I Hate Myself and Want to Die

пісня американського рок-гурту Nirvana, написана Куртом Кобейном і записана в лютому 1993 року.

"I Hate Myself and Want to Die"(укр. Я ненавиджу себе та Хочу Померти - пісня американського рок-гурту Nirvana, написана вокалістом і гітаристом Куртом Кобейном. Вперше вона була випущена в листопаді 1993 року як перший трек компіляції The Beavis and Butt-Head Experience, яка посіла 5 місце в чарті Billboard 200.

«I Hate Myself and Want to Die»
Пісня Nirvana
з альбому The Beavis and Butt-Head Experience
Випущено В лютому 1993 року
Тип Сингл
Записано 22 Листопада 1993 року
Жанр ґрандж і альтернативний рок
Мова Англійська
Тривалість 2:42
Лейбл Geffen Records
Автор слів Курт Кобейн
Продюсер Стів Альбін

Музичне відео
«I Hate Myself and Want to Die» на YouTube

Пісня також була санкціонована для випуску як частина B до синглу "Pennyroyal Tea", але оригінальний реліз синглу був скасований після смерті Кобейна у квітні 1994 року.

Рання історія

ред.

"I Hate Myself and Want to Die" ніколи не виконувалася наживо, і збереглися лише дві відомі версії, обидві записані в студії. Перша - це демо з незакінченим текстом, записане у січні 1993 року Крейгом Монтгомері на студії BMG Ariola Ltda у Ріо-де-Жанейро, Бразилія. Ця версія вийшла на раритетному бокс-сеті Nirvana "With the Lights Out" у листопаді 2004 року.[1]

In Utero

ред.

Друга і остання студійна версія "I Hate Myself and Want to Die" була записана Стівом Албіні в Pachyderm Studios 15 лютого 1993 року під час запису третього і останнього альбому гурту, In Utero. Спочатку пісня мала назву "2 Bass Kid", а на коробці з касетою для альбому був зображений символ риби.

Вона не увійшла до альбому In Utero, який вийшов у вересні 1993 року, пізніше Кобейн пояснив це тим, що на альбомі було занадто багато "шумових" пісень. Натомість пісня з'явилася як відкриваючий трек на компіляції The Beavis and Butt-Head Experience, випущеній у листопаді 1993 року. Він містив вступ Майка Джаджа, який озвучував головних героїв, а також коментар наприкінці, де герої заявляли, що пісня "kicked ass" та "ruled". За цю пісню гурт отримав 60 000 доларів від свого лейблу Geffen Records. Альбом-компіляція Beavis and Butt-head Experience посів 5 місце в чарті Billboard 200 і відтоді був сертифікований як 2х платиновий у США.[2]

I Hate Myself and Want to Die також була робочою назвою для In Utero.[3] За словами Тома Маллона з Rolling Stone, Кобейн відмовився від цієї назви через побоювання, що похмурий гумор назви буде втрачений для деяких критиків і шанувальників,[4] а також після того, як басист Nirvana Кріст Новоселіч переконав його, що гурт може зіткнутися з судовими позовами, якщо Кобейн залишиться з первісною назвою. Кобейн змінив назву альбому на Verse Chorus Verse, а через два тижні - на остаточну назву In Utero. У жовтні 1993 року[5] в інтерв'ю Девіду Фріку з Rolling Stone Кобейн пояснив, що мав на увазі назву "настільки буквально, наскільки це може бути жартом", назвавши її "смішною" і стверджуючи, що це відсилання до суспільного сприйняття його "як злого, скаржачогося, збожеволілого шизофреніка, який весь час хоче вбити себе".[6]

В анотації до With the Lights Out помилково зазначено, що версія, яка увійшла до набору, демо, записане в січні 1993 року в Ріо-де-Жанейро, є версією, виданою на The Beavis and Butt-Head Experience.

Сингл Pennyroyal Tea

ред.

Записана Альбіні версія "I Hate Myself and Want to Die" також мала вийти як бі-сайд до синглу "Pennyroyal Tea" у квітні 1994 року, але сингл був відкликаний після смерті Кобейна того ж місяця, можливо, через назву пісні.[7]

Однак, ще до запланованого релізу в Північній Америці та на початку травня 1994 року у Великій Британії, сингл вже був випущений у Німеччині. На той час були виготовлені та розповсюджені лише роздрібні версії синглу на CD, зроблені в Німеччині. Сингли були відкликані і знищені лейблом або роздрібними продавцями, але деякі копії[8] були відкладені, що, очевидно, і є джерелом вцілілих копій. Деякі копії могли бути продані роздрібними торговцями, незважаючи на відкликання. Сингл було перевидано до Дня музичного магазину у 2014 році.[9]

Композиція та тексти пісень

ред.

Незважаючи на назву пісні, текст "I Hate Myself and Want to Die" не містить жодних очевидних посилань на самогубство. У книзі "The Rough Guide to Nirvana" Джилліан Ґаар назвала її "оптимістичним, дружнім трешем" з "безглуздою лірикою", назва якого не має жодного зв'язку з музикою.

В інтермедії пісні Кобейн цитує "Глибоку думку" американського коміка Джека Ген[10]

Оцінка

ред.

У книзі "Прогулянка по темній стороні: Міфи, легенди та прокляття рок-н-ролу" Р. Гері Паттерсон порівняв пісню з "Yer Blues" Джона Леннона як "спробу пояснити самоаналіз [Кобейна]". У 2015 році Rolling Stone поставив пісню на 44 місце у списку зі 102 пісень Nirvana, назвавши її "хитким шматком інфекційного сладж-попу".

Сам Кобейн зневажливо ставився до пісні, називаючи її "нудною" і кажучи, що гурт "міг би написати цю пісню уві сні". Однак Крейг Монтгомері, який записав демо-версію на студії BMG Ariola Ltda в Ріо-де-Жанейро, Бразилія, був вражений піснею, вихваляючи її рифи і ритм і кажучи, що, на його думку, вона могла б стати хітом.

Англійський музикант Ноел Галлахер, вокаліст і гітарист рок-гурту Oasis, згадав цю пісню, розповідаючи про натхнення синглу Oasis 1994 року "Live Forever", який був задуманий як непряма відповідь на песимізм гранж-руху початку 1990-х років. "Пам'ятаю, у Nirvana була пісня під назвою "I Hate Myself and Want to Die", - розповідав Галлахер, - і я подумав: "Ну, бляха-муха, я цього не потерплю". Як би мені не подобався [Кобейн] і все інше лайно, я цього не хочу... Діти не повинні чути цю нісенітницю. Мені здається, що був хлопець, який мав усе, і був нещасним через це".

На пісню посилається американська інді-рок-група Cat Power у пісні "Hate" зі свого альбому The Greatest 2006 року.[11]

Кавери

ред.

The Blackout випустили пародію на цю пісню під назвою "I Love Myself and I Want to Live" у 2009 році. Батон-Ружський сладж-гурт Thou випустив кавер на цю пісню на своєму EP "The Sacrifice"[12]

Інші релізи

ред.
  • Ремікс версії In Utero, зроблений Альбіні у 2013 році, з'явився на ювілейних 20-х "Deluxe" і "Super Deluxe" версіях In Utero, випущених у вересні 2013 року. Оригінальний ремікс, який увійшов до альбому "The Beavis and Butt-Head Experience" та синглу "Pennyroyal Tea", на перевиданні не з'явився.

Виконавці

ред.

Nirvana

Виробничий персонал

Примітки

ред.
  1. The Archive of Contemporary Music, Jim (2003). Milk it! : collected musings on the alternative music explosion of the '90s. Cambridge, MA : Da Capo Press. ISBN 978-0-306-81271-2.
  2. Gold & Platinum. RIAA (амер.). Процитовано 7 жовтня 2023.
  3. Twenty years after Nevermind, Cobain's candle still burns. The Globe and Mail (en-CA) . 27 вересня 2011. Процитовано 7 жовтня 2023.
  4. No Apologies: All 102 Nirvana Songs Ranked Pictures - 44. I Hate Myself and Want to Die | Rolling Stone. web.archive.org. 5 березня 2014. Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 7 жовтня 2023.
  5. Express-Times, Tiffany Bentley | The (28 березня 2012). David Fricke of Rolling Stone magazine tells intimate rock stories during talk at Allentown Art Museum. lehighvalleylive (англ.). Процитовано 7 жовтня 2023.
  6. Kurt Cobain: The Rolling Stone Interview | Rolling Stone Music. web.archive.org. 31 жовтня 2010. Архів оригіналу за 5 грудня 2010. Процитовано 7 жовтня 2023.
  7. Pennyroyal 3 - Pennyroyal Tea single. crimson-ceremony.net. Процитовано 7 жовтня 2023.
  8. A look at Nirvana's collectible recordings. Goldmine Magazine: Record Collector & Music Memorabilia (англ.). Процитовано 7 жовтня 2023.
  9. Caulfield, Keith (24 квітня 2014). Record Store Day Chart Recap: Vinyl Album Sales Reach Historic High. Billboard (амер.). Процитовано 7 жовтня 2023.
  10. Home. Deep Thoughts by Jack Handey (амер.). Процитовано 7 жовтня 2023.
  11. Hoby, Hermione (18 серпня 2012). Cat Power: 'I'm your worst nightmare – get your dancing shoes on'. The Observer (брит.). ISSN 0029-7712. Процитовано 7 жовтня 2023.
  12. THOU - The Sacrifice, by THOU. Robotic Empire (англ.). Процитовано 7 жовтня 2023.