Вікіпедія:Найбільші виклики Українській Вікіпедії

Українська Вікіпедія стикається із різноманітним спектром проблем і задач. В рамках цього матеріалу буде зроблена спроба окреслити найбільш істотні з них — ті, які становлять справжній виклик для успішного вирішення тієї місії, яку Вікіпедія на себе бере. Забігаючи наперед, ці виклики будуть перераховані просто зараз, але в наступному розділі будуть наведені і всі необхідні викладки. Отже, найбільші виклики Українській Вікіпедії:

Виклик 1. Українській Вікіпедії не довіряють пересічні читачі інтернету.

Виклик 2. В Українській Вікіпедії мало дописувачів.

Виклик 3. Наявні в Українській Вікіпедії дописувачі не можуть ефективно співпрацювати. Забагато енергії витрачається на сварки і конфлікти.

Всі проблеми і виклики — взаємно переплетені між собою і перехресно впливають одне на одне. В залежності від поточного стану справ, вони замикаються у циклічні процеси:

→ Низький стан статей [спільнота не кооперується достатньо] → Вікіпедію менше читають [знижується довіра читачів] → менше дописувачів [зменшується кількість вільних рук] → гірший стан статей →

→ Хороший стан статей [спільнота злагоджено працює] → Вікіпедію більше читають [підвищується довіра читачів] → більше дописувачів [більше новачків реєструються і роблять внесок] → кращий стан статей →

Проте в рамках цього есе вони будуть згруповані у трьох умовних групах:

• Українська Вікіпедія і пересічний читач—користувач інтернету;
• Новий дописувач в Українській Вікіпедії;
• Внутрішні проблеми спільноти Української Вікіпедії.

Есе спробує також вказати приблизні напрями, рух за якими наближатиме до вирішення окреслених проблем, і протидіятиме найбільш серйозним викликам. Ці окремі думки не претендують на повноту вирішення поставлених задач, а є лише запрошенням спільноти до осмислення проблем і закликом озвучувати свої пропозиції щодо їх вирішення.

Постановка задачі і загальні припущення

Це есе буде оперувати деякими припущеннями — на їх основі будуть побудовані всі наступні висновки.

Припущення 1. Вікіпедія ставить перед собою мету якнайбільш широкого розповсюдження вільних, точних і достовірних знань, що мали б достукатися до якнайбільш широкої аудиторії. Доступ до таких знань, розповсюдження таких знань, і подальше їх використання широким загалом читачів взаємно збагачуватиме всіх, матиме наслідком творення спільного добра. Це і є високою метою Вікіпедії.

Припущення 2. Кожен окремий дописувач Вікіпедії має свою причину поділитися своїми знаннями. Дописувач Вікіпедії хоче, щоб ці знання були почуті якомога більш широкою аудиторією, і були сприйняті на віру цією аудиторією.

Із цих припущень ми бачимо, що засновники і власники Вікіпедії, а також пересічні дописувачі Вікіпедії працюють у певному симбіозі. Власники забезпечують звичайному дописувачу змогу розповсюджувати знання через свій продукт — Вікіпедію. Дописувачі ж, зі своєї сторони, збагачують і наповнюють Вікіпедію знаннями, без яких Вікіпедія була б порожня.

Формально окресливши кінцеву мету тих, хто творять Вікіпедію, тепер ми можемо сформулювати й перші задачі — що ж заважає досягненню цієї мети:

Задача 1. Проаналізувати що стоїть на заваді акумулюванню точних і достовірних знань у Вікіпедії.

Задача 2. Проаналізувати що стоїть на заваді сприйняття на віру знань із Вікіпедії кінцевим споживачем — пересічним читачем, користувачем Інтернету.

Перша задача повсякчас перебуває у центрі уваги спільноти Української Вікіпедії, хай, можливо, і в неявній формі. Проте друга задача практично ніколи не потрапляє в поле зору спільноти і практично ніколи не озвучується — ні явно, ні неявно. Це — недальновидно, оскільки друга задача має не меншу, а то й і більшу вагу, аніж перша.

Довіра до Вікіпедії

Якщо читач інтернету не довіряє Українській Вікіпедії, абсолютно вся інформація, розміщена у ній, не принесе жодної користі, а отже — цілковито змарнується, лежатиме мертвим грузом. Абсолютно немає різниці наскільки важливими, корисними, точними і потрібними є знання, розміщені у Вікіпедії, якщо самій Українській Вікіпедії як джерелу отримання інформації — не довіряють.

Інформація, розміщена у Вікіпедії, нічого не варта, якщо Вікіпедії не довіряють як такій.

Вирішуючи будь-які задачі і розмірковуючи над якими б то не було питаннями, завжди тримайте в голові ці дві основоположні: що стоїть на заваді накопичення знань та що заважає читачам всерйоз сприймати написане у Вікіпедії. Звідси випливає наш перший виклик:

Виклик 1. Українській Вікіпедії не довіряють пересічні читачі інтернету.

Виклик не означає, що Українській Вікіпедії не довіряє геть ніхто — ні. Виклик означає, що для Української Вікіпедії надважливим завданням є постійна робота над тим, щоб збільшувати чисельність тієї аудиторії, яка їй довіряє.

Сприяння зростанню творців Вікіпедії

Наступне припущення — про сумарну, сукупну (інтегральну) якість Української Вікіпедії зокрема, і кожного мовного розділу у Вікіпедії взагалі. Сукупна якість розділу — це сумарна якість і кількість всіх його Вікі-статей, а також здатність його спільноти ефективно вирішувати поточні задачі, тобто її здатність до самоврядування.

Припущення 3. Сукупна якість окремо взятого мовного розділу Вікіпедії залежить лише від числа його дописувачів.

Це означає те, що існує пряма кореляція між кількістю дописувачів і загальною якістю окремої Вікіпедії. Якісь окремі виключення для певних мовних розділів можуть тимчасово існувати, але загальна картина завжди буде одна:

• мало дописувачів — у Вікіпедії мало статей, вони мають низьку якість, і загалом спільнота є нерозвиненою: повільно і незграбно або швидко і невдало вирішує свої проблеми, слабко дає раду поточним задачам.
• багато дописувачів — у Вікіпедії багато статей, вони мають високу якість, тобто перебувають під постійним наглядом, факти у них підлягають перехресній перевірці і вчасному оновленню. Спільнота загалом має широкий спектр зручних інструментів, якими вирішує свої задачі.

Звідси випливає наш другий виклик:

Виклик 2. В Українській Вікіпедії мало дописувачів.

Виклик не означає, що в Українській Вікіпедії їх справді дуже мало — ні. Виклик означає, що Українській Вікіпедії треба повсякчас працювати над тим, щоб залучати все більше дописувачів. Задача майже максимум — залучити все україномовне населення світу. Задача повний максимум — залучити якомога більше навіть неукраїномовного населення світу до роботи над собою, так само як до редагування англійської Вікіпедії залучені навіть неангломовні.

Внутрішні проблеми спільноти Вікіпедії

Третій виклик не потребуватиме жодних припущень — про його існування говорить емпіричний досвід. Без зайвих передмов:

Виклик 3. Наявні в Українській Вікіпедії дописувачі не можуть ефективно співпрацювати. Забагато енергії витрачається на сварки і конфлікти.

Виклик не означає, що Українська Вікіпедія геть безпорадна. Виклик означає, що Українській Вікіпедії треба системно працювати над тим, щоб зазирати в сам корінь конфліктів. Розрізняти поверхневі симптоми, які супроводжують конфлікти, і першопричини цих конфліктів, і усувати в подальшому саме першопричини появи конфліктів.

Частина 1: Українська Вікіпедія і пересічний читач—користувач інтернету

Ні для кого не є секретом той факт, що Вікіпедії як такій звичайні користувачі інтернету не надто довіряють, а Українській Вікіпедії — довіряють ще менше. Хто такі звичайні користувачі? Це пересічні чоловіки й жінки, які заходять в інтернет для того, щоб щось купити чи продати, скачати фільм, шукати роботу, читати новини, сидіти в соцмережах і на сайтах розваг. Можна стверджувати, що майже всі з них чули щось про Вікіпедію. Знають про її існування. Але є річ, про яку у нас, у спільноті Української Вікіпедії, практично ніколи не говорять:

Пересічний користувач інтернету й гадки не має як влаштована Вікіпедія і як вона працює. Якщо він щось і чув — так це те, що Вікіпедію може редагувати будь-хто. А значить — все написане у Вікіпедії настільки ж варте довіри, як і варта довіри точка зору абстрактного незнайомця — тобто не варте нічого.

Але навіть таке ставлення — дещо спрощене. У свідомості пересічного користувача інтернету насправді все трошечки складніше: сплетені два уявлення, що протирічать одне одному. З однієї сторони, вони можуть вживати знеособлене «Вікіпедія пише, що ..», «Якщо вірити Вікіпедії, то ..», тощо. Для них Вікіпедія — це щось знеособлене, абстрактне, при цьому доволі монолітне і цілісне, але лише в тому плані, що вони підсвідомо вважають увесь контент Вікіпедії написаним однією командою, якою точно хтось керує. Написання статей у Вікіпедії підсвідомо уявляться ними як існування начальника і підпорядкованого йому відділу редакторів, які працюють за його вказівкою, а увесь результат роботи відділу начальником перевіряться. Водночас, у якийсь момент хто завгодно може втрутитися в текст, написаний цією командою, і видозмінити його, додавши цим помилку до і так непрофесійної команди — ось це і є уявлення про Вікіпедію.

Пояснювальний приклад:

Після збиття Boeing 777 біля Донецька в російській Вікіпедії була відредагована стаття про штурмовик Су-25: практичну стелю було збільшено з 7000 м до 10000 м, а бойову стелю — з 5000 м до 9000 м. Низьковисотний штурмовик російська пропаганда звинувачала у збитті малайзійського літака, тому хтось дописав йому характеристики, які «уможливлювали» б правдоподібність версії про здатність Су-25 збити потужний лайнер. Ці зміни потрапили в центр уваги і цей випадок став резонансним — чимало людей у соцмережах навіть досі про нього пам'ятають і знають про те, що російська Вікіпедія «пішла» на такий ганебний крок. Всі можливі пояснення вже не мають особливого значення — точка зору широкого загалу вже сформована. Принаймні, про точність і неупередженість у військовому сегменті в рувікі.

Саме з цих причин відбувається наступне: якщо пересічний користувач інтернету бачить у Вікіпедії якусь богом забуту статтю, де написна маячня, у нього виникає обурення. Це обурення може набувати форми гніву, зневаги, презирства, саркастичного висміювання, зневіри, тощо. Читач одразу переносить це уявлення на абсолютно всю Українську Вікіпедію. У пересічного користувача інтернету відсутній концепт того, що Вікіпедія взагалі пишеться децентралізовано і практично слабоконтрольовано. Що всі статті мають різних авторів, і якість однієї статті ніяк не корелює з якістю іншої, і ніяк з нею непов'язана. Він, користувач інтернету, підсвідомо має враження, що якщо десь написаний повний абсурд, значить вся «команда, яка пише Вікіпедію», має компетенцію, достойну цього абсурду. Відтак, достатньо людині лише раз розчаруватися, побачивши щось, що вона вважає маячнею — у підсвідомості людина в ту ж мить ставить хрест на репутації всієї Вікіпедії.

Пересічний користувач інтернету не знає причини, з якої може довіряти матеріалам з Вікіпедії: він не знає хто пише текст у її статтях, і на додачу може зустрічати очевидно хибну інформацію у статтях, яка ще більш стверджує його в думці, що Вікіпедія не варта довіри.

Тут недаремно акцентована увага на тому, що найбільшої шкоди репутації Вікіпедії завдається саме вкрай недостовірними фактами. У дискусіях спільноти рідко піднімається це питання, але все ж інколи лунали причини, через які нібито є недовіра пересічних користувачів до Української Вікіпедії. Члени нашої спільноти так змальовували думку їх знайомих, які не є вікіпедійцями:

• Я не довіряю Українській Вікіпедії, бо в ній статті часто недописані.
• Статті в Українській Вікіпедії не оновлюються — там часто застаріла інформація.
• Не довіряю Українській Вікіпедії, бо там не чиста українська мова.

За спостереженнями автора цього есе, у реальному житті інтернет-спільнот, недотичних до Вікіпедії, ні разу не зустрічалися скарги на мову. Якщо лунала критика Вікіпедії, то у переважній більшості випадків — це було висміювання низькоякісного вмісту, рідше — скарги на застарілість інформації, ще рідше — на неповноту. І для цього є причина: ніхто не очікує повноти статей. Але дуже бурхливо реагують на неякісний вміст.

Рангуючи ці помилки, можна так оцінити важкість удару по репутації:

Помилка (байдуже в якій статті — проєктується на всю Вікіпедію)	Репутаційна шкода Вікіпедії
Грубі помилки, які помітні навіть неспеціалісту; вочевидь недостовірна інформація; слабко написані статті на суспільно-політичну й історичну тематику, які можуть стати причиною для висміювання Вікіпедії.	Найбільша шкода.
Застаріла, давно неоновлена інформація у статтях.	Помірна шкода.
Нестача інформації.	Мінімальна шкода.
Мовні помилки.	Негативна реакція ніколи не зустрічалася при спостереженні у позавікіпедійному середовищі. Пересічному користувачу інтернету байдуже на чистоту мови — його цікавлять факти.

Але навіть не це — найгірше. Найгірше є те, що:

Уявлення про базові засади функціонування Вікіпедії відсутні не тільки у пересічного користувача інтернету, але й у переважної більшості значно більш просунутих людей: достатньо високоосвічених людей, професіоналів у своїх галузях інтелектуальної праці, і навіть у журналістів, ведучих, блогерів, лідерів суспільної думки.

Свідоме

Для вирішення проблеми вкрай непевних уявлень читачів про природу походження матеріалів у Вікіпедії потрібні тільки явні методи — просвітницькі кампанії, які пояснювали б широкому загалу користувачів інтернету що таке Вікіпедія і за якими принципами вона працює. Саме так — потрібні такі ініціативи, коли з уст популярних блогерів, лідерів суспільної думки, телеведучих та інших впливових спікерів лунатимуть такі тези:

Все написане у Вікіпедії можна перевірити — інформація в її статтях насправді подається із дуже надійних джерел, і там немає такого, щоб якийсь аматор щось сам від себе писав. Над статтями працюють дуже різні автори, тому одні статті — якісні, а інші — ні. Читайте ті, що якісно написані, а на погані не зважайте. У хорошій статті якщо і є суперечливі питання, то подають обидві точки зору. Це дуже впливова платформа. А якщо ви побачили справді помилку у статті — виправте її, не забувши навести джерело, звідки ви взяли виправлення. А, іще одне — ніякої копіпасти і чужих світлин. Все це разом і є Вікіпедія, і так вона й працює.

— Дуже впливовий блогер.

Пояснюючи «на пальцях» користувачам інтернету як працює Вікіпедія, довіра читачів з'являється через пояснення їм процесу — чому Вікіпедії варто довіряти, і як це перевіряти. Але для запуску подібних кампаній потрібні значні організаційні зусилля. Припускається, що подібним могло б займатися ВМУА. Передувати такій кампанії могло б проведення соцопитування, на якому були б встановлені точні числа: пересічний українець не уявляє що таке Вікіпедія і не довіряє їй. По закінченню кампанії, можна було б провести повторне опитування і оцінити ефективність кампанії.

Задача 1.1. Провести соцопитування серед населення України, проаналізувавши його ставлення до Української Вікіпедії.

Головна вимога до просвітницьких кампаній: максимально прозорі, прості три—чотири тези без занурення в деталі, і максимально широке охоплення. Із спостережень автора есе, навіть у питанні донесення наріжних, базових понять Вікіпедії, навіть у досвідчених Вікіпедистів при спілкуванні із не-вікіпедистами виникають значні проблеми. Статті про Вікіпедію і інтерв'ю Вікіпедистів про Вікіпедію залишають єдине враження: ніхто із співрозмовників Вікіпедиста не розуміє про що той говорить, і Вікіпедія так і залишається для співрозмовників загадкою, сутністю вкрай непевною і туманною. Автор есе також спробував свої сили на просвітницькій ниві, і навіть бачив короткочасний сплеск зацікавленості від аудиторії, а також деякі позитивні ефекти трошки згодом, але все ж їх було надто мало.

Задача 1.2. Розробити бачення і концепцію просвітницької кампанії про базовий устрій і головні принципи функціонування Вікіпедії і провести її.

Але є не тільки явні методи для здобуття довіри читачів Інтернету. Навіть без просвітницьких кампаній, рівень довіри до Вікіпедії можна підвищити. Про це — у розділах Несвідоме і Підсвідоме.

Несвідоме

Як уже зазначалося, читач негативно реагує на Українську Вікіпедію тоді, коли бачить істотні проблеми зі вмістом. Ця його реакція належить до несвідомих: він бачить якусь помилку у Вікіпедії, і ця помилка стає приводом для його фрустрації, для зневіри в Українській Вікіпедії цілком.

Уявімо, що читач Вікіпедії навіть приблизно не знатиме за якими принципами вона працює, але, припустімо, матиме перед собою високоякісні статті. У цих обставинах читач несвідомо сприйматиме Вікіпедію за надійне джерело інформації — не питаючи особливо чому, як і звідки ті статті з'явилися.

Вузьким прикладом подібного позитивного ставлення є цикл статей про військові втрати України у російсько-українській війні. Тільки завдяки тому, що декілька вікіпедистів-ентузіастів добросовісно працюють над цим циклом, і інформація там зібрана високоякісно і повно, цим спискам довіряють. Більше того, цим спискам довіряють не тільки люди з проукраїнською позицією, але й люди з відверто ворожою позицією до України: автор есе неодноразово помічав як на ці списки як на достовірні посилаються відверто проросійські особи, ними оперують як правдивими і вартими довіри.

Отже, повертаючись до нашої теми. Проблема недовіри, звісно, була б усунута, якби всі статті Вікіпедії були виправлені, або щонайменше не містили очевидних помилок, грубої пропаганди і маніпуляцій. Проте, з очевидних причин, на виправлення усіх статей необхідні просто фантастичні за обсягом зусилля досвідчених Вікіпедистів. Подібного ресурсу ми не маємо.

Тому, ставлячи перед собою замість нереальної мети виправити всі статті, пропонується поставити собі ціль більш раціонально:

Задача 1.3. Обговорити пропозиції: які дії повинна зробити спільнота Української Вікіпедії для досягнення найбільш вагомих і відчутних зміни на краще у сприйнятті Вікіпедії читачами, доклавши для цього мінімум зусиль?

Ця задача — відкрита, і відповідь на це питання я закликаю шукати кожного. В рамках есе будуть озвучені деякі пропозиції, щоб продемонструвати приклад подібного. Можливий спосіб досягнення поставленої цілі може бути сформульований так:

План дій 1.1. У всіх найбільш відвідуваних і найбільш резонансних статей Української Вікіпедії: має бути бездоганна преамбула самі статті повинні відкриватися навіть на смартфоні з повільним інтернетом.

Що це означає і чому це так?

1. Чому преамбула? — Преамбула є найважливім розділом у статті для читача (і другим за важливістю після розділу Джерел взагалі). Він має стисло подавати увесь зміст статті, щоб з одного погляду було ясно що загалом містить стаття. Цей розділ критично важливий для Вікіпедії, оскільки у сучасному швидкому світі читач легко втрачає інтерес. У читача може не бути часу чи бажання на прочитання всієї статті. Особливо, якщо початок статті його відштовхнув через кричущі помилки, маніпуляції, чи просто не зацікавив. Важливо зазначити, що на відміну від вимог до статей загалом, відсутність згадки про щось критично важливе у преамбулі є настільки ж грубим недоліком, як і кричуща помилка. До прикладу, ми не можемо написати якісну преамбулу про Бої за Іловайськ, не згадавши там російські війська. Ми не можемо написати якісну преамбулу про Збиття MH-17, не згадавши там 53-тю ракетну бригаду із Курська і російську пропаганду, яка вигадувала український Су-25.
2. Преамбулу пропонується писати не аби-як, а згідно з рекомендаціями ВП:Преамбула. Найбільш ключові вимоги з цих рекомендацій:
   • преамбула повинна бути написана таким чином, щоб у ній було зібрано інформацію, яку не можна не сказати, коли говориться про предмет статті. Тобто не все що можна сказати, а тільки таку інформацію, про яку неможливо не згадати.
   • преамбула може містити тільки ті факти і твердження, які вже зазначені в основному тілі статті. Преамбула, за можливості, також не повинна містити виноски — вони погіршують здатність сприйняття інформації, а отже погіршують якість оформлення (про це детальніше — в наступному розділі про підсвідоме).

   Сукупно ці дві вимоги означають те, що якщо Вікіпедист захоче написати добру преамбулу, він буде змушений хоча б мінімально попрацювати також і з самим тілом статті, додаючи до нього цю критично важливу інформацію і джерела до неї.

3. Вимога щодо смартфону і повільного інтернету означає, що стаття навіть на найбільш об'ємну тему має бути істотно оптимізована всіма можливими способами. Для початку, можна орієнтуватися на Вікіпедія:Розмір статей: найбільш об'ємна стаття, що належить до важливих, не повинна перевищувати 100 кБ.
4. Коли йдеться про «найбільш відвідувані» статті, пропонується такий алгоритм: визначається, наприклад, ТОП-1000 статей за переглядами за рік в Українській Вікіпедії. Над їх преамбулами спільно ретельно працюють, а після цього — підтримують в актуальному стані, оперативно вносячи необхідні зміни. Аналогічні дії рекомендовано зробити і для Вікіпроєктів: кожен Вікіпроєкт має збирати статистику відвідуваності і підтримувати в ідеальному стані преамбули з ТОП-100 своїх статей. Якщо будуть сили, згодом ці ТОП-1000 і по-проєктно ТОП-100 мають бути доведені до стану Добрих і Вибраних загалом, а не тільки для преамбул. «Найбільш резонансні» статті можуть бути визначені кожним окремим дописувачем для себе самостійно, а якщо стаття вважається пріоритетною кількома користувачами — тим краще для статті.

Якщо є інші пропозиції, які призведуть до найбільших позитивних змін при найменшій витраті зусиль — прохання їх озвучувати.

Підсвідоме

Цікавим аспектом, про який також практично не говорять у спільноті, є аспект підсвідомого — підсвідоме сприйняття читачем сторінок Вікіпедії. До нього належить здебільшого візуальне оформлення статей.

Візуальне оформлення впливає на сприйняття інформації з Вікіпедії не менше, аніж зміст.

Питання якості оформлення є дуже складним, оскільки спирається на смаки, а тому говорити про конструктив і щось формалізувати в цій галузі — дуже складно. Тим не менш, дві головні тези:

1. Якісно і охайно оформлені у візуальному плані статті підсвідомо викликають більше довіри.
2. Одноманітно оформлений цикл статей підвищує відчуття, що ця інформація викладена у поважному джерелі, яке заслуговує на довіру.

Від загальних міркувань — до конкретики.

1. Відмітка патрульованих і непатрульованих статей. Цьому аспекту практично не приділяється увага спільноти. У нас нині діє така система:

• непатрульована стаття — у її шапці є відмітка про це
• патрульована стаття — жодної відмітки.

Які наслідки це має? Ось ця відмітка про «непатрульованість» підсвідомо натякає читачеві, що все написане у статті — не варте довіри. Якщо ж звернути увагу на англійську Вікіпедію, ми бачимо, що там взагалі немає подібних відміток. Чи варто пояснювати, що це на несвідомому рівні призводить до зниження довіри до матеріалів Української Вікіпедії?

Але все ще гірше — система так працює, що навіть зміни в окремому шаблоні, який використовує стаття, призводить до «розпатрулювання» цієї статті. Це означає, що коли якийсь шаблон отримує непатрульовану зміну, усі статті, що його використовують, дістають відмітку про «непатрульованість».

Що пропонується? Є кілька варіантів для обговорення:

• запровадити досвід англійської Вікіпедії.
• запровадити «обернений» механізм відміток: непатрульована стаття не має жодної відмітки, а патрульована отримує відмітку із явно позитивною конотацією. Наприклад, невеличку зелену чи золоту галочку в кутку сторінки, яка говорить про те, що стаття є відпатрульована.

Питання патрулювання є значно ширшим, і тут піднято лише аспект сприйняття. Саме патрулювання давно вимагає й інших змін: перегляд вимог, визначеності щодо автопатрулювання, тощо. Про це буде згадано згодом.

2. Шаблони Стабів. Встановлення шаблону Стабів на майже всі підряд статті, яке є характерним для Української Вікіпедії, призводить до того ж ефекту, як і відмітки про непатрульованість — у читача з'являється підсвідоме відчуття, що стаття недописана. Це не залежить від того, чи справді вона дописана і містить достатньо інформації, чи ні. На противагу до уявлення тих користувачів, які люблять встановлювати ці шаблони, пояснюючи це тим, що, мовляв, шаблони заохотять когось дописати статтю — це, схоже, так не працює. Жодної закономірності у тому, чи активніше статтю при наявності шаблону Стабу, автором есе не спостерігалося.

Що пропонується? Українська Вікіпедія має свою шкалу якості статей: стаб, у розвитку, розвинена, повна, добра, вибрана стаття. Пропозиція проста: шаблоном Стаб мають бути відмічені тільки ті статті, які відповідають рівню стаб. Якщо стаття вже більш розвинена за стаб, шаблон Стаб на статті тільки шкодить Українській Вікіпедії загалом, підсвідомо знижуючи довіру читача до окремо взятої статті, і до Вікі в цілому.

3. Якість і охайність оформлення — це, зокрема, золота середина між надмірністю і нестачею матеріалів. Це величезна за обсягом тема, але тут хотілося б згадати лише проблему Карток-Інфобоксів. Із популяризацією Вікіданих, картки істотно розростаються у розмірах: додавання нових і нових полів призводить до того, що картки безконтрольно збільшуються. І це — проблема, бо довжелезна картка дуже рідко є необхідною, і легко може перетнути той поріг, коли вона стає вже візуальним сміттям, а не джерелом корисної інформації. Картка, так само як і Преамбула, повинна наводити не всю інформацію, яку є можливість вкласти у картку, а лише мінімально необхідну. Це — окреме велике питання для обговорення, за яке спільнота ще навіть не бралася.

4. Одноманітність оформлення. Це також величезна за обсягом тема, яка не може бути повно виписана в рамках есе. Кілька міркувань:

• Статті з одного циклу повинні мати щонайбільш уніфіковане оформлення. Чим більше коло статей матиме уніфіковане, стандартизоване оформлення, тим сильніше у читачів буде враження, що Українській Вікіпедії властиві такі риси: системність, повнота, централізація, енциклопедичність, строгість, контроль якості, порядок.
• Засновано проєкт ВП:Проєкт:Стиль, в якому доречно централізовано обговорювати саме питання естетики оформлення, не засмічуючи ВП:Кнайпа (політики), призначений для змін правил, чи інших, ще менш придатних для подібних дискусій, майданчиків.
• Всі найкращі практики і досягнуті консенсуси у царині оформлення варто фіксувати. Спершу — як набір рекомендацій, як документацію шаблонів, як індексований архів важливих обговорень, а за необхідності — вносити і затверджувати зміни до правил і настанов на їх основі.

Частина 2: Українська Вікіпедія і новий дописувач

Як зазначалося вище, Українська Вікіпедія потребує нових дописувачів. Чим більше дописувачів, тим якіснішим буде український сегмент Вікіпедії загалом.

Цей розділ не розглядатиме як агітувати нових дописувачів. Він буде присвячений тому, як їх навчати працювати у Вікіпедії і як передавати їм досвід.

Проблемою Української Вікіпедії є високий поріг входу для новачка.

Високий поріг входу є багатоликим:

• складно опанувати рушій;
• складно зрозуміти засадничі принципи функціонування Вікіпедії: необхідність наведення джерел, розуміння які джерела є надійними, і необхідність поважати авторські права;
• складно включитися у мета-життя спільноти: брати участь в обговореннях, розуміти що відбувається на сторінках підтримки Вікі (ПС, ВИЛ), проєкти тощо.

А проявляється цей високий поріг в тому, що новачки здебільшого редагують винятково інтуїтивно: викладають у статтях свою точку зору — те, що знають самі.

Поточний стан вітання новачка

Проблемою Української Вікіпедії є хаотичний і невпорядкований наразі процес передання досвіду від ветеранів до новачків.

Подолати новачку цей високий поріг входу мало б передавання досвіду від ветеранів до новачків.

Існують Вікі-вишколи, Вікі-тренінги, тобто заходи із живим спілкуванням із новачками, де їм передається досвід. Втім, автор есе не може оцінити співвідношення ефективності—енерговитратності цих заходів. Але це й не так важливо, бо сама суть задачі, яка стоїть перед Українською Вікіпедією, інакша. Головна задача полягає в організації такого простору (оточення / середовища / елементів інфраструктури), де новачок швидкісно переймав би досвід у режимі онлайн. Без потреби живих зустрічей, у будь-який зручний для нього час.

Відносно недавно було впроваджено новий засіб допомоги новачкам — процес наставництва / менторства. Ситуація, можливо, якось поліпшилася, але цей підхід однак має критичну ваду: сприяє атомізації спільноти, заохочує до звуження кола контактів вікіпедистів, замість того щоб розвивати соціалізацію у спілкуванні та кооперацію у редагуванні, і формування широкої мережі горизонтальних зв'язків. Заохочення до діалогу на СО користувача також ускладнює можливість «повторного використання» відповіді, якою могли б скористатися широке коло інших новачків. Докладніше про ці та інші вади:

• Коли новачок звертається на СО конкретного вікіпедиста із запитанням, решта вікіпедистів відчуватимуть незручність втручатися в «чужий» діалог, і відповідати на питання новачка замість Наставника / Ментора, до якого новачок звертався. Це відчуватиметься просто неввічливим. Можливо, інші вікіпедисти відчуватимуть незручність навіть доповнити чи уточнити відповідь Наставника / Ментора.
• Коли новачок звертається на СО конкретного вікіпедиста, Наставник / Ментор може не мати часу відповісти тут і зараз. Або навіть у найближчі дні. У той час як може бути інший вікіпедист, у якого був час, знання і готовність допомогти. Ситуація ще більш поглибиться, якщо Наставник / Ментор буде відсутній взагалі тривалий час.
• Новачки не мають нагоди допомагати одне одному вже набутим досвідом, як це було б, якби спілкування відбувалося на «спільному» майданчику, а не на СО окремого вікіпедиста. А зміна амплуа із «споживача» допомоги на того, хто вже здатен самотужки допомогти комусь — важливий етап у включенні новачка до метапедичного життя спільноти.
• Діалог новачка і наставника не передбачає «повторного використання»: він буде корисним тільки для одного-єдиного новачка — того, який звернувся із питанням. Але таке ж питання (чи дуже близьке) може виникнути і у іншого новачка, який звернеться до іншого наставника, і процес пошуку відповіді буде відбуватися знову, ніби це питання не обговорювалося і не знаходило відповідь раніше на СО іншого наставника.
• Ментори самі інколи не тягнуть на Менторів.

Постановка задачі

Задача 2.1. Розробити концепцію, як саме передача досвіду має відбуватися найбільш ефективно: органічно для новачка: нова інформація має надходити дозовано, від найбільш важливих і засадничих принципів до більш детальних (якщо він зацікавиться); новачок не повинен перебувати у розгубленості з пошуком місця де йому допоможуть. Інтерфейс сторінок, проєктів, має бути побудований так, щоб посилання до майданичка, де він отримає допомогу, завжди було на видноті; це має бездоганно працювати на мобільних пристроях. не обтяжливо для ветеранів: воно має «все саме працювати» — інфраструктура має бути організована так, щоб досвід передавався пасивно, тобто без потреби активного залучення живої людини. А якщо залучення потрібне, то мінімальне — щоб було достатньо дати посилання на вже вирішене чи роз'яснене типове питання; інфраструктура має заохочувати новачків допомагати одне одному, ділитися вже набутим досвідом.

Варіанти вирішення

Пропоновані нижче підходи не є остаточними чи вичерпними. Вони — тільки пропозиції, затравка для обговорення.

1. Пам'ятайте, що новачок має отримувати інформацію дозовано. Не вивалюйте на нього одразу гору, яку він ніколи в житті не подужає осягнути. Спочатку — тільки головне, essential. Від найголовнішого — до більш детального.
   • Непоганий приклад дозованого викладу людською мовою може виглядати так:
     • Довідка:Як орієнтуватися у Вікіпедії
     • Довідка:Ознайомлення із засадами оформлення статей
     • Довідка:Ознайомлення з редагуванням у Візуальному редакторі
     • Довідка:Як працювати із зображеннями у Візуальному редакторі
2. Замінити вступні шаблони {{вітання}} і {{Привітання}}. З цих шаблонів починається метапедичне знайомство новачка з Вікіпедією. І ці шаблони складені невдало. Вдало складений шаблон привітання має виглядати якось так: {{Нове вітання}}. Чим він відрізняється від попередніх?
   • В ньому — абсолютний мінімум інформації. А отже, її, з великою імовірністю, новачок все ж прочитає. На відміну від старих шаблонів.
   • Пам'ятайте, що перевантажений інформацією вступний шаблон ніхто не буде читати. Взагалі. Навіть якщо там зібране «все корисне».
   • Шаблон містить тільки критично необхідну інформацію. Вся решта почекає. Як ілюстрацію нерозуміння важливості цього підходу див. архівну гілку: Вікіпедія:Кнайпа (різне)/Архів 49 § Лекція про Вікіпедію
   • Шаблон містить посилання на дві сторінки спрощеного викладу правил: Вікіпедія:Спрощене пояснення вільної ліцензії і Вікіпедія:Правила і настанови спрощені. Там людською мовою має бути написане головне із правил.
   • Шаблон містить пряме посилання на сторінку, яка стане стартовою для соціалізації новачка.
3. Переписати Вікіпедія:Правила і настанови. Там людською мовою має бути подане головне з правил, що дозволить людині ознайомитися із наріжними принципами Вікіпедії. Після цього Вікіпедія:Правила і настанови спрощені можна буде зробити редиректом.
4. Імовірно, є сенс запровадити до вже наявних К:Офіційні правила Вікіпедії (59), К:Настанови Вікіпедії (35), додаткову сутність — К:Роз'яснення правил Вікіпедії (0) або К:Пояснювальні додатки до правил Вікіпедії (0). Тобто, до шаблону {{Додаток}} (незатверджений) запровадити ще {{Затверджений додаток}}. Такі додатки будуть містити спрощені викладки і трактування офіційних правил і настанов. Бо нинішні офіційні правила і настанови місцями нагадують сакральні тексти, написані мовою древніх — тобто заплутані, написні незрозумілою мовою, а тому потребують значного досвіду, щоб їх сприйняти повністю. Пояснювальні ж додатки будуть набагато більш гнучкі, бо у ієрархії не матимуть такого високого статусу як правила і настанови, а отже й актуалізувати їх за потреби можна буде набагато легше.
5. Вся Вікіпедія має дістати єдиний навігаційний шаблон.
   • Орієнтований вигляд: {{Index}}.
   • Повинен розміщуватися на чільному місці кожної сторінки-майданчика. Як ось тут: Обговорення Вікіпедії:Проєкт:Військова історія
   • Шаблон повинен адекватно відображатися і функціонувати на мобільних пристроях.
   • Шаблон має містити наочний вигляд всієї структури з головних майданчиків Вікіпедії. Тоді новачок одразу збагне куди йому писати далі, після стартової Кнайпи. Новачок також отримає уявлення як Вікіпедія влаштована.
   • Шаблон не має згортатися, чи ховати частину вмісту. Вікіпедист повинен завжди мати перед очима всю структуру.
6. Кожен майданчик обговорень непогано було б обладнати чимось на кшталт FAQ (регулярно оновлюваним), або коротким переліком найважливіших у минулому обговорень, де був досягнутий підсумок. Так новачок розумітиме які питання взагалі у на цьому майданчику обговорюються, і як проходить дискусія. Приклад: Обговорення Вікіпедії:Проєкт:Військова історія § Завершені обговорення.

Частина 3: Внутрішні проблеми спільноти Української Вікіпедії

Чого не бракує спільноті Української Вікіпедії — то це уваги до внутрішніх проблем. Зловживання правами, непорозуміння між користувачами, різне бачення правил — все це бурхливо обговорюється. Тому цей розділ буде надзвичайно коротким — бо охопити усі проблеми внутрішньої кухні в рамках цього есе неможливо, та й головні проблеми — і так у перехресті софітів.

Не претендуючи на вирішення усіх проблем, і не обіцяючи побудову раю на землі, було б непогано ухвалити як правила чи настанови ці проєкти правил:

• Вікіпедія:Тримайтеся теми
• Вікіпедія:Критикуйте конструктивно
• Вікіпедія:Розробка правил
• Вікіпедія:Підбиття та оскарження підсумків — незавершений, у процесі написання

Самі по собі вони не вирішують конкретні суперечності і проблеми. Але вони стануть потужними інструментами, які суттєво полегшать шлях до вирішення конкретних конфліктів, задач і викликів.