Kokō no Hito
Kokō no Hito (яп. 孤高の人, англ. The Climber, укр. Скелелаз) — японська серія манґи, написана Сакамото Сініті та Йосіро Набеда і проілюстрована Сакамото, заснована на романі авторства Дзіро Нітта. Манґа виходила в журналі Weekly Young Jump видавництва Shueisha з листопада 2007 року по жовтень 2012 року, а її розділи були зібрані у 17 томах танкобонів. Вона розповідає історію альпініста-одинака Морі Бунтаро — частково засновану на реальному альпіністі Бунтаро Като, який починає займатися спортивним скелелазінням після переведення до нової старшої школи і згодом присвячує все своє життя професійному альпінізму, маючи за мету сходження на східну стіну найскладнішої гори світу — К2.
Kokō no Hito | |
孤高の人 Скелелаз | |
---|---|
Жанр | психологія, драма, спокон (альпінізм) |
Аудиторія | сейнен |
Манґа | |
Автор |
|
Ілюстратор | Сакамото Сініті |
Видавець | Shueisha |
Імпринт | Young Jump Comics |
Журнал | Weekly Young Jump |
Період випуску | 1 листопада 2007 — 27 жовтня 2011 |
Кількість томів | 17 |
У 2010 році манґа отримала премію за майстерність на 14-му Японському фестивалі медіа-мистецтва.
Сюжет
ред.Через біль і важкі зусилля можна досягти вершини світу. Стоячи там, де ще не ступала нога людини, виникає хвилююче відчуття успіху. Це те, заради чого тренується, працює і живе Морі Бунтаро. Його сходження на вершину починається, коли він переводиться до нової старшої школи. Незважаючи на його самотній і відлюдькуватий характер, однокласники Морі вмовляють його залізти на будівлю школи. Без страховки та вагань він починає свій шлях до вершини. Пройшовши точку неповернення, він зупиняється, коли стикається з останньою страхітливою перешкодою — горизонтальним виступом. Адреналін переповнює його, і Морі застрибує, щоб остаточно закріпитися на вершині. Звідти він бачить те, чого зазвичай не бачив — іншу вершину, іншу мету. З пробудженою пристрастю і новознайденою метою в житті, Морі досліджує захоплюючий вид спорту — скелелазіння.
Публікація
ред.Написана Сакамото Сініті та Йосіро Набеда і проілюстрована Сакамото, манґа виходила в журналі Weekly Young Jump видавництва Shueisha з 1 листопада 2007 року[1] до 27 жовтня 2011 року[2]. Shueisha зібрали розділи в 17 томів, виданих з 18 квітня 2008 року до 18 листопада 2011 року[3].
Список томів
ред.№ | Дата виходу | ISBN |
---|---|---|
1 | 18 квітня 2008[4] | ISBN 978-4-08-877426-8 |
2 | 18 липня 2008[5] | ISBN 978-4-08-877475-6 |
3 | 19 вересня 2008[6] | ISBN 978-4-08-877522-7 |
4 | 19 листопада 2008[7] | ISBN 978-4-08-877549-4 |
5 | 19 лютого 2009[8] | ISBN 978-4-08-877593-7 |
6 | 19 травня 2009[9] | ISBN 978-4-08-877642-2 |
7 | 19 серпня 2009[10] | ISBN 978-4-08-877696-5 |
8 | 19 листопада 2009[11] | ISBN 978-4-08-877753-5 |
9 | 19 лютого 2010[12] | ISBN 978-4-08-877807-5 |
10 | 19 березня 2010[13] | ISBN 978-4-08-877835-8 |
11 | 18 червня 2010[14] | ISBN 978-4-08-877880-8 |
12 | 17 вересня 2010[15] | ISBN 978-4-08-879030-5 |
13 | 17 грудня 2010[16] | ISBN 978-4-08-879077-0 |
14 | 18 лютого 2011[17] | ISBN 978-4-08-879120-3 |
15 | 19 травня 2011[18] | ISBN 978-4-08-879145-6 |
16 | 19 серпня 2011[19] | ISBN 978-4-08-879187-6 |
17 | 19 листопада 2011[20] | ISBN 978-4-08-879236-1 |
Сприйняття
ред.Манґа отримала премію за майстерність на 14-му Японському фестивалі медіа-мистецтва у 2010 році[21][22]. Вона також перемогла у категорії «Найкраща сейнен-манґа» на премії Prix Mangawa Awards 2011 року[23].
Примітки
ред.- ↑ 【ヤングジャンプ】ヤングジャンプ№48特大号は、11月1日発売!!. manganohi.jp (яп.). 1 листопада 2007. Архів оригіналу за 15 листопада 2007. Процитовано 9 січня 2022.
- ↑ ヤンジャンで「パパ聞き!」始動、「孤高の人」は堂々完結. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 27 жовтня 2011. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
- ↑ 【11月18日付】本日発売の単行本リスト. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 18 листопада 2011. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 9 січня 2022.
- ↑ 孤高の人 1 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ 孤高の人 2 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ 孤高の人 3 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ 孤高の人 4 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ 孤高の人 5 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ 孤高の人 6 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ 孤高の人 7 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ 孤高の人 8 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ 孤高の人 9 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ 孤高の人 10 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ 孤高の人 11 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ 孤高の人 12 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ 孤高の人 13 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 25 травня 2017. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ 孤高の人 14 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 24 травня 2017. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ 孤高の人 15 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ 孤高の人 16 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 25 травня 2017. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ 孤高の人 17 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 22 травня 2017. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ Excellence Award – KOKO NO HITO | Manga Division | 2010 [14th] Japan Media Arts Festival Archive. Japan Media Arts Festival (англ.). Архів оригіналу за 13 листопада 2022. Процитовано 13 листопада 2022.
- ↑ Loo, Egan (8 грудня 2010). Tatami Galaxy, Historie Win Media Arts Awards. Anime News Network (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2022. Процитовано 13 листопада 2022.
- ↑ Vainqueurs du prix Mangawa 2011. Manga-News (фр.). Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 7 квітня 2016.