Spoonful

пісня, створена Віллі Діксоном, блюзовий стандарт

«Spoonful» — пісня, створена американським блюзовим музикантом і автором пісень Віллі Діксоном, вперше записана в червні 1960 року Гауліном Вулфом і випущена синглом на лейблі Chess (1762). Один з найвідоміших і багаторазово перевиконаних блюзових стандартів.

Spoonful
Сингл Гауліна Вулфа
Випущений червень 1960
Формат 7" 45
Сторона Б «Howlin' for My Darling»
Записаний червень 1960, Чикаго, Іллінойс
Жанр блюз
Мова англійська
Автор пісні Віллі Діксон
Композитор Віллі Діксон[1]
Тривалість 2 хв 45 с
Лейбл Chess (1762)
Продюсер Леонард Чесс, Філ Чесс, Віллі Діксон
Хронологія синглів Гауліна Вулфа
Попередній
←
«Who's Been Talking?»/«Tell Me» (1959)
«Back Door Man»/«Wang Dang Doodle» (1960)
Наступний
→

Опис ред.

Попередні версії пісні мають довгу історію, завжди з метафоричним непристойно-сексуальним підтекстом. Вперше зафіксована 1925 року як «All I Want Is a Spoonful» у виконанні кантрі-блюзового банджиста «Папа» Чарлі Джексона, наступна варіація Чарлі Джордана мала назву «Just a Spoonful» (1930)[2]. Відома також версія «A Spoonful Blues» (Paramount 12869) Чарлі Паттона в якій, за припущенням, йдеться про кокаїнову залежність[3]. Найвідоміша версія постійного автора Chess Records Віллі Діксона також розповідала про сексуальний потяг, залежність від кохання та ревнощі, але майже повністю відрізняється за структурою й виконана Вулфом у мінорній тональності[4].

Запис відбувся в червні 1960 року в Чикаго, штат Іллінойс за участю Гауліна Вулфа (вокал), Отіса Спенна (фортепіано), Фредді Робінсона та Г'юберта Самліна (гітари), Віллі Діксона (бас) і Фреда Білоу (ударні)[5]. На стороні «Б» відтворена «Howlin' For My Darling», що була записана у липні 1959 року з іншим складом акомпанементу. Реліз синглу відбувся 25 липня 1960 року. У січні 1962 року «Spoonful» увійшла до альбому Howlin' Wolf (т. зв. «The Rockin' Chair album», Chess LP 1469)[6].

Інші версії ред.

На хвилі захоплення американськими блюзовими музикантами, що виникла у 60-х роках серед британських рок-гуртів, Ерік Клептон записав пісню «Spoonful» з очолюваним Полом Джонсом гуртом «Powerhouse». У записі брав участь також басист Джек Брюс, разом з яким 1966 року Клептон, вже у складі тріо «Cream», записав «Spoonful» для дебютного альбому Fresh Cream (Reaction 593001) і включив 17-хвилинну живу версію у альбом 1968 року Wheels of Fire (Polydor 583 031)[2][7].

Кавер, виконаний дуетом Етта Джеймс і Гарві Фукуа 1961 року, став хітом попмузикальних і ритм-енд-блюзових чартів[8]. «Spoonful» була також записана Джиммі Візерспуном і Коко Тейлор[4].

Гаулін Вулф перезаписав пісню «Spoonful» 1968 року як частину The Super Super Blues Band — дружньої сесії з Мадді Вотерсом і Бо Діддлі[9].

1970 року Віллі Діксон записав власну версію, схожу з релізом Вулфа 1960 року, але з розширеними гітарними та фортепіанними соло на платівці I Am the Blues (Columbia CS9987), що згодом дала назву його автобіографії[10], а роком пізніше британський «Climax Blues Band» створив власну версію «Spoonful» для свого альбому Tightly Knit[11].

Кавери «Spoonful» виконали Джордж Торогуд і The Destroyers на платівці 2011 року 2120 South Michigan Avenue[12] і Джо Бонамасса у концертному альбомі Muddy Wolf at Red Rocks (2015)[13].

Визнання ред.

Пісня «Spoonful» увійшла до списку «500 пісень, що сформували рок-н-рол»[14][15].

2010 року «Spoonful» (Chess 1762) внесено до Зали слави блюзу як «Класичний блюзовий запис — сингл або альбомний трек»[16].

Примітки ред.

  1. ISWC Network
  2. а б Charles Waring (1 січня 2023). ‘Spoonful’: The Story Behind Howlin’ Wolf’s Classic Blues Song. UDiscoverMusic (англ.). Архів оригіналу за 22 січня 2023. Процитовано 18 січня 2024.
  3. Gioia, 2008, с. 292.
  4. а б Joseph A. LaRose (2006). Edward Komara (ред.). Encyclopedia of the Blues "Spoonful" ("A Spoonful Blues") (англ.). Routledge. с. 923-924. ISBN 0415926998. Процитовано 20 грудня 2023.
  5. Segrest, Hoffmann, 2012, с. 173.
  6. Segrest, Hoffmann, 2012, с. 192.
  7. Spoonful: Also Performed By. AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 25 квітня 2023. Процитовано 18 січня 2024. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  8. Whitburn, Joel (1988). Top R&B Singles 1942–1988 (англ.). Menomonee Falls, Wisconsin: Record Research. с. 216. ISBN 0898200687. Процитовано 18 січня 2024.
  9. Segrest, Hoffmann, 2012, с. 372.
  10. DiMartino, Dave (1999). Music in the 20th century (англ.). New York: Sharpe Reference. с. 175. ISBN 0765680122. Процитовано 18 січня 2024.
  11. Kevin Rathert (5 серпня 2019). Climax Blues Band – ‘The Albums 1969-1972’ (2019). Psychedelic Baby (англ.). Архів оригіналу за 11 листопада 2022. Процитовано 18 січня 2024.
  12. Stephen Thomas Erlewine. 2120 South Michigan Ave. - George Thorogood & the Destroyers. AllMusic. Архів оригіналу за 26 вересня 2022. Процитовано 18 січня 2024.
  13. Stephen Thomas Erlewine. Muddy Wolf at Red Rocks - Joe Bonamassa. AllMusic. Архів оригіналу за 24 лютого 2023. Процитовано 18 січня 2024.
  14. Infoplease Staff (26 червня 2020). 500 Songs That Shaped Rock. infoplease.com (англ.). Архів оригіналу за 9 листопада 2023. Процитовано 18 січня 2024.
  15. Steve Parker (2018). Rock and Roll Hall of Fame - 500 Songs That Shaped Rock. rocklistmusic.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 16 грудня 2023. Процитовано 3 січня 2024.
  16. Spoonful — Howlin’ Wolf (Chess, 1960). The Blues Foundation (англ.). 10 листопада 2016. Архів оригіналу за 22 жовтня 2023. Процитовано 18 січня 2024. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)

Джерела ред.