Northern Border pipeline — трубопровід для поставок канадського газу до району Чикаго.

Газопровід Northern Border, введений в експлуатацію у 1983 році, починається на кордоні канадської провінції Саскачеван та штату Монтана і прямує через Північну та Південну Дакоту, Міннесоту та Айову до Іллінойсу. Джерелом ресурсу для нього є перш за все газ Західно-Канадського басейну. Крім того, система отримує продукцію басейнів Скелястих гір через численні перемички з WBI Energy Transmission (станом на середину 2010-го діяло п'ять таких інтерконекторів у Stateline, Charbonneau, Spring Creek, Manning, Glen Ullin та планувалось спорудження шостого[1][2]), а починаючи з 2011 року також за допомогою Bison Pipeline. Нарешті, до Northern Border надходить продукція потужного виробника синтетичного газу Dakota Gasification plant[3].

Загальна довжина системи, виконаної в діаметрі 1050 мм, становить 1408 миль, а максимальна пропускна здатність — майже 25 млрд м3 на рік[4][5].

Власником Northern Border pipeline є компанія TransCanada, яка володіє цілим рядом газопроводів, що ведуть від північного кордону США (Gas Transmission Northwest, Great Lakes Gas Transmission, Iroquois Gas Transmission, Portland Natural Gas Transmission).

Примітки

ред.
  1. Operations. www.wbienergy.com. Архів оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 30 березня 2017.
  2. Wind-ridge-pipeline-open-season (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2016.
  3. Northern Border Pipeline Company. Архів оригіналу за 16 травня 2017.
  4. Fact Check: Missouri River Crossing - Standing Rock Fact Checker. Standing Rock Fact Checker (амер.). 6 вересня 2016. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 30 березня 2017.
  5. EIA - Natural Gas Pipeline Network - Natural Gas Import/Export Locations List. www.eia.gov. Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 30 березня 2017.