Ядерна бомба Mark 16
Ядерна бомба Mark 16 — велика термоядерноа бомбоа (воднева бомба), заснованою на основі попережника Айві Майк, першого термоядерного пристрою, який коли-небудь випробували. Mark 16 правильніше позначати TX-16/EC-16, оскільки вона існувала лише у версіях Experimental/Emergency Capability (EC).
| Ядерна бомба Mark 6 | |
|---|---|
| Тип | Термоядерна гравітаційна бомба |
| Походження |
США  |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Лос-Аламоська національна лабораторія |
| Виготовлення | 1954 |
| Характеристики | |
| Вага | до 19,000 кг |
| Довжина | 7,54 м |
| Діаметр | 1,56 м |
TX-16 була єдиною розгорнутою термоядерною бомбою, яка використовувала кріогенне термоядерне паливо з рідким дейтерієм, таке саме паливо, яке використовувалося в випробувальному пристрої Айві Майк. TX-16 був озброєною версією дизайну Айві Майк. Це вимагало як значного зменшення ваги вибухової збірки, так і заміни складної кріогенної системи на вакуумні колби для поповнення випареного дейтерію. Літаком-носієм мав бути B-36, модифікований під час операції «Баррум». Тільки один B-36 був так модифікований. TX-16 мав загальні передню та задню секції обшивки з TX-14 та TX-17/24, а у версії з аварійною можливістю (EC-16) майже не відрізнявся від EC-14. Невелика кількість EC-16 була вироблена для створення короткочасної термоядерної зброї у відповідь на російську ядерну програму. TX-16 планувалося випробовувати як пристрій Castle Yankee «Jughead», поки приголомшливий успіх випробувального пристрою Кастл Браво «Shrimp» не зробив його застарілим.
Технічні характеристики ред.
Бомба TX-16 була 1,56 м в діаметрі 7,54 м в довжину і важив 17 690 до 19 050 кг. Проектна потужність становила 6-8 мегатонн тротилу[1][2].
Виробництво та обслуговування ред.
П'ять одиниць були виготовлені в січні 1954 року та використовувалися у ролі тимчасового «надзвичайного потенціалу» з позначенням EC-16.
До квітня 1954 року всі вони були звільнені, оскільки альтернативна твердопаливна термоядерна зброя була успішно випробувана. Ці термоядерні бомби на твердому паливі були набагато легшими в експлуатації, вони не вимагали матеріалів із кріогенною температурою чи системи охолодження. Його замінили п'ятьма озброєннями EC-14, доведеними до прийнятного стандарту як TX-14 і серійними ядерними бомбами Mark 17 в середині 1954 року[1].
Заплановане випробування бомби TX-16 у випробуванні Кастл Янки операції Кастл було скасовано через вражаючий успіх пристрою «Креветка» у випробуванні Кастл Браво.
Примітки ред.
- ↑ а б Allbombs.html at the Nuclear Weapon Archive, accessed 2 October 2006
- ↑ Historical United States Nuclear Weapons at Globalsecurity.org (see also Globalsecurity.org), accessed 2 October 2006
Література ред.
- Хансен, Чак, « Мечі Армагедону: розвиток ядерної зброї США з 1945 року» (CD-ROM і доступне завантаження). PDF-2.67 Mb. 2600 сторінок, Саннівейл, Каліфорнія, Chucklea Publications, 1995, 2007.ISBN 978-0-9791915-0-3 (2-е ред.)
- О'Кіф, Бернард Дж. «Ядерні заручники», Бостон, Houghton Mifflin Company, 1983,ISBN 0-395-34072-1.
|
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |