Король Хуей (Вей)

**Король Хуей (魏惠王)**
Король Хуей (魏惠王)
Правління	344–319 рр. до н.е.
Попередник	Новий титул
Наступник	Король Сян
Інші титули	Принц Вей (369–344 рр. до н.е.)
Біографічні дані
Імена	Прізвище предків: Цзі (姬); Прізвище роду: Вей (魏); Ім'я при народженні: Їн (罃 або 嬰); Посмертне ім'я: Король Хуей (惠王), Король Веньхуей (文惠王), Король Хуейчен (惠成王);
Народження	400 р. до н.е.
Смерть	319 р. до н.е.
Діти	Наслідний принц Шень (太子申); Король Сян (Вей) ((魏襄王)); Принц Хе;
Батько	Принц У (Вей)

Король Хуей (Вей) (кит. 魏惠王) (400–319 рр. до н.е.), спочатку мав титул принц Хуей (Вей), а після 344 року — король Хуей (Лян) (кит. 梁惠王).^[1] Був третім правителем держави Вей у період Чжаньґо, що правив приблизно в 369–319 рр. до н.е.^[1] Він був онуком принца Веня (Вей), засновника держави, і сином принца Ву (Вей). Його син — король Сян (Вей)^[1].

Біографія

Король Хуей прийшов на престол після війни за спадщину, під час якої його держава була майже розділена між царствами Чжао та Хань.

Він став відомий чотирма своїми вчинками:^[2]

У 361 р. до н.е. переніс столицю з міста Ан'ї у місто Далян, щоб вивести її за межі досяжності державою Цінь. Ан'ї знаходилось на плато на півдні від річки Фен, неподалік від місця, де річки Фен та Вей зливались у річку Хуанхе. Далян був на крайньому південному сході царства біля кордону з державою Сун. Через ці події, держава протягом короткого часу називалася Лян.
У 362-359 рр. до н.е. здійснив обмін територіями з державою Чжао на півночі та Хань на півдні. Це дало Вей раціональніші кордони, убезпечило нову столицю та дозволило державі отримати більше контролю над торговими шляхами.
У 361-355 рр. до н.е. він провів кілька очних зустрічей з правителями сусідніх держав.
У 344 р. до н.е. він піднявся з титулу принца (кит. 侯, Хоу) до титулу короля (кит. 王, Ван).

Він також відомий тим, що декілька разів спілкувався із впливовим філософом, одним із засновників конфуціанства — Мен-цзи.

Список літератури

↑ ^а ^б ^в Shaughnessy, 1999, с. 21.
↑ Lewis, 1999, с. 618—619.

Бібліографія

Cambridge History of Ancient China, 1999. Chapters: Calendar and Chronology (Edward L. Shaughnessy) and Warring States Political History (Mark Edward Lewis).

[FOOTNOTEShaughnessy199921-1] а ^б ^в Shaughnessy, 1999, с. 21.

[FOOTNOTELewis1999618—619-2] Lewis, 1999, с. 618—619.

[1]

[2]