Kaishiki №1

Кайшікі № 1 (яп. 会式一号機, Кайшікі Ічі Ґо: кі) — перший успішний літак японського виробництва і дизайну. Суцільно дерев'яний півтораплан з тканинним покриттям, штовхаючим гвинтом, лижним шасі і тандемним сидінням. Вперше піднявся в повітря 13 жовтня 1911 року поблизу Токородзави (префектура Сайтама) ставши першим японським літаком що здійснив успішний політ.

Kaishiki №1
Перший політ:	13 жовтня 1911
На озброєнні у:	Імперська армія Японії
Виробник:	Тимчасова група з дослідження військових аеростатів
Всього збудовано:	1
Конструктор:	Йошітоші Токуґава
Екіпаж:	2 особи
Максимальна швидкість (МШ):	72 км/год
Довжина:	11,50 м
Висота:	3,90 м
Розмах нижнього крила:	8,0 м
Розмах верхнього крила:	10,50 м
Площа крила:	41 м²
Споряджений:	550 кг
Двигуни:	1 × Gnome Omega
Тяга (потужність):	50 к.с.
Kaishiki №1 у Вікісховищі

Історія

«Кайшікі № 1» приземлився після польоту. З квітами перед літаком — пілот капітан Йошітоші Токуґава.

В 1909 році Імперська армія Японії формує Тимчасову групу з дослідження воєнних аеростатів, яка мала займатись розробкою нових видів озброєння пов'язаних з повітроплаванням. В 1910 році група купила в Франції літак Farman III, а в квітні 1911 року капітан Йошітоші Токуґава почав працювати над власним дизайном за шаблоном «Фармана». Вже в липні дизайн був завершений і на військовій базі Армійського Аеростатних сил (в селищі Накано, на заході від Сіндзюку) почалась робота. Виробництво проходило під керівництвом капітана Токуґави і інженера Ґоічі Наказато.

Тільки двигун і пропелер були імпортовані з Франції, все решта було виготовлено з японських матеріалів. Зокрема, каркас було виготовлено з деревини хінокі (Кипарисовик туполистий), тканинне покриття виготовлялось з двошарового прорезиненого шовку. Металеві кріплення, троси і оснащення виготовлялись на замовлення в місцевих ковалів. На відміну від біплана «Фармана», це був півтараплан з елеронами на верхньому крилі, яке мало більший передній вигин для покращення підйомних властивостей. Хвіст було спрощено і він вам тільки горизонтальну поверхню. Двигун і пропелер були підняті, що дозволило понизити лижне шасі, а пілоти отримали захист від вітру.

Спочатку апарат називали за іменем конструктора — «літак Токуґава», але пізніше дали офіційну назву «Літак Кайшікі № 1» (яп. 会式一号機). Аероплан перемістили до армійської установи в Токородзаві, де 13 жовтня 1911 року вперше здійнявся в повітря з капітаном Токуґавою за кермом. Під час одного з наступних польотів, 25 жовтня, літак досяг висоти 50 метрів на якій підтримував швидкість 72 км/год. Максимальна зареєстрована висота польоту була 85 метрів, а довжина польоту — 1600 м.

В результаті випробувань було помічено деякі недоліки, зокрема гвинт деколи досягав трави, а також лижне шасі пошкоджувалось при посадках. Шасі було подовжено і зроблено знімним для швидкої заміни за потреби. Подвійне стерно було замінено на одиничне, але більшої площі для ефективного використання повітряного потоку від гвинта, також дещо піднято верхнє крило. Також було прибрано вітрозахисний щиток пілота, для «покращення відчуття швидкості» для пілота. Після змін літак називали «Кайзо Кайшікі № 1».

Тактико-технічні характеристики (Кайшікі № 1)

Репліка в Музеї авіації в Торокадзаві.

Дані з Japanese Aircraft 1910—1941

Технічні характеристики

• Екіпаж: 2 особа
• Довжина: 11,50 м
• Висота: 3,90 м
• Розмах крил:
  • Верхнє: 10,50 м
  • Нижнє: 8,0 м
• Площа крил: 41 м²
• Маса порожнього: 450 кг
• Маса спорядженого: 550 кг
• Навантаження на крило: 13,4 кг/м²
• Двигун: семи-циліндровий ротативний двигун Gnome Omega повітряного охолодження
• Потужність: 50 к.с. к. с.
• Гвинт: Дволопатевий дерев'яний гвинт Chauvière
• Питома потужність: 11 кг/к.с.

Льотні характеристики

• Максимальна швидкість: 72 км/год
• Час польоту: 3 години

Джерела

• Robert C. Mikesh, Shorzoe Abe. Japanese Aircraft 1910-1941. — Maryland : Naval Institute Press, 1990. — 293 с. — ISBN 1557505632. (англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Kaishiki №1