Lixus (підрід)
| Lixus (підрід) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(14873498234).png) Lixus paraplecticus (Linnaeus, 1758)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Líxus — підрід жуків роду Lixus родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд
ред.Єдиний палеарктичний вид цього підроду — Lixus paraplecticus — має довжину тіла 13-24 мм. Основні ознаки підроду[1]:
- тіло дуже вузьке, видовжене;
- очі майже круглі, по боках сильно виступають з-за контурів голови;
- вершини надкрил, кожна окремо, сильно видовжені і загострені у вигляді шипів і далеко виступають за вершину черевця;
- ноги дуже тонкі, довгі, лапки довгі та вузькі, кігтевий членик такої самої довжини, як решта лапки, кігтики при основі зрослися.
Спосіб життя
ред.Типовий для роду Lixus. Життєвий цикл пов'язаний із рослинами з родин Селерові навколо прісних водойм. Імаго живляться зеленими частинами рослин, яйця відкладають у стебла. Їжа личинок — тканини серцевини, заляльковування відбувається у камері з тонкими стінками, зимівля — поза кормовою рослиною[2].
Географічне поширення
ред.Вказаний вид поширений майже по всій Європі, в тому числі й в Україні, Західному та Східному Сибіру, Далекому Сході, Ірані, Сирії, Туреччині, Алжирі. Включений до Червоної книги Фінляндії[3] та узятий під охорону у деяких інших країнах Європи.
Класифікація
ред.У Палеарктиці мешкає один вид цього підроду — Lixus paraplecticus Linnaeus, 1758[4].
Примітки
ред.- ↑ Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 92-94
- ↑ Воловник С. В. О распространении и экологии некоторых видов долгоносиков-ликсин (Coleoptera, Curculionidae). V. Род Lixus F., подроды Lixus F., Ortholixus Reitt., Compsolixus Reitt., Callistolixus Reitt. // Энтомологическое обозрение, 2012. — Т. 91. — В. 3. — С. 583–590. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/volpdf14.htm [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Rassi, P., Hyvarinen, E., Juslen, A. & Mannerkoski, I. (eds.). Suomen lajien uhanalaisuus — Punainen kirja 2010, The 2010 Red List of Finnish Species. Edita Ltd. Helsinki 2010. 685 рр.
- ↑ Gültekin, L.& Fremuth J. : Lixini, p. 469 — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden: Brill, 2013. — 700 pp.