KH-11
KH-11 KENNAN, також відомий під кодовими назвами 1010[1] і Crystal (Кристал)[2] і зазвичай званий «Key Hole» («Замкова щілина»)[1] — тип розвідувальних супутників, які запускалися Національним офісом рекогностування США із 1976 року. Виготовлений Lockheed Corporation у Саннівейл (Каліфорнія), KH-11 став першим американським супутником-шпигуном, який використовував оптико-електронну цифрову фотокамеру і передавав отримані зображення практично відразу після фотографування[3].
Історія запусків ред.
16 супутників KH-11 були запущені між 1976 і 2021 роками на борту ракет-носіїв Titan IIID та Titan 34D з одним аварійним пуском. Апарат KH-11 замінив фотографічні супутники KH-9 Hexagon, останній з яких був втрачений під час вибуху ракети-носія в 1986 році. Передбачається, що KH-11 нагадують за розмірами та формою космічний телескоп «Хаббл», оскільки їх відправляли до космосу в однакових контейнерах. Крім того, НАСА, описуючи історію телескопа «Хаббл»[4], в описі причин переходу від 3-метрового головного дзеркала до 2,4-метрового стверджує: «Крім того, перехід до 2,4-метрового дзеркала дозволяв знизити витрати на виготовлення, використовуючи виробничі технології, розроблені для військових супутників-шпигунів».
За умови, що на KH-11 розміщено 2,4-метрове дзеркало, його теоретична роздільна здатність за відсутності атмосферних спотворень і 50 % частотно-контрастної характеристики буде приблизно 15 см. Робочий дозвіл буде гіршим через вплив атмосфери. Версії KH-11 різняться масою від 13000 до 13500 кг. Передбачувана довжина супутників — 19,5 метрів, діаметр — 3 метри або менше[5]. Дані передавалися через супутникову систему передачі (Satellite Data System[en]), що належить збройним силам США.
Витік даних ред.
У 1978 році молодий співробітник ЦРУ Вільям Кампайлс продав СРСР за 3000 USD технічне керівництво, що описує конструкцію та принцип дії KH-11. Кампайлс був засуджений за шпигунство на 40 років в'язниці (випущено після 18 років ув'язнення)[6].
У 1984 році аналітик Центру морської розвідки Семуель Лорінг Морісон продав три секретні зображення із супутника KH-11 видавництву Jane's Fighting Ships. В 1985 він був визнаний винним Федеральним судом у двох випадках шпигунства і розкрадання державної власності і засуджений на два роки в'язниці[7].
Деталі запусків ред.
- Типова орбіта: еліптична, від 298 км до 443 км[1]
| Назва | Дата запуску | Ракета-носій | NSSDC ID | Інша назва | Дата сходу з орбіти |
|---|---|---|---|---|---|
| KH 11-1 | 19 грудня 1976 | Titan 3D | 1976-125A | OPS-5705 | 28 січня 1979 |
| KH 11-2 | 14 червня 1978 | Titan 3D | 1978-060A | OPS-4515 | 23 серпня 1981 |
| KH 11-3 | 7 лютого 1980 | Titan 3D | 1980-010A | OPS-2581 | 30 жовтня 1982 |
| KH 11-4 | 3 вересня 1981 | Titan 3D | 1981-085A | OPS-3984 | 23 листопада 1984 |
| KH 11-5 | 17 листопада 1982 | Titan 3D | 1982-111A | OPS-9627 | 13 серпня 1985 |
| KH 11-6 | 4 грудня 1984 | Titan 34D | 1984-122A | USA-6 | 10 листопада 1994 |
| KH 11-7 | 28 серпня 1985 | Titan 34D | - | - | не вийшов на орбіту |
| KH 11-8 | 26 жовтня 1987 | Titan 34D | 1987-090A | USA-27 | 11 червня 1992 |
| KH 11-9 | 6 листопада 1988 | Titan 34D | 1988-099A | USA-33 | 12 травня 1996 |
| KH 11-10 | 28 листопада 1992 | Titan 4A | 1992-083A | USA-86 | 5 червня 2000 |
| KH 11-11 | 5 грудня 1995 | Titan 4A | 1995-066A | USA-116 | 19 листопада 2008 |
| KH 11-12 | 20 грудня 1996 | Titan 4A | 1996-072A | USA-129/NROL-2 | |
| KH 11-13 | 5 жовтня 2001 | Titan 4B | 2001-044A | USA-161/NROL-14 | |
| KH 11-14 | 19 жовтня 2005 | Titan 4B | 2005-042A | USA-186/NROL-20 | |
| KH 11-15 | 20 січня 2011 | Delta 4H | 2011-002A | USA-224/NROL-49 | |
| KH 11-16 | 28 серпня 2013 | Delta 4H | 2013-043A | USA-245/NROL-65 | |
| KH 11-17 | 19 січня 2019 | Delta 4H | 2019-004A | USA-290/NROL-71 | |
| KH 11-18 | 26 квітня 2021 | Delta 4H | 2021-032A | USA-314/NROL-82 |
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Yenne, Bill. The Encyclopedia of US Spacecraft. — Exeter Books (A Bison Book), New York, 1985. — ISBN 0-671-07580-2.p.82 Key Hole
- ↑ John Pike,Federation of American Scientists. KH-11 Crystal/Kennan. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 2009-12-278.
- ↑ SOVIET MILITARY CAPABILITIES AND INTENTIONS IN SPACE (NIE 11-1-80). Central Intelligence Agency. 8 червня 1980. с. 2. Архів оригіналу (gif) за 20 червня 2012. Процитовано 2 червня 2010.
- ↑ The Power to Explore [Архівовано 2011-06-15 у Wayback Machine.], NASA. В частности, Chapter XII — The Hubble Space Telescope [Архівовано 2011-09-27 у Wayback Machine.] Chapter 12, p. 483
- ↑ Mark Wade (9 серпня 2003). KH-11. Encyclopedia Astronautica. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 23 квітня 2004.
- ↑ Patrick Radden Keefe (February 2006). I Spy. Wired. Архів оригіналу за 20 червня 2012.
- ↑ Michael Wright and Caroline Rand Herron, «Two Years for Morison» [Архівовано 2017-06-30 у Wayback Machine.], 8 December 1985.
Посилання ред.
- John Pike (2000-09-07). program. Federation of American Scientists. Accessed 2008-02-23.
- John Pike (January 1, 1997). KH-11 product. Federation of American Scientists. Accessed April 24, 2004.
- Mark Wade (August 9, 2003). KH-11. Encyclopedia Astronautica. Accessed April 23, 2004.
- Aviation Week, Oct. 25, 2005, p. 29