Warhammer: Dark Omen

відеогра 1998 року

Warhammer: Dark Omen — відеогра жанру тактичної стратегії, розроблена кампаніями Games Workshopта Mindscape і видана Electronic Arts в 1998 році. Гра є продовженням Warhammer: Shadow of the Horned Rat і, як і попередниця, заснована на настільній грі Warhammer Fantasy Battles.

Warhammer: Dark Omen
Warhammer-dark-omen-playstation-front-cover.jpg
Обкладинка версії для PlayStation
Загальне
Розробник Mindscape, Games Workshop
Видавець Electronic Arts
Жанр(и) тактична стратегія
Платформа Microsoft Windows, PlayStation
Творці
Композитор(и) Mark Knightd
Технічне
Дата випуску

Microsoft Windows
США 31 березня 1998
Європейський Союз 1998
PlayStation

США Європейський Союз 7 квітня 1998
Вік. обмеження

ESRB: T

USK: 12
Режим гри однокористувацький, багатокористувацький
Носій 1 CD
Керування миша і клавіатура, геймпад
Попередня гра Warhammer: Shadow of the Horned Rat

Ігровий процесРедагувати

Порівняно з Shadow of the Horned Rat було вдосконалено інтерфейс і графіку. Поле бою стало тривимірним, в той час як війська зображаються спрайтами. Загони найманців більше не вимагають плати за утримання, а кошти нараховуються не за успішне виконання завдання, а за кількість вбитих ворогів. За ці кошти можна найняти поповнення загонів чи купити амуніцію. Стало можливим детально подивитися характеристики загону і командира.

Ландшафт став відігравати значну роль в битвах. Так дальність ведення вогню у всіх стрілецьких підрозділів значно підвищується, якщо вони стоять на височинах. Війська повільніше перетинають воду і підйоми. Разом з тим нежить ігнорує деякі подібні штрафи, оскільки не втомлюється.

З'явилася можливість передавати артефакти між загонами. Самі ж артефакти стало легше отримати, не лише знаходячи їх на карті, а й отримуючи як нагороду[1].

СюжетРедагувати

В час затемнення одного Місяця світу Warhammer іншим відроджується владика нежиті Нагаш зі своїм військом.

Після минулої перемоги командира Моргана Бернхардта над орками і скейвенами в Імперії запанував відносний спокій. Його бійці стали патрулювати кордони Імперії, захищаючи села та купців від набігів Гоблінів і розбійників.

Однак скоро починають ширитися звістики про навалу орків та гоблінів біля кордонів. Імператор Морган викликає Бернхардта в місто Альтдорф, щоб доручити йому відвоювання втрачених земель. На аудієнції той зустрічає свого старого друга — князя Свена Карлссона, котрий приїхав просити військової допомоги.

Бернхардт погоджується допомогти Карлсону, до нього також приєднується маг Лютар Флеймстрайк. Разом в прикордонних князівствах вони здобувають перемогу над орками, які насправді тікали від нежиті — Королів гробниць. Після цього Бернхардта викликає імператор. Він доручає супроводити графиню Ізабель з Альтдорфа до Боґенхафена. Виконавши завдання й відбивши напад бандитів, Бенрхардт встигає на підмогу до міста Хелмгарт, яке штурмують мерці. Захистивши місто, він просувається в землі Сільванії.

Відбиваючи напади орків, Бернхардт знаходить підкріплення та досягає замку Дракенхоф. Там його зустрічає інквізитор Матіас, котрий вручає амулет Серце Горя. З ним війська досягають територій Кіслева і перетинають землі огрів, стикаючись з вампіром, знаним як Длань Нагаша.

Здолавши вампіра, війська Імперії визначають місце перебування самого Нагаша і сходяться з його армією Королів гробниць в бою. На побоїщі Бернхардт вбиває Нагаша, від чого нежить розпадається.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати