Підковик Мегея

Підковик Мегея (Rhinolophus mehelyi) — вид кажана, один з видів роду підковиків (Rhinolophus), який входить у число найбільших за обсягом родів ссавців і обіймає близько 100 видів. Вид названо на честь відомого угорського зоолога Лайоша Мегея (Lajos Méhely), автора «Монографії кажанів Угорщини» (інколи помилково називають як «підковик Мегелі»).

Морфологічна характеристика

За морфологічними ознаками є проміжним між поширеними в Україні підковиком малим (Rhinolophus hipposideros) і підковиком великим (R. ferrumequinum). За відсутності досвіду особини цього виду можуть бути сплутані з молодими особинами R. ferrumequinum.

Передпліччя 48.3—54.8 мм, вага 12—17 грамів. Хутро відносно густе.

Поширення в Україні та за її межами

Вид має загалом південне поширення, і на сьогодні добре відомий у суміжних з Україною країнах (Румунія, Угорщина, країни Кавказу). В Україні відомий за лише однією нещодавньою знахідкою в Криму, зробленою відомим в Україні теріологом Альфредом Дулицьким (Дулицкий та ін., 2001), проте дотепер ні підтвердженою, ні спростованою іншими дослідниками. З огляду на поширення виду на суміжних теренах та загальними (глобальними) змінами клімату й фауни можна припустити широку експансію виду в південні печерні регіони України, у т.ч. в Криму й Закарпатті.

Література

• Дулицкий А. И., Михайлова А. Е., Стенько Р. П. Первые находки подковоносов Мегели и южного (Rhinolophus mehelyi Matschye, 1901 и Rh. euryale Blasius, 1853; Chiroptera, Rhinolophidae) на территории Украины // Заповедники Крыма на рубеже тысячелетий. – Симферополь, 2001. – С. 32–34.
• Кажани України та суміжних країн: керівництво для польових досліджень / Загороднюк І., Годлевська Л., Тищенко В., Петрушенко Я. — Київ, 2002. — 108 с. (Серія: Праці Теріологічної школи, випуск 3). [1]
• C. Ditz, O. Helversen, D. Nill Bats of Britain, Europe & Northwest Africa. 2009