IP-тунель — це інтернет-протокол (IP) мережі, канал зв'язку між двома мережами. Для транспортування він використовує інший мережевий протокол за допомогою інкапсуляції пакетів.

Конфігурація IP-тунеля

Опис ред.

IP-тунель часто використовують для з'єднання двох відокремлених IP-мереж, які не мають прямого маршруту одна до одної, з допомогою основного протоколу маршрутизації через проміжний транспортний зв'язок. У поєднанні з протоколом IPsec може бути створена віртуальна приватна мережа між двома й більше приватними мережами через загальнодоступну мережу, таку як Інтернет. Інший частий спосіб використання — це з'єднання ізольованих IPv6-хостів через IPv4-інтернет[1].

Інкапсуляції IP tunneling ред.

В IP tunneling кожен IP-пакет, в тому числі і адресна інформація джерела і призначення IP-мережі, інкапсулюється в формат пакета, рідного для транзитної мережі.

На кордоні між мережами джерела і транзитної мережі, а також транзитною мережею і мережею призначення, використовуються шлюзи, які встановлюють кінці IP-тунелю через транзитну мережу. Таким чином, кінці IP-тунелю стають пов'язаними IP-маршрутизаторами, які встановлюють стандартний IP-маршрут між мережами джерела і одержувача. У пакетів, які прийшли в ці кінцеві точки, видаляється їх транзитний заголовок кадру, і, таким чином, перетворюється у вихідний формат IP і входить в IP-стек кінцевої точки тунелю. Крім того, інкапсуляція будь-якого іншого протоколу, використовуваного при транспортуванні, наприклад, IPsec або Transport Layer Security, видаляється[2].

IP in IP, який іноді називають ipencap, є прикладом інкапсуляції IP в IP і описаний в RFC 2003 [Архівовано 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]. Іншими варіантами IP-in-IP є різні IPv6-in-IPv4 (6in4) і IPv4-in-IPv6 (4in6).

Захист інформації ред.

IP-тунелювання часто обходить прості правила брандмауера, через те, що специфіка й зміст оригінальних дейтаграм приховані. Для блокування IP-тунелів, як правило, необхідно забезпечити контент-фільтр[3].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. RFC 1853. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 12 квітня 2018. 
  2. RFC 2003. Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 12 квітня 2018. 
  3. RFC 2473. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 12 квітня 2018. 

Посилання ред.