Vickers Vigilant була британською керованою по дротах протитанковою ракетою 1960-х епохи MCLOS яка використовувалася британською армією, а також будувалася за ліцензією у США для корпусу морської піхоти США під назвою Clevite.

Vigilant
Vickers Vigilant
Vickers Vigilant
Типпротитанкова керована ракета
ПоходженняСполучене Королівство
Історія використання
На озброєнні1965
Операторидив "Оператори"
Історія виробництва
РозробникVickers-Armstrong (Aircraft) Ltd
Розроблено1956
Характеристики
Вага14 кг
Довжина1,07 м
Діаметр120 мм
Боєголовкакумулятивна
Вага боєголовки6 кг
Механізм
детонації
при влучанні

Двигунтвердопаливний ракетний двигун подвійної тяги
Розмах крил0,27 м
Операційна
дальність
200 - 1375 м
Швидкість155,6 м/с
Система
наведення
по дротах, MCLOS
Система
керування
рулі
Пускова
платформа
піхота або бронетехніка

Vickers Vigilant у Вікісховищі

Історія

ред.

Приватна розробка Vigilant почалася у 1956 компанією Vickers-Armstrongs[1] Guided Weapons Department у Брукленді, Суррей як протитанкової зброї для британської армії. Назва була сформована з перших літер VIsually Guided Infantry Light ANti-Tank (Візуально-керована легка протитанкова ракета). Vigilant керувалася по дротам і відстежувалася оптично, як і її наступник Swingfire. Для використання у піхоті, її можна було монтувати на бронеавтомобіль Ferret та Land Rovers. Vigilant мало була на озброєнні: Swingfire почала заміняти Vigilant з 1966 року.

Опис

ред.

Ракетна система налічувала багато конфігурацій. Переносна конфігурація складалася з пускової установки, яка складалася у транспортний контейнер, комбінованого прицілу та контролеру, батареї та 63 метрів кабелю. Додатковий Missile Selector Box дозволяв контролювати до 6 ракет. Пусковий контейнер встановлювали на землю у напряму атаки і під'єднували до контролеру прицілу, який можна було розташовувати на деякій дистанції. Контролер прицілу мав пістолетну рукоятку з двома ручками. На передній ручці була пускова скоба, а на задній було розташовано джойстик для керування ракетою. Приціл складався з монокуляру з малим збільшенням (3.2x). Нанесені горизонтальні лінії дозволяли просте визначення дистанції.

Оператор слідкував за ціллю за допомогою прицілу, потім запускав ракету. Поки вона була у польоті, оператор керував нею за допомогою джойстику. Автопілот ракети використовував гіроскоп для вирівнювання траєкторії польоту від пускової точки до цілі, компенсуючи пориви вітру. Коли оператор рухав джойстик, ракета повертала у потрібну сторону, після того як оператор відпускав джойстик коригування відбувалося автоматично. Vigilant було легкою у керуванні і не потребувала серйозної підготовки від оператора. Це було зроблено завдяки методу 'контролю швидкості' Vigilant, який спирався на гіроскопи, на відміну від простого 'контролю прискорення' у подібних ракет інших виробників, таких як Entac або SS.11.[2]

Максимальної дальності [3] у 1 375 метрів ракета досягала за 12,5 секунд. Під час випробувань, кумулятивна боєголовка пробивала 576 мм броні. У Vigilant було два типи боєголовок: У Британії розробили боєголовку зі складним зондом який розкривався після пуску для досягнення максимального бронепробиття, а у Швейцарії фірма CML розробили тупий ніс з загартованої сталі, який при косому ударі занурювався у броню і обертався для покращення пробиття кумулятивним струменем.[4][5]

Оператори

ред.
 
Мапа колишніх операторів ракет Vigilant

Колишні оператори

ред.
Дубай /   ОАЕ
  • Сили оборони Абу Дабі
  • Армія Об'єднаних Арабських Еміратів
  Фінляндія
Фінська армія
  Кувейт
Кувейтська армія
  Лівія
  Саудівська Аравія
Королівські сухопутній війська Саудівської Аравії
  Швейцарія
  Велика Британія
Британська армія
  США

Посилання

ред.
  1. «The Antitank Missile» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Flight International, 17 July 1960, p. 823.
  2. «VIGILANT» [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] FLIGHT International, 27 July 1961, pp. 115—117.
  3. «Vickers Vigilant» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] FLIGHT International, 22 May 1959, p. 717, cutaway drawing of Vigilant missiles main components.
  4. «Around the Stands» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] FLIGHT International, 13 September 1962, bottom p. 454.
  5. "BAC Weapons for the Army." Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2016.

Посилання

ред.