The Хостільня — український синті-поп гурт із Києва.

The Хостільня
Основна інформація
Жанр акустичний панк-рок, синті-поп
Роки 19901994
Країна Україна Україна
Місто Київ
Мова українська
Склад Василь Ткач (вокал, композиція, тексти, синтезатори)
Іван Шевчук (програмування, тексти)
Олег Твердохліб
Олександр Нетребчук

В першому складі, який мав назву Хотільня і грав акустичний панк-рок, були Олег Твердохліб, Василь Ткач та Олександр Нетребчук. Їх перша поява на публіці відбулась у грудні 1990 року разом з кількома іншими молодими українськими гуртами, такими як Фома (пізніше широко відомий під назвою Мандри).

Але більш відомим гурт став, коли еволюціонував у дует однокласників: Василь Ткач (вокал, композиція, тексти, синтезатори) та Іван Шевчук (програмування, тексти). Вони виконували романтичні, але разом з тим інтелектуальні, пісні, і як на той час для України, просунуту електронну музику з синтезаторами і драм-машиною, часом також запрошували сесійних музикантів. Їх першим домашнім альбомом став «Джаз лихих людей». В грудні 1992 року створили кілька пісень спільно з БЗЗ[1]. Такі пісні як «Чиясь чудова весна», «Не зникай», «Хвора пісня» часто крутила у своєму ефірі радіостанція Промінь. Кілька разів гурт виступав наживо в ефірі національного телебачення. Востаннє гурт з'явився в радіоефірі навесні 1994 року в популярній програмі «Хот компот», присвяченій українській електронній музиці, з піснею Pomerancho Blue Horizons. Що цікаво, цю пісню приписали гурту The Хостільня, але насправді вона належить недовговічному соло-проекту Ткача CJ Wasiq.

1994 року колектив припинив існування.

Гурт ніколи не випускав офіційних альбомів, хоча були принаймні два напівофіційні видання. Альбом «Світ не виживе» в жанрі електронної неоромантики вони написали разом з московським клавішником Юрієм Денисовим. На випуск альбому «Непри-100-совані» був контракт з фірмою «Аудіо Україна», але його так і не реалізували[1]. Віднедавна ці альбоми можна вільно завантажити в мережі інтернет.

Подальша доля музикантів ред.

Іван Шевчук став продюсером агенції «Новий простір» взяв під свою опіку колективи Новий світ, Da Sintezatoros!. Разом з Олексієм Гавриловим (колишній учасник гурту Свіфт) утворив новий проект Орендарі. Кілька років був виконавчий директором продюсерської агенції «З ранку до ночі» та персональним звукорежисером Олександра Пономарьова, а з 2001-го працює на студії «Столиця».

Василь Ткач разом з Андрієм Саліховим та Євгеном Тараном (обидва колишні музиканти Місто — супутник) був автором пісень для виконавців танцювальної музики на фестивалі «Червона рута-95». Саме вони створили такі відомі пісні, як «Люба» та «Сірко». Потім Ткач був аранжувальником у гурту Green Grey, писав пісні для Ірини Блохіної та створив кілька своїх недовговічних проектів — CJ Wasiq, Dr Ткач & Mr Фенн, Птаха, Взрыватели. На пісню гурту Взрыватели «Странные дни» режисер Андрій Максименко вперше в Україні зняв на відеоплівку кліп[2][3]. На фестивалі «Червона рута — 97» Ткача визнали найкращим композитором і аранжувальником. Після цього він разом з кількома лауреатами того фестивалю влаштувався до творчої майстерні Тараса Петриненка[1], де зробив рімейки на деякі пісні Петриненка[4].

За свою кар'єру Ткач створив більш як 1000 композицій. Продовжує займатись продюсерською діяльністю, але більше працює з закордонними студіями, адже, за його словами, з ними українським музикантам набагато легше співпрацювати, ніж з вітчизняними[5]. Так, наприклад, чисто українськомовний проект Lyra, продюсером якого він є, станом на 2014 рік перебував у ротації більш як 50 радіостанцій світу. Основними його слухачами були мешканці США, Канади та Великої Британії, тоді як у себе на батьківщині ніхто про нього не знав[6].

Дискографія ред.

Примітки ред.

  1. а б в г The Хостільня на cheremshyna.org.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 жовтня 2015.
  2. BOG DA NOVA MYZUKA перевидасть дебютник Взрывателей. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 жовтня 2015.
  3. Кліп «Странные дни» на youtube [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  4. Петриненко Тарас в рок-антології «Легенди химерного краю». Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 14 жовтня 2015.
  5. Василь Ткач на експресо tv. Архів оригіналу за 22 лютого 2016. Процитовано 14 жовтня 2015.
  6. Українські музиканти — волонтери присвячують свої твори нашим героям XXI століття, тим, хто зараз у кривавому поєдинку зі Світовим Злом. Архів оригіналу за 14 жовтня 2015. Процитовано 14 жовтня 2015.
  7. http://www.last.fm/ 2
  8. vasyltkach.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 жовтня 2015.
  9. Роман Піщалов. Київський індіпендент 1978-1994 // «Аутсайдер» (Кихв). — №7 (2007). — Стор. 43.

Джерела ред.

Посилання ред.