Porphyrospizinae
| Porphyrospizinae | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.JPG) Вівсянка синя (Porphyrospiza caerulescens)
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Роди
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Porphyrospizinae (Синьовівсяночні) — підродина горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae), що включає 3 роди і 9 видів[2]. Представники цієї підродини мешкають переважно в Андах та в Патагонії, за винятком синьої вівсянки, яка мешкає в серрадо на Бразильському нагір'ї.
Таксономія ред.
Представників підродини Porphyrospizinae традиційно відносили до родини вівсянкових (Emberizidae), однак за результатами молекулярно-філогенетичних досліджень вони були переведений до родини саякових (Thraupidae)[3]. До проведення молекулярно-генетичних досліджень науковці не прослідковували тісних зв'язків між представниками цієї підродини, незважаючи на те, що вони мають деякі спільні риси в оперенні (особливо самиці), поведінкові і морфологічні ознаки, зокрема, жовті дзьоби.
Молекулярно-філогенетичне дослідження Barker et al. (2013) показало монофілітичність цієї групи[4], що було підтверджено дослідженням Burns et al. (2014). Дослідження показали, що сині вівсянки (Porphyrospiza caerulescens) та смугохвості і аргентинські вівсянчики, яких раніше відносили до роду Phrygilus, є сестринськими видами, і що ця група є споріднена з великими вівсянчиками (Rhopospina fruticeti), яких раніше також відносили до роду Phrygilus. В свою чергу, ця клада є близькою до роду Вівсянка-інка (Incaspiza), п'ять представників якого є ендеміками Перу. За результатами цих досліджень науковці встановили нову підродину Porphyrospizinae і визначили рід Rhopospina як типовий.
Роди ред.
- Вівсянка-інка (Incaspiza) — 5 видів
- Великий вівсянчик (Rhopospina) — 1 вид (рід монотиповий)
- Синя вівсянка (Porphyrospiza) — 3 види
Примітки ред.
- ↑ Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 20 вересня 2022.
- ↑ Remsen, J. Van Jr; Burns, Kevin (2011). Proposal (512) to South American Classification Committee: Transfer genera from Emberizidae to Thraupidae. South American Classification Committee (SACC) of the American Ornithological Society (AOS). Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 4 November 2020.
- ↑ Barker, F.K.; Burns, K.J.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2013). Going to extremes: contrasting rates of diversification in a recent radiation of New World passerine birds. Systematic Biology. 62 (2): 298—320. doi:10.1093/sysbio/sys094. PMID 23229025.