Завтра не помре ніколи

(Перенаправлено з Tomorrow Never Dies)

«Завтра не помре ніколи» (англ. «Tomorrow Never Dies») — 18-й фільм про англійського суперагента Джеймса Бонда. Екранізація однойменної новели Яна Флемінга.

Завтра не помре ніколи
Tomorrow Never Dies
Жанрдетектив
РежисерРоджер Споттісвуд
ПродюсерБарбара Брокколі, Майкл Дж. Уілсон
СценаристБрюс Файрштайн
На основіДжеймс Бонд
У головних
ролях
Пірс Броснан
Джуді Денч, Джонатан Прайс, Мішель Йео
ОператорРоберт Елсвітd
КомпозиторДевід Арнольд
КінокомпаніяUnited Artists
Дистриб'юторMetro-Goldwyn-Mayer і Vudu
Тривалість119 хв.
Моваанглійська
КраїнаВелика БританіяСША
Рік1997
Кошторис110 000 000 $
Касові збори333 011 068 $[1] і 125 304 276 $[2]
IMDbID 0120347
ПопереднійЗолоте око
НаступнийІ цілого світу замало
mgm.com/title_title.do?title_star=TOMNEVER
CMNS: Завтра не помре ніколи у Вікісховищі

Сюжет

ред.

У пролозі фільму агент англійської спецслужби МІ-6 Джеймс Бонд проводить операцію на базі терористів в Росії, на Кавказі, поблизу межі.

Англійські ВМС посилають ракету, а Бонду наказано йти звідти. Але він бачить винищувач з ядерними боєголовками, які можуть здетонувати. Агент 007 викрадає цей винищувач і запобігає ядерному вибуху.

Тим часом в південно-китайському морі на англійський військовий корабель «Девоншир» нападає корабель-невидимка німецького медіа магната Еліота Карвера. Його люди збивають корабель з курсу, той заходить в китайські води, Китай висилає до нього два своїх МІГа, які просять корабель піти з китайських вод, корабель-невидимка атакує підводним буром «Девоншир», той тоне і посилає сигнал, що їх атакували китайські винищувачі, а з корабля-невидимки по одному з МІГів вирушає ракета, що збила винищувач, всіх людей, що вижили, з «Девоншира» розстрілюють у воді люди Карвера з китайської зброї. Це потрібно Еліоту для того, щоб його газета «Завтра» перша написала про таку значущу подію. Також він хоче спровокувати війну між Великою Британією і КНР. МІ-6 стурбоване тим, що стаття про цей інцидент з'явилася в газеті «Завтра» до офіційного розголосу уряду.

М посилає агента 007 Джеймса Бонда до Гамбурга, на презентацію нового супутника компанії Карвера. Там Бонд дізнається, що дружина Карвера — його колишня знайома, Періс Карвер. Вони розмовляють, але їх розмову підслуховують охоронці. Бонда ведуть на допит в шумоізоляційну кімнату, але Джеймс побивши всіх охоронців, відключає зв'язок в центрі Карвера під час його промови, що транслюється в прямому ефірі. Пізніше до нього в номер приходить Періс Карвер. Вони займаються любов'ю.

Наступного дня Бонд проникає в офіс Карвера і зламує його сейф. Там він знаходить шифрувальний пристрій, який злочинний шифрувальник Генрі Гупта купив у терористів на Кавказі до вибуху бази. Бонд забирає собі це пристрій, але піднімається тривога і за ним починається гонитва. В ході її Бонд бачить дівчину, що також проникла в центр Карвера, — це китаянка Вій Лін, яка була на вечері Карвера і видавала себе за журналістку.

Бонд, за допомогою машини Q — BMW 750i — тікає від переслідувачів, але по дорозі він виявляє в своєму номері тіло Періс Карвер. Її убив доктор Кауфман, посланий Карвером. Він хоче убити і Бонда, але не виходить, і Бонд сам вбиває Кауфмана. Пізніше Бонд вирушає на американську військову базу в південно-китайському морі, де зустрічає резидента ЦРУ Джека Уейда. Той говорить, що шифрувальний прилад міг збити «Девоншир» з курсу. Джеймс десантується з американського літака в морі, де зазнав краху «Девоншир».

Але його і Вей Лін ловлять люди Карвера і доставляють в новий офіс Карвера в Шанхаї. Їх обох хоче убити людина Карвера — Стампер, але вони втікають і знайомляться. Виявляється Вій Лін — агент китайських спецслужб і теж розслідує справу Карвера. Вони об'єднуються і їм вдається знайти корабль-невидимку і запобігти затопленню ще одного корабля. Карверу доводиться убити Гупту, а Бонд вбиває Стампера і Карвера. Вони з Вей Лін залишаються живі.

В ролях

ред.

Цікаві факти

ред.

Як «корабель-невидимка» у фільмі був задіяний справжній експериментальний корабель-невидимка «Sea Shadow», побудований 1985 року американською корпорацією «Lockheed Martin» і розсекречений в 1993 році.

Примітки

ред.
  1. Box Office Mojo — 1999.
  2. Box Office Mojo — 1999.

Посилання

ред.