Puppet
Puppet (маріонетка англійською) — багатоплатформовий клієнт-серверний застосунок, який дозволяє централізовано керувати конфігурацією операційних систем та програм, встановлених на кількох комп'ютерах. Puppet написано мовою програмування Ruby.[1]
 | |
 | |
| Тип | управління конфігураціями |
|---|---|
| Розробник | Puppet Labs |
| Перший випуск | 2005 |
| Стабільний випуск | 4.0 (15 квітня 2015) |
| Операційна система | GNU/Linux, Unix-like, Windows |
| Мова програмування | Ruby |
| Стан розробки | активний |
| Ліцензія | Apache для >2.7.0; GPL для попередніх версій. |
| Репозиторій | github.com/puppetlabs/puppet |
| Вебсайт | www.puppetlabs.com |
Puppet дозволяє просто налаштувати і згодом швидко керувати майже кожною мережею на базі будь-якої операційної системи Red Hat, CentOS, Fedora, Debian, Ubuntu, OpenSUSE , Solaris, BSD, Mac OS X і Microsoft Windows (через cygwin).[1][2]
Система Puppet досить поширена у світі IT, де у своїй роботі її використовують такі компанії як Google, Fedora Project, Стенфордський університет, Red Hat, Siemens IT Solution, Badoo[3] і SugarCRM.[1]
Puppet дозволяє автоматизувати роботу з адміністрування групи серверів, уможливлюючи централізоване керування користувачами, установку пакетів, оновлення конфігурації тощо. Вузли мережі, керовані за допомогою Puppet, час від часу опитують сервер, отримують і застосовують зміни конфігурації внесені адміністратором. Для описання конфігурації вживається особлива декларативна мова.
Схема роботи Puppet — клієнт-серверна, хоча підтримується і варіант роботи без сервера з обмеженою функціональністю. Використовується pull-модель роботи: за замовчуванням раз в півгодини клієнти звертаються до сервера за конфігурацією і застосовують її.
Наприклад у аналогічного за призначенням продукту Ansible використовується push-модель: адміністратор ініціює процес застосування конфігурації, самі по собі клієнти нічого не застосовуватимуть.
При мережевій взаємодії використовується двостороннє TLS-шифрування: у сервера і клієнта є свої закриті ключі і відповідні їм сертифікати. Щоб підключити агент до основного сервера, на агенті слід сгенерувати RSA-ключ SSL, та зробити запит до сервера на підпис ключа. В результаті на сервері з'явиться відповідний запит на підпис сертифікату, після чого його слід підписати. Після цього захищений SSL зв'язок встановлено. Зазвичай сервер випускає сертифікати для клієнтів, але в принципі можливо використання і зовнішнього CA. Завдяки цьому алгоритму взаємодії Puppet може працювати без ssh-протоколу, на відміну від Ansible.
Приклад файлу маніфеста manifest.pp:
node 'server1.testdomain' { # блок конфигурації, стосується агена server1.testdomain
file { '/etc/issue': # описуємо файл /etc/issue
ensure => present, # файл має існувати
content => 'Debian GNU/Linux', # файл містить текст
owner => root # власник файлу root
}
}
Файл manifest.pp описує, що на агенті server1.testdomain має існувати файл /etc/issue з текстом 'Debian GNU/Linux'.
Агент server1.testdomain протягом пів години звернеться до сервера за конфігурацією і в результаті її застосування буде створено вказаний вище файл.
Література
ред.- James Turnbull. Pulling Strings with Puppet Configuration Management Made Easy. — Apress, 2008. — 350 p. — ISBN 978-1-59059-978-5.
- James Turnbull, Jeffrey McCune. Pro Puppet. — Apress, 2011. — 350 p. — ISBN 978-1-4302-3057-1.
Виноски
ред.- ↑ а б в xakep: ru Master of puppets: Установка и настройка системы удаленного управления конфигурацией Puppet. Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 19 березня 2013.
- ↑ Статья на Habrahabr.ru: «Puppet, система управления конфигурациями.» Часть I [Архівовано 12 лютого 2012 у Wayback Machine.], Часть II [Архівовано 31 січня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Из грязи в князи или массовый запуск серверов с минимумом рутины. Архів оригіналу за 17 лютого 2013. Процитовано 19 березня 2013.
Посилання
ред.- Офіційний сайт(англ.)
- Introduction to Puppet(англ.)
- Language Guide(англ.)
- Централизованная настройка UNIX-систем с помощью Puppet [Архівовано 20 березня 2013 у Wayback Machine.](рос.)