на кожне речення, і список літератури дозволяє його зробити. Єдине зауваження, не дуже суттєве, бо чудово: я б викинув розмірковування про співвідношення невизначеності, бо насправді воно нічого не пояснює. Існує довжина когеренції. Яке значення має невизначеність енергії? Зв'язок туманний. Крім того, співвідношення невизначеності для енергії та часу найбільш суперечливе, оскільки час не є оператором, і його просто постулюють. Все рівно, доводиться хлопцям і дівчатам додавати ампітуди, припускаючи, що когерентність зберігається. Мова гарна, оформлення нормальне, крім того, щоб накидати посилань. --Дядько Ігор (обговорення) 18:39, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]

  Дякую за високу оцінку статті. Зауваження цілком слушні і доречні. Врахую при доопрацюванні статті.--Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 21:20, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Стаття написано дуже якісно. можливо навіть найякісніше з усіх конкурсних статей, проте важко сказачи чи це лише через старання автора (важко так само "просто" писати про Аномлії чи спонтанне порушення симетрії, бо теми потребують значно більше вузькоспеціалізованих знань)- Senalba (обговорення) 17:16, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Дякую за високу оцінку. Проте із зауваженнями не зовсім згоден. Виділяти формули в рамку чи ні - справа смаку, а він, як відомо, різний у всіх. Втім, Ви також маєте право на свій. Щодо того, "просто" писати чи ні, то енциклопедичні статті не лише можна, але і потрібно писати просто, оскільки вони призначені для широкого загалу. Для спеціалістів же існує спеціальна література - монографії, спеціалізовані журнвли тощо. Мені видається, що саме це не в останню чергу слід приймати до уваги під час оцінювання робіт. Все сказане ніяк не ставить під сумнів об'єктивність Вашої оцінки моєї статті. Ще раз щиро дякую.--Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 21:34, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Виділяти чи ні - це дійсно справа смаку. Проте, також є загальний стиль оформлення. З того, що я бачив в вікіпедії слідує, що в рамочки не виділяють усі формули. Senalba (обговорення) 02:06, 29 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Можливо, варто було додати посилання на он-лайн джерела в розділах "Посилання" та "Джерела".--laramasama (обговорення) 15:19, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
* Щиро дякую. Врахую при доопрацюванні. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 13:30, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Сплутані квантові стани ред.

Автор: David Koryagin David Koryagin (обговорення) 19:43, 14 квітня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

4. --Дядько Ігор (обговорення) 15:59, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
7 - Просто не правильне визначення сплутаного стану. Відсутність визначення чистих станів. Загалом стаття швидше чорновик на дуже ранній стадії. Вважаю, що в данній статті має бути розкритий апарат що використовується при вивченні цих явищ. - Senalba (обговорення) 17:33, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
4 Невичитаний машинний машинний переклад, нечітке розуміння автором предмету статті. Друга половина - переклад російськомовної версії (разом зі спірними моментами без посилань) --Maks Planck (обговорення) 16:58, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]
5. --Zenaiev (обговорення) 21:39, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]
5. -- laramasama (обговорення) 11:35, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

5. --Дядько Ігор (обговорення) 15:59, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
7 стаття написана фрагментарно в різниз стилях. Треба більше посилань на статті в вікіпедії Senalba (обговорення) 17:33, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
6 Якість оформлення загалом задовільна, але є артефакти прямого копіювання із рос. версії --Maks Planck (обговорення) 16:58, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]
5. --Zenaiev (обговорення) 21:39, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]
6. -- laramasama (обговорення) 11:35, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

((10+10+10+10+10)/5)*((4+7+4+5+5)/5+(5+7+6+5+6)/5) = 108 --Звірі (обговорення) 10:50, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Не добре. Доповнення є комп'ютерним перекладом без вичитки. Мова жахлива, залишилися неперекладені моменти. Я виправляв, але, мабуть, ще багато блох залишилося. За змістом: переклад здійснювався з якоїсь науково популярної статті, де основна мета — заінтригувати читача, тому багато посторонніх історій. Як, наприклад, вписується в енциклопедичну статтю про квантову заплутаність історія метафізичних публікацій автора статті про неможливий гіпотетичний пристрій? В інших випадках — фрагментарно, деякі місця занадто детальні, що заважає цільному сприйняттю. Невміння відрізнити важливе від дрібного. Це менше критика автора, а більше його джерела. Хоча, загалом, корисна інформація є, але зробити з цього енциклопедичну статтю — ще дуже багато роботи. Деякі місця явно вимагають посилань, особливо, коли твердження сильні. Мова — про це я вже говорив. --Дядько Ігор (обговорення) 15:59, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
Англійська версія виглядає повнішою (хоча без історичного екскурсу) та структурованою, можливо, кращим варіантом був би її переклад на українську --Maks Planck (обговорення) 16:58, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Поле Гіггза ред.

Автор: Sestri4kina (обговорення)

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

9 --Дядько Ігор (обговорення) 14:26, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 - Мені не зрозуміла причина створення цієї статті окремо від Бозона Гіґза. Те що є поля, а є частинки це зрозуміло, але зазвичай в вікіпедії таке виділення(створення окремої статті для "частинки" та для поля) не робиться. Найбільш логічним місцем для цієї інформації була б стаття механізм Гіґза Senalba (обговорення) 17:41, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 Підтримую про окрему статтю, зокрема, таким чином дана стаття не має перехресних посилань із іншомовними розділами Вікіпедії. Але стаття повніша за іншомовні аналоги --Maks Planck (обговорення) 16:33, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9. Теж не зрозуміло, навіщо така окрема стаття.--laramasama (обговорення) 15:51, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
8 Вступна частина вийшла не зовсім вдалою, див. обговорення. --Zenaiev (обговорення) 20:47, 5 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

9 --Дядько Ігор (обговорення) 14:26, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 - Каплінг точно не українське слово. недостатня категорифікація статтіSenalba (обговорення) 17:41, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
7 Немає посилання на статтю "Бозон Гіггса" у відповідному підрозділі, жаргонізми в тексті статті, перевантаженні речення, заплутаний стиль викладення. Загалом, мова статті потребує вдосконалення. Плюс бал за наявність ілюстративного матеріалу --Maks Planck (обговорення) 16:32, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8.--laramasama (обговорення) 15:51, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
8 Не зрозумів, до чого ілюстрації з діаграмами народження бозона Гіггза. --Zenaiev (обговорення) 20:47, 5 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

((10+10+10+10+10)/5)*((9+8+9+9+8)/5+(9+8+7+8+8)/5) = 166 --Звірі (обговорення) 21:05, 6 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Дуже добре. Набагато краще від моїх стабів про бозон Гіггса та механізм Гіггса. Сестринських статей нема, бо там статті організовано по іншому. Мова нормальна, що побачив — підправив. Оформлення добре. Посилання є. --Дядько Ігор (обговорення) 14:26, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
На мою думку, варто об'єднати з "Механізмом Гіггза" (або перенести туди значну частину). --Zenaiev (обговорення) 20:47, 5 червня 2016 (UTC)[відповісти]
Вступна частина не дуже вдала, на мою думку: майже в кожному реченні щось спростовується, не зрозуміло, що автор хотів донести. "Не всі частинки отримують масу від взаємодії з полем Гіґґса" - а як ще вони її отримують? "...виникало закономірне питання — чи в рівняннях, що вивчають фізики, просліджується математичний зв'язок між гравітацією та полем Гіґґса" - про які рівняння йдеться? "...і взаємодіє безпосередньо з елементарними частинками і полями, які також беруть участь в електромагнітній та слабкій ядерній силах" - а в сильній взаємодії? --Zenaiev (обговорення) 20:47, 5 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Квантове програмування ред.

Автор: Patlatus (обговорення) 15:46, 16 квітня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

8 --Дядько Ігор (обговорення) 13:34, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10 - Senalba (обговорення) 03:29, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 Стаття опосередковано стосується теми "теоретична фізика" --Maks Planck (обговорення) 16:15, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]
10. --Zenaiev (обговорення) 21:32, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9. -- laramasama (обговорення) 11:35, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Інформаційне наповнення

8 --Дядько Ігор (обговорення) 13:34, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 - копія не найкращої англомовної статті Senalba (обговорення) 03:29, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
7 Дослівний копі-паст з англомовної статті, включаючи розмітку, формули та посилання --Maks Planck (обговорення) 16:15, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8. Переклад англомовної статті, цього разу не дуже великої. --Zenaiev (обговорення) 21:32, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]
6. -- laramasama (обговорення) 11:35, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

7 --Дядько Ігор (обговорення) 13:34, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 - важно читається - Senalba (обговорення) 03:29, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9 --Maks Planck (обговорення) 16:15, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8. Помилка "Неможливо розібрати вираз", жодної ілюстрації чи таблиці. --Zenaiev (обговорення) 21:32, 31 травня 2016 (UTC)[відповісти]
7. -- laramasama (обговорення) 11:35, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

((10+8+10+8+9)/5)*((8+7+8+8+6)/5+(7+8+9+8+7)/5) = 136.8 --Звірі (обговорення) 10:50, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Стаття не зовсім відповідає темі конкурсу. Тут безпосередньо фізики нема. Швидше математика та інформатика. Звісно, стаття корисна. Вступну частину слід би було доповнити поясненням того, чому власне звичні мови програмування не годяться, в чому необхідність додаткових операторів. Про повноту судити не можу. Стаття аналогічна відповідній англійській. Оформлення нормальне. Посилання є. --Дядько Ігор (обговорення) 13:34, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Ця тема була запропонована для написання на сторінці Вікіпедія:WikiPhysContest-2016/Статті_до_створення. Я також спершу подумав, що ця тематика не дуже відповідає темі конкурсу, але, оскільки ця тема була включена до списку статтей до створення, вирішив її перекласти.--Patlatus (обговорення) 09:25, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Рівняння стану ідеального газу ред.

Автор: Dtvardovskyi

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

5. --Дядько Ігор (обговорення) 20:32, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
7. При виведенні рівняння багато уваги приділяється тривіальним математичним перетворенням. Натомість, краще було б чітко виділити зроблені припущення, де і як вони використані. А далі звідси можна було б зробити зв'язок з іншими рівняннями для реальних газів. Наведені два виведення, і не так легко одразу зрозуміти, чому їх має бути два: на мою думку, статті бракує розділення на емпіричне і теоретичне. Є повторення. Опис процесів можна було і не робити таким детальним, для них є окремі статті, або просто оформити у вигляді таблиці на зразок англомовної версії статті. --Zenaiev (обговорення) 23:27, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
7 - стаття про рівняння стану ідеального газу. Є "виведення " рівняння з термодинамічних міркувань, та є деяке мікроскопічне виведення на рівні фіз-мат ліцею(школи). Стаття є доповнення попередньої версії, що була поганої якості - Senalba (обговорення) 20:19, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
6 - Набір виведень рівнянь з термодинаміки та молекулярно-кінетичної теорій, перемішаний докупи, відсутня зрозуміла структура сттатті --Maks Planck (обговорення) 09:51, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]
5.--laramasama (обговорення) 15:51, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

5. --Дядько Ігор (обговорення) 20:32, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
6. Є опечатки в тексті, неохайності в формулах. Недостатні вікіфікованість і категоризація. --Zenaiev (обговорення) 23:27, 23 травня 2016 (UTC)[відповісти]
7 - виведення формул треба згорнути. Ті кому треба можуть розгорниту щоб прочитати. Також треба переглянути корректність логіки викладення матеріалу, бо спочатку ніби виводимо формулу з закону Бойля маріота, а потім отримуємо цей же закон, як частковий випадок - Senalba (обговорення) 20:19, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
6 Бракує графіків ізопроцесів, текст статті перенасичений проміжними викладками, дрібні стилістичні неточності --Maks Planck (обговорення) 09:51, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]
5. Джерела та Посилання прийнято виносити в окремі розділи статті. Жодної ілюстрації. Автор не знає різниці між тире та дефісом, а також коли їх використовувати. --laramasama (обговорення) 15:51, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

((10+10+10+10+10)/5)*((5+7+7+6+5)/5+(5+6+7+6+5)/5) = 118 --Звірі (обговорення) 09:02, 2 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Загалом значного покращення статті (яка була, звісно, не в найкращому стані) не відбулося. Велика кількість проміжних формул і перетворень може бути корисною для студентів при списуванні, але енциклодична статя — не підручник. Зазначу, що сусідські статті теж далеко не ідеальні. --Дядько Ігор (обговорення) 12:26, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Померон, Оддерон, Теорія Редже, Кінематичні змінні Мандельштама ред.

Автор: Odderon (обговорення) 18:22, 19 квітня 2016 (UTC)[відповісти]

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

9 --Дядько Ігор (обговорення) 11:59, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 - Одерон - переклад російськомовної статті. Змінні Мандельштама суміш перекладів російськомовної та англомовної статтей. Відсутні релятивіськи границі. Малюнки каналів краще подавати разом в визначенням самих змінних. Померон - частково переклад англомовної статті, проте доповнена оригінальним матеріалом. Теорія Редже - оригінальна стаття - Senalba (обговорення) 20:40, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
7 Теми викладені більш-менш повно, загалом статті добрі. Викладення місцями насичене зайвою інформацією, є спірні твердження --Maks Planck (обговорення) 09:37, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8. -- laramasama (обговорення) 11:35, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
8 Мені як експериментатору хотілося би бачити більше загальної інформації, для чого потрібна теорія Редже, де і наскільки добре вона працює. --Zenaiev (обговорення) 19:04, 5 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

7 --Дядько Ігор (обговорення) 20:31, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
9 - дрібні типографські помилки. треба покращення викладення матеріалу - Senalba (обговорення) 20:40, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 Стилістичні огріхи, нерелевантні посилання в текстах статей --Maks Planck (обговорення) 09:37, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]
7. -- laramasama (обговорення) 11:35, 3 червня 2016 (UTC)[відповісти]
9 У мене чомусь стаття "Кінематичні змінні Мандельштама" вся у помилках "Неможливо розібрати вираз". --Zenaiev (обговорення) 19:04, 5 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

((10+10+10+10+10)/5)*((9+8+7+8+8)/5+(7+9+8+7+9)/5) = 160 --Звірі (обговорення) 21:05, 6 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Померон — тема розкрита нормально, хоча й вузька. Має вступ, з якого загалом неспеціалісту зрозуміло, до чого це відноситься. Оформлення нормальне, посилання є. Повніше, ніж в інших розділах. --Дядько Ігор (обговорення) 10:22, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]

"обмін помероном не призводить до звичного випромінювання Черенкова" - мова про квазічастинку, до чого тут Черенковське випромінювання? --Maks Planck (обговорення) 09:37, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Теорія Редже — тема розкрита нормально. Оскільки це основна стаття циклу, дуже добре було б розширити вступну частину поясненням для чого це потрібно, з чим його їдять, які успіхи в цього підходу, та коротким історичним екскурсом. Бракує пояснення того, що таке парціальна хвиля. Повніше, ніж в інших розділах. Оформлення нормальне. --Дядько Ігор (обговорення) 11:26, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінематичні змінні Мандельштама — корисна статя. Загалом аналогічна сусідським, але тут більше й не скажеш. Предмет визначено. Посилання є. Оформлення нормальне. --Дядько Ігор (обговорення) 11:48, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Не впевнений, що треба мати окрму сторінку про Одерон. Можна просто розмістити преренаправлення на відповідний розділ статті про Померон. Це все ж надто вузька тема і не надто жива (?) - Senalba (обговорення) 20:40, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Згоден, що згадки про одерон в статті Померон було б достатньо --Maks Planck (обговорення) 09:37, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Одерон — я перейменував статтю, оскільки український правопис говорить, що в запозичених словах за деякими строго визначеними винятками приголосні не подвоюються. Стаття невеличка. Тема вузька, але є частиною циклу. Аналогічна російській, інших нема. --Дядько Ігор (обговорення) 11:56, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Двошаровий графен ред.

Автор: Harlequin Mantis (обговорення)

Суддівські оцінки

Відповідність конкурсній категорії

Інформаційне наповнення

7 --Дядько Ігор (обговорення) 09:30, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 - Senalba (обговорення) 20:22, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 Деякі підрозділи нерозкриті --Maks Planck (обговорення) 08:57, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]
9.--laramasama (обговорення) 16:02, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
6 Мало посилань. Взагалі, в деяких місцях стаття виглядає незавершеною.--Zenaiev (обговорення) 16:35, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Оформлення

5. --Дядько Ігор (обговорення) 09:30, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]
8 - Необхідно додати малюнки да кращого розуміння - Senalba (обговорення) 20:22, 28 травня 2016 (UTC)[відповісти]
7 Незначні стилістичні огріхи, малюнки - було б добре, але не критично, бракує посилань в тексті статті --Maks Planck (обговорення) 08:57, 30 травня 2016 (UTC)[відповісти]
7.--laramasama (обговорення) 16:02, 1 червня 2016 (UTC)[відповісти]
9 --Zenaiev (обговорення) 16:35, 4 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцевий бал

((10+10+10+10+10)/5)*((7+8+8+9+6)/5+(5+8+7+7+9)/5) = 148 --Звірі (обговорення) 21:05, 6 червня 2016 (UTC)[відповісти]

Обговорення статті

Автору треба подякувати. Нормально. Корисно. Не перекривається з англійською, у росіян - стаб. Але тема розкрита тільки частково - щодо будови й методів синтезу та характеризації. На фізичні властивості, відмінність від моношарового графену, та що це означає, перспективність, автора не вистачило. Бракує малюнків, бо це той випадок, коли різні структури краще показати, ніж описати. Посилання є, але мало. Мова нормальна. --Дядько Ігор (обговорення) 09:30, 27 травня 2016 (UTC)[відповісти]

Повністю погоджуюся з критичними зауваженнями. Я планую зробити деякі доповнення до сатті пізніше - вже не у рамках конкурсу. Просто мені варто було почати готуватися до конкурсу раніше. - Harlequin Mantis (обговорення) 13:30, 29 травня 2016 (UTC)[відповісти]

[AES_71-1] Взаємодіючі галактики // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 71. — ISBN 966-613-263-X.

[Вакуленко2015-2] М. О. Вакуленко (2015). Українська термінологія: комплексний лінгвістичний аналіз (PDF). Івано-Франківськ: Фоліант.

[heat_death_vselennoy-3] Галетич Юлия (08.12.2011). Тепловая смерть вселенной, теория тепловой смерти вселенной, критика теории тепловой смерти вселенной. Астрономия для любителей → Парадоксальная Вселенная.

[1]

[2]

[1]

Вікіпедія:WikiPhysContest-2016/Конкурсні статті

Конкурсні статті ред.

Група 1 ред.

Контр-аргументація до критики від Bonovos ред.

Обговорення правок користувача Olvin ред.

Група статей на тему галактичної астрономії: Список найближчих галактик, Карликова сфероїдальна галактика в Стрільці, Гало темної матерії ред.

Обговорення статті ред.

Коментар стосовно оцінки Olvin’а ред.

Група статей на тему астрофізики: Чорна вдова (астрономія), SS 433, Rp-процес, Супергрануляція, Розрив Герцшпрунга, LS I +61 303, Темне кулясте скупчення ред.

Група статей на тему спостережуваної астрономії: Астрономічний комплекс Ель-Леонсіто, Обсерваторія Столова Гора ред.

Група статей на тему спостережуваної астрономії: Обсерваторія MMT, Телескоп Хоббі-Еберлі, Європейський Сонячний Телескоп ред.

Група статей на тему міжзоряного середовища: Міжзоряний лід, Болід EN 131090 ред.

Група 2 ред.

Група статей про японські досліди: Super-Kamiokande, Обсерваторія Каміока ред.

Група статей з об'єднаною тематикою Глюон, Глюонне поле, Глюбол, Кварк-глюонна плазма, Асимптотична свобода, Кварк ред.

Померон, Оддерон, Теорія Редже, Кінематичні змінні Мандельштама ред.