Sons of Kemet
Sons of Kemet — британський джазовий гурт з Лондона, створений у 2011 році.
| Sons of Kemet | |
|---|---|
.jpg) Sons of Kemet виступають на джазовому фестивалі в Осло, 2018 рік | |
| Основна інформація | |
| Жанр | Джаз, авангардний джаз, рок, карибський фолк, африканська музика |
| Роки | 2011–2022 |
| Країна | Англія |
| Місто | Лондон |
| Лейбл | Naim, Impulse! |
| Склад | Шабака Гатчінгс, Том Скіннер, Теон Кросс, Едді Хік |
| sonsofkemet.com | |
Sons of Kemet у Вікісховищі | |
Учасники гурту: Шабака Гатчінгс, Орен Маршалл, Себ Рочфорд і Том Скіннер.[1]
Теон Кросс змінив Маршалла на тубі після першого альбому, а Едді Хік змінив Рочфорда на барабанах після третього альбому.
Гурт розпався у 2022 році.[2]
Історія
ред.Музика гурту Sons of Kemet була класифікована як суміш джазу, року, карибського фолку та африканської музики.[3]
9 вересня 2013 року гурт Sons of Kemet випустив свій дебютний альбом «Burn». Альбом отримав премію Arts Desk Album of the Year 2013 і номінацію Album of the Year від Жиля Петерсона (Gilles Peterson).
Їх наступний альбом, «Lest We Forget What We Came Here To Do» отримав таку саму номінацію у 2015 році.
У 2013 році гурт отримав нагороду MOBO Awards у категорії «Кращий джазовий виконавець».[4]
30 березня 2018 року лейбл Impulse! випустив третій альбом гурту, Your Queen Is a Reptile. Альбом був номінований на премію Mercury Prize 2018.[5]
14 травня 2021 року відбувся реліз четвертого альбому гурту Sons of Kemet, Black to the Future. Губерт Аджей-Конто (Hubert Adjei-Kontoh), у статті для Pitchfork, описав альбом як «альбом-рушій, що зворушує розум і тіло»,[6] тоді як Кітті Емпайр (Kitty Empire), у статті для The Guardian, описала альбом як «виразний танець між гнівом і радістю» і похвалила ліричну та інструментальну частина альбому.[7]
1 червня 2022 року гурт заявив, що після поточної серії концертів «ми закриємо цю главу життя гурту в осяжному майбутньому».[8][2]
Учасники гурту
ред.Фінальні
- Шабака Гатчінгс (Shabaka Hutchings) — саксофон, кларнет
- Том Скіннер (Tom Skinner) — барабани
- Теон Крос (Theon Cross) — туба
- Едді Хік (Eddie Hick) — барабани
Колишні
- Себ Рочфорд (Seb Rochford) — ударні
- Орен Маршалл (Oren Marshall) — туба
Дискографія
ред.- Burn (Naim, 2013)
- Lest We Forget What We Came Here to Do (Naim, 2015)
- Your Queen Is a Reptile (Impulse!, 2018)
- Black to the Future (Impulse!, 2021)
Відеокліпи
ред.| Рік | Назва | Продюсер | Хореограф | Джерело |
|---|---|---|---|---|
| 2016 | «In the Castle of My Skin» | Motheo Moeng | Jarrel Mathebula | [9] |
| 2015 | «Play Mass» | Jordan Copeland | Valeria Tello Giusti | [10][11] |
Нагороди
ред.- 2013 MOBO Awards — найкращий джазовий виконавець (переможець)[4]
Примітки
ред.- ↑ Pearce1, James. Sons of Kemet. AllMusic. Процитовано 18 травня 2021.
- ↑ а б Pitchfork: Sons of Kemet Breaking Up After Final Shows | Pitchfork, accessdate: May 23, 2023
- ↑ Ouellette, Dan (May 2014) «Sons of Kemet: 'Vibrating in Space'». DownBeat. p. 20.
- ↑ а б Winners 2013. Mobo.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2014. Процитовано 1 лютого 2014.
- ↑ See the 2018 Shortlis. Mercuryprize.com. Процитовано 7 грудня 2018.
- ↑ Adjei-Kontoh, Hubert. Review: Sons of Kemet, Black to the Future. pitchfork.com. Процитовано 9 листопада 2021.
- ↑ Empire, Kitty (15 травня 2021). Sons of Kemet: Black to the Future review – an eloquent dance between anger and joy. The Guardian. Процитовано 9 листопада 2021.
- ↑ Sons of Kemet. Instagram. Процитовано 25 липня 2022.
- ↑ Music Video Sons Of Kemet – In The Castle Of My Skin. Pulse.com.ng. David Mawuli. 2 жовтня 2015. Процитовано 3 лютого 2016.
- ↑ James Keith. Premiere: The Video For Sons Of Kemet's "Play Mass" Is A Jazz-Fueled Trip. Uk.complex.com. Процитовано 23 березня 2016.
- ↑ Linzy Na Narkorn. SONS OF KEMET – 'PLAY MASS' MUSIC VIDEO SHOOT WITH TENTACLE FILMS. Linzy Na Nakorn Dance Artist. Процитовано 23 березня 2016.