Rhamnus prinoides

	Rhamnus prinoides
Коротка назва	R. prinoides
Наукова назва таксона	Rhamnus prinoides Eschsch.
Таксономічний ранг	вид
Батьківський таксон	Rhamnusd
Охоронний статус згідно з МСОП	найменший ризик
URL GRIN	npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomydetail.aspx?id=31051
	Rhamnus prinoides у Вікісховищі

Rhamnus prinoides, крушина блискуча, гешо — це африканський чагарник або невелике дерево родини Rhamnaceae. Вперше науково описаний французьким ботаніком Шарлем Луїсом Леритьє де Брютелем у 1789 р.

Опис

Rhamnus prinoides зустрічається від Еритреї до Південної Африки на середніх і великих висотах. Вони ростуть біля струмків або на узліссях. Дрібні їстівні плоди мають вигляд блискучих червоних ягід.

Використання

Рослина Rhamnus prinoides має багато застосування серед мешканців Африки. Усі частини рослини збирають і використовують для харчування, медицини або релігійних цілей.

В Еритреї та Ефіопії, де ця рослина відома як гешо^[2] її використовують подібно до хмелю. Стебла варять і екстракт змішують з медом для бродіння. Отримайний напій називається мйес в мові тигринья і теж в амхарською.^[3]

Він також використовується для пивоваріння еритрейського та ефіопського пива телла (сива в тигринья та тінсіс в амхарському).^[4] Цей місцевий напій виготовляється з гешо як основного інгредієнта. Листя гешо сушать і розтирають ступкою у борошно. Ячмінний солод готують, сушать і подрібнюють. Ці два інгредієнти змішуються в пропорції, що варіюється від виробника до виробника, і ферментуються в середньому від 3 до 5 днів. Палене пшоно (або сорго та кукурудзяне борошно регіонально) запікають і, нарешті, змішують із ферментованим розчином. Після 1-2 днів бродіння телла можна відфільтрувати і вживати в напої, який називається guesh (tsiray в тигринья).

Галерея

Листя
Квітка
Незрілі плоди
Стиглі плоди

Примітки

↑ The IUCN Red List of Threatened Species 2022.2 — 2022.
d:Track:Q115962546
↑ Pankhurst, Rita. «Gešo». In Encyclopaedia Aethiopica: D-Ha, edited by Siegbert Uhlig. 773. Wiesbaden, Germany: Harrassowitz Verlag, 2005
↑ Richard Pankhurst, Economic History of Ethiopia (Addis Ababa: Haile Selassie I University, 1968), p. 194.
↑ Amborn, Hermann. Sewa in Tigringa «Ṭälla.» In Encyclopaedia Aethiopica: O-X: Vol. 4, edited by Siegbert Uhlig. 848-49. Wiesbaden: Harrassowitz, 2010.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q115962546">[[:d:Q115962546|The_IUCN_Red_List_of_Threatened_Species_2022.2]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2022.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q115962546]]</div>-1] The IUCN Red List of Threatened Species 2022.2 — 2022.
d:Track:Q115962546

[2] Pankhurst, Rita. «Gešo». In Encyclopaedia Aethiopica: D-Ha, edited by Siegbert Uhlig. 773. Wiesbaden, Germany: Harrassowitz Verlag, 2005

[3] Richard Pankhurst, Economic History of Ethiopia (Addis Ababa: Haile Selassie I University, 1968), p. 194.

[4] Amborn, Hermann. Sewa in Tigringa «Ṭälla.» In Encyclopaedia Aethiopica: O-X: Vol. 4, edited by Siegbert Uhlig. 848-49. Wiesbaden: Harrassowitz, 2010.

[1]

[2]

[3]

[4]