STS-66

STS-66 (66-й політ шатлів, 13-й політ «Атлантіса»)
STS-66 (66-й політ шатлів, 13-й політ «Атлантіса»)
Космічний корабель	Атлантіс OV-104
Тип космічного корабля	спейс-шатл
Екіпаж	6
Місце запуску	Кеннеді LC-39AB
Дата запуску	3 листопада 1994 16:59:43 UTC
Місце посадки	Кеннеді Runway 22
Дата посадки	14 листопада 1994 15:33:45 UTC
Тривалість польоту	10 діб 22 годин 34 хвилин 2 секунд
Кількість обертів	174
Апогей	310 км
Перигей	296 км
Орбітальний період	90,6
Нахил орбіти	57,0 градусів
Пройдено відстань	7 330 226 км
Пов'язані місії
; STS-68	; STS-63

STS-66 — космічний політ шатла «Атлантіс» за програмою «Спейс Шаттл» (66-й політ програми, 13-й політ для «Атлантіса»).

Екіпаж

(НАСА): Доналд Макмонегл (3)^[1] — командир;
(НАСА): Кертіс Браун (2) — пілот;
(НАСА): Еллен Очоа (2) — фахівець польоту −1, керівник операцій з корисним навантаженням;
(НАСА): Джохеф Таннер (1) — фахівець польоту −2, бортінженер;
(CNES): Жан-Франсуа Клервуа (1) — фахівець польоту −3;
(НАСА): Скотт Паразінські (1) — фахівець польоту −4.

Особливості місії

До основних завдань місії STS−66 належало дослідження стану навколишнього середовища. На Шаттлі була встановлена науково-прикладна лабораторія з вивчення атмосфери ATLAS-03 (англ. Atmospheric Laboratory for Applications and Sciences, 3-й політ лабораторії). Прилади лабораторії провели глобальний вимір температур у мезосфері і концентрацій малих домішок, дослідження взаємодії сонячного випромінювання з окремими хімічними компонентами в термосфері. Важливим доповненням до даних лабораторії послужили результати дослідження нижньої і середньої термосфери приладами відокремлюваного супутника CRISTA — SPAS^[2] (від англ. Cryogenic Infrared Spectrometers and Telescopes for the Atmosphere), який здійснив автономний 8-добовий політ.

Емблема

На емблемі місії STS-66 зображений стартуючий шатл «Атлантіс», що стилізовано потрійним шлейфом полум'я під символ корпусу астронавтів НАСА. Зображено також супутник CRISTA — SPAS, що повертається, завдяки якому були проведені спостереження земної атмосфери в променях сонячного світла: від чого висхідне сонце і лінія видимого спектра на горизонті Землі. Розробка емблеми проходила за участю членів екіпажу^[3].

Екіпаж STS-69: Клервуа, Паразінські, Браун, Таннер, Макмонегл, Очоа

Зліт STS-69

Атлантіс у космосі STS-69 місії

Примітки

↑ (3) — цифра в дужках показує число закінчених космічних польотів, включаючи цей, які вже здійснив даний член екіпажу.
↑ [ http://nssdc.gsfc.nasa.gov/nmc/spacecraftOrbit.do?id=1994-073B [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] CRISTA — SPAS (NSSDC ID: 1994 — 073B)] на сайті НАСА.
↑ Емблема місії STS−66 [Архівовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] на сторінках Космічної енциклопедії [Архівовано 22 травня 2013 у Wayback Machine.].

[1] (3) — цифра в дужках показує число закінчених космічних польотів, включаючи цей, які вже здійснив даний член екіпажу.

[2] [ http://nssdc.gsfc.nasa.gov/nmc/spacecraftOrbit.do?id=1994-073B [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] CRISTA — SPAS (NSSDC ID: 1994 — 073B)] на сайті НАСА.

[3] Емблема місії STS−66 [Архівовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] на сторінках Космічної енциклопедії [Архівовано 22 травня 2013 у Wayback Machine.].

[1]

[2]

[3]