Вікіпедія:Передача досвіду

Довідка:

Тут досвідом називаються буквально всі знання, які ви набули про функціонування Вікіпедії — від базової Вікі-розмітки, до вміння розрізняти надійні джерела або дотримуватися авторських прав, і аж до тонкощів участі у Вікі-житті спільноти із обговореннями складних питань чи різноманітними номінаціями.

Як досвід може передаватися від одного вікіпедиста до іншого?

У двох словах, найефективніший — останній пункт. Через систему живих Вікі-проєктів.

• Формально виписаний досвід. Це досвід, який закріплено у правилах, настановах, рекомендаціях, довідках, документаціях, есе, роз'ясненнях, інструкціях, заголовках сторінок (постійна версія № 36992376). Здебільшого, такий досвід викладений у формі явно викладених норм та імперативів, що мають вигляд «роби так» або «не роби отак».
  • Сильні сторони: концентрований досвід.
  • Слабкі сторони:
    1. Може бути надто «нудним» для вивчення.
    2. Потребує значних зусиль для «кристалізації»: хтось спершу має усвідомити потребу передачі досвіду, потім викласти цей досвід, і відточити формулювання.
    3. Процес затвердження спільнотою також може бути непростим.
    4. Після затвердження може швидко «костеніти», тобто втрачати гнучкість, застарівати і втрачати актуальність, втрачати можливість отримувати правки і оновлення — малі чи суттєві. Це пов'язане з тим, що затвердження правила зазвичай супроводжує загальне голосування. Тому й правки до нього, особливо якщо вони не суто стилістичні, теж потребують загального голосування. Це стає суттєвою перепоною для оновлення чи доповнення правил.
    5. Все неможливо виписати формально.

• Досвід, втілений у еталоні. ВП:Вибрані статті та ВП:Добрі статті можуть виконувати роль об'єктів для передачі досвіду. Тобто, добре написана стаття дається іншому вікіпедисту як приклад для наслідування і повторення.
  • Сильні сторони: Еталон демонструє як абстрактні правила і настанови мають виглядати на практиці, тобто втілені у готовий продукт — завершену статтю.
  • Слабкі сторони: Стаття сама по собі не пояснює явно чому її елементи мають такий вигляд, а не інакший. Багато нюансів і тонкощів у оформленні, підборі і структуризації матеріалів, можуть бути неочевидними, і особливо для новачка. Саме тому новачок не зможе відтворити у своїй статті всю повноту особливостей оформлення, навіть якщо постійно озиратиметься на приклад Доброї.

• Досвід, втілений у тотальній масовості. Якщо цілий цикл статей буде оформлений в одному стилі, то новачок при створенні нової статті з цього ж циклу, швидше за все, використає вже готові напрацювання і рішення, таким чином переймаючи досвід. Якщо не скористається автоперекладом з іншомовної Вікіпедії, звісно, — так теж перейматиметься досвід, але досвід не з Української Вікіпедії.
  • Сильні і Слабкі сторони здебільшого ідентичні до Еталону. Це майже той самий підхід, тільки втілений інакше, з-під іншого кута зору.

• Проактивна передача досвіду у особистому спілкуванні. Досвідчений користувач бачить проблему у новачка, і звертається до нього особисто, вказуючи на проблему і на шлях її вирішення.
  • Сильні сторони: Новачок отримує одразу готову рекомендацію.
  • Слабкі сторони:
    1. Потребує часу та натхнення досвідченого користувача. Тобто досвідчений користувач має бути проактивним, і повинен мати бажання і можливості реагувати.
    2. Новачок може не сприйняти такого жесту доброї волі. Зокрема й тому, що це не було його особистою проблемою — новачок навіть про існування проблеми не знав.
    3. Досвідчений користувач може помилятися. Правила і настанови не даремно затверджуються колективно — так їх вміст, перш ніж бути затвердженим, попередньо проходить перехресну перевірку багатьма людьми.

• Напівактивна передача досвіду у особистому спілкуванні. Новачок звертається із проблемою до досвідченого користувача, той йому відповідає, вказуючи на шлях її вирішення.
  • Сильні сторони: Новачок бажає вчитися, і швидко перейматиме поради.
  • Слабкі сторони:
    1. Новачок міг звернутися до не такого вже й досвідченого користувача. Шанс, що користувач, до якого він звернувся, помилиться — досить високий. А інші дописувачі можуть і не втрутитися, вважаючи неприйнятним встрягати непроханими до діалогу двох людей.
    2. Потребує часу та натхнення досвідченого користувача. В цьому випадку, мотивація досвідченого користувача щось розписувати може бути ще нижчою, бо не він був ініціатором діалогу.

• Пасивна передача досвіду через майданчики. Певна проблема була один раз вирішена десь на сторінках Кнайпи / Проєкту, а підсумок із вирішенням вписується кудись на видне місце цієї Кнайпи / Проєкту, щоб із результатом могло ознайомитися широке коло вікіпедистів — як досвідчених, так і новачків, як постійних відвідучвачів, так і випадкових гостей майданчика. Тобто один раз здобутий досвід передається пасивно, без активної участі інших дописувачів.
  • Сильні сторони:
    1. Один раз здобутий досвід легко знайти, легко дати на нього посилання.
    2. Новачок із запитанням може отримати відповідь одразу від кількох дописувачів.
    3. Всі дописувачі можуть з легким серцем брати участь у обговореннях, бо вони публічні.
    4. Всі учасники обговорення роблять перехресну перевірку одне одного.
    5. Досвід може оперативно оновлюватися. Якщо на якесь питання була знайдена краща відповідь, новий підсумок «вписується» у реєстр замість старого.
  • Слабкі сторони: майже нема. Треба лише підтримувати оновлення реєстру завершених обговорень на часті питання.

• Пасивна передача досвіду через консенсуси.

Див. також

• Вікіпедія:Інституційна пам'ять
• Вікіпедія:Де ми говоримо
• Вікіпедія:Найбільші виклики Українській Вікіпедії
• Архів К-П 41 § Магдебурзьке право Вікіпроектів