Підводний човен U-3 належав до Цісарсько-королівського військового флоту Австро-Угорщини. Крім нього був збудований другий однотипний човен U-4 з двома торпедними апаратами. На верфі Кіля човни заклали під номерами замовлення 135, 136. До бази у Пулі він прибув 1909 року. На початок служби човен зазнав декількох модернізацій і використовувався як навчальний човен, здійснюючи щомісяця до 10 виходів у море.

U-3
SM U-3
однотипний човен U-4. 1910
Служба
Тип/клас Підводний човен
Держава прапора
Належність Ц.к. військово-морські сили Австро-Угорщини (KuK Kriegsmarine)
Корабельня Germaniawerft, Кіль
Закладено 12 березня 1907
Спущено на воду 20 серпня 1908
Введено в експлуатацію 12 вересня 1909
Статус потоплений ворогом 13 серпня 1915
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж надводна 240 т, занурення 300 т
Довжина 46 м
Ширина 4,6 м
Осадка 4 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × 4-циліндрові двотактні мотори;

два електродвигуни

Гвинти 2
Потужність мотори 600 к.с., ел. двигуни 320 к.с.
Швидкість надводна 12 вузлів (22,2 км/год), підводна 8,7 вузлів (15,7 км/год)
Автономність плавання 2200 км при 12 вузлах,
Екіпаж 21
Озброєння
Артилерія 1 × 57 мм (з 1915)
Торпедно-мінне озброєння 2 × 450 мм торпедні апарати, 3 торпеди

На початок війни він був одним з 4 застарілих човнів флоту. Його головним завданням було здійснення розвідувальних походів з Которської бази. Принагідно він повинен був атакувати ворожі кораблі. У човні розміщувались три торпеди, а 1915 його озброїли 57 мм гарматою. 10 серпня 1915 човен патрулював біля порту Бриндізі, де атакував допоміжний італійський крейсер «Città di Catania». Тому вдалось ухилитись від двох випущених торпед. Помітивши перископ підводного човна, крейсер почав його переслідувати. U-3 вдалось відійти до узбережжя Далмації, але через пошкодження він не міг занурюватись. 13 серпня його виявив французький руйнівник «Bisson» і потопив артилерійським вогнем, оскільки капітан Карл Штрнад відмовився здатись. Загинули капітан і 6 матросів, а другого офіцера і 13 моряків врятували французи.

Човен U-4 був інтернований 1919 у Рієці, переданий Італії і порізаний на металобрухт.

Див. також ред.

Посилання ред.

Джерела ред.

  • Erwin F. Sieche: Austro-Hungarian Submarines — Warship, Volume 2. Naval Institute Press, 1980, ISBN 978-0-87021-976-4
  • Paul Kemp: Die deutschen und österreichischen U-Boot Verluste in Beiden Weltkriegen. Urbes Verlag, 1998, ISBN 3-924896-43-7