Hemithraupinae

підродина птахів
Hemithraupinae
Танагрик чорнощокий (Hemithraupis guira)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Підродина: Hemithraupinae
Sundevall, 1872[1]
Роди
Посилання
Вікісховище: Hemithraupinae
Віківиди: Hemithraupinae

Hemithraupinae (Танагричні) — підродина горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae), що включає 5 родів і 18 видів[2]. Представники цієї підродини поширені від Південної Мексики через Центральну і Південну Америку до Північної Аргентини.

Опис ред.

Представники підродини Hemithraupinae вирізняються своїми тонкими дзьобами. За винятком двох видів з роду Heterospingus, представники підродини танагричних мають однак з найбільш тонких дзьобів по відношенню до довжини дзьоба серед усіх саякових. Крім того, деякі з них демонструють найбільш виражений статевий диморфізм серед усіх представників родини. Танагричні мають переважно жовто-чорне забарвлення, хоча самці колумбійських танагриків яскраво-червоні, а самці великих саї переважно бірюзові. Також у більшості представників роди дзьоб зверху темний, а знизу жовтий[3].

Таксономія ред.

Молекулярно-філогенетичні дослідження 2013 і 2014 років підтвердили монофілітичність підродини Hemithraupinae, тісний зв'язок між Hemithraupis і Heterospingus, спорідненість цієї пари з Chrysothlypis і всієї клади з сестринською групою Iridophanes та Chlorophanes[4][3].

Молекулярно-генетичне дослідження 2003 року продемонструвало близькість Chlorophanes і Iridophanes. і деякі дослідники запропонували об'єднати їх в одному роді Chlorophanes[5]. Однак дослідження 2013 року показало, що обидва види тривалий час розвивалися окремо, через що обидва види були збережені у власних монотипових родах[3]<.

Вид C. salmoni раніше поміщався у монотиповий рід Erythrothlypis, і які дослідники сумнівалися у спорідненості цього виду з C. chrysomelas[6]. Однак молекулярно-фіолегенетичне дослідження 2014 року показало, що ці два види є близькоспорідненими. Незважаючи на велику різницю в забарвленні самців, забарвлення самиць, а також загальні розміри і профіль цих птахів подібні[3].

Роди ред.

Примітки ред.

  1. Sundevall, C.J. Methodi naturalis avium disponendarum tentamen. Försök till fogelklassens naturenliga uppställning // Estocolmo. — Samson & Wallin, 1872. — DOI:10.5962/bhl.title.122988.
  2. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 листопада 2022.
  3. а б в г Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.
  4. Barker, F.K.; Burns, K.J.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2013). Going to extremes: contrasting rates of diversification in a recent radiation of New World passerine birds. Systematic Biology. 62 (2): 298—320. doi:10.1093/sysbio/sys094. PMID 23229025.
  5. Burns, K.J.; Hackett, S.J.; Klein, N.K. (2003). Phylogenetic relationships of Neotropical honeycreepers and the evolution of feeding morphology. Journal of Avian Biology. 34 (4): 360—370. doi:10.1111/j.0908-8857.2003.03171.x.
  6. Part 10. Oscine Passeriformes, B (Motacillidae to Emberizidae) Nota 46 en Thraupidae. en A Classification of the Bird Species of South America — South American Classification Committee — American Ornithologists' Union. En inglés.