Канюк-крабоїд

рід птахів
(Перенаправлено з Harpyhaliaetus)
Канюк-крабоїд
Канюк-крабоїд великий (Buteogallus urubitinga)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Яструбоподібні (Accipitriformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Підродина: Канючні (Buteoninae)
Рід: Канюк-крабоїд (Buteogallus)
Lesson, R, 1830[1]
Види
Синоніми
Harpyhaliaetus Lafresnaye, 1842[2]
  • Urubitinga Lafresnaye, 1842[3]
  • Hypomorphnus Cabanis, 1844[4]
  • Spizageranus Kaup, 1844[5]
  • Urubitornis J. Verreaux, 1856[6]
  • Spizigeranus G.R. Gray, 1869[7]
  • Heterospizias Sharpe, 1874[8]
  • Plangus Sundevall, 1874[9]
  • Alectromorphnus Heine, 1890[10]
  • Wetmoregyps Miller, 1928[11]
  • Miraquila Campbell, 1979[12]
  • Amadonastur Raposo do Amaral, Sheldon, Gamauf, Haring, Riesing, Silveira & Wajntal, 2009
Посилання
Вікісховище: Buteogallus
Віківиди: Buteogallus
ITIS: 175401
NCBI: 223495
Fossilworks: 289515

Каню́к-крабоїд[13] (Buteogallus) — рід яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae). Представники цього роду мешкають в Америці[14].

Види

ред.

Виділяють дев'ять видів:[15].

За результатами низки молекулярно-філогенетичних досліджень до роду Buteogallus були включені деякі види, яких раніше відносили до родів Неотропічний канюк (Leucopternis) і Орел-самітник (Harpyhaliaetus)[18][19].

Відома також низка викопних представників роду Buteogallus, деяких з яких раніше відносили до інших родів:

  • Buteogallus enectus (середній міоцен, США)
  • Buteogallus sodalis (середній плейстоцен, Орегон, США)
  • Buteogallus fragilis (пізній плейстоцен, південний захід США)
  • Buteogallus milleri (пізній плейстоцен, південний захід США)
  • Buteogallus royi (пізній плейстоцен Куби)[20]
  • Buteogallus borrasi (голоцен-ранній плейстоцен)
  • Buteogallus daggetti (голоцен-ранній плейстоцен)
  • Buteogallus woodwardi (пізній плейстоцен, південний захід США)
  • Buteogallus hibbardi (пізній плейстоцен, Перу)
  • Buteogallus concordatus (пізній пліоцен, Флорида, США)
  • Buteogallus irpus (пізній плейстоцен, Куба, Домініканська Республіка)

Етимологія

ред.

Наукова назва роду Buteogallus походить від сполучення наукових назв родів Канюк (Buteo, Lacépède, 1799) і Курка Gallus Brisson, 1766.[21]

Примітки

ред.
  1. R.P. Lesson: Traité d’ornithologie, ou, Tableau méthodique des ordres, sous-ordres, familles, tribus, genres, sous-genres et races d’oiseaux, ouvrage entièrement neuf, formant le catalogue le plus complet des espèces réunies dans les collections publiques de la France. T. 1. Bruxelles: Chez F.G. Levrault, 1831, s. 83. 
  2. F. de Lafresnaye. Description d’un nouveau genre d’Oiseau de proie. „Revue Zoologique”. 5, s. 173, 1842. 
  3. F. de Lafresnaye: Dictionnaire universel d'historie naturelle. T. II. Paris: Au Bureau Principial de l’Éditeur, 1842, s. 786. 
  4. J. Cabanis. Avium conspectiis quae in Republica Pernana reperiuntur et pleraeqnc obser vatae vel collectae sunt in itinere. „Archiv für Naturgeschichte”. 10 (1), s. 263, 1844. 
  5. J.J. Kaup: Classification der säugethiere und vögel. Darmstadt: C. W. Leske, 1844, s. 120. 
  6. J. Verreaux. Note sur un Nouveau Genre des Oiseaux de Proie. „Proceedings of the Zoological Society of London”. 24, s. 145, 1856. 
  7. G.R. Gray: Hand-list of genera and species of birds, distinguishing those contained in the British Museum. Cz. 1. London: Printed by order of the Trustees, 1869, s. 9. 
  8. R.B. Sharpe: Catalogue of the Birds in the British Museum. Cz. 1: Accipitres or Diurnal Birds of Prey. London: Printed by order of the Trustees, 1874, s. 160. 
  9. C.J. Sundevall. Förnyad anordning av Dagrovfoglarna (Dispositio nova Accipitrum Hemeroharpagorum). „Öfversigt Konglica Svenska Vetenskaps-Akademiens nya Handlingar”. 31 (2), s. 28, 1874. 
  10. F. Heine: Subfam. Spizaetinae. W: F. Heine & A. Reichenow: Nomenclator Musei Heineani Ornithologici. Berlin: R. Friedländer & Sohn, 1890, s. 271. 
  11. L. Miller. Generic Re-assignment of Morphnus Daggetti. „The Condor”. 30 (4), s. 255, 1928. doi:10.1093/condor/30.4.255. 
  12. K.E. Campbell: The non-passerine Pleistocene avifauna of the Talara Tar Seeps, northwestern Peru. Toronto: Royal Ontario Museum, 1979, s. 74, seria: Life sciences contributions, nr 118. ISBN 0-88854-230-5. 
  13. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  14. D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Hawks, Eagles, and Kites (Accipitridae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.accipi1.01. [dostęp 2020-06-05].    (необхідна підписка)
  15. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 жовтня 2022.
  16. Buteogallus gundlachii у базі Avibase.
  17. J.W. Wiley & O.H. Garrido. Taxonomic Status and Biology of the Cuban Black-Hawk, Buteogallus anthracinus gundlachii (Aves: Accipitridae). „Journal of Raptor Research”. 39 (4), ss. 351-364, 2005. 
  18. Raposo do Amaral FS, Miller MJ, Silveira LF, Bermingham E, Wajntal A (2006). Polyphyly of the hawk genera Leucopternis and Buteogallus (Aves, Accipitridae): multiple habitat shifts during the Neotropical buteonine diversification. BMC Evol. Biol. 6: 10. doi:10.1186/1471-2148-6-10. PMC 1413559. PMID 16464261.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  19. Raposo do Amaral, F. S. та ін. (2009). Patterns and processes of diversification in a widespread and ecologically diverse avian group, the buteonine hawks (Aves, Accipitridae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 53 (3): 703—715. doi:10.1016/j.ympev.2009.07.020. PMID 19635577.
  20. W. Suárez. The fossil avifauna of the tar seeps Las Breas de San Felipe, Matanzas, Cuba. „Zootaxa”. 4780 (1), ss. 1–53, 2020. doi:10.11646/zootaxa.4780.1.1. 
  21. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 81. ISBN 978-1-4081-2501-4.