Канюк-крабоїд
рід птахів
(Перенаправлено з Harpyhaliaetus)
Канюк-крабоїд | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Канюк-крабоїд великий (Buteogallus urubitinga)
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Harpyhaliaetus Lafresnaye, 1842[2]
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Каню́к-крабоїд[13] (Buteogallus) — рід яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae). Представники цього роду мешкають в Америці[14].
Види
ред.Виділяють дев'ять видів:[15].
- Канюк сивий (Buteogallus schistaceus)
- Канюк-крабоїд чорний (Buteogallus anthracinus)
- Канюк-крабоїд кубинський (Buteogallus gundlachii)[16][17]
- Канюк-крабоїд рудочеревий (Buteogallus aequinoctialis)
- Канюк-крабоїд рудий (Buteogallus meridionalis)
- Канюк білоголовий (Buteogallus lacernulatus)
- Канюк-крабоїд великий (Buteogallus urubitinga)
- Орел-самітник чорний (Buteogallus solitarius)
- Орел-самітник чубатий (Buteogallus coronatus)
За результатами низки молекулярно-філогенетичних досліджень до роду Buteogallus були включені деякі види, яких раніше відносили до родів Неотропічний канюк (Leucopternis) і Орел-самітник (Harpyhaliaetus)[18][19].
Відома також низка викопних представників роду Buteogallus, деяких з яких раніше відносили до інших родів:
- †Buteogallus enectus (середній міоцен, США)
- †Buteogallus sodalis (середній плейстоцен, Орегон, США)
- †Buteogallus fragilis (пізній плейстоцен, південний захід США)
- †Buteogallus milleri (пізній плейстоцен, південний захід США)
- †Buteogallus royi (пізній плейстоцен Куби)[20]
- †Buteogallus borrasi (голоцен-ранній плейстоцен)
- †Buteogallus daggetti (голоцен-ранній плейстоцен)
- †Buteogallus woodwardi (пізній плейстоцен, південний захід США)
- †Buteogallus hibbardi (пізній плейстоцен, Перу)
- †Buteogallus concordatus (пізній пліоцен, Флорида, США)
- †Buteogallus irpus (пізній плейстоцен, Куба, Домініканська Республіка)
Етимологія
ред.Наукова назва роду Buteogallus походить від сполучення наукових назв родів Канюк (Buteo, Lacépède, 1799) і Курка Gallus Brisson, 1766.[21]
Примітки
ред.- ↑ R.P. Lesson: Traité d’ornithologie, ou, Tableau méthodique des ordres, sous-ordres, familles, tribus, genres, sous-genres et races d’oiseaux, ouvrage entièrement neuf, formant le catalogue le plus complet des espèces réunies dans les collections publiques de la France. T. 1. Bruxelles: Chez F.G. Levrault, 1831, s. 83.
- ↑ F. de Lafresnaye. Description d’un nouveau genre d’Oiseau de proie. „Revue Zoologique”. 5, s. 173, 1842.
- ↑ F. de Lafresnaye: Dictionnaire universel d'historie naturelle. T. II. Paris: Au Bureau Principial de l’Éditeur, 1842, s. 786.
- ↑ J. Cabanis. Avium conspectiis quae in Republica Pernana reperiuntur et pleraeqnc obser vatae vel collectae sunt in itinere. „Archiv für Naturgeschichte”. 10 (1), s. 263, 1844.
- ↑ J.J. Kaup: Classification der säugethiere und vögel. Darmstadt: C. W. Leske, 1844, s. 120.
- ↑ J. Verreaux. Note sur un Nouveau Genre des Oiseaux de Proie. „Proceedings of the Zoological Society of London”. 24, s. 145, 1856.
- ↑ G.R. Gray: Hand-list of genera and species of birds, distinguishing those contained in the British Museum. Cz. 1. London: Printed by order of the Trustees, 1869, s. 9.
- ↑ R.B. Sharpe: Catalogue of the Birds in the British Museum. Cz. 1: Accipitres or Diurnal Birds of Prey. London: Printed by order of the Trustees, 1874, s. 160.
- ↑ C.J. Sundevall. Förnyad anordning av Dagrovfoglarna (Dispositio nova Accipitrum Hemeroharpagorum). „Öfversigt Konglica Svenska Vetenskaps-Akademiens nya Handlingar”. 31 (2), s. 28, 1874.
- ↑ F. Heine: Subfam. Spizaetinae. W: F. Heine & A. Reichenow: Nomenclator Musei Heineani Ornithologici. Berlin: R. Friedländer & Sohn, 1890, s. 271.
- ↑ L. Miller. Generic Re-assignment of Morphnus Daggetti. „The Condor”. 30 (4), s. 255, 1928. doi:10.1093/condor/30.4.255.
- ↑ K.E. Campbell: The non-passerine Pleistocene avifauna of the Talara Tar Seeps, northwestern Peru. Toronto: Royal Ontario Museum, 1979, s. 74, seria: Life sciences contributions, nr 118. ISBN 0-88854-230-5.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Hawks, Eagles, and Kites (Accipitridae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.accipi1.01. [dostęp 2020-06-05]. (необхідна підписка)
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 жовтня 2022.
- ↑ Buteogallus gundlachii у базі Avibase.
- ↑ J.W. Wiley & O.H. Garrido. Taxonomic Status and Biology of the Cuban Black-Hawk, Buteogallus anthracinus gundlachii (Aves: Accipitridae). „Journal of Raptor Research”. 39 (4), ss. 351-364, 2005.
- ↑ Raposo do Amaral FS, Miller MJ, Silveira LF, Bermingham E, Wajntal A (2006). Polyphyly of the hawk genera Leucopternis and Buteogallus (Aves, Accipitridae): multiple habitat shifts during the Neotropical buteonine diversification. BMC Evol. Biol. 6: 10. doi:10.1186/1471-2148-6-10. PMC 1413559. PMID 16464261.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Raposo do Amaral, F. S. та ін. (2009). Patterns and processes of diversification in a widespread and ecologically diverse avian group, the buteonine hawks (Aves, Accipitridae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 53 (3): 703—715. doi:10.1016/j.ympev.2009.07.020. PMID 19635577.
- ↑ W. Suárez. The fossil avifauna of the tar seeps Las Breas de San Felipe, Matanzas, Cuba. „Zootaxa”. 4780 (1), ss. 1–53, 2020. doi:10.11646/zootaxa.4780.1.1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 81. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |